Таблиця 34

Речовини, розчини і технічні засоби, що використовуються

для дегазації (нейтралізації) основних АХНР

Найменування АХНР	Речовини і розчини для дегазації		Витрати розчинів на 1 т АХНР	Технічні засоби
Фосген	Аміачна вода		3 т 25 %	АРС-14 (АРС-15)
	Розчини лугів		16 т 10 %	ТМС-65, ПМ*
Хлор	Вода		До 150 т	АРС-14 (АРС - 15), ПМ
	Розчини лугів		10 т 10 %	ТМС-65
Синильна кислота	Розчини:	Гіпохлоріту	45 т 10 %	АРС-14 (АРС - 15), ПМ
		Сульфату заліза з лугом	10 т 10 %
		Формальдегіду	3 т 40 %
Несиметричний діметилгідразин (НДМГ)	Розчини гіпохлоріту		48 т 5 %	АРС-14 (АРС - 15), ПМ
	Гас (для випалювання)		1 т	-
	Вода (кисла)		10 т	АРС-14 (АРС - 15), ПМ
Сірчаний ангідрид	Вода		10 т	АРС-14 (АРС - 15), ПМ
	Розчини лугів		12,8 т 10 %	ТМС-65
Фтористий водень	Розчини лугів		20 т 10 %	АРС-14 (АРС – 15), ПМ, ТМС-65
Тетроксид азоту	Розчини лугів		10 т 10 %	АРС-14 (АРС – 15), ПМ, ТМС-65
Окисел етилену	Вода		2 т	АРС-14 (АРС-15), ПМ
	Аміачна вода		1,6 т 25 %
Аміак	Вода		2 т	АРС-14 (АРС-15), ПМ, ТМС-65
Акрилонітрил	Розчини лугів		8 т 10 %	АРС-14 (АРС-15)
	Аміачна вода		3 т 25 %
ПМ* - пожежні машини, мотопомпи, насоси та інша техніка.

4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно

небезпечних надзвичайних ситуацій, що пов’язані з

виливом (викидом) АХНР

Для ліквідації наслідків небезпечних надзвичайних ситуацій на хімічно небез-печних об’єктах і на транспорті, що перевозить сильнодіючі отруйні речовини залучаються всі сили цивільної оборони відповідних територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, а при нестатку сил за рішенням МНС України можуть бути залучені сили централь-ного підпорядкування (війська цивільної оборони і професійні формування ЦО).

На сили ЦО покладається виконання наступних задач: оточення району аварії; надання допомоги в евакуації населення; проведення хімічної розвідки і хімічного контролю; дегазації (нейтралізації) об’єктів, обладнання і місцевості; збір, вивіз зараженого грунту і його дегазація.

Ці завдання можуть виконувати війська цивільної оборони МНС України (а також залучені війська інших міністерств і відомств), професіональні і невоєні-зовані формування цивільної оборони України.

Особовий склад сил, що залучається до виконання таких завдань, повинен мати відповідну спеціальну підготовку. Він повинен знати фізико-хімічні і токсичні властивості основних аварійно хімічно небезпечних речовин (АХНР), їх вибухову і пожежну небезпеку; вимоги безпеки при роботі в зонах зараження АХНР; порядок використання засобів індивідуального захисту і їх робочі характеристики при виконанні задач в осередках ураження і зонах зараження; порядок надання першої допомоги при ураженні АХНР.

Крім того, особовий склад відповідних підрозділів ЦО повинен бути навчений: проведенню хімічної розвідки і хімічного контролю зонах зараження АХНР; про-веденню робіт з дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речовин в районі їх розливу (викиду): приготуванню розчинів для дегазації (нейтралізації) АХНР; перекачуванню сильнодіючих отруйних речовин із аварійних ємкостей в резервні резервуари; проведенню спеціальної обробки техніки, технологічного обладнан-ня, будинків і різних споруд; проведенню санітарної обробки особового складу і населення; проведенню дегазації (нейтралізації) засобів індивідуального захисту, які заражені АХНР.

Командир військової частини (підрозділу, професійного або невоєнізованого фор-мування), при прибутті в район аварії, повинен доповісти керівнику робіт з лікві-дації наслідків аварії (катастрофи) про склад, стан і можливості свого формуван-ня, отримати у нього інформацію про обстановку, уточнити завдання своєму фор-муванню, узгодити з ним свої дії з виконання отриманого завдання. Після разом з представником штабу керівництва ліквідацією аварії провести рекогносцировку району виконання завдання. В ході рекогносцировки уточнити: хімічну обстанов-ку, межі зони зараження, вибухову і пожежну небезпеку в районі виконання зав-дання; стан під’їзних шляхів до осередку аварії, масштаби виливу (викиду) АХНР; порядок дотримання заходів безпеки у відповідності з масштабами аварії і хіміч-ною обстановкою, що склалася; місце зосередження і порядок охорони в районі розташування формування; межі між “чистими” і “забрудненими” ділянками в районі аварії; місце розгортання пункту управління, засобів зв’язку, хімічного посту спостереження, медичного пункту, пунктів забезпечення засобами ЦО; місця і умови забору води для приготування розчинів та інші питання.

