Ттх деяких ракетних комплексів* західних ав

Клас, найменування

Країна

Стартова маса, кг

Тип БЧ; маса, кг

Дальність висота поразки, км

Система наведення

Протикорабельні

«Томагавк» BGM-109А (стратегічна)

США

1225

Ядерна

2500

Інерціальна з корекцією згідно рельєфу місцевості

«Томагавк» BGM-109В (поразка надводних цілей)

BGM-109З (поразка наземних цілей)

США

1225

Напівбронебійна 500

550

Інерціальна та активна РЛ ГСН

«Гарпун» AGM-84А

США, Франція, Данія

667

Напівбронебійна 227

110

Інерціальна та активна РЛ ГСН

«Екзосет» ММ-40 (на крейсері «Жанна д'Арк»)

Франція

850

Напівбронебійна 165

65-70

Інерціальна та активна РЛ ГСН

«Отомат» Мк-2 (на АВ «Джузеппе Гарібальді»)

Італія-Франція

770

Фугасна

200

100

Інерціальна та активна РЛ ГСН

«Сі кілер» Мк-2

Італія

300

Напівбронебійна 70

25

За променем з корекцією по РЛС

«Аспід»

Італія

200

-

20 (6)

Напівактивна РЛ РСН

Зенітні

«Стандарт» RIM.67А (на «Вітторіо Венето»)

США

1360

Осколкова

55 (20)

Напівактивна РЛ РСН

«Сі Дарт» (на АВ «Інвізібл»)

Англія

550

Осколкова

80 (25)

Напівактивна РЛ РСН

«Тер'єр» RIM-2

США

1400

Осколкова

40 (20)

Комбінована за променем РЛС +напівактивна РЛ ГСН

«Сі Спарроу» ІІІ ( на АВ «Німіц», «Форрестол»)

США

200

Осколкова

15 (3)

Напівактивна РЛ ГСН

«Наваль Кроталь» (на АВ «Рішельє»)

Франція

80

Осколково-фугасна

16 (3.5)

з РЛ спостереженням за цілями і ракетами

«Сівульф»

Англія

85

Осколкова-фугасна

6 (5)

з РЛ спостереженням за цілями і ракетами

2-дюймова зенітна ракета, НР

Виробництво: Великобританія

Калібр: 57 мм (2,244 дюйми)

Маса пускової установки: невідомо

Довжина снаряда: 914 мм

Маса снаряда: 4,88 кг

Боєголовка: осколково-фугасна; 0,25 кг

Швидкість польоту снаряда: 457 м/с

Дальність польоту снаряда: 3038 м

Ця англійська 57-мм ракета, по суті, була експериментальною моделлю, створеною в процесі розробки іншої, більш відомої 76-мм зенітної ракети, але й сама вона виявилася цілком боєздатною протиповітряною зброєю. При невеликих розмірах ракети повітряна хвиля, що утвориться при її запуску, теж була менш руйнівною - що виявилося надто важливо для невеликих бойових кораблів, а також торговельних судів, на яких передбачалося встановлювати такі ракетні системи. Крім звичайних осколкових ракет могли застосовуватися також спеціальні парашутно-кабельні ракети (РАС), які піднімалися на висоту до 3000 м і там випускали кілька сотень футів сталевого троса, прикріпленого до парашутів. У такий спосіб у повітрі ставилася своєрідна «огорожа», що заважала бомбардувальникам супротивника робити маневри над цим місцем. Ракети РАС використовувалися в системі наземної оборони англійських авіабаз для захисту їх від низько літаючих німецьких літаків.

