Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский Национальный Университет им. В. Н. Каразина

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Metod_organizacia_praci7(new)!!!![2].doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.07.2025

Размер:

1 Мб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 56 / 116 7 8 9 10 11 > Следующая >>>

Характеристика чинників, які впливають на організацію праці

Опис чинника	Вплив на організацію праці
Об’єктивні чинники
Техніко-технологічний - …	Приклад. Визначає пропорційність розподілу праці: глибину поділу праці і можливі варіанти кооперації праці. Сприяє появі нових форм організації праці. Призводить до скорочення частки ручної праці на виробництві. Знижує рівень монотонності праці.
Економічний - …	…
Політичний -	…
Законодавчо-правовий - …	…
Соціальний - …	…
Культурний - …	…
Географічно-кліматичний - …	…
Суб’єктивні чинники
Приклад. Соціальний - сукупний вплив всього персоналу підприємства на формування та зміну організації праці на основі переговорів між профспілкою і адміністрацією.	…
Законодавчо-правовий - …	…
Особистісний - …	…

Завдання 6.2

У різних наукових словниках, підручниках іншій науковій літературі, знайдіть тлумачення предмета організації праці. Порівняйте їх, проаналізуйте й визначте базові поняття, через які він розглядається.

Завдання 6.3

Схематично зобразіть взаємозалежність предмету організації праці з іншими дисциплінами спеціальності «управління персоналу та економіки праці»

Завдання 6.4

Схематично покажіть взаємозв’язок таких понять: організація, персонал, стимулювання праці, організація праці, функції управління, організація виробництва, соціально-трудові відносини, кадрова політика.

Методика проведення практичного заняття

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Активна форма роботи підгрупи групи у форматі “інтелектуального штурму”.

3. Підготовка виступу студентів.

4. Проведення дискусії та за результатами обговорення вироблення спільної позиції.

5. Підведення підсумку заняття.

Регламент проведення практичного заняття

1. Ознайомлення із умовами – 5 хв.

2. Підготовка та уточнення запитань та завдань – 25 хв.

3. Виступи студентів на запитання та завдання – 25 хв.

4. Дискусія – 20 хв.

5. Підведення підсумку практичного заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− висловлювати, обґрунтовувати і відстоювати власну позицію − стосовно найповніших та найточніших визначень понять;

− готувати відповідні пропозиції;

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

− знати предмет, завдання та функції організації праці;

− вміти визначати головні та другорядні ознаки понять.

Рекомендована література.

Жадан О.В. Організація праці : навчальний посібник /Жадан О.В., Щербак В.Г. − Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004.− 124 с.
Подоровская М.М. Организация труда: конспект лекций. − К.: МАУП, 2004. − 112 с.
Научная организация труда в промышленности: учеб.-метод. пособие для системи повышения квалификации руководящих работников и специалистов промышленности / С.С.Новожилов, Л.А.Костин, Е.Л.Смирнов и др. − 2-е изд., перераб. и доп. − М.: Зкономика, 1986. − 416 с.
Организация и нормирование труда: учеб. пособие для вузов / под ред. В.В.Адамчука / ВЗФЭИ. – М.: Финстатинформ, 2007. – 301 с.

Практичне заняття: «Становлення і розвиток наукової організації праці» (4 год.).

1. Сутність і значення системи Тейлора.

2. Розвиток наукової організації праці послідовниками Тейлора: Гілбертом, Емерсоном, Фордом, Файолем та ін.

3. Центральний інститут праці та його роль у розвитку організації праці.

4. Основні етапи, досягнення, прорахунки в розвитку теорії і практики організації праці в СРСР і Україні.

5. Сучасний стан організації праці в Україні.

Мета практичного заняття.

– розкрити основні біографічні та історичні відомості про життя та діяльність Ф. Тейлора, сутність його поглядів та вміти визначити його внесок у розвиток наукової організації праці;

− проаналізувати принципи продуктивності Г. Емерсона;

– оволодіти історичною ретроспективою становлення наукової організації праці.

Обговорення рефератів

1. Розвиток організації праці в давні часи.

2. Людина в тейлористській моделі управління.

3. Неотейлористські погляди на персонал.

4. Основні фактори підвищення ролі персоналу в постіндустріальному суспільстві.

5. Розвиток демократії на виробництві. Теорії людського і соціального капіталу.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Чому Ф. Тейлора вважають основоположником науки про працю? Який вклад Г. Емерсона в цю науку?

2. Назвіть і охарактеризуйте основні теорії праці, що існували в 60-і роки ХХ століття.

3. Розкрити етапи розвитку становлення наукової організації праці в Україні?

4. Які вимоги ставить науково-технічний прогрес до організації праці, кваліфікаційного і освітнього рівня виконавців, засобів праці?

5. Яка відмінність праці Г. Емерсона від наукових поглядів Ф. Тейлора, Ф Гілберта, Г. Ганта?

6. В чому є основна ідея теорії «людських відносин» Е. Мейо?

Завдання 6.5

Хто з авторів – Ф. Тейлор, Г. Емерсон, Ф. Гільбрет, А. Файоль, О.Гастєв, М. Керженцев (прізвища авторів розмістіть поруч з їхніми розробками):

а) уперше в історії теоретично обґрунтував дванадцять принципів продуктивності;

б) стверджував, що наукова організація праці учить тому, як домагатися максимального ефекту при мінімальній витраті сил і засобів;

в) створив Центральний інститут праці;

г) автор роботи «Принципи наукового менеджменту»;

ґ) першим розпочав систематичну підготовку інструкторів з наукової організації праці;

д) автор роботи «Загальний і адміністративний менеджмент».

Завдання 6.6

Заповнити нижче наведену таблицю, використовуючи наукові ідеї становлення та розвитку наукової організації праці Ф. Тейлора, Г. Емерсона, Ф. Гільбрета, Г. Форда, А. Файоля, О.Гастєва, А. Богданова, О. Єрманського

Автор	Праця	Об’єкт дослідження	Короткий зміст досліджень

Завдання 6.7

Розкрити етапи становлення наукової організації праці в Україні, заповнивши наведену нижче таблицю.

Рік (роки)	Філософія управління та соціальні проблеми виробництва	Напрямки дослідження	Науковці (розробники)

Методика проведення практичного заняття

1. Ознайомлення студентів із завданнями практичного заняття.

2. Активна форма роботи студентів у форматі “інтелектуального штурму”.

3. Ознайомлення з підготовленими реферативними роботами студенів.

4. Обговорення виступів студентів за темами рефератів.

5. Проведення дискусії за результатами виконання завдань по групах.

6. Робота по підгрупам з подальшою підготовкою та представленням спільної позиції.

7. Підведення підсумків практичного заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

Ознайомлення із умовами – 10 хв.
Підготовка та уточнення завдання в підгрупах – 10 хв.
Виступи від підгруп та відповіді на запитання – 25 хв.
Дискусія – 15 хв.
Обговорення питань – 15 хв.
Виступи студентів за темами рефератів – 35 хв.
Робота у підгрупах – 15 хв.
Презентація спільної позиції з обговоренням – 20 хв.
Підведення підсумку практичного заняття – 15 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− вміти узагальнювати інформацію з різних джерел та робити правильні висновки;

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

− вміти розрізняти основні елементи формування організації праці в індустріальному та постіндустріальному виробництві;

− знати основні біографічні та історичні відомості про життя та діяльність Ф. Тейлора, сутність його поглядів та вміти визначити його внесок у розвиток наукової організації праці.

Рекомендована література

1. Тейлор Ф. У. Наукова організація праці // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. – С.5-40.

2. Джільберт Ф. Вивчення рухів, як спосіб підвищити продуктивність за будь-якої роботи // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. З рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. – С.41-54.

3. Джільберт Ф. Азбука наукової організації праці // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. – С.54-68.

4. Емерсон Г. Дванадцять принципів продуктивності// Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. – С.69-102.

5. Файоль А. Вчення про управління // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л.Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. – С.139-152.

6. Черч Г. Основи управління виробництвом // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с. – С.103-138.

7. Барнард Ч. Функции руководителя: власть, стимулы и ценности в организации / Честер Барнард; пер. с англ. В. Кошкина. – М., Челябинск: Социум, ИРИСЭН, 2009. – ХХХІІ – 333 с.

8. Дафт Р. Менеджмент. 6-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2007. – 864 с.

9. Питерс Т. В поисках еффективного управления: Опыт лучших компаний / Питерс Т., Уотермен Р. – М.: Прогресс, 1986.

Практичне заняття «Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці» (2 год.)

1. Система показників економічної ефективності удосконалення праці.

2. Соціальна ефективність удосконалення праці.

3. Вплив удосконалення праці організації праці на ефективність діяльності підприємства.

Мета практичного заняття:

– засвоїти основні показники економічної ефективності з удосконалення організації праці;

– вміти розраховувати основні показники економічної ефективності організації праці;

– оцінювати соціальну ефективність організації праці від впроваджуваних заходів з організації праці;

– аналізувати економічну ефективність від удосконалення організації праці на виробництві.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Які підрозділи виконують роботу з організації праці на підприємстві?

2. За якими принципами будуються служби з організації праці?

3. Які функції виконують відділи з організації праці?

4. Які коефіцієнти визначають рівень організації праці?

5. Які основні показники визначають економічну ефективність заходів з організації праці?

6. Назвіть показники для визначення соціальної ефективності від заходів удосконалення організації праці.

7. Визначите коло завдань, рішення яких покликане забезпечити соціальна політика підприємства (організації).

8. Покажіть основні напрямки перебудови соціального сектору в Україні.

Завдання 6.8

Визначити економічну ефективність від впровадження типового проекту організації робочих місць на дільниці, коли відомо, що зменшилися втрати робочого часу й непродуктивних витрат праці в кожного основного робітника з 45 до 10 хв. у зміну.

Вихідні дані

№	Найменування	Одиниця виміру	Кількість
1.	Кількість основних робітників на дільниці	Людей	10
2.	Режим роботи	Зміна	1
3.	Річна програма випуску деталей	Штук	80000
4.	Норма часу на одну деталь	Година	0,318
5.	Виконання норм виробітку	%	138
6.	Собівартість річного випуску	грн.	20000
7.	Питома вага умовно-постійних видатків у собівартість	%	30
8.	Зменшення втрат і непродуктивних витрат робочого часу в зміну	Хв.	35
9.	Річний фонд робочого часу одного робітника	Днів	230
10.	Вартість обладнання	грн.	5000
11.	Одноразові витрати	грн.	800

Допоміжні розрахунки

Показники

До впровадження заходів

Після впровадження заходів

Втрати робітника

часу, %

Методичні вказівки

1. Основні показники економічної ефективності організації праці:

1) зростання продуктивності праці:

а) за рахунок збільшення вироблення продукції :

де В и В₁ – показники випуску продукції на одного працівника в рік порівнянних цінах до і після впровадження заходів з організації праці;

б) у результаті вивільнення чисельності персоналу :

де – економія чисельності (вивільнення) персоналу в результаті реалізації заходів з організації праці, осіб.;

– розрахункова середньосписочна чисельність працюючих, обчислена на обсяг виробництва планованого періоду по виробіткові базисного періоду, осіб.;

в) у результаті зниження трудомісткості продукції (робіт) :

де – відсоток зниження трудомісткості продукції в результаті заходів з організації праці. Цю величину, у свою чергу можна визначити по наступній формулі:

де Т и Т₁ – трудомісткість продукції до й після реалізації заходу з організації праці, нормо-година.;

г) за рахунок збільшення тривалості фази стійкої високої працездатності :

де Ф та Ф₁ – питома вага тривалості фази стійкої працездатності в загальному фонді робочого часу до й після реалізації заходів з організації праці;

К_ф - поправочний коефіцієнт, що відображає частку приросту продуктивності праці, обумовлену функціональним станом організму людини в різних умовах праці (його значення приймається рівним 0,2);

2) річний економічний ефект у гривнях:

а) при випуску однорідної продукції (проведенні однорідних робіт):

де й – собівартість одиниці продукції (робіт) у порівнянних цінах до й після впровадження заходів організації праці, у грн.;

– річний обсяг продукції (робіт) у натуральнім вираженні (т, м³, штук і т.п.) після реалізації заходів організації праці;

– нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій;

Е_в – одноразові витрати, грн./

б) при випуску різнорідної продукції (виконанні різнорідних робіт) економію експлуатаційних видатків, представлених у формулі визначення річного економічного ефекту вираз «(С₁-С₂)*Q₁» заміняється виразом

де n – кількість найменувань різнорідної продукції (робіт);

i – певний вид продукції (робіт).

Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій – це погоджена із замовником робіт величина, зворотна нормативному строку окупності інвестицій, тобто:

З урахуванням розподілу експлуатаційних витрат на умовно-змінні й умовно-постійні, професор А.І.Рофе, наприклад пропонує розрахунок річного економічного ефекту провадити по наступній формулі:

де й – поточні витрати на одиницю продукції (робіт) по статтях умовно-змінних видатків у собівартості продукції (робіт) у порівнянних цінах до й після реалізації заходів організації праці, грн.;

У – річна сума умовно-постійних видатків у собівартості продукції (робіт) базисного періоду, грн.