Район аварії (катастрофи) умовно можна розділити на “чисту” – незаражену, що не підпала під дію факторів ураження АХНР, ділянку місцевості і “забруд-нену”, яка включає сам осередок аварії і навколишню територію до нього, що підверглася дії факторів ураження АХНР.

На “чистій” ділянці розгортуються: пункт управління і засоби зв’язку; місце для відпочинку особового складу, пункт харчування; контрольний пропускний пункт для в’їзду в район аварії; склад запасів матеріальних засобів і пункт видачі засобів захисту; медичний пункт; хімічний пост спостереження; палатка (камера) для технічної перевірки засобів захисту; стоянка не зараженої техніки; пункт санітарної обробки особового складу після роботи в зоні зараження та інші елементи, що необхідні для забезпечення робіт в осередку ураження.

На “зараженій” ділянці можуть розвертатися; стояка зараженої техніки; площадка дегазації (нейтралізації) техніки; пункт збору заражених засобів індиві-дуального захисту.

Після рекогносцировки командир військової частини (професійного або невоє-нізованого формування) приймає рішення, ставить задачі підлеглим і організує взаємодію з підрозділами, що приймають участь в ліквідації аварії (катастрофи).

В наказі на виконання завдань з ліквідації наслідків небезпечної хімічної надзвичайної ситуації командир частини (формування) вказує: відомості про характер аварії і хімічну обстановку в районі виконання задачі, межі зони зара-ження; задачі підлеглим підрозділам (командам), способи їх виконання; вимоги безпеки і порядок використання засобів захисту; час початку і закінчення роботи, режим роботи у відповідності з засобами індивідуального захисту, що викорис-товуються і температурою повітря; порядок забезпечення матеріальними засо-бами при виконанні ними задачі, місця розташування їх видачі; місце медичного пункту і порядок виклику медичного персоналу для надання невідкладної допомоги потерпілим; порядок підтримання зв’язку і терміни доповідей про хід виконання задачі.

Командир частини (формування) для управління підлеглими організує радіо- і телефонний зв’язок. В ході виконання задачі для уточнення обстановки, конт-ролю за ходом робіт і дотримання вимог безпеки він може на автомобілі (іншому транспортному засобі) прибувати на місце виконання робіт підлеглими підроз-ділами, підтримувати при цьому надійний зв’язок з штабом і підрозділами.

Командири підрозділів (старші команд) перед початком роботи отримують наряд-допуск на виконання робіт в зоні зараження (додаток № 1) за спеціальною формою, який затверджено керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, а потім проводять інструктаж підлеглих про порядок виконання задачі і дотриман-ня заходів безпеки. В ході роботи вони повинні постійно бачити своїх підлеглих і при необхідності своєчасно організувати надання їм необхідної допомоги. Вони повинні також вести облік тривалості роботи особового складу в протигазах в зараженій атмосфері. При закінченні часу дії потужності протигазних коробок (регенеративних патронів) вони замінюються на нові. Для цих цілей на “чистій” ділянці місцевості на відстані 300-400 м від місця проведення робіт необхідно розмістити пункт заміни протигазових коробок і регенеративних патронів. Він повинен розміщатися на автомобілі, мати позначку, добре помітному із зони виконання задачі. При необхідності використання промислових протигазів коман-дири підрозділів (старші команд) вивчають їх з особовим складом. Командири підрозділів (старші команд) через певні встановлені проміжки часу доповідають в штаб керівництва про стан виконання отриманих на зміну завдань.

При проведенні робіт безпосередньо в осередку аварії особовий склад повинен використовувати ізолюючі протигази. Вони повинні також використовуватися також при проведенні робіт в умовах недостатку кисню в повітрі (менше 18 %) або при підвищеному вмісті в повітрі окислу вуглецю, особливо в умовах пожежі в зоні аварії.

При виконанні задач в осередку аварії, які безпосередньо пов’язані з сильно-діючими отруйними речовинами, для захисту шкіряних покровів від зараження повинен використовуватися захисний одяг ізольованого типу.

В зоні зараження парами АХНР для захисту шкіряних покровів не повсюди обов’язково використання захисного одягу ізольованого типу. Виходячи із оцінки хімічної обстановки можуть використовуватися окремі предмети: плащ, захисні панчохи (гумові чоботи), гумові рукавички.

