Тема 3: антикризовий консалтинг в загальній системі управління суб’єктів господарювання

1. Основні положення антикризового управління.

2. Розробка концепції антикризового управління підприємством.

1. Основні положення антикризового управління.

Криза – це загострення протиріч на підприємстві, які загрожують його життєстійкості в навколишньому середовищі.

Кризові явища в діяльності суб’єктів господарювання є моментом різкого загострення суперечностей, які виникають в процесі взаємодії окремих елементів мікроекономічної системи між собою та із зовнішнім середовищем. Такі суперечності виникають між:

1) кількісними та якісними характеристиками продукції (товарів, послуг) та відповідними характеристиками ринкового попиту;

2) можливою та необхідною потужністю суб’єктів господарювання;

3) необхідним обсягом ресурсів, що споживає підприємство та можливістю їх залучення, цінами пропозиції та попиту на них;

4) ринковою вартістю продукції та обсягом витрат, які виникають у процесі виробництва та мають бути компенсовані за рахунок отриманого доходу;

5) між фактичними та плановим розподілом прибутку суб’єктів господарювання на виробничий та соціальний розвиток.

Кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу суб’єктів господарювання (ЖЦП). Кожна наступна фаза ЖЦП стає можливою тільки в результаті подолання кризових явищ.

Період зміни якісних характеристик процесу функціонування суб’єктів господарювання характеризує поняття «цикл розвитку суб’єктів господарювання».

Він складається з таких основних стадій:

• стадія підйому, яка характеризується зростанням кількісних та покращенням якісних ознак функціонування суб’єктів господарювання;

• стадія гальмування розвитку, для якої характерні відносна стабільність кількісних та якісних показників функціонування;

• стадія кризи, проявом якої є зниження кількісних та погіршення якісних ознак функціонування суб’єктів господарювання. Це призводить до порушення стану рівноваги, яке підприємство вже не в змозі самостійно відновити;

• стадія пожвавлення, проявом якої є уповільнення падіння та поступове зростання показників діяльності суб’єктів господарювання, що розглядається як перший крок переборення кризових явищ та виходу з кризового стану.

Загальні ознаки класифікації кризових факторів:

1. Залежно від місця виникнення кризових факторів:

• внутрішні (ендогенні) – виникнення та інтенсивність прояву яких залежить від діяльності суб’єктів господарювання, провокується певними рішеннями, подіями або внутрішнім станом системи;

• зовнішні (екзогенні) – виникнення та інтенсивність прояву яких залежить від діяльності суб’єктів господарювання, обумовлюється станом зовнішнього оточення.

2. Залежно від наслідків виявлення окремих факторів:

• загальні кризові фактори, дія яких призводить до погіршення загальних умов ведення підприємницької діяльності;

• специфічні кризові фактори, дія яких погіршує перспективи підприємств окремого профілю діяльності;

• індивідуальні кризові фактори. дія яких призводить до банкрутства конкретного суб’єктів господарювання.

3. Залежно від ступеню впливу в межах кожної групи:

• основні;

• другорядні.

4. Залежно від ступеня взаємообумовленості:

• незалежні;

• похідні.

5. Залежно від часу дії:

• постійні;

• тимчасові.

6. Залежно від підходу до визначення:

• потенційні;

• фактичні.

Подолання кризи не може здійснюватись автоматично, воно має бути організовано органом управління підприємством. Це обумовлює потребу в розвитку самостійної галузі наукових знань – антикризового управління.

• Антикризове управління – це спеціальне, постійно організоване управління, націлене на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєздатності окремого суб’єктів господарювання, недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

Метою та головним завданням антикризового управління є передбачення, своєчасне розпізнавання та успішне вирішення всіх проблем, пов’язаних з об’єктивним циклічним розвитком економіки та суб’єктивними факторами на макро та мікрорівнях.

Основні процеси антикризового управління

Антикризове управління на підприємстві можливе та необхідне за ряду причин:

- кризові явища можна передбачати, прискорювати та пом’якшувати;

до кризових явищ можливо та необхідно готуватися;

- управління в умовах кризи потребує особливих підходів, спеціальних знань, досвіду та мистецтва;

- кризові процеси можуть бути до певної міри керованими;

- управління кризовими процесами здатні прискорювати їх та мінімізувати наслідки.

Об’єкт антикризового управління – виникнення та поглиблення кризи розвитку суб’єктів господарювання, її усунення та запобігання.

Мета антикризового управління полягає не тільки в ліквідації зовнішніх ознак та недопущенні подальшого поглиблення кризи, але й у відновленні здатності суб’єктів господарювання як мікроекономічної системи до самоорганізації.

Головним в організації процесу антикризового управління є дотримання наступних принципів:

1) цілеспрямованості;

2) послідовності розв’язання проблем;

3) своєчасності прийняття управлінських рішень;

4) гнучкості, маневреності;

5) оцінки позитивних та негативних наслідків рішень

Принципи антикризового управління (об’єктивні правила управління поведінки, що випливають з потреб об’єкта управління):

1) принцип об’єктивності;

2) принцип комплексності;

3) принцип відповідності;

4) принцип контролю;

5) принцип оптимальності;

6) принцип основної ланки (розв’язання основних проблем в першу чергу);

7) принципи законності;

8) принцип ефективності.

В системі антикризового управління виділяють функції антикризового управління: визначення цілей, планування, організації, мотивації, контролю.

Функції антикризового управління можна розглядати як види діяльності, які відображають предмет управління та визначають його результат. Вони відповідають на запитання: що необхідно зробити для того, щоб успішно керувати в передкризовій ситуації, процесі та наслідках кризи.

Виділяють 6 функцій:

1. передкризове управління;

2. управління в умовах кризи;

3. управління процесами виходу з кризової ситуації;

4. стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості);

5. мінімізація втрат та втрачених можливостей;

6. своєчасність прийняття рішень.

Система антикризового управління складається з наступних підсистеми:

􀂾 підсистема діагностики;

􀂾 антикризовий операційний менеджмент;

􀂾 антикризове фінансове управління;

􀂾 антикризовий маркетинг;

􀂾 антикризове управління персоналом;

􀂾 антикризове організаційне управління.