і – річний обсяг продукції (робіт) у натуральному вираженні до й після реалізації заходів організації праці;

– нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій;

Е_в – витрати одноразові, грн.

Завдання 6.9

Складіть дерево цілей стратегії соціального розвитку підприємства (організації). Для прикладу використайте підприємство на якому проходили виробничу практику.

Завдання 6.10

Відсутність ефективної соціальної політики на підприємстві (організації) призводить до руйнування кадрової, та інших підсистем підприємства – фінансової, економічної, організаційної. Наслідком зазначеного є – погіршення системи відносин між працівниками в колективі, між керівництвом та трудовим колективом, тобто порушується задоволення потреб та інтересів всіх учасників соціально-трудових відносин.

Заповніть таблицю 6.2 розкривши характеристику соціальних інтересів та загроз на рівні особистості та підприємства, які визначають соціальну ефективність останнього.

Таблиця 6.2

Соціальні інтереси		Соціальні загрози
Підприємство
		Відсутність персоналу належної освіти, кваліфікації
Формування команди компетентних фахівців
		Застосування застарілих методів управління, домінування покарань та адміністративного впливу на поведінку підлеглих
Покращення соціально-психологічного клімату у колективі; покращення взаємовідносин підлеглих та керівництва
		Значна плинність кадрів, витік цінної інформації та зниження інтелектуального капіталу


Працівник
Можливість використання знань, вмінь та навичок
	Відсутність системи підвищення кваліфікації і перепідготовки персоналу
Забезпечення впевненості у майбутньому, гарантії зайнятості, стабільності
	Відсутність планування кар'єри на підприємстві
Забезпечення участі в управлінні
	Конфлікти між підлеглими та керівництвом, між членами колективу, відсутність ціннісної єдності
Можливість для самореалізації та творчості

Методика проведення практичного заняття

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-8.

3. Індивідуальна робота студентів над завданням 6.8.

4. Виконання завдань 6.9 та 6.10 по робочих групах.

5. Підготовка виступу від робочої групи за результатами обговорення та вироблення спільної позиції.

6. Заслуховування та обговорення всіх виступів підгруп.

7. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

Ознайомлення з умовами – 5 хв.
Дискусія – 10 хв.
Індивідуальна робота студентів – 10.
Підготовка та уточнення завдання в підгрупах – 30 хв.
Виступи від підгруп та відповіді на запитання – 10 хв.
Обговорення завдань – 10 хв.
Підведення підсумку практичного заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

– брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– вміти визначати економічну та соціальну ефективність від удосконалення організації праці;

– вміти давати характеристику соціальних інтересів та загроз на рівні особистості та підприємства;

– визначати чинники впливу на соціальну ефективність підприємства;

– знати кількісні параметри економічної та соціальної ефективності від організації праці.

Рекомендована література

Жадан О.В. Організація праці : навчальний посібник /Жадан О.В., Щербак В.Г. − Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004.− 124 с.
Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / Т.П.Збрицька, М.С.Татаревська, О.В. Сорока. За заг. ред. М.С. Татаревської. − Одеса: ОДЕУ, 2010 р. – 478 с.
Организация и нормирование труда: учеб. пособие для вузов / под ред. В.В.Адамчука / ВЗФЭИ. – М.: Финстатинформ, 2007. – 301 с.

Практичне заняття «Трудовий процес, методи дослідження та основи раціоналізації» (4 год.)

1. Трудовий процес, його зміст і вимоги до організації.

2. Класифікація трудових процесів та особливості їх організації.

3. Виробнича операція, її визначення та структура.

4. Структурно-функціональна система трудового процесу.

Мета практичного заняття

– засвоїти категорії «трудовий процес», «виробнича операція»; «метод праці», «прийом праці».

– розглянути принци раціональної організації трудових процесів;

– ознайомитися з класифікацією трудових процесів відповідно до організаційно-технічних умов;

– розглянути операцію в технологічному і трудовому відношенні (рух, дія, прийом, методи праці);

– навчитися проектувати трудовий процес багатоверстатника.

Запитання і завдання практичного заняття

1. Встановіть склад операцій і трудового процесу в цілому на якому або прикладі.

2. Які загальні принципи раціональної організації трудових процесів?

3. Якими бувають трудові руху?

4. Як знизити виробничу трудомісткість?

5. З яких частин складається операція, що розглядається в технологічному відношенні?

6. Охарактеризуйте основні розділи організаційно-технологічної карти трудових процесів.

Завдання 6.13. Аналіз змісту трудового процесу спеціаліста

1. Скласти та проаналізувати таблицю, яка буде характеризувати склад праці спеціаліста (табл.6.5).

2. Розрахувати коефіцієнти: використання кваліфікації; складності виконуваних робіт і ін.

3. Зробити висновки про можливість вдосконалення змісту трудового процесу.

Методичні вказівки

На основі вивчення посадової інструкції спеціаліста по кадрах визначається зміст процесу праці з відповідністю з його функціональною направленістю. Аналіз проводиться по табл. 6.5.

Таблиця 6.5

Характеристика змісту праці спеціаліста

Найменування виконуваної роботи	Шифр роботи	Час виконання роботи	Вид роботи	Міра реглментацї	Організаційна форма виконання	Участь керівництва	Використання кваліфікації	Можливість зростання кваліфікації	Характер відповідальності	Форма результату	Рівень регламентації	Періодичність	Трудомісткість (річна)	Коефіцієнт складності
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.

n.

При заповненні граф таблиці необхідно виконувати рекомендації:

графа 1 – заповнюється згідно посадової інструкції та фактично виконаної роботи

графа 4 – вказується вид роботи: інженерно-технічного характеру – І; організаційно-адміністративного характеру – О; робота, не вимагає спеціальних знань – Н, продуктивні наради і підготовка до них – З, регламентовані перерви – Р;

графа 5 – роботи поділяються на виконувані: заданими, регламентованими, що не допускають відхилення – РМ; не мають готових методів та вимагають творчого підходу – ТМ;

графа 6 –- роботи поділяються на виконуються індивідуально, у тому числі на робочому місці працівника – І, в інших підрозділах – І_др; виконуються колективно у складі постійного підрозділу, групи виконавців –К_пост у складі тимчасової групи – К_вр;

графа 7 – зазначається кількість контактів з керівником процесі виконання роботи;

графа 8 – вказується, яка частина роботи не може бути передана працівнику більш низькою кваліфікації, в 1% від 100%;

графа 9 – визначається, чи відповідає виконання даної роботи зростанню кваліфікації + або – ;

графа 10 – роботи підрозділяються на три групи: НР – працівник відповідає за результати своєї роботи тільки перед безпосереднім керівником; СР – перед керівництвом відділу; ВР – несе відповідальність за межами відділу;

графа 11 – вказується форма роботи: усна – У, документована – Д;

графа 12 – зазначається, чи передбачена дана робота в посадовій інструкції – Д, не передбачена – Н;

графа 13 – вказується, скільки разів виконується робота протягом року;

графа 14 – визначається річна трудомісткість робіт Т_і(множення графи 3 на графу 13), визначається загальна трудомісткість всіх робіт ( );

графа 15 – за класифікатором складності визначається коефіцієнт складності виконуваних робіт.

Після заповнення табл.6.5 розраховуються наступні коефіцієнти:

– коефіцієнт складності робіт: К_скл= (∑ Т_{i *}k_i)/ T, де T_i трудомісткість, i-роботи, k_i - коефіцієнти складності i-роботи, T - річна трудомісткість всіх робіт;

– показник використання кваліфікації (Р_кв) – питома вага робіт, які не можуть бути передані для виконання працівникам нижчої кваліфікації, %;

– частка невластивих робіт, ( Р_невл) – питома вага робіт, виконання яких не входить в посадові обов'язки працівника;

–частка робіт інженерного характеру (Р_ітх) – питома вага робіт інженерно-технічного характеру;

– використання річного фонду часу (Р_год ) – відношення фактичного фонду часу до корисного фонду.

Корисний фонд часу визначається шляхом відрахування із номінального фонду робочого часу кількості неявок (невиходів) на роботу у днях в цей же період (номінальний фонд - 2001,0 годин на рік, час відпустки, планові неявки (1 %) і час на невраховані роботи (2–5 %)).

Завдання 6.14. На підставі даних індивідуальної фотографії робочого часу отримані наступні дані: підготовчо-завершальний час (Тпз) − 25 хв., оперативний час (Топ) − 360 хв., організація та обслуговування робочого місця (Тоб) − 32 хв., час на відпочинок та особисті потреби працівника (Твоп) − 30 хв., час перерв, обумовлених недоліками у виробництві (Тпнт) − 18 хв., час перерв., пов'язаний з порушенням трудової дисципліни(Тппд) − 15 хв. Скласти нормативний баланс робочого часу, якщо норматив підготовчо-завершальний час (Тпз) − 20 хв. за зміну, час на відпочинок та особисті потреби працівника (Твоп) − 5% від часу оперативного, організація та обслуговування робочого місця (Тоб) − 7% від часу оперативного. Визначити коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнти втрат з вини робітника і в результаті порушення технологічного процесу. Розрахувати можливе зростання продуктивності праці при усуненні прямих втрат, скороченні їх на 75%, при повному усуненні всіх втрат.

Ділова гра «Дослідження трудових процесів і витрат робочого часу»

Мета: закріплення теоретичного матеріалу по темі: «Дослідження трудових процесів і витрат робочого часу» і формування навичок застосування на практиці методів дослідження трудових процесів.

Постановка завдання :

− виробити аналіз використання робочого часу менеджера, здійснивши необхідні розрахунки;

− виявити причини втрат і зайвих витрат робочого часу з метою їх усунення;

− проаналізувати структуру робочого часу керівника;

− виявити найважливіші «поглиначі» робочого часу і шляху їх усунення.

Методика проведення гри

1. Для проведення гри необхідно підготувати:

− робоче місце менеджера. Наприклад: письмовий прилад, телефон, калькулятор, індивідуальне завдання, ділові папери і т. д.;

− робоче місце секретаря. Наприклад: папка з діловими паперами, телефон і т. д.;

− папка з діловими паперами для підлеглого менеджера. Наприклад: квартальний звіт, відомості про постачальників і т. д.;

− інформацію для представника постачальника з вказівкою предмета і умов договору (вибір довільний);

− годинник для спостерігачів;

− ідентифікатори учасників гри;

− таблиці спостережень за формою таблиці 6.6.

2. Безпосередньо перед проведенням ділової гри між учасниками гри необхідно розподілити ролі:

− менеджер (начальник відділу фірми);

− начальник (генеральний директор фірми);

− підлеглий менеджера (співробітник відділу);

− секретар менеджера;

− колега менеджера (співробітник іншого відділу);

− представник фірми-постачальника;

− клієнт фірми;

− дружина менеджера;

− спостерігачі.

2. Постановка проблеми викладачем.

− Студентові, що грає роль менеджера, пояснюють його завдання і видаляють з аудиторії.

− Інших учасників гри знайомлять із змістом їх ролей і сценарієм.

− Спостерігачам роз'яснюють їх функції, нагадують правила проведення хронометражу і знайомлять з правилами заповнення таблиць спостереження.

Таблиця 6.6

Облік тимчасових витрат менеджера

Вид діяльності	Інтервал часу	Тривалість, хв.
1	2	3

3. Початок ситуації за командою викладача.

4. Після закінчення відтворення ситуації спостерігачам необхідно:

− провести аналіз використання робочого часу менеджера;

− узагальнити результати хронометражу;

− класифікувати витрати часу менеджера;

− заповнити таблицю 6.6, розрахувати і представити графічно структуру використання робочого часу менеджера.

5. Використовуючи таблицю 6.9, провести аналіз денних втрат (див. таблиці 6.6–6.8), виявити найважливіші «поглиначі» часу (перелік приведений в Додатку 1) та розробити заходи щодо їх усунення.

6. Групове обговорення результатів і підведення підсумків гри.

Таблиця 6.7

Ефективний час роботи менеджера

Вид діяльності менеджера	Інтервал часу	Тривалість, мін
1	2	3
Поточна робота з документами	08.00-08.20	20
Розмова з начальником	08.25-08.27	2
Разом

Таблиця 6.8

Денні втрати робочого часу

Інтервал часу	Тривалість, мін	Вид перешкоди	Джерело перешкоди	Причина перешкоди
16.30-16.31	1	Телефонна розмова	Невідома особа	Помилковий дзвінок
Разом

Таблиця 6.9

Склад денних втрат робочого часу

«Поглиначі» часу	Причини втрат часу	Заходи по усуненню
1	2	3

Методика проведення практичного заняття

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-6.

3. Індивідуальна робота студентів над завданням 6.13.

4. Виконання завдання 6.14.

5. Обговорення етапів розрахунку завдань 6.13 та 6.14.

6. Проведення ділової гри «Дослідження трудових процесів і витрат робочого часу»

7. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з умовами завдань та етапами проведення ділової гри – 20 хв.

2. Дискусія за питаннями 1-6 – 10 хв.

3. Індивідуальна робота студентів (виконання завдання 6.13 та 6.14) – 60 хв.

4. Проведення ділової гри – 60 хв.