Особовому складу, що виконує задачі в зоні зараження, для носіння під захис-ним одягом видається натільна білизна та обмундирування із підмінного фонду. Натільна білизна замінюється після роботи в кожній зміні.

При організації робіт безпосередньо в осередку аварії (катастрофи) необхідно передбачувати створення на робочих місцях запасу речовин для дегазації (нейтра-лізації), які необхідні для дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речо-вин, так і для обробки засобів захисту шкіри і лицевих часток протигазів при попаданні на них капель АХНР.

Перелік технічних засобів, основних та допоміжних речовин і розчинів, що можуть використовуватися для дегазації (нейтралізації) сильнодіючих отруйних речовин при аваріях (катастрофах) та їх витрати в тонах на 1 т АХНР наведені в таблиці 35.

Таблиця 35

Технічні засоби, речовини і розчини, що використовуються

для дегазації (нейтралізації) АХНР

А. Технічні засоби

Аварійно хімічно небезпечні речовини	Агрегатний стан при температурі 20 °C	ГДК робочої зони, мг/м2	Технічні засоби
Хлор	Газ	1	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, МП-800, пожежні машини
Аміак	Газ	20	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, МП-800, пожежні машини
Фосген	Газ	0,5	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, МП-800, пожежні машини
Фтористий водень	Газ	0,5	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Сірчаний ангідрид	Газ	10	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Меркаптофос	Рідина	0,02	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Діізопропилфторфосфат	Рідина	-	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Тіофос	Рідина	0,05	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Азотна кислота	Рідина	5	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Перекис водню	Рідина	1,4	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Тетранітрометан	Рідина	0,3	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Гідразин	Рідина	0,1	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Анілін	Рідина	0,1	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Тетроксид азоту	Газ	5	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Трифторид хлору	Газ	0,4	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Сірководень	Рідина	10	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Окисел вуглецю	Рідина	30	АРС-14, АРС-15, ТМС-65, пожежні машини
Хлорпікрин	Рідина	-	АРС-14, АРС-15, МП-800
Синильна кислота	Рідина	0,3	АРС-14, АРС-15, МП-800
Акрил нітрилу	Рідина	0,5	АРС-14, АРС-15, МП-800
Ртуть	Рідина	0,01	АРС-14, АРС-15, МП-800
Октаметил	Рідина	0,02	АРС-14, АРС-15, МП-800
Тетраетил свинцю	Рідина	0,005	АРС-14, АРС-15, МП-800
Фенол	Твердий	5	-
Сулема	Твердий	0,1	-
Етилмеркурфосфат	Твердий	0,005	-
Етилмеркурхлорид	Твердий	0,005	-
Ціанистий калій	Твердий	0,3	-
Діоксан	Твердий	-	-
Ліндан	Твердий	0,05	-
Альдрін	Твердий	0,01	-
Паракват	Твердий	0,5	-
Дільдрін	Твердий	0,01	-

Б. Речовини і розчини для дегазації

Аварійно хімічно небезпечні речовини	Речовини і розчини для дегазації
	Основні		Допоміжні
	Компоненти	Витрати, т на 1 т АХНР	Відходи хімічних виробництв (ВХВ)
Хлор	Слабкий розчин їдкого натру або кальцинованої соди	10	Відпрацьовані луги (1-20 %) - ВХВ газоподібного кисню
Аміак	Вода, слабкі розчини мінеральних кислот	2	Щавлева кислота в розчині (1-20 %) – ВХВ щавлевої кислоти
Фосген	Слабкий розчин їдкого натру або кальцинованої соди	20	Вапняні і гіпсові відходи
Фтористий водень	Розчин їдкого натру	16	Відпрацьовані луги (1-30 %) - ВХВ пігментів, лаків, фарбників, хімічних реактивів
Сірчаний ангідрид	Розчин їдкого натру	13	Відпрацьовані луги ВХВ поліетилен поліаміну
Меркаптофос	Розчин їдкого натру, рецептура РД-2	0,31	Шлами виробництва каустичної соди
Діізопропилфтор-фосфат	Розчин їдкого натру, рецептура РД-2	0,43	Шлами виробництва каустичної соди
Тіофос	Розчин їдкого натру, суспен-зія ДТС ГК, рецептура РД-2	0,29	Дистильована рідина–ВХВ кальцинованої соди
Азотна кислота	Розчин їдкого натру	0,635	Розчин їдкого натру з концентрацією 300 г/л – відходи машинобудівних заводів
Перекис водню	Розчин тіосульфату натрію	1,2	Маточні розчини, що мають сполуки натрію – ВХВ хімічних реактивів
Тетранітрометан	Розчин тіосульфату натрію	0,4	Маточні розчини, що мають сполуки натрію – ВХВ хімічних реактивів
Гідразин	Суспензія ДТС ГК	48	Кубові залишки, що мають хлор – ВХВ метилхлорсилону, діхлоретану
Анілін	Розчини соляної кислоти	0,4	Відпрацьована сірчана кислота (50-70 %)
Тетроксид азоту	Розчин їдкого натру або тіосульфату натрію	10	Відходи виробництва калімагнезії, що має сполуки лужних металів
Трифторид хлору	Розчин тіосульфату натрію або їдкого натру	0,2	Відходи виробництва калімагнезії, що має сполуки лужних металів
Сірководень	Суспензія ДТС ГК	3	Хлорнуватистий кислий в розчині натрій (1-20 %) – ВХВ хімічних реактивів
Окисел вуглецю	Засобів нейтралізації (дегазації) немає	-	-
Хлорпікрин	Водяні спиртові розчини сульфіду натрію або полісульфідів натрію	0,75	-
Синильна кислота	Розчин сульфату заліза і їдкого натру	10	Розчини сульфату заліза (1-20 %) – відходи хімічного виробництва (ВХВ) двоокису пігментного титану
Акрил нітрилу	Розчин їдкого натру	8	Розчини сульфату заліза (1-20 %) – відходи хімічного виробництва (ВХВ) двоокису пігментного титану
Ртуть	-	-	Розчини хлорного заліза (20 %)
Октаметил	Розчин їдкого натру, рецептура РД-2	0,265	Аміачна вода – ВХВ пігментів, лаків, фарбників
Тетраетил свинцю	Суспензія ДТС ГК	0,3	Розчини сульфурилхлориду, хлористого і йодистого водню в діхлоретані і чотирьох хлористому вуглецю

