4. Правопис складних і складених прислівників

Прислівники, утворені від підрядних словосполучень, пишуться разом: босими ногами — босоніж; обома руками — обіруч, в різні боки — врізнобіч, на швидку руку — нашвидкуруч, в один час — водночас, на самий перед — насамперед, по всякий час — повсякчас, не сам хотів — несамохіть, з початку віку — споконвіку, має бути — мабуть; чимдуж, чимраз, чимскоріш.

Але в кількох прислівникових сполученнях усі частини пишуться окремо: тим часом (хоч тимчасом як), все одно, все рівно.

Прислівник геть-чисто пишеться через дефіс.

Прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ледве-ледве, далеко-далеко, рано-вранці, давним-давно, повік-віків, врешті-решт, зроду-віку, тишком-нишком, сяк-так, більш-менш, видимо-невидимо.

Деякі з них пишуться через два дефіси, а саме: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, десь-не-десь, коли-не-коли, хоч-не-хоч, будь-що-будь.

Три прислівники пишуться окремо й через дефіс: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, але окремо: з усіх усюд.

Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого іменника, числівника чи займенника в різних відмінках з прийменником або без нього, пишуться окремо — двома і більше словами: день у день, рік у рік, раз у раз, раз по раз, ніч крізь ніч, час від часу, раз від разу, раз за разом, день при дні, від ранку до вечора, з боку на бік, з дня на день, з роду в рід, з кінця в кінець, кінець кінцем; один по одному, один за одним, один одинцем, одним одно; сам на сам.

Прислівники пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього пишуться через дефіси тому, що тут повторюється та сама застигла форма слова (родовий відмінок), а не різні, як, скажімо, у сполученні раз у раз чи сам на сам, де маємо поєднання називного відмінка із знахідним, або в сполученні кінець кінцем, де поєднано називний відмінок з орудним.

Перевірте себе. 1. Сполучення слів запишіть трьома групами в тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) двома і більше словами; 3) через дефіс.

Обміркував до/ладу, знав аби/як, узяв хтозна/де, на/силу підвівся, пропав без/вісти, давай по/простому, звик як/не/як, зустрілись сам/на/сам, розділив на/четверо, з/давна відомо, зжовк по/осінньому, здійсниться кінець/кінцем, з/малку вчися, від/тоді все змінилося, перебиває раз/у/раз, одягся як/небудь, ойкнув с/проквола, видадуть на/гора.

Ключ. З других букв перших слів має скластися вислів В.Симоненка.

Перевірте себе. 2. Сполучення слів і слова запишіть у тому порядку, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома і більше словами.

Підійшов у/притул, раз/по/раз гукав, по/перше, узяв до/відома, попід/тинню, на/сам/перед, один/по/одному, накинув на/опашки, кінець/кінцем, будь/що/будь, повік/віків, росте в/глиб, виходили по/одинці, одним/один, день/у/день сох, рушив у/чвал, рано/вранці, всього/на/всього, бачив уві/сні, по/дружньому повір, з/ранку/до/вечора, по/новому йде праця, хоч/не/хоч, вивчив на/пам’ять, врешті/решт, чим/скоріш, на/око помнож, сам/на/сам.

Ключ. З останніх букв останніх слів має скластися вислів давньоримського філософа Сенеки.