БМ-21, НР

Виробництво: СРСР

Калібр: 122 мм (4,8 дюйми)

Маса пускової установки: 13700 кг (у зарядженому стані)

Довжина снаряда: 3,226 м

Маса снаряда: 77,5 кг

Боєголовка: осколково-фугасні або запальні; 19,4 кг

Швидкість польоту снаряда: 690 м/с

Дальність польоту снаряда: 20,380 м (12,66 миль)

Радянська 122-мм реактивна установка БМ-21 була створена на початку 1950-х рр. Її можна вважати спадкоємицею різних ракетних систем воєнного часу, відомих під загальним ім'ям «Катюша», тому що в ній використовувався той же самий принцип залпової стрільби твердопаливними ракетами за допомогою блоку з декількох напрямних, змонтованих на шасі тривісної вантажівки. Правда, замість колишніх рейкових напрямних тепер були використані трубчасті — у кількості 40 штук вони розміщалися на рамі, яку можна було повертати на 120° у горизонтальній площині; кут вертикального наведення становив 55°. Існували також 12- і 36-стовбурні версії подібних установок, що поміщали на машини інших типів. Ракета мала осколково-фугасну бойову частину та чотири стабілізатора, установлених під невеликим кутом для додання ракеті повільного стабілізуючого обертання, що висувалися після вильоту.

«Першинг»

(ракета класу «земля-земля»)

Виробництво: США

Довжина: 10,61 м

Діаметр: 1,0 м

Маса пускової установки: 4600 кг

Наведення: інерційне

Тяга: тверде паливо, дві ступені

Боєголовка: ядерна, 400 кт

Дальність: 740 км

Польова тактична ракетна система «Першинг», пристосована для транспортування великими вантажними літаками, але спочатку вона встановлювалася на гусеничному шасі, а «Першинг-1А» монтувалася на колесах. У цій системі був досягнутий високий рівень електронного забезпечення, її система наведення була здатна враховувати змінні дані про ціль, а також про погодні умови на шляху польоту. Створена в середині 1980-х р. ракета «Першинг-2» мала ще більш сучасну систему навігації, оснащувалася боєголовкою нового зразка та володіла більш високою точністю. Дальність польоту також була підвищена до 1800 км (1125 миль) - таким чином, територія СРСР теж попадала в сферу досяжності «Першингів», розміщених на території Німеччини. Типова ракета використовувала тверде паливо та була оснащена ядерною боєголовкою.

FIM-92 «Stinger»

(ракети класу «земля-повітря»)

Виробництво: США

Довжина: 1,52 м

Діаметр:70 мм (2,75 дюйми)

Розмах крил: 91 мм

Боєголовка: осколково-фрагментна, вагою 3 кг; ударний детонатор

Маса пускової установки: 10,1 кг

Дальність: по обрії 5000 м (3,1 милі)

Першою переносною зенітною ракетою, що надійшла на озброєння американської армії, стала ракета «Redeye», застосовувати яку можна було тільки в дуже сприятливих умовах. Роботи зі створення нової, більш універсальної й надійної зенітної ракети велися з початку 1960-х рр., але у виробництво ракета «Стінгер» була запущена тільки у 1979 р. Нова ракета використовувала принцип інфрачервоного теплового наведення, але містила у собі також і ультрафіолетовий детектор. Система фільтрів, що відсівають сторонні перешкоди, дає можливість вражати будь-яку повітряну ціль з усіх кутів наведення крім носового, оскільки в цьому випадку корпус літака буде закривати собою «теплове світіння» двигуна. На останніх модифікаціях ракети ставиться система розпізнавання, що дозволяє вибирати мету, орієнтуючись на дані локальної радарної мережі та розрізняти «свої» літальні апарати.

GM-109G «Tomahawk»

(ракета класу «земля-земля»)

Виробництво: США

Довжина: 6,4 м

Діаметр: 530 мм (22 дюйма)

Розмах крил: 2,6 м

Маса пускової установки: 1443 кг

Наведення: інерційне, з урахуванням особливостей місцевості

Тяга: стартовий двигун на твердому паливі, турбовентиляторний маршовий ракетний двигун

Боєголовка: ядерна або осколково-фугасна, 454 кг

Дальність: 2500 км

Ця ракета представляє із себе тактичну зброю підвищеної дальності. Розробка даної системи почалася ще у 1972 р., спочатку вона призначалася для оснащення підводних човнів і повинна була вистрілюватися під водою зі стандартного торпедного апарата. Як альтернативний варіант розглядався план установки цієї зброї на надводних військових кораблях. Але нині вона є штатною тактичною ракетою наземного базування підвищеного радіуса дії. Ці ракети з успіхом застосовувалися під час війни в Перській затоці та інших бойових операціях. Існували версії ракети наземного та повітряного базування, що незначно відрізнялися в деталях від базової. Ракети «Томагавк» можна зарахувати найбільш універсальних зразків цього виду зброї, крім того, вони мають дуже високу точність.