Аварійно хімічно небезпечні реччовини	Речовини і розчини для дегазації
	Основні		Допоміжні
	Компоненти	Витрати, т на 1 т АХНР	Відходи хімічних виробництв (ВХВ)
Фенол	-	-	Для ізоляції, у тому числі і тимчасової, твердих СДОР на різних поверхнях можуть бути використані ВХВ у вигляді шлаків, промислового пилу, аеросилу, глини, суглинку, піску, активованого вугілля, відпрацьованих каталізаторів, азбестових відходів, силікагелю і т.д. Для нейтралізації сумішок твердих СДОР можуть з вказаними сорбентами використовуватися: ліндану, етилмеркурфосфату – водяні розчини сульфату заліза і їдкого натру; фенолу - хлорне вапно
Сулема	-	-
Етилмеркурфосфат	-	-
Етилмеркурхлорид	-	-
Ціанистий калій	-	-
Діоксан	-	-
Ліндан	-	-
Альдрін	-	-
Паракват	-	-
Дільдрін	-	-

При виході на перерив засоби індивідуального захисту на “чистій” ділянці можуть зніматися. При цьому знімання їх без попередньої дегазації може здійс-нюватися при роботі з високо летючими сильнодіючими отруйними речовинами (хлором, аміаком, ціанистим воднем і т.д.). Після закінчення перерви засоби захис-ту можуть використовуватися без їх заміни.

При роботі зі АХНР, що володіють проміжною або низькою летучістю, перед виходом на перерив засоби захисту шкіри повинні підвергатися дегазації (нейт-ралізації) на людях. Перед площадкою, яка призначена для відпочинку, вони зні-маються і розвішуються на вішалках. Після закінчення перерви засоби захисту шкіри можуть використовуватися знову, але при умові, що аварійно хімічно небезпечні речовини (АХНР) при їх зніманні не попали на внутрішні поверхні одягу.

Після виконання задачі засоби захисту оброблюються розчинами для дегазації (нейтралізації). Після перевірки їх справності і просихання вони направляються для наступного використання за прямим призначенням.

Перерви для відпочинку особового складу проводяться через встановленні командиром проміжки часу організовано, одночасно для всього підрозділу (коман-ди) або позмінно.

Приймати харчі, пити воду, палити в зоні зараження сильнодіючими отруйними речовинами категорично заборонено, так як це може привести до непередбачених наслідків .

Під час відпочинку і після закінчення зміни особовий склад може підвергатися медичному огляду персоналом медичного пункту.

Речовини і рецептури для проведення дегазації (нейтралізації) АХНР поставляє-ться хімічно небезпечним об’єктом, на якому виникла хімічно небезпечна НС, а також відповідними службами (міністерствами, відомствами).

Для швидкого проведення робіт з локалізації і ліквідації наслідків хімічної небезпечної надзвичайної ситуації залучаються сили і засоби цивільної обо-рони України, МНС України, територіальних і центральних органів виконавчої влади, а фінансування робіт здійснюється як за рахунок державного і місцевого бюджетів, так і за рахунок бюджетів об’єктів господарської діяльності.

*******************************************************