- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття № 1
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття № 2
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття № 3
- •Тестові завдання:
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття № 4
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття №5
- •Міждисциплінарна інтеграція
- •Матеріали для контролю початкового рівня знань Перелік питань для опитування:
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття № 6
- •Матеріали для контролю вихідного рівня знань Перелік питань для опитування:
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття № 7
- •Матеріали для контролю вихідного рівня знань Перелік питань для опитування:
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття №8
- •Матеріали для контролю вихідного рівня знань
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття №9
- •Матеріали для контролю вихідного рівня знань
- •Література
- •Методична вказівка для викладачів до практичного заняття №10
- •Матеріали для контролю вихідного рівня знань
- •Література
Матеріали для контролю вихідного рівня знань Перелік питань для опитування:
1. Основи біоетичних проблем болю, страждання, реабілітації та евтаназії.
2. У чому полягає новий погляд біоетики на проблему смерті?
3. Які критерії смерті пропонує біоетика?
4. Що таке паліативна допомога?
5. Які етичні проблеми, пов'язані з евтаназією?
6. Назвіть види евтаназії?
7. Який внесок філософів в розгляд смерті як процесу?
8. Як змінюється ставлення до смерті в культурах різного типу?
9. Яке місце займає проблема смерті в біоетиці?
10. Що таке право на смерть?
11. В яких країнах добровільна активна евтаназія є законною практикою.
12. Етичні аспекти евтаназії.
13. Який внесок філософів в розгляд смерті як процесу?
Тестові завдання:
І варіант:
1. Які є різновиди евтаназії?
А) добровільна активна, недобровільна активна;
В) недобровільна активна;
С) добровільна пасивна;
D) недобровільна пасивна, добровільна пасивна;
Е) Вірні відповіді А, D.
2.У разі невиліковної хвороби і безнадійного стану пацієнта найперший обов'язок лікаря — полегшити страждання й утішити хворого. Які важливі обставини, що мають відношення до етичних дискусій про прийнятність активної евтаназії, слід ураховувати?
А) величезні успіхи медицини в боротьбі з болем — головною причиною страждань тяжкохворого;
В) постійний, завдяки прогресу медицини, перехід багатьох хвороб з розряду невиліковних у виліковні або у хвороби з тривалою ремісією;
С) мінливий емоційний стан багатьох хворих — від безнадії з бажанням звести рахунки з життям — до бурхливого захвату від будь-якого проблиску надії.
D) всі відповіді вірні.
Е) вірних відповідей немає.
3.В етичній оцінці ведення термінального хворого, з позицій так званої доктрини подвійного ефекту, необхідно розрізняти:
А) пряме вбивство;
В) непряме вбивство;
С) пряме і непряме вбивство;
D) небажані наслідки;
Е) вірних відповідей немає.
4. Які є основні групи причин, що дають право відмовити пацієнту в реанімаційній допомозі?
А)серцево-легенева реанімація свідомо буде марною і не принесе ніякої користі пацієнтові;
В)якість життя після проведення серцево-легеневої реанімації буде неприйнятною для пацієнта;
С) ще до проведення серцево-легеневої реанімації якість життя пацієнта є неприйнятною;
D) всі відповіді вірні;
Е) вірних відповідей немає.
Еталони відповідей: 1- Е , 2- D , 3-С , 4- D.
ІІ варіант:
1.Які головні завдання паліативної допомоги ?
А) позбавлення від болю, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших тяжких проявів хвороби, догляд, психологічна, соціальна та духовна допомога пацієнту та його рідним;
В) усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших тяжких проявів хвороби;
С) психологічна пацієнту та його рідним;
D) догляд за хворим;
Е) соціальна та духовна допомога пацієнту та його рідним.
2. В якому році Всесвітня Медична Асамблея (Мадрид, Іспанія) прийняла "Декларацію про евтаназію" ?
А) у 1993 р.;
В) У 1987 р.;
С) у 1981 р;
D) у 2000 р;
Е) у 1975 р.
