1.3. Транспорт як галузь матеріального виробництва

Транспорт є галуззю матеріального виробництва з особливим характером трудових процесів і специфічною формою продукту виробництва, корисний ефект якого невіддільний від виробничого процесу.

Специфіка транспорту як сфери економіки полягає в тому, що він сам не виробляє продукцію, а тільки бере участь в її створенні, забезпечуючи виробництво сировиною, матеріалами, обладнанням і доставляючи готову продукцію споживачеві. Транспортні витрати включаються в собівартість продукції. За деякими галузями промисловості транспортні витрати дуже значні, як, наприклад, у лісовій, нафтовій галузях промисловості, де вони можуть досягати 30% собівартості продукції. Транспортний фактор має особливо важливе значення в країнах з великою територією і нерівномірним розміщенням ресурсів, населення та основних виробничих фондів.

К. Маркс визначив транспорт, поряд із землеробством, добувною та обробною промисловістю, в якості самостійної сфери матеріального виробництва, незалежно від того, перевозить він людей або товари. Транспортна промисловість відрізняється тим, що є продовженням процесу виробництва в межах процесу обігу і для процесу обігу. Будь-який виготовлений у сфері виробництва продукт, вступаючи до сфери обігу, проходить етап пересування у сфері транспорту і тільки тоді готовий до споживання, коли він закінчить це пересування.

Як і в будь-якій сфері матеріального виробництва, праця на транспорті включає три його обов'язкових моменти: доцільну діяльність людини, тобто саму працю, предмет праці і засоби праці.

Предметом праці на транспорті є вантаж, а засобами праці - шлях, рухомий склад, різні споруди та пристрої, що забезпечують перевізні і перевантажувальні процеси.

Результатом праці на транспорті, його продукцією є переміщення товарів, виготовлених у сфері виробництва, що передаються до сфери споживання, а також транспортування пасажирів з одних географічних пунктів в інші. Переміщення вантажів і людей і є процесом виробництва, продукцією, створювана засобами транспорту.

1.4. Функції транспорту

Економічне значення транспорту в житті суспільства полягає в забезпеченні розвитку, зв'язку й координації роботи всіх галузей економіки.

Транспорт сприяє монолітності держави, дозволяє маневрувати ресурсами, оперативно розв’язувати надзвичайні ситуації. У цьому полягає політичне значення транспорту.

Культурне значення транспорту полягає у можливості поширення з його допомогою естетичних цінностей, що підвищує культуру й освіту населення. Сам транспорт також став елементом культури:

створюються музеї за усіма або окремими видами транспорту;

проводяться виставки досягнень транспортної промисловості;

організуються суспільства з розповсюдження ідей і досягнень на транспорті.

Туризм, являючи собою елемент культури, задіє всі види транспорту. Так, на морському транспорті існує мережа круїзних маршрутів, які працюють у взаємодії з наземними видами транспорту.

  Особлива роль в туризмі, а головне в екскурсійному обслуговуванні, відводиться автомобільному транспорту.

Соціологічне значення транспорту полягає в економії часу, полегшенні праці й підвищенні його продуктивності. Транспорт бере участь також в організації дозвілля людей, тобто часу, необхідного для відновлення їх виробничих і творчих здібностей. При недоліках у роботі транспорту, що обслуговує населення, транспортна утома може знижувати продуктивність праці на 12 %.

Наукове значення транспорту є неоціненним. Потреба в удосконаленні транспорту ставить перед наукою нові завдання, а розвиток науки, у свою чергу, дозволяє транспорту надавати послуги населенню на більш високому рівні при зменшенні витрат.

Транспорт має велике значення для оборони країни, тому що з його допомогою можлива швидка передислокація населення, військ, виробництва.