SS-1 «Scud В»

(ракети класу «земля - земля»)

Виробництво: СРСР

Довжина: 11,52 м

Діаметр:850 мм

Маса пускової установки: 6300 кг

Наведення: інерційне

Тяга: рідке паливо, одна ступень

Боєголовка: ядерна або осколкова

Дальність: 280 км

У вихідному варіанті SS-1 «Scud» нагадувала американську ракету «Корпорел». Вона була подальшим розвитком німецької ракети «Фау-2», але була трохи більше її модернізованого варіанта. Заправлення пальним повинно було здійснюватися безпосередньо перед підготовкою ракети до пуску, у цілому ж на її розгортання йшло досить багато часу. Все це, зрозуміло, не влаштовувало військових, і в середині 1960-х рр. з'явилася модель - «Scud В». В новій установці використовувався полегшений чотиривісний транспортер, здатний наводити ракету на мету та забезпечувати її запуск. Були модернізовані механізми установки ракети в бойове положення, замінена застаріла радіокерована система дозаправлення пальним. Крім того, змінилася форма балістичної траєкторії ближнього наведення - все це вдалося здійснити за допомогою сучасної інерційної системи. У результаті з'явилася зброя, здатна в порівнянні з моделлю «А» звести час підготовки до запуску до мінімуму. Ракети типу «Scud» були прийняті на озброєння арміями країн Варшавського Договору, а також багатьма країнами Близького Сходу, де ці установки використовуються і у наш час в дещо модифікованому виді.

MIM-104 «Patriot»

(ракети класу «земля - повітря»)

Виробництво: США

Довжина: 5,18 м

Діаметр: 410 мм

Розмах крил: 920 мм

Боєголовка: осколкова, вагою 73 кг; дистанційне керування вибухом

Маса пускової установки: 700 кг

Дальність: 160 км

Ця зброя відноситься до класу так званих «протиракет», до прийняття на озброєння її розробка велася близько 20 років - настільки складними були специфікації та непростим виявився механізм дії. Вперше ракети «Патріот» продемонстрували свої можливості під час війни в Перській затоці, коли ці установки протидіяли запущеним по Ізраїлю іракським ракетам середньої дальності. Проте, щодо реальної ефективності комплексів «Патріот» дотепер ще ведуться запеклі суперечки. Ця ракета має високоефективний твердопаливний ракетний двигун, здатним працювати протягом 11,5 секунд. Радар виявлення фіксує появу мети та подає інформацію про її генеральний напрямок, а безпосередньо після пуску для керування ракетою включається трекінговий радар. Після підльоту до мети на досить близьку відстань керування бере на себе бортовий радар ракети, самостійно навідний її на мету. У безпосередній близькості від об'єкта поразки спрацьовує дистанційний детонатор, і ракета вражає мету ударною хвилею та масою осколків.

«Роланд»

(ракета класу «земля-повітря»)

Виробництво: Франція / Німеччина

Довжина: 2,4 м

Діаметр:160 мм (6,3 дюйми)

Розмах крил: 500 мм

Боєголовка: розділяється, загальною вагою 6,5 кг; дистанційне керування вибухом

Маса пускової установки: 63 кг

Дальність: 6,2 км (3,9 милі)

Зенітна ракетна система «Роланд» є спільною германо-французькою розробкою, і була створена в 1960-х роках. Перший запуск ракети відбувся у 1968 р., але лише у 1977 р., тобто через дев'ять років, цю систему прийняла на озброєння французька армія, а у 1981 р. - західнонімецький бундесвер. Настільки довгі роботи сповна окупилася створенням надійної й дуже ефективної системи ППО. На озброєнні перебувають два її різновиди: «Роланд-1» - так звана «fine-weather» (тобто придатна тільки в умовах гарної погоди), оснащена оптичною трекінговою системою (від track – слід), і «Роланд-2» - «all - weather», всепогодна система із застосуванням радарних апаратур спостереження. У 1983 р. почалася модернізація комплексу по стандарту «Роланд-3», з поліпшеним оптичним візуванням і покращеним комп'ютерним устаткуванням. Здвоєні пускові установки ракет «Роланд» мають броньовий протиосколковий захист. У польоті ракета управляється або із землі радіопроменем, або автоматичною системою самонаведення.

