Визначення площі опіку

Під площею опіку розуміють виражене у відсотках співвідношення площі опікової поверхні до загальної площі тіла.

І метод – «Правило долоні».

Долонна поверхня кисті - 1% загальної поверхні шкірного покриву.

ІІ метод - «Правило дев’яток».

- поверхня голови, шиї – 9%,

- поверхня верхньої кінцівки – 9%,

- поверхня нижньої кінцівки – 18%,

- передня поверхня тулуба – 18%,

- задня поверхня тулуба – 18%,

- поверхня статевих органів, промежини–1%.

ІІІ метод - за Постниковим (більш точний).

На опікову поверхню – стерильну прозору плівку, чорнилами контури, потім плівку на міліметровий папір. Площу опіку вираховують в кв. см і в процентах від загальної площі поверхні тіла, приймаючи її за 16 000 см².

1V метод: за Блохіним

Визначають площу опіка також, як по Постникову, адже за 1% поверх-ні тіла людини приймають ріст людини.

Запис діагнозу пишеться дробами. В числівнику процент ураження, а в знаменнику – ступінь опіку.

Наприклад: Термічний опік правої верхньої кінцівки 9% / 11-111 ст.

Прогноз опіку

«Правило сотні»:

• Р = М + S

• де Р – прогноз, М – вік хворого в роках, S - загальна площа опіку

• При Р < 60 – прогноз сприятливий,

• При Р – 61-80 – прогноз відносно сприятливий,

• При Р – 81-100 – прогноз сумлінний,

• При Р > 101 – прогноз несприятливий.

4

Періоди відморожень

1 період – Прихований (дореактивний) або період до зігрівання.

• Збліднення шкірних покривів.

• Відсутність чутливості.

• Зниження температури шкіри.

• У ділянці ураження можливі відчуття печіння, парестезії, затерплість.

• Больові відчуття здебільшого відсутні.

2 період – Реактивний (після зігрівання).

Починається з моменту нормалізації температури ураженої ділянки. Спостерігають потепління та почервоніння шкіри. У ділянці відмороження виникають відчуття поколювання, свербежу, біль різної інтенсивності. Згодом наростає набряк тканин, змінюється колір шкіри (від гіперемії до мармурового). У цей період набувають розвитку ознаки некрозу та реактивного запалення, однак потрібно 5-7 діб, щоб визначити межі патологічних змін як на поверхні, так і в глибоко розташованих тканинах.

Ступені відмороження

1 ступінь – шкіра після зігрівання набрякла, синюшна. Пекучий біль, свербіння, ломота в кістках, суглобах. Через 5-7 днів злущування рогового шару шкіри. Загоєння без рубця.

2 ступінь – уражуються роговий, сосковий шар шкіри. Уражена ділянка через 2-3 дня після зігрівання вкривається пухирями з прозо-рою серозною рідиною. Загоєння без рубців.

3 ступінь – уражуються всі шари шкіри і підшкірна клітковина. Шкіра синьо-багрового кольору, пухирі з геморагічним ексудатом. Чутливість відсутня. Уражена ділянка відмежована від здорової тканини демарка-ційною лінією (грануляційним валом).

Відторгнення змертвілих тканин повільно, з утворенням гранулюючих ран, рубців.

4 ступінь – уражуються всі шари м’яких тканин, іноді і кістки. Відторг-нення змертвілих ділянок повільно, супроводжується інтоксикацією.

13

Під час дії лугів, навпаки, внаслідок розщеплення білків, адсорбції тканинної води і омилення жирів виникає колікваційний некроз тканин.

Він має вигляд м'якого, пухкого, з нечіткими контурами струп.