5. Підведення підсумку практичного заняття – 10 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

– брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– знати принци раціональної організації трудових процесів;

– знати класифікацією трудових процесів відповідно до організаційно-технічних умов;

– вміти аналізувати трудовий процес керівника (спеціаліста).

Рекомендована література

1. Васильков В. Г. Організація виробництва : навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2003. – 524 с.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О.А. Грішнова. – 4-те вид., оновлене. – К.: Знання, 2009. – 390 с.

3. Организация и нормирование труда: учеб. пособие для вузов / под ред. В.В.Адамчука / ВЗФЭИ. – М. : Финстатинформ, 2007. – 301 с.

Практичне заняття «Поділ і кооперування праці на підприємстві» (4 год.)

1. Сутність і значення поділу та кооперування праці.

2. Суміщення професій і функцій.

3. Багатоверстатне обслуговування.

4. Поділ і кооперування праці керівників, фахівців, службовців.

Мета практичного заняття:

– засвоїти поняття «кооперація праці» та «поділ праці»;

– вміти аналізувати та оцінювати рівень поділу та кооперування праці на підприємстві;

– вміти визначати раціональність функціонального розподілу;

− з’ясувати основні форми первинних трудових колективів та основні принципи їх організації.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Дайте визначення розподілу праці. Які основні форми і види розподілу праці?

2. Чому розподіл праці має межі, чим вони визначаються?

3. Спеціалізація праці працівника, можливість поєднання функцій, освоєння суміжних професій − наскільки це дозволяє підвищити ефективність праці?

4. З яких причин працівники об'єднуються в єдиному трудовому процесі? Дайте визначення кооперації праці.

5. Назвіть основні форми первинних трудових колективів і принципи їх створення.

6. Перерахуєте ознаки, по яких класифікуються виробничі бригади.

Завдання 6.15. Визначити загальний рівень розподілу праці, використовуючи дані, наведені в таблиці.

Показник	Варіант завдання
Показник	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Сумарний час виконання робіт не передбачених завданням протягом зміни, хв.	200	520	1080	4000	150	186	725	5575	504	973
Тривалість зміни, хв.	480	495	420	435	480	492	492	480	492	432
Кількість робітників	10	18	45	100	8	12	38	51	20	25

Завдання 6.16. Визначити коефіцієнт використання робітників по кваліфікації, використовуючи дані, наведені в таблиці.

Показник	Варіант завдання
Показник	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Середній розряд	2,6	2,8	3,0	2,4	3,5	3,8	4,0	4,1	3,2	3,9
Розряд робітників	Чисельність робітників
6	1	2	3	1	2	4	2	3	2	3
5	4	2	4	3	-	2	5	8	3	12
4	5	2	1	6	8	2	5	4	3	14
3	6	2	1	7	5	1	8	-	3	8
2	-	2	1	-	6	1	8	-	8	8
1	-	2	1	4	-	1	1	1	8	7

Завдання 6.17. Визначити рівень організації робітника за даними, наведеним у таблиці. Тривалість зміни 492 хв.

Показник	Варіант завдання
Показник	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Кількість переналагоджень у зміну	3	4	2	2	4	6	3	3	2	4
Середня тривалість одного переналагодження, хв.	12	18	40	20	20	12	4	5	5	15

Завдання 6.18. Визначити раціональність функціонального поділу праці, використовуючи дані таблиці.

Показник	Варіант завдання
Показник	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Чисельність бригади, дільниці:
До впровадження	14	7	10	6	19	18	33	49	14	15
після впровадження	15	8	8	7	23	21	30	40	16	13
Тривалість зміни, год	7,0	8,0	8,1	7,0	8,0	8,1	7,2	8,1	8,0	8,2
Оперативний час:
До впровадження	5,5	6,6	7,3	6,1	5,9	5,5	5,6	7,6	6,8	7,6
після впровадження	6,1	7,6	6,0	6,6	7,2	5,1	6,3	7,7	7,8	6,9

Методичні рекомендації

Наукова організація праці вимагає вирішення завдань, пов'язаних з визначенням рівня й раціональності розподілу й кооперації праці.

Рівень розподілу кооперації праці можна характеризувати системою показників, до яких належать наступні:

1. Загальний рівень розподілу праці, що характеризується коефіцієнтом розподілу праці. Вважається, що при раціональному розподілі праці робітник виконує роботи, які передбачені завданням.

де – сумарний час виконання робітником не передбаченої завданням роботи протягом зміни, хв.;

Т_см – тривалість робочої зміни, хв.;

n – число робітників.

2. Коефіцієнт зайнятості робітників, обумовлений по формулі (використовується для визначення можливості сполучення професій і розширення зони обслуговування

де – час зайнятості (керування механізмами, активне спостереження, ручні роботи), хв.

3. Коефіцієнт використання робітників по кваліфікації, що розраховується по формулі

Де R_ф – середній кваліфікаційний розряд робітників; R_p– середній кваліфікаційний розряд робіт.

Якщо середній розряд робітників вище розряду виконуваних робіт, то формула приймає вид:

4. Спеціалізація робітників (робітника), що характеризується коефіцієнтом

де - витрати часу на переналагодження встаткування протягом зміни, х

Раціональним по показникові використання робочого часу вважається варіант функціонального розподілу праці, що відповідає умові

де – питома вага оперативного часу в сукупному фонді робочого часу при існуючому розподілі праці;

– те ж, при проектованому варіанті розподілу праці.

Завдання 6.19. Побудова трудового процесу багатоверстатника у часі.

Вихідні дані для виконання практичного завдання приведені в табл. 6.10. Для виконання завдання необхідно визначити:

час зайнятості робочого обслуговуванням верстату (Т₃);
оперативний (Т_оп) і машинно-автоматичний час роботи верстату (Тмч), тривалість циклу обробки деталі на кожному верстаті (Т_ц);
вільний час робочого (Т_пр) та час простою верстатів (Т_пв);
надати проект та побудувати графік виконання трудового процесу щодо обслуговування верстатів;
норму штучного часу та норму виробітки для робочого;
значення коефіцієнтів завантаження обладнання та робочого.

Розміщення верстатів лінійне. Відстань між верстатами:

для парних варіантів -5 м,

для непарних варіантів -6 м.

Т_вп
–допоміжний час, хв; що перекривається; Т_вн– допоміжний час, що не перекривається, хв.

Т_о – основний технічний час.

Таблиця 6.10

№ варінта	№ верстата	Т_о	Т_вн	Т_вп	№ варінта	№ верстата	Т_о	Т_вн	Т_вп
1	1	11	4	0,3	10	1	3,7	0,8	0,2
	2	10,5	4,5	0,6		2	3,7	0,8	0,2
	3	12	3	0,3		3	3,7	0,8	0,2
2	1	9,5	2,5	0,2	11	1	6,5	3	0,7
	2	9,5	2,5	0,2		2	7,5	2	0,8
	3	9,5	2,5	0,2		3	6	3,5	0,6
3	1	10,2	0,8	0,2	12	1	7	1	0,3
	2	10,3	0,7	0,3		2	7,1	0,9	0,3
	3	10,1	0,9	0,2		3	7,2	0,8	0,4
4	1	12,5	1,5	0,3	13	1	6,4	0,4	0,25
	2	12,5	1,5	0,3		2	6,7	0,3	0,22
	3	12,5	1,5	0,3		3	6,5	0,5	0,23
5	1	7,6	0,3	0,2	14	1	14,5	2,5	0,18
	2	7,5	0,4	0,2		2	15	2	0,16
	3	7,4	0,5	0,2		3	14	3	0,16
6	1	5,2	0,8	0,15	15	1	12	3	0,18
	2	5,3	0,7	0,18		2	12,2	2,8	0,21
	3	5,1	0,9	0,14		3	11,9	3,1	0,2
7	1	3,75	0,25	0,21	16	1	4,6	0,4	0,15
	2	3,76	0,24	0,2		2	4,6	0,4	0,15
	3	3,78	0,22	0,19		3	4,6	0,4	0,15
8	1	7,45	0,55	0,18	17	1	6,85	0,65	0,21
	2	7,46	0,54	0,17		2	6,84	0,61	0,18
	3	7,52	0,48	0,19		3	6,86	0,64	0,19
9	1	4,66	0,34	0,1	18	1	10,15	0,85	0,21
	2	4,6	0,4	0,12		2	10,19	0,81	0,18
	3	4,62	0,38	0,11		3	10,21	0,79	0,17

Ділова гра «Функціональний розподіл праці в апараті управління організації»

Мета: Закріплення теоретичного матеріалу по темі "Розподіл і кооперація праці"

Постановка завдання: Розробити матрицю розподілу функцій між підрозділами підприємства. За основу узяти лінійно-функціональну структуру управління.

Методика проведення гри.

1. Ділова гра проводиться по підгрупах чисельністю 8-10 чоловік.

2. Основні етапи гри: постановка проблеми викладачем, аналіз проблемної ситуації в підгрупах, виконання завдань, обговорення рішень, підведення підсумків гри.

Методичні вказівки

Розподіл функціональних взаємозв'язків управління здійснюється у вигляді матриці (див. Таблицю 6.11), яка показує, хто і в якій мірі бере участь у виконанні певної функції управління, окремих видів робіт або яка участь приймає в розробці або реалізації управлінського рішення. Вона також відбиває об'єм і характер повноважень посадовців, що беруть участь в процесі управління, коли області повноважень і відповідальності перетинаються. Функціональна матриця служить інструментом аналізу розподілу повноважень і відповідальності на конкретному підприємстві або в конкретному структурному підрозділі. На підставі цього аналізу можна дати рекомендації по вдосконаленню розподілу повноважень і відповідальності між учасниками управлінського процесу.

Матриця зазвичай представляється у вигляді прямокутної таблиці. По стовпцях цієї таблиці дається перелік структурних підрозділів і посад. Якщо аналіз виробляється по підприємству в цілому, то вказуються посади керівників вищого рівня управління і структурні підрозділи (відділи, служби, цехи). Чи якщо матриця розробляється для окремих структурних підрозділів, то вказуються усі посади усередині підрозділу. По рядках матриці перераховуються види виконуваних робіт. Клітини матриці заповнюються прийнятими умовними позначеннями, що вказують міру або об'єм повноважень і відповідальності по кожному виду робіт.

Така матриця дозволяє в одному горизонтальному рядку вказати усіх посадовців і структурні підрозділи, що приймають, участь в реалізації цієї функції, а також міру і характер їх участі. Крім того, вертикальний стовпець вказує усі функції за виконання яких відповідально цей посадовець.

Таблиця 6.11

Функції управління	Функціональні підрозділи та посадові особи
Функції управління	1	2	3	4	5	6	10
1

10

Для заповнення застосовуються наступні умовні позначення:

О – відповідає за виконання цієї функції, організовує її виконання, готує і оформляє остаточний документ.

П – надає початкові дані, необхідну інформацію для виконання цієї функції.

У – участь у виконанні цього завдання, роботи, розробці варіантів рішення.

З – узгодження. Цей символ означає з ким узгоджується яке-небудь питання або документ при виконанні функції.

Р – приймає рішення, стверджує, підписує документ.

У будь-якому рядку матриці відповідальності має бути одна буква «О».

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 10 хв.

2. Проведення дискусії методом «мозкового штурму» на питання – 20 хв.

3. Індивідуальна робота студентів – 45 хв.

4. Спільне обговорення результатів завдання – 15 хв.

5. Поділ на групи та проведення ділової гри – 45 хв.

6. Презентація спільних рішень групами – 15 хв.

7. Підведення підсумків заняття – 10 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

− вміти виділяти основні елементи трудового процесу;

– вміти аналізувати та оцінювати загальний рівень розподілу праці, визначати коефіцієнт використання робітників по кваліфікації, раціональність функціонального поділу праці.

Рекомендована література.

1. Жадан О.В. Організація праці : навчальний посібник /Жадан О.В., Щербак В.Г. − Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004.− 124 с.

2. Подоровская М.М. Организация труда: конспект лекций. − К.: МАУП, 2004. − 112 с.

Практичне заняття «Організація і обслуговування робочих місць» (2 год.)

1. Класифікація й організація робочих місць.

2. Спеціалізація й оснащення робочих місць.

3. Планування робочих місць.

4. Функції та системи обслуговування робочих місць.

5. Раціоналізація робочих місць.

Мета практичного заняття:

– засвоїти поняття «робоче місце» та «робоча зона» ;

− розглянути етапи організації робочого місця;

− розглянути системи планування приміщень;

− визначити функції обслуговування робочих місць.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Розкрийте зміст поняття робочого місця, використовуючи різні підходи до його вивчення.

2. Які основні функції робочого місця?

3. Наведіть класифікацію робочих місць за найважливішими ознаками.

4. Що Ви розумієте під організацією робочого місця?

5. Назвіть завдання, які вирішуються при організації робочого місця.

6. Які основні системи планування приміщення ви знаєте?

7. Яким вимогам повинна відповідати планування робочих місць?

8. Що таке типовий проект робочого місця і яка його структура?