«Плутон»

(ракета класу «земля-земля»)

Виробництво: Франція

Довжина: 7,64 м

Діаметр: 650 мм

Маса пускової установки: 2423 кг

Наведення: інерційне

Тяга: на твердому паливі, дві ступені

Боєголовка: ядерна, 15 або 25 кт

Дальність: 120 км

Французька тактична ядерна ракета «Плутон» монтується на спеціально модифікованому шасі танка АМХ-30. Ракетний контейнер одночасно використовується у якості направляючої пускової установки. Вся самохідна установка обладнана комп'ютерами, радарами та надточною електронною апаратурою. Потужність ядерних боєголовок може становити 15 й 25 кілотонн (вид боєголовки вибирається залежно від характеру мети, а також її відстані від лінії фронту). Боєголовка потужністю в 15 кт призначена для дії проти ближнього тилу та районів концентрації військ супротивника. 25-кт боєголовка мала застосовуватися проти віддалених тилових об'єктів. Ракета «Плутон» була прийнята на озброєння французької армії в 1974 році, усього виготовлено 42 такі установки.

Армійська 200-мм ракетна пускова установка, НР

Виробництво: Японія

Калібр: 202 мм (7,95 дюйма)

Маса пускової установки: 227 кг

Довжина снаряда: 983 мм

Маса снаряда: 92,6 кг

Боєголовка: осколково-фугасна; 16,2 кг

Швидкість польоту снаряда: невідома

Дальність польоту снаряда: 2930 м

Під час Другої світової війни японські армія та флот діяли настільки нарізно, що самостійно розробляли зовсім однакові види озброєння, але не бажали співпрацювати один з одним. У такий же спосіб велася й розробка 200-мм ракетних пускових установок. У результаті вийшли дуже схожі пристрої, що розрізняються тільки в невеликих деталях. Створена армійська ракета за формою дуже нагадувала артилерійський снаряд, її боєголовка була начинена фугасним складом, а в нижній частині перебував ракетний двигун на бездимному поросі. Гази, що утворювалися при згорянні, виходили через форсунки, розташовані так, щоб під час польоту ракета оберталася. Пускова установка цієї ракети походила на довгу мортиру, вона мала гладкостінний стовбур, у який вставлялася ракета.

MGM-118 «Peacekeeper»

(ракета класу «земля-земля»)

Виробництво: США

Довжина: 21,6 м

Діаметр: 2,34 м

Маса пускової установки: 88450 кг

Наведення: інерційне

Тяга: тверде/рідке паливо, чотири ступені

Боєголовка: десять БЧ індивідуального наведення по 500 кт

Дальність: 8000 км

Ця міжконтинентальна балістична ракета має чотири ступені та може нести до десяти незалежних самонавідних боєголовок, призначена для нанесення ударів по об'єктах, віддалених від місця запуску на відстань до 10 тис. км (6300 миль). Три із чотирьох ступені оснащені двигунами на твердому паливі, у четвертій - рідинний двигун. Поле ракети контролюється вбудованими в неї комп'ютерами, тому вплинути на її траєкторію із землі після того, як вона покине пускову установку, принципово неможливо. При виготовленні ракета завантажується в спеціальний контейнер і залишається на ньому до моменту пуску. Запуск ракети викликається шляхом спрацьовування пускового заряду всередині контейнера, він виштовхує ракету з контейнера вертикально, після чого вже починає працювати двигун першої ступені.

