- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Потенційно
небезпечний об’єкт
– об’єкт, на якому використовуються,
виго-товляються, переробляються,
зберігаються або транспортуються
небезпечні радіо-активні, пожежовибухові,
хімічні речовини та біологічні препарати,
гідротехнічні і транспортні споруди,
транспортні засоби, а також інші об’єкти,
що створюють реальну загрозу виникнення
надзвичайних ситуацій
Потенційно
небезпечна речовина
- речовина, що внаслідок своїх фізичних,
хімічних, біологічних або токсичних
властивостей визначає
собою небезпеку
для життя
і здоров’я
людей,
сільськогосподарських тварин і рослин.
Гранично
допустима концентрація
небезпечної речовини
– максимальна кіль-кість небезпечних
речовин в ґрунті, повітряному або
водному середовищі,
продово-льстві,
харчовій сировині, що вимірюється в
одиницях об’єму або маси, які при
постійному контакті з людиною або при
дії на нього за певний термін часу
прак-тично не впливає
на здоров’я людей і не викликає
несприятливих наслідків.
Зона
ураження
– територія чи акваторія,
в межах якої розповсюджені або куди
привнесені небезпечні радіоактивні,
хімічні чи біологічні речовини
в об’ємах, що створюють
небезпеку
для людей, сільськогосподарських тварин
і рослин на протязі визначеного часу.
Промислова
аварія
– аварія на промисловому
об’єкті, в технічній системі або на
промисловій установці.
Проектна
промислова аварія
– промислова аварія, для якої проектом
визна-чено вихідний і кінцевий стан і
передбачені системи безпеки, що
забезпечують обмеження наслідків
аварії встановленими межами.
Запроектна
промислова аварія
– промислова аварія, що викликана не
врахо-ваним для проектної аварії
вихідним
станом і супроводжується додатковими
в по-рівнянні з проектною аварією
відмовленнями систем безпеки і
реалізацією помил-кових рішень персоналу,
які привели до важких наслідків.
Промислова
катастрофа
– велика промислова аварія, що потягла
за собою люд-ські жертви, шкоду здоров’ю
людей або пошкодження і руйнування
об’єктів, матеріальних цінностей в
великих розмірах, а також принесла
серйозну шкоду навколишньому природному
середовищу.
Промислова
безпека в НС
– стан захисту населення, виробничого
персоналу, об’єктів господарської
діяльності і довкілля від небезпек, що
виникають при про-мислових аваріях і
катастрофах в зонах надзвичайної
ситуації.
Забезпечення
промислової
безпеки в надзвичайних
ситуаціях
– прийняття і дотримання правових
норм, виконання екологічних захисних,
галузевих
або ві-домчих вимог і правил, а також
проведення комплексу організаційних,
техноло-гічних, інженерних і технічних
заходів, спрямованих на відвернення
промислових аварій і катастроф в зонах
надзвичайної ситуації.
Хімічна
аварія (аварія зі АХНР)
– небезпечна подія техногенного
характеру, що настала від виробничих,
конструктивних, технологічних чи
експлуатаційних причин або від випадкових
зовнішніх впливів, що призвела до
пошкодження технічного обладнання,
пристроїв, споруд, транспортних засобів
з виливом (викидом) АХНР в атмосферу і
реально загрожує життю, здоров’ю людей.Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
1. Основні поняття
Небезпечна
речовина
– рідка, тверда, газоподібна або у стані
пару хімічна, радіоактивна, біологічна,
пожежовибухова речовина, суміш або
склад вищезаз-начених речовин, які
можуть викликати різні види небезпеки
для людей, тварин або навколишнього
середовища (вибух, пожежу, отруєння,
ураження і та ін.).
Викид
небезпечного хімічної речовини
– вихід при розгерметизації за короткий
термін часу із технологічних установок,
ємностей для зберігання або транспортування
небезпечної хімічної речовини або
продуктів її переробки в об’ємах, які
можуть привести до хімічної аварії.
Хімічно
небезпечний об’єкт (ХНО) –
промисловий об’єкт (підприємство або
його структурні підрозділи), на якому
знаходяться в обігу (виробляються,
пере-робляються, завантажуються або
розвантажуються, використовуються у
вироб-ництві, розміщуються або складуються
постійно або тимчасово, знищуються
тощо) одне або декілька АХНР.
Зона
можливого хімічного зараження –
територія,
в межах якої під впливом зміни напрямку
вітру може виникнути переміщення хмари
АХНР. При прог-нозуванні зона можливого
хімічного зараження є площа кола з
радіусом, який дорівнює глибині
розповсюдження хмари зараженого повітря
з концентрацією ураження (токсодозою).
Зона
хімічного зараження АХНР
– територія, яка включає місце, де
розлито АХНР і ділянки території, над
якими виникло розповсюдження пару АХНР
з вражаючими концентраціями.
Надзвичайні
ситуації з викидом (виливом) АХНР
та з урахуванням тери-торіального
поширення, характеру сил і засобів, що
залучаються для ліквідації їх наслідків
поділяються на НС:
загальнодержавного
рівня –
надзвичайна ситуація розвивається на
території двох та більше областей
(Автономної Республіки Крим, міст Києва
та Севас-тополя) або загрожує транскордонним
перенесенням, а також у разі, коли для
її ліквідації необхідні матеріальні
і технічні ресурси у обсягах, що
перевищують власні можливості окремої
області (Автономної Республіки Крим,
міст Києва і Севастополя), але не менше
одного відсотка обсягу видатків
відповідного бюджету;
реґіонального
рівня –
надзвичайна ситуація розгортається
на території двох та більше адміністративних
районів (міст обласного підпорядкування)
Автономної республіки Крим, областей,
міст Києва та Севастополя або загрожує
перене-сенням на територію суміжної
області держави, а також коли у разі,
коли для її ліквідації необхідні
матеріальні і технічні ресурси у
обсягах, що перевищують власні можливості
окремого району, але не менше одного
відсотка обсягу видатків відповідного
бюджету;
місцевого
рівня – надзвичайна
ситуація, яка виходить за межі потенційно
небезпечного об’єкту, загрожує
поширенням самої ситуації або її
вторинних наслідків на довкілля, сусідні
населені пункти, інженерні споруди, а
також у разі, коли для її ліквідації
необхідні матеріальні і технічні
ресурси, що перевищують власні можливості
потенційно небезпечного об’єкту, але
не менш одного відсотку обсягів видатків
відповідного бюджету. До місцевого
рівня також належать всі НС, які виникають
на об’єктах житлово-комунальної сфери
та інших, що не входять до затверджених
переліків потенційно небезпечних
об’єктів;
об’єктового
рівня
- НС, які не підпадають під зазначені
визначення.