Завдання 6.20. Розробіть оптимальне проектування свого теперішнього чи майбутнього робочого місця:

1. підберіть меблі, інвентар, оргснастику, засоби зв’язку;

2. визначте для себе зону найбільшої досяжності;

3. накресліть план свого робочого місця;

4. зробіть опис художнього оформлення інтер’єру свого робочого кабінету (місця):

− забарвлення стін, підлоги, стелі;

− колір штор, оббивку меблів;

− декоративне оформлення (художні твори, вироби прикладного мистецтва);

5. розташуйте прилади для підтримки оптимальних санітарно-гігієнічних норм та психологічної розгрузки (кольорово-світловий інтер’єр, функціональна музика, наявність флори та фауни в спеціально відведених місцях).

Завдання 6.21. Перерахуйте та обґрунтуйте якості, якими повинна бути система обслуговування робочих місць. Визначте питання, які необхідно вирішити при організації обслуговування робочих місць. Наведіть приклад норми та регламенту обслуговування робочих місць.

Завдання 6.22. Ефективність планування робочого місця

Визначити за варіантами (див. табл. 6.12):

1. Відстань переміщення робочого за зміну за різними схемами («а» та «б») планування робочого місця (рис. 1.1).

З - заготовки

Д - деталі

а) б)

Рис. 1.1. Варіанти планування робочого місця

2. Збільшення змінно, норми виробітку при плануванні робочого місця за схемою «б».

3. Порівняти варіанти планування за критерієм λ

4. Випуск продукції з 1 м² виробничої площі за схемами «а» та «б».

Методичні рекомендації до виконання завдання

Відстань переміщення робочого за зміну визначається за формулою:

(1.1)

Де L – переміщення робочого за зміну, км;

Н_зм – змінна норма виробітку, шт;

І – шлях, який проходить робочий за час виконання операції, м.

Економія робочого часу (Е) за рахунок покращення планування робочого місця та зменшення шляху переміщення робочого розраховується таким чином:

(1.2)

де L_а, L_б – відстань переміщення робочого при роботі відповідно до схем «а» та «б», км;

V_ср– середня швидкість руху робочого при переміщенні на робочому місці, км/год;

Можливе збільшення норми виробітку за рахунок економії робочого часу на переміщення робочого:

(1.3)

Де ΔН – можливе збільшення норми виробітку, шт.;

Т_зм– тривалість зміни, хв.;

Н_а – змінна норма виробітку при роботі за схемою «а».

Змінна норма виробітки при плануванні робочого місця за схемою «б» визначається формулою:

Н_б=Н_а+ΔН (1.4)

Де ΔН – можливе збільшення норми виробітку, шт;

Н_а – змінна норма виробітку при роботі за схемою «а».

Порівняння варіантів планування робочого місця проводять за критерієм λ:

(1.5)

Де Т_шт– норма штучного часу на операцію, хв;

а – відсоток амортизаційних відрахувань за використану площу, %

В_м – вартість одного квадратного метра виробничої площі, грн;

S_рм – виробнича площа, яка відведена під робоче місце, м²;

Ф – річний ефективний фонд часу роботи обладнання, год.;

Т_ст.– годинна тарифна ставка робочого, грн.

Значення λ визначається для кожного варіанта планування робочого місця. Варіант з меншим значенням λ більш ефективний.

Іншим показником раціональності робочого місця може бути випуск продукції з 1 м² виробничої площі:

(1.6)

Вихідні дані для виконання завдання представлені в табл.6.12

Таблиця 6.12

Показники	Індекси	Варіанти
Показники	Індекси	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Шлях, який проходить робочий за час виконання операції, м.	І
за схемою, «а»	І_а	7,1	6,1	6,5	5,8	6,5	5,5	4,9	6,5	7,2	6,3
за схемою, «б»	І_б	5,0	4,1	5,2	4,9	5,5	3,8	3,9	5,3	5,1	4,8
Змінна норма виробітку при роботі за схемою «а», шт.	Н_а	400	500	450	550	300	250	350	600	420	180
Середня швидкість руху робочого при переміщенні на робочому місці, км/год	V_ср	4,0	4,2	4,3	4,4	4,5	4,6	3,8	5,0	4,7	4,8
Відсоток амортизаційних відрахувань за використану площу, %	а	8	9	10	7	6	11	8	10	6	7
Вартість одного квадратного метра виробничої площі, грн;	В_м	1050	1010	1200	1000	1300	1150	1100	1180	1160	1170
Площа, яку займає обладнання та оснащення робочого місця, м²	S_рм(б)	5,0	6,1	6,3	4,8	4,9	4,5	5,3	6,6	6,0	6,4
Виробнича площа, яка відведена під робоче місце, м²	S_рм(а)	5,9	7,2	7,5	5,3	5,5	5,0	5,3	7,2	6,9	7,3
Річний ефективний фонд часу роботи обладнання, год.	Ф	2000	2100	2050	2150	2200	1980	2080	2090	2110	2070
Годинна тарифна ставка робочого, грн.	Т_ст.	5,69	6,95	6,95	5,69	5,69	6,95	5,69	6,95	6,95	5,69

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Індивідуальна робота студентів (розв’язування вправ).

3. Активна форма роботи студентів над завданням 6.20. За результатами обговорення вироблення спільної позиції.

4. Проведення дискусії у формі «Оксфордські дебати» над завданням 6.21.

5. Заслуховування та обговорення всіх виступів підгруп.

6. Захист роботи (завдання 6.22)

7. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Проведення дискусії методом «мозкового штурму» на питання – 10 хв.

3. Індивідуальна робота студентів – 25 хв.

4. Спільне обговорення результатів завдання – 10 хв.

5. Поділ на групи та проведення дискусії у формі «Оксфордські дебати» – 15 хв.

6. Захист роботи студентів – 10 хв.

7. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

− вміти аналізувати ефективність організації робочого місця;

– вміти проектувати робоче місце спеціаліста;

– засвоїти особливості організації робочого місця працівників.

Рекомендована література.

2. Подоровская М.М. Организация труда: конспект лекций. − К.: МАУП, 2004. − 112 с.

Практичне заняття «Атестація робочих місць» (2 год.)

1. Завдання атестації робочих місць за умовами праці.

2. Організація проведення атестації робочих місць.

3. Основні нормативні документи підприємства під час атестації робочих місць.

4. Завдання атестаційної комісії та її склад.

5. Етапи проведення атестації робочого місця. Паспорт робочого місця.

Мета практичного заняття:

– з’ясувати основні етапи організації проведення атестації робочих місць на підприємстві;

– вміти комплексно оцінювати умови праці;

– вміти складати Карту умов праці.

Завдання практичного заняття:

Завдання 6.23. Комплексно оцінити умови праці на прикладі конкретної професії та скласти Карту умов праці.

Використати вихідні дані за варіантами (див. Варіант 1–5).

Методичні рекомендації до виконання завдання

Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ДСТУ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту умов праці.

Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора.

Комплексна оцінка умов праці на прикладі конкретної професії, складання карти умов праці

Відомості про результати атестації робочих місць студенти заносять до карти умов праці, форма якої затверджена Мінсоцполітики та МОЗ України.

Студентові видається інструкція для заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (див. Додатки 2-5).

При заповненні розділу I «Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу» студенту необхідно звернути увагу на такі графи:

графа 2 – виконують оцінку виявлених на даному робочому місці (групі робочих місць, робочий зоні) характерних для даної професії (посади) шкідливих і небезпечних виробничих факторів (далі – ШНВФ);

графа 3 – проставляють дату проведення вимірів згідно з протоколом;

графа 4 – заносять нормативні значення виявлених ШНВФ відповідно до діючих на період проведення атестації санітарних норм, затверджених МОЗ України і ДСТУ;

графа 5 (пункти 1-11) - заносять фактичні значення ШНВФ за результатами лабораторних і інструментальних досліджень, виконаних відповідно до діючих методик, затверджених МОЗ України і оформленими протоколами. За пунктами 12-15 заносять результати проведених досліджень, дані з технологічних, технічних документів, хронометражних спостережень, документів з охороні праці та ін., що підтверджують наявність ШНВФ та їхню величину;

графи 6, 7, 8 – проставляють величину відхилення від нормованих значень ШНВФ;

графа 9 – визначають дані на підставі аналізу технологічного процесу, хронометражних спостережень, інших облікових документів підприємства. Якщо тривалість дії фактора врахована в методиках (вібрація, шум), то в графі 9 проставляють прочерк.

При наявності шкідливих речовин односпрямованої дії, що впливають одночасно або послідовно, тривалість впливу цих речовин підсумовують, але приймають не більше 100%.

При наявності в повітрі речовин різноспрямованої дії для кожного з них указується фактичний відсоток тривалості робочої зміни (пункт 1).

При заповненні Карти студенту необхідно виконувати наступні вимоги:

пункт 1 – записують виявлені шкідливі хімічні речовини за класами небезпеки.

Шкідливі хімічні речовини різноспрямованої дії оцінюють і враховують як окремі фактори. Шкідливі хімічні речовини односпрямованої дії враховуються як один фактор і фактичне їхнє значення визначають як суму відношень фактичних концентрацій кожного з них до встановленого для них ГДК. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначають за величиною цього перевищення з урахуванням класу небезпеки найбільш токсичної речовини цієї групи.

Односпрямована дія шкідливих речовин на організм – це вплив двох або декількох речовин, як правило, близьких за хімічною будовою і характером біологічної дії на організм (фтористий водень і солі фтористоводневої кислоти і тетрафторату кремнію, формальдегід і хлористоводородна кислота, сірчистий і сірчаний андігрид, хлоровані і бромовані вуглеводні (граничні й неграничні), спирти, кислоти, луги, ароматичні вуглеводні (толуол і ксилол, бензол і толуол), аміносполуки, нітросполуки та ін.).

Висновок про односпрямованість дії шкідливих речовин видається санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держстадарту і МОЗ Україниза:

пункт 2 – вказують конкретні види пилу, переважно фіброгенної дії (зазначені в ДСТУ 12.1.005-88 у графі «Особливості дії на організм» умовною позначкою «Ф» );

пункт 3 – рівні загальної і локальної вібрації вносяться роздільно за їх еквівалентними значеннями через дріб: чисельник – загальна вібрація, знаменник – локальна. При відсутності одного з видів вібрації ставлять прочерк (у чисельнику або знаменнику);

пункт 4 – вносять еквівалентний рівень звуку;

пункт 5,6 – вносять загальний рівень звуку;

пункт 7 – вносять фактори значення рівнів електромагнітної енергії, а для лазерного – напруженість оптичного випромінювання;

пункт 8 – мікроклімат у виробничих приміщеннях враховують як один фактор і визначають з найбільш вираженим показником. Якщо різні параметри мікроклімату (температура, швидкість руху повітря, відносна вологість, інфрачервоне випромінювання) відносяться на конкретному робочому місці до різних ступенів шкідливості (1, 2, 3), то мікроклімат оцінюють за найбільш високим ступенем;

пункт 9 – при розміщенні робочих місць на відкритому повітрі п. 8 і 9 оцінюють як один фактор. При вітрі нижні границі температур повітря повинні бути зміщені у бік більш високих температур з розрахунку 2° С на 1 м/с збільшення швидкості руху повітря;

пункт 10 – враховують тільки на тих робочих місцях, де підвищення або зниження його обумовлене виробництвом або професією (водолаз, гірничорятувальник і т.п.);

пункт 11 – заносять різновиди мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму. При наявності у повітрі робочої зони одночасно двох і більше біологічних факторів умови праці слід оцінювати за найбільш високим класом і ступенем.

пункт 12 – дають інтегральну оцінку всіх показників важкості праці за найбільш високим класом і ступенем.

Наприклад, на працюючого впливають різні фактори важкості, потужності зовнішньої роботи (для чоловіків) більше 90 Вт – ІІІ клас – 1 ступеня, маса переміщуваного вантажу більше 35 кг – ІІІ клас 2 ступеня, дрібні стереотипні рухи по 20 тис. – I клас, статичне навантаження двома руками по 50 тис. – ІІ клас, інтегральний показник важкості – ІІІ клас 2 ступеня, тобто за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично визначених показників.

Потужність зовнішньої роботи (Вт) визначають за формулою

де Н – висота підняття вантажу, м;

Н₁ – висота опускання вантажу, м;

Р – маса вантажу, кг;

L – відстань, м;

Т – час, с.;

К =10  коефіцієнт, що враховує швидкість технологічного процесу;

пункт 13 – оцінюють аналогічно пункту 12. Оцінку ведуть через дріб: чисельник – нахили тулуба, знаменник – переміщення в просторі.

пункт 14 – оцінюють аналогічно пункту 12. Під високоточними зоровими роботами визначається робота 1-3 розряду за ДБН В.2.5-28-2006 – Природне та штучне освітлення.

Розбірливість слів визначають подачею мовних сигналів (як мінімум 10 слів) на відстані одного метра, які голосом без напруги повинні бути відтворені обстежуваним робітником;

пункт 15 – заповнюють на підставі облікових даних підприємства;

У підсумковому рядку «Кількість факторів» по графах 6, 7, 8 записують сумарну кількість факторів за кожним ступенем відхилення.

На наступному етапі роботи студент виконує «Гігієнічну оцінку умов праці».

