- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
АХНР
Загальний
характер дії
Признаки
ураження
Ціанистий
водень
(речовина переважно загальної отруйної
дії –інгібітор ферментів дихальної
цепі)
Токсична
дія обумовлена влас-тивістю ціаніону
створювати комплекси з тривалентним
за-лізом, що входить в склад
прос-татичних
груп цитохромів. Є специфічним і
нгібітором тка-нинного дихання в
клітинах. Тканинне дихання
пригнічує-ться майже повністю (на 90%
і більше) і в першу чергу в клі-тинах
нервової системи, що приводить до
збудження і заги-белі нейронів.
Термінова
форма розвивається швидко після дії
висо-ких концентрацій. Уражений падає,
втрачає свідомість і через декілька
хвилин погибає. При
уповільненій фор-мі
симптоми інтоксифікації розвиваються
повільно. Розрізняють легку, середню
і важку форму ураження. У випадку
легкого ступеня ураження потерпілий
від-чуває запах мигдалю, металевий
присмак у роті. По-тім виникає
головокружіння, головна біль і
порушення координації руху. При
середній ступені ураження додатково
спостерігається сильна слабкість.
Потерпі-лий падає, свідомість
пригнічена, дихання важке, зі-ниці
розширені. У випадку важкої форми
ураження виникають клонікотонічні
судороги з втратою
свідо-мості, дихання поверхневе,
розвиваються
паралічі.Мо-же бути не вільне випускання
сечі і дефекація. В нас-тупному виникає
зупинка дихання і серця. Характер-ним
симптомом отруєння є яскраво-рожевий
окрас шкіри, слизистих оболонок губ
і очей, що зберігається у загиблого.
Окисли
азоту
(речовини переважно загально отруйної
дії – отрути гемоглобіну)
Загальний
характер дії залежить від складу
окислів, що виникають в повітрі.
Токсична дія проходить в основному
за роздратуючим або нітратним типом
дії.
При
контакті
з вологою поверхнею легенів виникають
HNO3
і HNO2,
які уражають альвеолярну ткани-ну,
що приводять до набряку леге-нів і
складним рефлекторним роз-ладам. В
крові виникають нітрати і нітрити,
які діють на артерії, вик-ликаючи
розширення судин і по-ниження
кров’яного тиску. Крім того, нітрити
перетворюють окси-немоглобін в
метгемоглобін. Пош-кодження еритроцитів,
а також набряк легенів, приводить
до кис-невої недостатності.
Спостерігається
роздратування дихальних шля-хів,
сильний кашель, іноді головна біль,
блюво-тина. Потерпілий відчуває
неможливість зроби-ти глибокий вдих.
Через 2-12 годин після дії пару виникає
почуття страху і сильної слабкос-ті,
наростання кашлю спочатку з
лимонно-жов-тою, а потім кров’янистою
мокротою, іноді оз-ноб, підвищення
температури, прискорене сер-цебиття,
сильна синюха. Часті значні розлади
шлунково-кишкового тракту, нудота,
болючі болі в діафрагмі, блювота,
понос, спрага. В 58 % випадках смерть
наступає на протязі діб після
отруєння. При раптовому вдиху
високих кон-центрацій майже раптово
спостерігаються симп-томи важкого
удушення, судороги, зупинка ди-хання.
Таблиця
10
Властивості
АХНР
Аварійно
хімічно небезпечні речовини
Аміак
Азотна
кислота
Бензол
Нітробензол
Фізико-хімічні
властивості
Агрегатний
стан
Безбарвний
газ
Безбарвна
рідина, яка димить на повітрі
Безбарвна
рідина
Жовтувата
рідина
Т
кипіння ºС
-
33
84
80
210
Щільність,
г/см3
0,68
1,5
0,88
1,2
Показники
дії ураження
Розчиняється
в воді, ефірі. Вибухонебезпечний при
15 -28 %. Збуджує нервову систему.
Сильний
окислю-вач. Підпалює тир-су, солому.
Зі спир-том, скипидаром вибухає.
Викликає опіки.
Розчиняється
в спирті, ефірі. Сам розчинює ґуму,
смоли. Вибухо-небезпечна концент-рація
в повітрі 1,5-8%. Поражає органи дихання.
Горить
без вибуху. Суміш з повітрям (1,8%)
вибухає. Діє як наркотик. Поражає
органи дихання.
Токсичні
властивості
ГДК,
мг/л
0,02
-
0,2
Доза
ураження
Концентрація
мг/л
0,2
0,005
Невідомі
Експозиційна,
мг/л
360
30
Невідомі
Основні характеристики основних ахнр
Властивості
АХНР
Аварійно
хімічно небезпечні речовини
Гідразин
Гептил
йодистий
Мурав’їна
кислота
Соляна
кислота
Фізико-хімічні
властивості
Агрегатний
стан
Жовтувата
рідина
Рідина
Безбарвна
рідина
Розчин
хлористого водню у воді жовтого
кольору
Т
кипіння ºС
10,5
203
100,8
-85
Щільність,
г/см3
1,01
1,4
1,2
1,2
Показники
дії ураження
Розчиняється
в воді. Сильний відновлювач, суміш з
киснем вибухонебез-печна. Поражає
легені, печінку, викликає судороги.
Розчиняється
в воді мало.
При
нагріванні
розкладається.
Викликає запалення легенів.
Змішується
з водою, сильний відновник. Пари
утворюють з повітрям вибухову суміш.
Викликає
кашель, запалення легенів.
Розчинює
більшість металів. Викликає роздратування
і запалення слизистих оболонок очей,
носа, легенів.
Токсичні
властивості
ГДК,
мг/л
0,01
-
0,3
-
Доза
ураження
Концентрація
мг/л
0,4
0,6
0,5
0,64
Експозиційна,
мг/л
240
120
3
30
Властивості
АХНР
Аварійно
хімічно небезпечні речовини
Сірчаний
ангідрид
Сірковуглець
Сірчана
кислота
Синильна
кислота
Фізико-хімічні
властивості
Агрегатний
стан
Безбарвний
газ
Безбарвна
рідина
Масляниста
безбарвна рідина
Безбарвна
рідина
Т
кипіння ºС
-
10
46,3
330
25,7
Щільність,
г/см3
4
1,26
1,8
0,7
Показники
дії ураження
Мало
здатний до реакцій.
Діє,
як подразнююча,
отруйна
речовина.
Розчиняється
в воді, спирті, ефірі. Вибухонебезпеч
ний
при концентрації в повітрі 1,25 - 60%.
Викликає опіки шкіри і отруєння.
Можливі смертельні ураження.
Змішується
з водою. Сильний окислювач, викликає
опіки, кашель, чхання, запалення
легенів.
Змішується
з водою, спиртом, ефіром. Швидкодіюча
отруйна речовина.
Токсичні
властивості
ГДК,
мг/л
-
-
-
-
Доза
ураження
Концентрація
мг/л
0,1-0,2
1,5-1,6
1,5-1,6
0,02-0,04
Експозиційна,
мг/л
30-40
90
90
30
