3. Чергування голосних

Найпоширеніше в українській мові чергування о, е з і. Звук і замість о, е з’являється:

1) у закритому складі: школа — шкіл, воля — вільний, моя — мій, хмелю — хміль, шестеро — шість, перо — пір’я, Києва — Київ;

2) перед подовженими приголосними (у колишньому закритому складі): солі — сіллю, роки — сторіччя, дорога — роздоріжжя, веселий — весілля, селитися — новосілля;

3) у відкритому складі перед складом із суфіксом -ок або -ець: мостити — місток, возити — візок, дзвонити — дзвінок, олово — олівець, паперу — папірець, променя — промінець;

4) після приставного в на початку слова: овець — вівця, овес — вівсяний, отець — вітчизна, гострий — вістря, око — вічко;

5) у словах: прозвати — прізвище, прізвисько; прорвати — прірва.

Але не чергуються о, е з і, якщо вони випадають (сон — сну, день — дня), в іншомовних словах (бетон, шофер, толь, партер, кортеж) та в деяких інших випадках.

У дієсловах перед складом із суфіксом -а- або -ува-:

1) голосні о, е чергуються з і: летіти — літати, волокти — зволікати, мести — замітати, пекти — випікати, полоскати — прополіскувати, чекати — очікувати, шептати — нашіптувати;

2) голосний о чергується з а: допомогти — допомагати, гонити — ганяти, вклонитися — кланятися, ломити — ламати, розламувати; кроїти — краяти, розкраювати (від наголосу це чергування не залежить);

3) голосний е (ер) чергується з и (ир): беру — збирати, визбирувати; завмерти — завмирати, терти — стирати.

Після шиплячих та й голосний е чергуються з о. Причому е, як правило, виступає, якщо за ним іде теперішній або колишній м’який приголосний, в інших випадках — маємо о: вечеря — вечорниці, шести — шостий, четвертий — чотири, копієчка — копійок.

Перевірте себе. Випишіть підряд лише ті слова, де звук і виник внаслідок чергування з о або е.

Ліс, сузір’я, вітер, пісок, узвіз, очікувати, робітник, білий, місяць, схід, прізвисько, свідчення, корінчик, діло, горіх, випікати, зачіпає, річка, рів, сіно, щічка, сніг, невід, радісно, спів, Харків, місто, пішки, прізвище, рід, звір, пірце.

Ключ. З останніх букв виписаних слів має скластися відома українська приказка.

Урок 6. Правопис голосних

1. Розрізнення е та и. 2. Розрізнення и та і в незапозичених словах. 3. Розрізнення а та о. 4. Розрізнення о та у. 5. Зміни голосних як дія закону милозвучності української мови.

1. Розрізнення е та и

Ненаголошені е та и у вимові звучать майже однаково, оскільки під час вимовляння їх язик зміщується вверх-униз на незначну відстань.

Такі звуки стають чіткими, коли на них падає наголос: де́ре^иво — де^ире́ва, зе^иле́ний — зе́ле^инь, те^ирно́вий — те́ре^ин, зи^емо́вий — взи́мку, непри^еми^ере́нний — мир.

Звук е у певних випадках випадає, звук и за кількома винятками не випадає: травень — травня, вітер — вітру, справедливий — правда; подих — подиху, ключик — ключика. Звук и випадає лише в дієсловах згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву, зажинати — жну.

Звук е може чергуватися з і: променистий — промінь, сутеніти — сутінь, лебединий — лебідь. Звук и чергується з і лише в словах дитина — діти, сидіти — сідати, висіти — підвісити, липкий — ліпити.

Звук е регулярно виступає в групах -ере-, -еле-: береза, ожеледь.

Є цілий ряд суфіксів, у яких пишемо е: зокрема в суфіксах іменників –енн- (оголошення, рішення, значення), -ен- (кошеня, цуценя), -енк- (Опанасенко, безбатченко), -еньк-, -ечк- (ніченька, стежечка), -тель (вихователь, учитель), прикметників –есеньк- (ріднесенький, дрібнесенький), дієприкметників –ен- (зачинений, обговорений), числівників –ер- (п’ятеро, дев’ятеро).

Звук и регулярно виступає в іменникових суфіксах -ин-, -ищ-, -иськ- (звивина, дворище, збіговисько), у суфіксі -ив- (печиво, вариво; виняток: марево), у відкритих складах -ри-, -ли- (тривога, дрижати, кришити, стриміти, тривати, бриніти, гриміти, чорнобривий, глитати).

Розрізняємо префікси:

1) пре- з буквою е, який має значення “дуже”: премудрий (дуже мудрий), предобрий (дуже добрий), препогано (дуже погано); а також у словах: презирство, презирливий, престол, преподобний;

2) при- з буквою и, який вживається в усіх інших значеннях: привертати, привласнювати, прискорити, призначити, привокзальний, пристаркуватий, прибуток, причал, приміщення.

Перевірте себе. Вставте пропущені букви и або е. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою е.

Оз..мина, вст..гати, уд..в’ятьох, с..реда, мороз..во, зб..рати, зчищ..ний, попр..їжджати, тютюнн..к, зв..кати, потр..вожити, жн..ва, понош..ний, оголош..ння, вар..во, жовт..нь, св..круха, мар..во, пр..зирство, звел..чання, ож..вити, неприм..ренний, втомл..ний, тан..ць.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову англійського поета Роберта Броунінга: “Коли людина бореться сама…”