Гігієнічну оцінку умов праці дають за найбільш високим класом і ступенем з числа фактично обмірюваних рівнів цих факторів. Наприклад, на працюючого одночасно впливають кілька факторів (мікроклімат, важкість роботи, шкідливі речовини та ін.) і параметри мікроклімату відносяться до ІІІ класу 1 ступеня, по шкідливих речовинах – до ІІ класу, важкості праці – ІІІ класу 2 ступеня, напруженості праці – ІІІ класу 1 ступеня, інтегральну оцінку необхідно записати так: умови праці відносяться до ІІІ класу 2 ступеня.

Якщо на робочому місці відсутні шкідливі виробничі фактори й фактори трудового процесу, або вони не перевищують допустимих норм і не віднесені до 1 ступеня ІІІ класу шкідливості й небезпеки, то умови праці слід визнати відповідними гігієнічним вимогам.

Наявність хоча б одного фактора виробничого середовища і трудового процесу 1 ступеня ІІІ класу шкідливості вказує на невідповідність робочого місця вимогам гігієнічної класифікації.

Розділ ІІ. «Оцінка технічного й організаційного рівня» заповнюється студентом за результатами аналізу, виконаного відповідно до розділу 5.

Розділ ІІІ. «Атестація робочого місця» заповнюється студентом на підставі комплексної оцінки, при цьому робоче місце має бути віднесене до одного з трьох видів умов праці. Для цього беруть по всіх врахованих підсумкових рядках «Кількість факторів» ступені відхилення параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу (розділ І Карти) і зіставляють з показниками, наведеними нормативами. Для атестації робочого місця з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, а також шкідливими і важкими умовами праці в розрахунок приймають фактори, що впливають на робітника в процесі праці не менше 80% робочого часу. При цьому виконання підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення своїх трудових функцій не позбавляє працівника права на пільгове пенсійне забезпечення.

Зі шкідливими умовами праці оцінюють робочі місця при наявності ШНВФ, тривалість дії яких складає менше 80% робочого часу. У цьому випадку пільгове пенсійне забезпечення може здійснюватися за рахунок коштів підприємства.

Розділ V. «Пільги і компенсації» заповнюється студентом з урахуванням наступних вимог:

пропозиції на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах визначаються тільки за показниками, наведеними відповідно до діючого законодавства («Показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення»);

пункт 4. Наявність у повітрі робочої зони хімічних речовин односпрямованої дії 1 і 2 класів небезпеки варто розуміти як наявність підвищених концентрацій (перевищення).

При розробці ТРЕТЬОГО розділу на підставі гігієнічної оцінки умов праці, а також комплексної оцінки умов праці на конкретному робочому місці студент розробляє заходи, технічні рішення, що забезпечують безпечні й здорові умови праці, обґрунтовані необхідними нормативними документами.

Відповідно до нормованих параметрів мікроклімату робочої зони, розробляють заходи щодо їхнього забезпечення. Наводять заходи щодо захисту від впливу шкідливих хімічних речовин, зниження шуму і вібрації до нормованих значень, заходи щодо захисту від електромагнітних і іонізуючих випромінювань, наводять розрахунок і проектування освітлювальних установок ОУ.

У ЧЕТВЕРТОМУ розділі за розробленими конкретними організаційними і технічними заходами, досягнутим рівнем розробок роблять короткий висновок. Висновок повинен відбивати мету і завдання роботи.

Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативним (регламентованим). При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем.

Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр.6, 7, 8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці.

При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них враховувати самостійним фактором, що підлягає кількісній оцінці.

При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається, виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.

Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ДСТУ 12.1.005-88.

Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найвищим класом і ступенем.

Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу:

– відповідності технологічного процесу, будівель і споруд - проектам, обладнання - нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

– технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технічного стану, забезпеченості робочого місця підіймально-транспортними засобами);

– відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

– впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.

При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:

– раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;

– забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та відповідність їх стандартам безпеки праці і встановленим нормам;

– організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров'я.

На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці:

– з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

– зі шкідливими і важкими умовами праці;

– зі шкідливими умовами праці та заносять до розділу III Карти.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників (табл.. 6.12), якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.

Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених списками, протягом не менше 80% робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.

За результатами атестації визначаються невідкладні заходи на поліпшення умов і безпеки праці, для розроблення і впровадження яких не треба залучати сторонні організації і фахівців.

За результатами атестації складається перелік:

– робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

– робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст.26 Закону України «Про підприємства», і ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

– робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи по їх поліпшенню.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких затверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Таблиця 6.12

Категорії оцінки умов праці

На роботах

Х факт в балах

Розміри доплат до тарифної ставки, %

З важкими і шкідливими умовами праці

Список №2

до 2

2,1-4,0

4,1-6,0

З особливо важкими і шкідливими умовами праці

Список №1

6,1-8,0

8,1-10,0

>10,0

Варіант 1. Дослідження, проведені на робочому місці машиніста котельної дозволили встановити наступні фактори, що формують умови праці на його робочому місці та величину їх фактичних значень:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони

2 клас небезпеки – оксид азоту – при нормі до 5,0 мг/м³, фактичне значення склало 6,8 мг/м³, при тривалості дії 90% змінного часу;

4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі до 20,0 мг/м³ , фактичне значення склало – 2,3 мг/м³, при тривалості дії 90% змінного часу;

2. Пил – при нормі до 6,0 мг/м³, фактичне значення склало – 7,6 мг/м³ тієї ж тривалості дії.

3. Температура повітря – при нормі 17–28⁰С , фактично дорівнює 30,6⁰С, з дією протягом всієї зміни .

4. Інтенсивність інфрачервоного (теплового) випромінювання – при нормі до 140 Вт/м² , фактично склала 275 Вт/м² протягом 40% змінного часу.

5. Разова величина вантажу, що піднімається вручну в межах норми – 30 кг.

6. Робоча поза і переміщення в просторі – вільне.

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці і якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Варіант 2. Заміри значень факторів , що формують умови праці на робочому місці коваля на молоті , дозволили отримати такі дані:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі до 20,0 мг/м³, фактичне значення 22,6 мг/м³, при тривалості дії 75 % змінного часу.

2. Вібрація технологічна – при нормі до 92 дБ , фактичне значення склало 117 дБ , протягом 75 % робочого часу.

3. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ , фактичне значення – 112 дБ протягом 75 % часу зміни .

4. Температура повітря – при нормі 17-27⁰С, фактичне значення 32⁰С, протягом всієї зміни.

5 . Відносна вологість повітря – при нормі 15-75 %, фактичне значення 35 %, протягом всієї зміни.

6. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання - при нормі до 140Вт/м², фактичне значення склало 720Вт/м², протягом 30 % змінного часу.

7. Разова величина вантажу , що піднімається вручну – до 40 кг.

8. Робоча поза і переміщення в просторі - вільна.

Варіант 3. Заміри значень факторів , що формують умови праці на робочому місці обрубувача ливарного цеху на молоті , дозволили отримати такі дані:

1. Пил і аерозоль – при нормі до 6,0 мг/м³ – фактичне значення склало 18,3 мг/м³, при тривалості дії фактора протягом 79 % часу зміни .

2. Вібрація локальна – при нормі до 97дБ – фактичне значення склало 122дБ , з тривалістю впливу протягом 30 % часу зміни .

3. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ , фактичне значення – 98 дБ протягом 50 % змінного часу.

4. Температура повітря – при нормі 17-27⁰С, фактичне значення – 25⁰С.

5. Відносна вологість повітря – при нормі 15-75% , фактичне значення 60%.

6. Разова величина вантажу, що піднімається вручну з підлоги становить 35 кг.

7. Статичне навантаження за зміну на одну руку становить 47000 кг*с.

8. Робоча поза і переміщення в просторі – 5 «а».

9. Фізіологічний дискомфорт – робота в респіраторі .

Розрахувати загальну оцінку умов праці на робочому місці та якщо необхідно розмір доплат на роботу в шкідливих умовах праці.

Варіант 4. Дослідження, проведені на робочому місці електрозварника ручного зварювання дозволили встановити наступні фактори , що формують умови праці на його робочому місці і величину їх фактичних значенні:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони:

2 клас небезпеки – марганець – при нормі 0,2 мг/м³, фактичне значення склало – 0,31 мг/м³, при тривалості дії 65 % часу зміни .

4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі до 20 мг/м³, фактичне значення склало – 5,0 мг/м³ протягом 65 % змінного часу.

2. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ , фактичне значення – 102 дБ протягом 65 % часу зміни .

3. Ультрафіолетове випромінювання – при нормі до 1,0 Вт/м², фактичне значення склало – 3,9 Вт/м², протягом 65 % змінного часу.

4. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання – при нормі до 140Вт/м², фактично склало 472 Вт/м², протягом 65 % часу зміни .

5. Статичне навантаження за зміну на одну руку склала 25000 кг*с.

6. Робоча поза і переміщення в просторі - 4 «а».

7. Фізіологічний дискомфорт – лицьовий щиток.

Варіант 5. Дослідження, проведені на робочому місці коваля ручного кування , дозволили встановити наступні фактори та їх значення формують умови праці на його робочому місці:

1. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони:

4 клас небезпеки – оксид вуглецю – при нормі 20,0 мг/м³, фактичне значення склало – 4,0 мг/м³при тривалості дії на протязі 75 % часу зміни ;

2. Пил і аерозоль - при нормі 6,0 мг/м³ – фактичне значення склало 4,3мг/м³, при тривалості дії фактора протягом 75 % робочої зміни.

3. Вібрація локальна – при нормі до 97дБ – фактичне значення склало 104 дБ, з тривалістю впливу протягом 20 % робочої зміни.

4. Рівень шуму – при нормі до 80 дБ , фактичне значення склало – 92 дБ протягом 25 % часу зміни .

5. Температура повітря – при нормі 17-27⁰С , фактичне значення – 29⁰С протягом 75 % робочої зміни.

6. Відносна вологість повітря – при нормі 15-75 % , фактичне значення 59 % протягом 75 % часу робочої зміни.

7. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання – при нормі до 140 Вт/м², фактично склало 620 Вт/м², протягом 45 % часу зміни .

8. Статичне навантаження за зміну на одну руку становить 35000 кг*с.

9. Робоча поза і переміщення в просторі – 4 «а».

10. Темп роботи, число великих рухів на годину – при допустимому критерії до 750 , фактичне значення склало 600 .

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Індивідуальна робота студентів.

3. Заслуховування та обговорення всіх виступів студентів.

4. Захист робіт.

5. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Індивідуальна робота студентів – 50 хв.

3. Спільне обговорення результатів роботи – 20 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

− вміти організовувати та проводити атестацію робочих місць працівників;

– вміти робити висновки за Картою умов праці.

Рекомендована література.

2. Постанова КМУ від 16.01.03 р. № 36 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”.

3. Постанова КМУ від 17.11.97 р. № 1290 “Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників, у яких надається право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці”.

4. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку – ДСН 2.3.6 037-99.

5. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації − ДСН 3.3.6 039-99.

6. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень − ДСН 3.3.6 042-99.

Практичне заняття «Колективні форми організації праці» (2 год.)

1. Соціально-економічне значення колективної форми організації праці.

2. Соціально-психологічні аспекти організації колективної праці.

3. Сутність поняття «бригада», класифікація бригад.

4. Форми колективної організації творчих робітників.

5. Сутність колективної форми організації праці та її переваги порівняно з індивідуальною.

Мета практичного заняття:

– розкрити соціально-економічне значення колективної форми організації праці;

– з’ясувати типи виробництв при яких застосовуються бригадні форми організації праці;

– розглянути економічні показники, які визначають доцільність вибору форми організації праці.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Які основні виробничі та технологічні передумови до створення бригадної форми організації праці?

2. При якому типі виробництва застосування бригадної форми організації праці найбільш доцільно ?

3. За яких умов можливе суміщення професій ( посад) на підприємстві?

4. Які економічні показники дозволяють охарактеризувати правильність вибору форми організації праці?

5. Перелічіть і охарактеризуйте види та різновиди виробничих бригад, умови їх організації .

6. Розкажіть про заходи, що сприяють формуванню та згуртуванню бригади.

7. Охарактеризуйте умови організації багатоверстатного обслуговування і його види.

Завдання 6.24. Визначити явочну чисельність (Чяв) працівників для кожного розряду і загальну чисельність працівників бригади, якщо встановлена нормативна трудомісткість складання одного телевізора за розрядами виконуваних робіт: I розряд - 43,7 нормо-год, II розряд -25,3 нормо-год, III розряд - 33,9 нормо-год. планується виконання норми праці працівниками I розряду - на 122% , II розряду - на 109% ,III розряду - на 118%. За зміну бригада повинна зібрати 7 телевізорів. Тривалість робочої зміни становить 8,2 год, а час напідготовчо-завершальні дії, а також відпочинок і особисті потреби - 40 хв. у зміну.

Завдання 6.25. Місячна трудомісткість інструментального обслуговування (зберігання, видача, доставка і заточка ріжучого інструменту) в цеху становить 1000 нормо-год на місяць, при плановому виконанні норм виробітку на 115 %. Плановий фонд робочого часу на одного робітника становить 22 зміни по 8 год. Визначити явочну чисельність інструментальників, якщо час на виконання перерахованих робіт складає 445 хв. на зміну.

