- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
К
0,15
0,5
1,0
Р
(кгс/см2)
4,5
10
24
За
внутрішню межу герметизації сховища
приймається внутрішня поверхня
огороджуючих конструкцій і перші з
сторони приміщень герметичні устрої
(двері, клапани, ставні і т. д.).
В
приміщеннях, які пристосовуються під
сховища при режимі фільтровенти-ляції,
повинен забезпечуватися експлуатаційний
підпір повітря не менше 5 кгс/см2.
Вентиляція
і опалення. Сховища
оборудуються механічними системами
прип-ливної і припливно-витяжної
вентиляції для підтримання допустимих
теплово-логих і газових параметрів
повітря на протязі всього часу перебування
в них людей (табл.56-57).
Система
вентиляції сховищ повинна
забезпечувати
нормальну її роботу по режи-му чистої
вентиляції на протязі 48 годин і в режимі
фільтровентиляції 12 годин. В
сховищах, що розташовані в зонах можливих
масових пожеж або сильної загазованості
території шкідливими речовинами від
вторинних факторів, передба-чається
режим повної ізоляції з регенерацією
внутрішнього повітря з розрахунко-вою
тривалістю режиму на протязі 6 годин.
В
систему вентиляції входять окремі
забірні канали повітря для різних
режимів, проти вибухові устрої з
розширювальними камерами, що встановлюються
на забір-них і витяжних каналах, фільтри
проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори,
роз-відна система, герметичні клапани,
витяжний канал ( в сховищах, які обладнані
для роботи в режимі повної ізоляції,
окрім того засоби регенерації) і
теплоємний фільтр (табл.59-62). Таблиця
56
П
а р а м е т р и
В
районах з tн<25С
В
районах з tн>25С
Чиста
вентиляція
Фільтро-вентиляція
Регенерація
Чиста
вентиляція
Фільтро-вентиляція
Регенерація
Температура,
С
27-28
29-30
До
31
28-30
30-31
До
32
Відносна
вологість, %
80-85
До
90
До
90
75-90
До
90
До
90
Ефективна
температура, С
27
29
29,5
28
30
30,5
Вміст
кисню, %
19-20
19
18-19
19-20
19
18-19
Вміст
вуглекислого газу, %
1
2
3
1
2
3
Таблиця
57
Розрахункові
параметри зовнішнього повітря
Кількість
повітря на одну людину, м3/г
Температура,
С
Тепловиділення,
ккал/г
При
режимі чистої вентиляції
При
режимі фільтровентиляції
До
20
До
10,5
7
2
20-25
10,5-12,5
10
2
25-30
12,5-14
14
Розрахунком (до
8)
Більше
30
Більше
14
20
Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
Норми подачі повітря в сховище