SSBS S-3

(ракети класу «земля - земля» )

Виробництво: Франція

Довжина: 13,7 м

Діаметр: 1,5 м

Маса пускової установки: 25800 кг

Наведення: інерційне

Тяга: на твердому паливі, дві ступені

Боєголовка: термоядерна, 1,2 мт

Дальність : 3500 км

Французька ядерна ракета середнього радіуса дії SSBS S-3 запускається з підземної стартової шахти. Ці шахти розміщені по всій території Франції, так, щоб при несподіваному ядерному ударі з боку супротивника більша їх частина мала шанс вцілити. Розробка системи S-3, що прийшла на зміну S-2 і відноситься до ракетних комплексів другого покоління, почалася у 1973 р. У порівнянні з колишніми зразками, нова ракета мала могутніший двигун другої ступені та більшу боєголовку, спеціально призначену для протидії системам протиракетної оборони (у тому числі ядерним вибухам антибалістичних ракет). Крім того, була поліпшена інерційна система наведення та система наземного забезпечення запуску.

MIM-23 HAWK

(ракети класу «земля -повітря»)

Виробництво: США

Довжина: 5,12 м

Діаметр: 356 мм

Розмах крил: 1,21 м

Боєголовка: осколкова, вагою 54,4 кг; ударний і дистанційний детонатор

Маса пускової установки: 626 кг

Дальність: 40 км

Абревіатура «HAWK» розшифровується як «Homing All-the-Way Killer», тобто «самонавідна, тотального знищення», вона оснащена радаром, що вловлює відбиті від мети сигнали. Ця американська ракетна система виявилася довговічною. Розробка комплексу почалася ще у 1952 р., але ці ракети зустрічаються на озброєнні дотепер. Спочатку вони проектувалися для оснащення сухопутних військ. Хоча установка вийшла надто громіздкою, а для її обслуговування була потрібно велика кількість людей і техніки, все-таки вона була прийнята на озброєння - не в останню чергу через високу вражаючу ефективність. Ракета оснащена двоступінчастим твердопаливним двигуном, що надає їй досить високе початкове прискорення й підтримуючу високу швидкість протягом усього часу польоту. Спочатку пускова установка складалася із трьох ракет, встановлених на спеціальному трейлері. У наш час використаються стаціонарні та мобільні установки, кількість ракетних контейнерів у яких доходить до дев'яти.

«Talohe»

(ракета класу «земля-повітря»)

Виробництво: США

Довжина: 6,78 м

Діаметр: 762 мм

Розмах крил: 2,9 м

Боєголовка: осколкова або ядерна

Маса пускової установки: 3540 кг

Дальність: 120 км

Зенітна ракета «Talohe» перебувала на озброєнні військово-морського флоту США. Для збільшення дальності польоту на цій моделі вперше був застосований прямоточний повітряно-реактивний двигун, за допомогою якого ракета могла розвивати надзвукову швидкість. Розробка двигуна почалася ще у березні 1945 р. У 1958 р. ракету прийняли на озброєння, деякі зразки використовувались на військових кораблях аж до кінця 1980-х рр. Запуск такої ракети здійснюється за допомогою двох додаткових твердопаливних прискорювачів, потім включається працюючий на гасі повітряно-реактивний двигун, що після відділення допоміжних ракет підтримує постійну швидкість польоту, рівну 2,5 числа Маха. Наведення ракети здійснювалося по радіопроменю, дистанційний радіодетонатор спрацьовував самостійно при наближенні до мети на необхідну відстань.

«Mistraĺ»

(ракети класу «земля-повітря»)

Виробництво: Франція

Довжина: 1,81 м

Діаметр: 92,5 мм

Розмах крил: 190 мм

Боєголовка: осколково-фрагментна, вагою 2,95 кг; ударний і лазерний дистанційний детонатори

Маса пускової установки: 18,4 кг

Дальність: 6 км

Ця ракета була створена у Франції на початку 1980-х рр. і відносилася до розряду так званих SATCP, тобто зенітних ракет з малою дальністю польоту. Це полегшена ручна протиповітряна зброя піхоти офіційно була прийнята на озброєння лише у 1988 р., являє собою легку пускову установку, підняту на стійку із трьома опорами. Останнє звільняє стрілка від необхідності прицілюватися, тримаючи ракетний контейнер у руках - що, зрозуміло, значно збільшує точність стрільби. Ракета оснащена головкою самонаведення, що настроюється на тепло, що випускає ціль. При цьому використовується сполучення інфрачервоного й ультрафіолетового наведення, і тому «Містраль» є цілком універсальною зброєю. Оператору залишається навести установку на ціль, активізувати систему самонаведення, а потім випустити ракету.