Завдання 6.26. Річна трудомісткість робіт у ливарному цеху складає 385 тис. нормо-год, в цеху механічної (верстатної ) обробки деталей - 624 тис. нормо-год, а в цеху зборки 430 тис. нормо-год. Середній виробіток одного робітника становить 2150 нормо-год на рік. Визначити чисельність робітників по цехах і загальну чисельність робітників у цих цехах.

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Індивідуальна робота студентів (розв’язування вправ).

3. Обговорення за результатами виконаних вправ.

4. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Індивідуальна робота студентів – 35 хв.

3. Робота над кросвордом – 25 хв.

3. Спільне обговорення результатів роботи – 10 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

– знати соціально-економічну характеристику колективної форми організації праці;

– знати типи виробництв при яких застосовуються бригадні форми організації праці;

– вміти за економічними показниками визначати доцільність колективної форми організації праці.

Рекомендована література.

2. Організація праці: навч. посіб. / В. М. Данюк, А. С. Тельнов, С. Л. Решміділова; За заг. ред. В. М. Данюк. – К. : КНЕУ, 2009. – 332 с.

3. Швець Н. Г. Раціоналізація трудової діяльності. Посібник / Н. Г. Швець – К.: 2004. – 345 с.

Практичне заняття «Умови праці» (2 год.)

1. Формування умов праці.

2. Фактори, що визначають умови праці на виробництві, та їх значення для здоров'я, працездатності людей, якості продукції.

3. Державне регулювання умов праці.

4. Санітарно-гігієнічні умови праці, їх визначення і місце на підприємстві.

5. Соціально-психологічні та естетичні умови праці.

Мета практичного заняття:

– з’ясувати фактори, що визначають умови праці на виробництві, та їх значення для здоров'я, працездатності людей, якості продукції;

– вміти оцінювати економічну ефективність заходів щодо поліпшення умов праці;

– розглянути напрямки зниження негативного впливу психофізіологічних факторів умов праці.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Дайте визначення умов праці.

2. Як диференціюються роботи з фізичної та нервово-психічної навантаженні?

3. Яким чином впливають на працездатність людини естетичні фактори виробничого середовища?

4. Що являють собою гранично допустимі рівні і концентрації факторів виробничого середовища?

5. Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі і продуктивність праці – простежується зв'язок між цими поняттями?

Завдання 6.24. Підвищення освітлення на робочих місцях, покращення роботи вентиляційних установок, застосування раціонального фарбування стін і устаткування в ремонтному цеху локомотивного депо дозволили скоротити втрати робочого часу. Оцініть економічну ефективність проведених заходів, використовуючи дані табл. 6.13 .

Таблиця 6.13

Найменування показника	Кількість
1. Річний фонд робочого часу одного робітника, дн. : До впровадження заходу після впровадження заходу	219 230
2. Середньооблікова чисельність робітників у цеху до впровадження заходів , чол.	227
3. Питома вага цехової продукції в загальному обсязі виробництва підприємства , %	7,1
4. Річний випуск продукції цеху , тис. грн..: До впровадження заходу після впровадження заходу	27400 29700
5 . Річна виробіток одного робітника в базисному періоді , тис. грн.	120,7
6. Умовно-постійні витрати в собівартості продукції , тис. грн.	2300
7 . Вартість обладнання цеху, тис. грн.	650
8. Одноразові витрати на впровадження заходів , тис. грн.	31

Завдання 6.25. Впровадження комплексу оздоровчих заходів у колійному господарстві призвело до скорочення захворюваності та випадків виробничого травматизму. Визначити економічну ефективність впроваджених заходів і термін окупності витрат, якщо відомі такі дані:

Таблиця 6.14

Найменування показника	Кількість
1. Втрати робочого часу протягом року з тимчасової непрацездатності, викликаної несприятливими умовами праці, дн.: До впровадження заходів після впровадження заходів	12 000 8000
2. Виплати допомоги з тимчасової непрацездатності , тис. грн.	420,0
3. Виплати, викликані виробничим травматизмом та професійним захворенням, тис. грн.	250,0
4. Виплата пенсій за інвалідністю, тис. грн.	256,0
5. Витрати на придбання медичного обладнання та медикаментів, тис. грн.	34,0
6. Витрати на санітарно-курортне лікування, тис. грн.	240,0
7. Річний фонд робочого часу одного робітника , дн.	230
8. Розрахункова середньооблікова чисельність робітників , чол.	3968
9. Одноразові витрати на впровадження заходів , тис. грн..	627,0

Завдання 6.26. Планом з організації праці в ковальському цеху передбачені заходи щодо зниження рівня виробничого шуму. У результаті поліпшення умов праці у робітників очікується збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності в загальному фонді робочого дня з 0,5 до 0,7. Визначити зростання продуктивності праці в цеху та річну економічну ефективність, отримані в результаті проведення цих заходів, а також приріст продуктивності праці в цілому по підприємству.

Вихідні дані: обсяг річного випуску продукції цеху 4500 тис. грн., умовно-постійні витрати в собівартість річного випуску 900 тис. грн., вартість встановленого технологічного обладнання 600 тис. грн., питома вага робітників ковальського цеху в загальній чисельності працівників підприємства 6%.

Завдання 6.27. На виробничому підприємстві за комплексним планом вдосконалення організації праці були здійснені заходи щодо поліпшення умов праці. В результаті втрати робочого часу через хворобу скоротилися з 6,1% до 3,9%. Розрахувати величину умовного вивільнення чисельності робітників та приріст продуктивності праці, отримані після впровадження заходів. Численність робітників на підприємстві 560 осіб, річний обсяг випуску продукції 570600 тис. грн.

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення групи із завданнями практичного заняття.

2. Індивідуальна робота студентів (розв’язування вправ).

3. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Індивідуальна робота студентів – 35 хв.

3. Робота над кросвордом – 25 хв.

3. Спільне обговорення результатів роботи – 10 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– вміти оцінювати економічну ефективність заходів щодо поліпшення умов праці;

– знати основні напрямки зниження негативного впливу психофізіологічних факторів умов праці.

Рекомендована література.

2. Подоровская М.М. Организация труда: конспект лекций. − К.: МАУП, 2004. − 112 с.

Практичне заняття «Режими праці та відпочинку» (2 год.)

1. Режими праці та відпочинку, їх основні типи, сутність та їх значення для підвищення ефективності праці.

2. Методологічні основи проектування раціональних режимів праці та відпочинку.

3. Правові та нормативні документи, що регулюють режими праці та відпочинку.

Мета практичного заняття:

– з’ясувати поняття режиму праці та відпочинку, загальні вимоги до його розробки;

– знати методи організації відпочинку працівників.

– розглянути фактори від яких залежать сумарна тривалість часу на відпочинок, величина і кількість окремих перерв.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Які вимоги до розробки графіків змінності?

2. За якими показниками можна оцінити раціональність впроваджуваного режиму праці та відпочинку?

3. Які методи організації внутрішньо змінного відпочинку Ви знаєте?

4. Яка тривалість періодів впрацювання, стійкої працездатності та її зниження, чим вони характеризуються?

5. Методи обліку робочого часу – в яких випадках і як вони застосовуються?

6. Охарактеризуйте форми відпочинку.

7. Яким чином можна скласти раціональний режим праці та відпочинку на підприємстві (внутрішньозмінний, тижневий, місячний, річний)?

Завдання 6.28. Режимом роботи організації передбачено цілодобове, включаючи вихідні дні, чергування вахтерів на пропускному пункті (кількість постів – 1). Які варіанти внутрішньозмінного (добового) і тижневого режиму праці та відпочинку ви можете запропонувати? Розробіть графік змінності та дайте обґрунтування порядку надання вихідних днів. Визначте необхідну чисельність вахтерів, враховуючи чергові відпустки (24 робочих дні). Відповідно з виробничим календарем кількість календарних днів у році – 365, робочий день при 5-денному робочому тижні – 251 днів. Умови праці нормальні.

Завдання 6.29. У складському цеху на конвеєрі працюють складальниці. Санітарно-гігієнічні умови праці сприятливі, складальниці працюють з 8 до 17 год. з перервою на обід з 12 до 13 год. Зайнятість складальниць протягом зміни складає 95%; освітленість на робочому місці (комбінована) – 500 лк, що відповідає нормативу; маса деталей, що збираються 50 – 350 г. Використовуючи вихідні дані, наведені в табл. 6.15 побудувати криву працездатності, порівняти її з типовою і у разі відхилення, намітити заходи щодо її підтримання протягом робочої зміни.

Таблиця 6.15

Показники	Час робочої зміни
Показники	1-2	3	4	5	6	7	8
Брак, %		0,01	0,02		0,01	0,01	0,02
Частота пульсу, ударів/хв	80	95	100	80	95	100	100
Використання кисню, мл/хв	250	300	400	250	300	350	400
Легенева вентиляція л/хв	11	12	14	10	13	14	15
Енерговитрати ккал/год	130	140	160	120	150	160	170

Завдання 6.30. У складському цеху радіоприймачів стрічка конвеєра рухається протягом всієї зміни з постійною швидкістю. Санітарно-гігієнічні умови в цеху оптимальні. Естетичні умови відповідають характеру праці. Режим роботи збирачів з 8 до 17 год. з обідньою перервою з 12 до 13 год. На основі проведених досліджень організації та умов праці отримані такі дані: зайнятість протягом зміни – 98,0 %; працездатність складальників протягом робочого дня непостійна і характеризується наступними даними (табл. 6.16) .

Таблиця 6.16

Година робочої зміни	1	2	3	4	5	6	7	8
Працездатність, %	89	108	100	92	95	108	100	8

Ґрунтуючись на отриманих даних, побудувати криву працездатності та надати пропозиції, використовуючи дані табл. 6.16 щодо поліпшення режимів праці та відпочинку на складскому конвеєрі.

Завдання 6.31. На чотирьох заводах з однаковим типом виробництва і організацією праці та аналогічними санітарно-гігієнічними умовами в механообробних цехах робітники-верстатники працюють з різними режимами праці та відпочинку. Дані про них представлені в табл. 6.17. Визначити та обґрунтувати, на якому із заводів найкращий (раціональний) режим праці та відпочинку.

Таблиця 6.17

Параметри	Величина параметрів по заводах
Параметри	1	2	3	4
тривалість роботи до обідньої перерви, хв..	4	4	5	5
тривалість перерви, хв..	60	30	45	45
регламентовані перерви: а) проведення фізкультпаузи, хв.. б) регламентована перерва, хв..	1-а половина зміни - 10 -	1-а половина зміни - 5 2-а половина зміни - 5	1-а половина зміни - 10 2-а половина зміни - 10	- -
корисне використання робочого часу, %	92	96	98	99
Рівень виконання норм вироблення коливається в межах, %	85 – 113	90 – 110	97 - 125	92 – 132

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення студентів із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-7.

3. Розв’язування завдань та обговорення етапів їх розрахунку.

4. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Проведення дискусії – 15 хв.

3. Розв’язування завдань – 55 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– вміти емпірично визначати характеристику робіт, для яких розробляється змінний режим праці та відпочинку;

– знати характеристику перерв на відпочинок, їх тривалість;.

– вміти проектувати оптимальний режим праці та відпочинку.

Рекомендована література.

2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці/ В.Ц. Жидецький. – Підручник. – 6-е вид. – Львів: Афіша, 2011. – С. 245.

3. Джигирей. В.С. Рівень працездатність населення України // Охорона праці України. - 2010.- № 3. - С. 76-82.

4. Крушельницька Я.В. Психологія та фізіологія праці / Я.В. Крушельницька. – Підручник. – К.:КНЕУ, 2010. – С. 152.

5. Пашуто В.П. Организация и нормирование труда : метод. пособие для студ. спец. «Экономика и организация производства» / В. П. Пашуто. – Минск : БГУИР, 2007. – 180 с.

Практичне заняття «Організація професійної підготовки робітничих кадрів» (2 год.)

1. Типи, види, форми та мета професійного навчання робітників в організації

2. Ролі держави і організацій у здійсненні підготовки кадрів на виробництві.

3. Організація підготовки робітників на виробництві

4. Специфіка професійної перепідготовки робітників в організації

5. Планування підвищення рівня кваліфікації робітників в організації.

Мета практичного заняття:

– з’ясувати етапи організації професійної підготовки робітничих кадрів;

– визначити ролі держави і організацій у здійсненні підготовки кадрів на виробництві;

– з’ясувати специфіку професійної перепідготовки робітників в організації.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Розкрити сутність професійно-технічної освіти й курсового професійно-технічного навчання.

2. Як ви розумієте сутність вищої освіти? Визначити зміст таких освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр.

3. У який спосіб здійснюється первинна професійна підготовка робітників на виробництві?

4. Навести визначення поняття «підвищення кваліфікації робітника».

5. Коли здійснюється професійна перепідготовка робітників на виробництві?

6. Охарактеризувати структуру післядипломної освіти керівників і фахівців з вищою освітою.