3. Які із питань висвітлені у Венеціанській декларації про термінальний стан , прийняій 35-ю Всесвітньою Медичною Асамблеєю?
А) У процесі лікування лікар зобов'язаний, якщо це можливо, полегшити страждання пацієнта, завжди керуючись його інтересами;
В) Відмова від лікування не звільняє лікаря від обов'язку допомогти помираючому, призначивши ліки, що полегшують страждання;
С) Лікар повинен утримуватися від застосування нестандартних способів терапії, що, на його думку, не дають реальної користі хворому;
D) Лікар може штучно підтримувати життєві функції померлих з метою збереження органів для трансплантації за умови, що закони країни не забороняють цього, є згода, дана до настання термінального стану самим хворим або після констатації факту смерті його законним представником, і смерть констатована лікарем;
Е) Всі відповіді вірні.
4. Коли була прийнята Декларація про політику лікування смертельно хворих пацієнтів з хронічним болем?
А) в 2000 р;
В) в 1990 р.;
С) в 2003 р.;
Д) в 1985 р.;
Е) в 1991 р.
Еталони відповідей: 1-А , 2- В, 3- Е, 4- В .
ІІІ варіант:
1.Коли прийнята Венеціанська декларація про термінальний стан?
А) в 2000 р;
В) в 1997 р;
С) в 1991 р;
D) в 1983 р;
Е) в 2001 р.
2.В чому полягає основна ідея, при веденні термінального хворого?
А) що в певній ситуації дія може призвести до небажаного ефекту;
В) що в певній ситуації дія може призвести до бажаного ефекту;
С) що в певній ситуації дія може призвести до доктрини подвійного ефекту;
D) що в певній ситуації дія може призвести до смерті;
Е) всі відповіді вірні..
3. В якій країні добровільна активна евтаназія є законною практикою?
А) в Україні;
В) в Німеччині;
С) в США;
D) в Нідерландах;
Е) в Італії
4. У процесі лікування лікар зобов'язаний, якщо це можливо, полегшити страждання пацієнта, завжди керуючись його інтересами. Які випадки не вважаються винятками з наведеного вище принципу?
А) лікар не подовжує страждання помираючого, припиняючи на його прохання, а якщо хворий без свідомості — на прохання його родичів, лікування, здатне лише відстрочити настання неминучого кінця.
В) лікар повинен утримуватися від застосування нестандартних способів терапії, що, на його думку, не дають реальної користі хворому.
С) лікар може штучно підтримувати життєві функції померлих з метою збереження органів для трансплантації за умови, що закони країни не забороняють цього, є згода, дана до настання термінального стану самим хворим або після констатації факту смерті його законним представником, і смерть констатована лікарем, прямо не пов'язаним ні з лікуванням померлого, ні з лікуванням потенційного реципієнта.
D) лікарі, які надають допомогу помираючому, не повинні залежати ні від потенційного реципієнта, ні від лікуючих його лікарів.
Е) всі відповіді вірні.
Еталони відповідей: 1- D , 2- С, 3- D , 4- Е.
Теми реферативних доповідей:
1. Біоетична оцінка суїциду за сприяння лікаря.
2. Хоспіси, їх роль та значення в сучасному суспільстві.
Матеріали контролю для заключного етапу:
1. Основи біоетичних проблем болю, страждання.
2. У чому полягає новий погляд біоетики на проблему смерті?
3. Які критерії смерті пропонує біоетика?
4. Що таке паліативна допомога?
5. Які етичні проблеми, пов'язані з евтаназією?
6. Як змінюється ставлення до смерті в культурах різного типу?
7. Яке місце займає проблема смерті в біоетиці?
8. В яких країнах добровільна активна евтаназія є законною практикою.
9. Етичні аспекти евтаназії.
10. Як змінюється ставлення до смерті в культурах різного типу?
11. Які були запропоновані клінічні критерії у доповіді комітету Гарвардської медичної школи у 1968 р.?