Ситуаційне завдання

Організація праці – одна зі сфер менеджменту, де організація підвищення кваліфікації та перекваліфікації робітників є основою вирішення як виробничих , так і соціальних конфліктів. Наприклад, у ситуації, коли роботодавець, піклуючись про ефективний розвиток організації, змушений вкладати кошти в професійну підготовку свого персоналу. Справа ця дорога і, припустимо, роботодавець А може віддати перевагу, щоб роботодавець В займався професійним навчанням працівників, а потім він, роботодавець А , міг переманити до себе готових фахівців. Head hunting ( «полювання за головами», або переманювання ) – досить поширений спосіб вирішення кадрових проблем. Однак і роботодавець В може міркувати аналогічним чином. Але якщо кожен буде міркувати подібним чином, то в підсумку вони потраплять у ситуацію, яка не влаштує нікого. Ринок праці позбудеться професійно підготовлених кадрів .

Завдання. Поясніть, чим, на вашу думку, може бути продиктоване рішення підприємців А і В вкладати кошти в навчання свого персоналу: егоїстичної турботою про власний прибуток або альтруїстичними цілями підтримки високого професійного рівня ринку праці .

Завдання 6.32. Розкрити методи навчання та розташувати у відповідну колонку таблиці 6.18.: ротація, копіювання, ділові ігри, наставництво, навчальні ситуації, делегування, метод ускладнюючих завдань, лекція, самостійне навчання, моделювання, тренінг сенситивності, рольові ігри, інструктаж, використання.

Таблиця 6.18

Методи навчання персоналу

Навчання на робочому місці	Навчання поза робочим місцем

Завдання 6.33. Перерахуйте основні цілі підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників. Які причини (соціальні та економічні) можуть зробити навчання необхідним?

Завдання 6.34. Наведіть приклади з числа реально функціонуючих організацій, в діяльності яких простежується реалізація не менше трьох характеристик щодо професійної підготовки робітничих кадрів. Оцініть стан розглянутої організації на ринку щодо основних конкурентів.

Завдання 6.35. Визначити основні показники статистики професійного навчання в організації: число навчених співробітників, бюджет часу і витрати на професійне навчання наведені в таблиці 6.19.

Таблиця 6.19

Вихідні дані

1. Обсяг реалізації, грн.	О	5700000
2. Чисельність ВПП, осіб	Р	399
У тому числі працівники, що пройшли проф. навчання	Рн	21
3. Обсяг витрат на робочу силу, грн.	В	1050000
У тому числі витрати на навчання: прямі	Вн1	9200
непрямі	Вн2	1200
4. Відпрацьовано години всього	Ч	541241
5. Відпрацьовано продуктивних годин	Чп	418795
6. Години професійного навчання	Чн	540

Методичні вказівки

Основні показники, що характеризують систему професійного навчання в організації:

1.Частка співробітників організації, які пройшли професійне навчання протягом року:

2. Час, витрачений на професійне навчання, в загальному балансі часу організації:

3. Середнє число годин професійного навчання на одного навченого (Вср):

4. Загальна величина витрат на професійне навчання:

З_н= З_н1+ З_н2+ ПР_в

де З_н1- прямі витрати на навчання: витрати на підготовку навчальних матеріалів, проведення занять, компенсацію інструкторам, оплату семінарів, курсів, середніх і вищих навчальних закладів;

З_н2 - непрямі витрати на навчання: транспортні витрати, витрати на відрядження, мешкання і харчування співробітників, що навчаються;

ПР_в - втрачена продуктивність, пов'язана з відсутністю співробітників на робочому місці під час професійного навчання:

ПР_в=Ч_н* В_пр

де В_пр - витрати на робочу силу на одну продуктивну годину:

5. Частка витрат на професійне навчання в обсязі реалізації:

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення студентів із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-6.

3. Обговорення ситуаційного завдання.

4. Індивідуальна підготовка завдання.

5. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Проведення дискусії – 20 хв.

3. Робота над завданнями – 50 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– знати принципи державної політики у сфері професійного розвитку працівників;

– знати основні напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників;

– знати основні показники статистики професійного навчання в організації.

Рекомендована література.

1. Про професійний розвиток працівників : Закон України від 12.01.2012 № 4312-VI // Відомості Верховної Ради України від 28.09.2012. – 2012 р. – № 39.

2. Сердюк В. Р. Сучасні підходи до професійної підготовки економічно активного населення, як складової інноваційного розвитку економіки України : моногр. / В. Р. Сердюк, І. В. Заюков. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2007. – 177 с.

3. Плохій В. Модульна система професійного навчання: концепція, методика, особливості впровадження / В. Плохій, А. Казановський. – К. : Науковий світ, 2002. – 284 с.

4. Чабан А. С. Устранение квалификационных барьеров на пути профессионального роста / А. С. Чабан // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання. – К. : Науковий світ, 2001. – 323 с.

Практичне заняття «Дисципліна і мотивація праці» (2 год.)

1. Поведінка особистості в групі.

2. Суть і різновиди дисципліни.

3. Сутність трудової, технологічної, виробничої дисципліни.

4. Механізм і методи управління дисципліною.

5. Мотиваційний моніторинг як умову ефективного впливу на поведінку персоналу

Мета практичного заняття:

– з’ясувати сутність трудової, технологічної, виробничої дисципліни;

– з’ясувати механізм і методи управління дисципліною;

– розкрити мотиваційний моніторинг як умову ефективного впливу на поведінку персоналу.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Що являє собою виробнича дисципліна?

2. Які дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися при порушенні трудової дисципліни?

3. Якими правовими методами забезпечується трудова дисципліна?

4. Якими правовими нормами регулюється внутрішній трудовий розпорядок?

5. Які існують заходи заохочення дотримання трудової дисципліни?

6. Які існують види дисциплінарної відповідальності?

7. Порядок застосування дисциплінарного стягнення.

8 У чому полягає правове значення заходів громадського впливу до порушників трудової дисципліни?

9. Наведіть приклади трудової, технологічної, виробничої дисципліни.

Завдання 6.34. Наведіть приклади з практики українських та іноземних компаній, що ілюструють підходи до формування непрямих пакетів винагороди. Чи існує принципова відмінність у цих підходах в українських та іноземних компаній?

Завдання 6.35. Охарактеризуйте методи управління дисципліною, які Ви спостерігали під час проходження виробничої практики на підприємстві (організації). Наведіть приклади. Доведіть чи спростуйте їх дієвість на зміст праці для працівників даного(-ої) підприємства (організації).

Ситуаційне завдання: Мотиваційна система працівників підприємства "N"

При розробці стратегії управління персоналом керівництво турфірми "N" орієнтується перш за все на розвиток відчуття індивідуальної відповідальності і підвищення кваліфікації працівників. Надається також увага питанням підтримки корпоративної культури і згуртованості колективу.

Співробітникам фірми "N" надається можливість навчання як безпосередньо на робочому місці (на підприємстві), так і зовні підприємства з частковою або повною оплатою за рахунок організації.

Для всіх працівників підприємства передбачені пільги – безкоштовне харчування протягом робочого дня, службовий транспорт, а також можливість користуватися продукцією (послугами) підприємства за пільговими цінами.

У звітному періоді керівниками фірми "N" була розроблена і впроваджена експериментальна програма з розвитку в працівників відчуття відповідальності й згуртованості колективу. В рамках цієї програми службовцям надали право на самостійне ухвалення рішень (в межах компетенції співробітника) з деяких питань. Були також проведені заходи, спрямовані на поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі. Був запрошений фахівець, який проводив тренінг з тактики розв’язання конфліктних ситуацій. Організовувалося проведення сумісних свят.

Був проведений аналіз робочих процесів шляхом складання працівниками карти (фотографії) використання робочого часу. При реалізації програми з поліпшення умов праці в звітному періоді було модифіковано 30% робочих місць.

У період літнього туристського сезону працівникам (менеджерам з продажу турпутівок) виплачувалися премії в розмірі 7 % від продажів у наднормований час, а також надбавки до зарплати за напружені умови праці. По закінченні року була розглянута книга відгуків клієнтів фірми і видані премії трьом співробітникам за відзначені в ній відгуки-подяки.

За порушення корпоративних правил і трудової дисципліни (розпорядку) накладалися штрафи в розмірі, визначеному внутрішніми документами фірми.

За звітний період були зареєстровані стягнення у вигляді штрафів за спізнення і неявки на роботу з неповажних причин, а також штраф за спотворення інформації при роботі з клієнтами.

За результатами поточної атестації один співробітник був зміщений на нижчестоящу посаду, одному співробітнику була знижена заробітна плата, двом підвищена. За незадовільне виконання посадових обов'язків оголошені догани трьом співробітникам, два співробітника було позбавлено щорічних премій, що розраховуються за результатами року.

Визначити:

1.Які з перелічених методів є складовими елементами:

а) системи моральної (матеріальної) мотивації;

б) системи заохочувального (примусового) стимулювання;

2. Які з представлених методів спрямовані на підвищення ефективності поточної діяльності підприємства, які – на результати в довгостроковому періоді?

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення студентів із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-9.

3. Обговорення ситуаційного завдання.

4. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Проведення дискусії – 20 хв.

3. Робота над завданнями – 50 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– знати види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися при порушенні трудової дисципліни;

– знати системи мотивації праці організації (підприємства).

Рекомендована література.

2. Подоровская М.М. Организация труда: конспект лекций. − К.: МАУП, 2004. − 112 с.

Практичне заняття «Організація праці окремих категорій працівників» (2 год.)

1. Особливості змісту та характеру праці службовців.

2. Поділ і кооперація праці службовців.

3. Удосконалення трудового процесу службовців.

4. Організація робочих місць службовців.

5. Оцінка ефективності праці службовців.

Мета практичного заняття:

– з’ясувати зміст та характер праці службовців;

– розкрити напрямки удосконалення праці службовців;

– засвоїти техніку інвентаризації часу службовця.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Розкрийте особливості змісту та характеру праці службовця.

2. Розкрийте функції керівника, спеціаліста, фахівця.

3. Які методи використовують для оцінки результативності праці службовців

Завдання 6.36. Провести інвентаризацію робочого часу службовця.

Методика виконання

Перший крок – попереднє складання інвентарного опису всіх видів діяльності, які Ви виконуєте як керівник (або Ваш керівник, якщо Ви не працюєте на посаді керівник). До видів діяльності відноситься все те, чим займається керівник на протязі робочого дня: бесіди, обговорення різних проблем, задач, питань: обмірковування і прийняття рішень; телефонні розмови; проведення або участь у нарадах; обхід ділянок роботи підлеглих; перевірка виконання завдань, доручень; обговорення результатів тощо; фіксуються також різні перешкоди, які відволікають від с прав.

Після складання попереднього опису видів діяльності з метою усвідомлення їх проводиться інвентаризація часу (фотографія робочого часу). Термін „інвентаризація часу” точніше відображає суть проблеми, ніж фотографія робочого часу. Тому будемо використовувати цю термінологію.

Інвентаризація проводиться з допомогою формулярів 1 і 2.

Формуляр 1

Види діяльності та аналіз результатів інвентаризації

№ п\п	Вид діяльності	Поточний час, момент часу	Тривалість	А	Б	В	Г
1	2	3	4	5	6	7	8
1.
2.
…	…	…	…	…	…	…	…

В графі 2 (формуляра 1) Ви записуєте послідовно всі види діяльності, занять керівника на протязі дня.

Якщо Ви проводите інвентаризацію свого робочого часу, то будь ласка, будьте самокритичним і чесним, навіть якщо у Вас виникає враження, що результати приведуть до розчарування. Іноді «самокорегування» інвентаризації робочого часу може привести до помилкової думки.

В графі 3 фіксується поточний час, тобто момент закінчення попереднього виду діяльності і початку наступного.

Реєстрацію моменту часу в графі 3 проводити негайно після закінчення виду діяльності. Уникайте більш пізніх записів напам’ять (інакше буде загублена найбільша користь від Вашої інвентаризації).

Після проведення інвентаризації робочого часу за декілька робочих днів (3 – 5 днів) Ви приступаєте до аналізу результатів інвентаризації.

Для цього спочатку в графі 4 визначаєте тривалість кожного виду діяльності шляхом віднімання із поточного часу (моменту) закінчення виду діяльності поточного часу (моменту) початку його.

Потім заповнюєте графи А, Б, В і Г :

1. Дайте оцінку кожному виду діяльності (виконаній роботі) за таким критерієм: „Так” або „Ні”.

А – чи була робота необхідною (або чи була ця робота обов’язковою) ?

Б – чи були виправдані фактичні витрати часу, чи були вони в розумних межах?

В – чи було виконання роботи доцільним, раціональним способом, методом або прийомом?

Г – чи було свідомо, заздалегідь визначено, в який час проводити цю роботу?

Після того, як проведена оцінка кожного виду діяльності за критеріями „Так” чи „Ні”, приступаєте до сумування тривалості тих робіт, по яких Ви дали відповідь „Ні”. Така оцінка дається кожному виду діяльності (роботи) у всіх чотирьох графах - А, Б, В і Г.

Потрібно визначити тривалість по графі 4 за кожний робочий день, а потім по всіх робочих днях ∑ТРД. Очевидно, що якщо робочий день 8 годин, тобто 480 хвилин, і Ви проводите інвентаризацію за три робочих дні, то ∑ТРД = 480 * 3 = 1440 хвилин.
Потрібно визначити тривалість робіт, за яких Ви дали відповідь „Ні” по кожній графі А, Б, В і Г роздільно, тобто

∑ А_Н, ∑ Б_Н, ∑ В_Н і ∑ Г_Н ,

де індекс „н” означає відповідь „Ні”.

Всі розрахунки виконати для всіх робочих днів.

Провести розрахунки за такими співвідношеннями:

І_Ан = ∑А_Н/ ∑ТРД * 100%;

І_Бн = ∑ Б_Н / ∑ТРД * 100%;

І_Вн = ∑ В_Н / ∑ТРД * 100%;

І_Гн = ∑ Г_Н / ∑ТРД * 100%.

Якщо І_Ан ≥ 10%, тобто якщо виявиться, більше ніж на 10% Ваша діяльність була необов’язковою, то це означає, що у Вас (керівника) є проблеми із делегуванням функцій та встановленням пріоритетів. Інакше кажучи, керівник виконує роботи, які б могли бути делеговані підлеглим.

Якщо І_Бн≥ 10%, тобто якщо у більше ніж 10% випадків витрата часу була надто велика (більше розумних меж), то Ви (керівник) повинні зайнятися аналізом причин (технічні прийоми в роботі, концентрація робіт, самодисципліна тощо).

Якщо І_Вн ≥ 10%, тобто якщо у більш ніж 10% випадків самовиконання було недоцільним, то це означає, що Вам (керівнику) слід звернути увагу на планування та організації своїх робіт, самораціоналізації.

Якщо І_Гн ≥ 10%, тобто якщо у більше ніж 10% випадків момент виконання роботи був визначений спонтанно (тобто заздалегідь не був встановленим, а був випадковим), то у Вас (керівника) є проблеми з плануванням робочого часу (складання планів дня, підготовка до роботи тощо).

Наступним етапом аналізу є визначення факторів, які відволікають Вас (керівника) та причин «перешкод». Цей аналіз проводиться з допомогою формуляра 2.

Формуляр 2

Лист «щоденних перешкод»

№ п/п	Перешкоди, інтервал часу, тобто момент часу початку і момент часу закінченні роботи	Тривалість (хвилин)	Телефонна розмова чи відвідувач	Хто?	Помітки, причини перешкод
1	2	3	4	5	6
1.
2.
3.
…	…	…	…	…	…

В цей формуляр заносяться всі перешкоди або перерви в роботі, які гальмують чи порушують трудовий процес, який був запланований і здійснювався планомірно: телефонні розмови, незаявлені відвідувачі, час, витрачений на очікування тощо

Слід фіксувати все те, що відволікає від справ:

Н – керівник;

К_О – колега;

П – підлеглий;

С – секретар;

К_Л – клієнт, або працівник із підрозділу, який одержує Ваш напівфабрикат;

П_ОС – постачальник, або працівник із підрозділу, який поставляє Вам напівфабрикат;

С_ім – сім’я;

І_Н– інше.

При заповненні формуляра пам’ятайте про те, що записувати потрібно не тільки зовнішні перешкоди, але й ті випадки, коли Ви особисто (керівник сам) порушуєте свій трудовий процес.

При обробці формуляра щодо аналізу перешкод доцільно використовувати такі питання:

які „перешкоди” при Вашій оцінці були найбільш дорогими (тобто відняли найбільше часу)?;
які телефонні дзвінки виявилися непотрібними?;
які відвідування були непотрібними?;
які телефонні розмови могли би бути більш короткими або ефективними?;
хто найбільш часто і без користі відволікав Вас від справ?;
які термінові заходи Ви можете здійснити, щоб спонукати відповідного працівника (співробітника) заходити до Вас не п’ять, а один раз на день з „блоком” питань?

Після аналізу видів витрат часу та продуктивного його використання потрібно приступити до заключного етапу контрольної роботи: до складання плану одного робочого дня.

Складання плану робочого дня

Складання плану робочого дня передбачає включення п’яти стадій:

Складання списку завдань, робіт на наступний робочий день.
Оцінка (встановлення) тривалості кожної роботи.
Резервування часу (у співвідношенні 60:40).
Визначення пріоритетів.
Контроль (облік незробленого).

Перша стадія: складання завдань (список справ, робіт на завтрашній день). Запишіть поки в будь-якому порядку все те, що Ви бажаєте або повинні зробити на наступний день. В план дня включаються:

завдання із списку справ тижневого або місячного плану ( якщо такий план є);
невиконане напередодні;
справи, які додаються;
справи, які виникають періодично,

Наприклад, такими завданнями можуть бути:

проведення наради;
письмова робота, ділові листи, диктування;
вивчення змісту, сутності зроблених підлеглими пропозицій;
вивчення причин зриву запланованого обсягу випуску виробів;
делегування (передоручення) справ;
телефонні (ділові) розмови;
інше.

Друга стадія: оцінка тривалості виконання робіт, завдань. Проставте проти кожного завдання приблизний час для його виконання, просумуйте і визначте орієнтовно загальний час.(Припустимо, сумарний час складає 10 годин). За наявністю досвіду, Вам неважко буде встановлювати приблизний час, необхідний для виконання окремих завдань.

Третя стадія: резервування часу. При складанні плану дня дотримуйтесь основного правила, згідно з яким планом повинно бути охоплено не більше 60% Вашого часу і приблизно 40% повинно бути залишено як резервний час для несподіваних справ. Якщо Ви виходите із 8-годинного робочого дня, – це складе 0,6 * 8 = 4,8 години, тобто приблизно 5 годин часу на конкретно вказані справи. Останні 3 години – резервний час.

Четверта стадія: прийняття рішень за пріоритетами, скороченнями та передорученнями. Мета цієї стадії – скоротити час, відведений на виконання завдань до 5 годин. Для цього потрібно:

– встановити однозначні пріоритети для своїх справ за трьома категоріями: А,Б,В:

– категорія А – важливіші задачі. На них припадає приблизно 15% кількості всіх задач і справ, якими зайнятий керівник. Разом з тим власна значущість цих справ, завдань (тобто вкладання у досягнення мети) складає 65%;

– категорія Б – важливі задачі. На них припадає в середньому 20% значущості завдань та справ керівника;

– категорія В – менш важливі та несуттєві задачі. Вони складають в середньому 65% загальної кількості задач. Власна значущість цих задач – 15% в загальній значущості всіх справ (яка приймається за 100%).

Тепер можна скласти денний план (на наступний день), використовуючи наступний формуляр 3.

Формуляр 3

Денний план

№ п/п	Завдання	Пріоритети	Тривалість (годин)	Передоручення
1	2	3	4	5
1.
2.
…	…	…	…	…

Першими заносяться у денний план завдання категорії А (по зменшенню тривалості). Потім завдання категорії Б і, нарешті, завдання категорії В.

Потім такий порядок:

Перш за все – сумування тривалості всіх робіт. Припустимо, загальна тривалість складає 19 годин. А Ви виділили на основі принципу резервування часу 5 годин. Тобто, необхідно Вам прийняти рішення щодо делегування одних справ, перенесення на наступний (інший) день інших справ, можливо виключенню третіх. Справи, які передоручені із визначенням осіб, записуються в графі 5. Завдання, які передоручаються, не обов’язково виключаються із графи 2. Вони можуть бути залишені, якщо Ви передоручаєте частину завдань, а за собою залишаєте частину завдань і часу. Наприклад, було передбачено як одне із завдань складання ділового листа, на яке попередньо відводили 1,5 години. Ви делегуєте це завдання одному із підлеглих та залишаєте тільки 0,5 години на читання підготовленого проекту листа та корегування.

Після всіх передоручень, корегувань переписується денний план в новий формуляр (начисто), і план готовий.

В кінці робочого дня залишається лише провести контроль: що не встигли виконати та які завдання (задачі) переносяться на наступний день.

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення студентів із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-6.

3. Обговорення методики і техніки проведення інвентаризації робочого часу спеціаліста.

4. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Проведення дискусії – 10 хв.

3. Робота над завданнями – 60 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– засвоїти методику та техніку проведення інвентаризації робочого часу спеціаліста.

Рекомендована література.

2. Подоровская М.М. Организация труда: конспект лекций. − К.: МАУП, 2004. − 112 с.

Практичне заняття «Управління організацією праці на підприємстві» (2 год.)

1. Система управління організацією праці на підприємстві.

2. Зміст роботи функціональних підрозділів підприємства щодо аналізу, проектування і впровадження організації праці.

3. Методологічні основи комплексного аналізу організації праці на підприємстві.

4. Кваліфікаційні вимоги до спеціаліста з організації праці.

5. Управління організацією праці на державному рівні та участь профспілок в управлінні.

Мета практичного заняття:

– розкрити основні напрямки аналізу стану організації праці на підприємстві;

– зміст роботи функціональних підрозділів підприємства щодо аналізу, проектування і впровадження організації праці.

Запитання і завдання для перевірки знань

1. Розкрийте значення системи управління організацією праці на підприємстві.

2. Охарактеризуйте завдання функціональних підрозділів підприємства щодо аналізу, проектування і впровадження організації праці.

3. Визначте роль профспілок в організації праці на підприємстві.

Завдання 6.37. Використовуючи запропоновані терміни, скласти схему, що відображує процес управління персоналом, а також графічно зобразити взаємозв'язок всіх понять, обґрунтувати запропонований варіант.

Перелік понять: аналіз, добробут, безробіття, дисципліна, посада, зайнятість, імідж, кар'єра, якість, кваліфікація, контракт, конфлікт, компетенція, культура організації, мотивація, набір, наймання, навчання, відбір, охорона праці, навколишнє середовище, організація праці, оплата, оцінка, персонал, переговори, переміщення, підготовка, політика, потенціал, потреба, прийом, прогнозування, прогул, планування, профспілка, режим роботи, ресурс, структура, стратегія, співбесіда, соціальні питання, плинність, цілі, звільнення, управління, умови праці, фінансування, ефективність.

Завдання 6.38. Проаналізуйте посадові інструкції інженера з організації праці, головного фахівця відділу кадрів, інспектора з кадрів склавши професійні портрети працівників.

Методичні вказівки

У психології відомий розроблений А. Роджером так званий план семи точок, який часто використовується як основа для складання професійного портрета працівника.

1. Фізичний стан.

Необхідно приблизно визначити вік, стать, мову, здоров'я, зір імовірного працівника.

2. Кваліфікація.

Потрібні кваліфікація, попередній досвід, ступінь підготовки, інші спеціальності.

3. Загальний інтелект.

Інтелектуальний рівень працівника, добра пам'ять, здатність швидко адаптуватися в колективі.

4. Здібності.

Чи мають бути у працівника які-небудь вроджені таланти (нахил до малювання, артистичні здібності тощо)?

5. Інтереси.

Чи вимагають функції, які буде виконувати працівник, певних інтересів? Якщо так, то яких?

6. Характер.

Які риси характеру і темпераменту мають бути в працівника?

7. Умови.

Проживання в певному районі, наявність телефону, власного транспорту, прав водія тощо.

Методика проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення студентів із завданнями практичного заняття.

2. Проведення дискусії за відповідями студентів на запитаннями 1-3.

3. Індивідуальне виконання завдань.

4 Обговорення результатів та вироблення спільної позиції.

5. Підведення підсумків заняття.

Регламент проведення практичного заняття.

1. Ознайомлення з метою практичного заняття – 5 хв.

2. Проведення дискусії – 10 хв.

3. Робота над завданнями – 60 хв.

4. Підведення підсумків заняття – 5 хв.

Результати практичного навчання, отримані навички та вміння:

− брати участь в дискусії та дотримуватись основних вимог її проведення;

– вміти аналізувати систему управління організацією праці на підприємстві;

– знати завдання функціональних підрозділів підприємства щодо аналізу, проектування і впровадження організації праці.

– розуміти роль та завдання профспілок в організації праці на підприємстві.

Рекомендована література.

2. Барнард Ч. Функции руководителя: власть, стимулы и ценности в организации / Честер Барнард; пер. с англ. В. Кошкина. – М., Челябинск: Социум, ИРИСЭН, 2009. – ХХХІІ – 333 с.

3. Магура М.И. Современные персонал-технологии / Магура М.И., Курбатова М.Б. − М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 2001. − 376 с.

4. Яхонтова Е. С. Эффективные технологии управления персоналом / Е. С. Яхонтова. – СПб. : Питер, 2003. - 272 с.

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 56 / 116 7 8 9 10 11 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
01.03.20251 Мб2MET-GEO.rtf
#
07.11.2018434 Кб5Metod Криміналістика.doc
#
13.09.2019344 Кб2metod_iust.doc
#
23.02.2015650 Кб21Metod_komplex_Osnovi_sotsialnoyi_geografiyi.doc
#
13.11.20183 Мб7Metod_kurs_ost.doc
#
01.07.20251 Мб2Metod_organizacia_praci7(new)!!!![2].doc
#
11.11.20192 Мб9metod_progr_MK51.doc
#
23.02.2015512 Кб5metoddekl.doc
#
23.02.20151 Мб133METODFFM.doc
#
23.02.2015439 Кб24metodi4ka.pdf
#
01.07.2025212 Кб1Metodich_Diplom_5_okonch (2).docx