Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій

Методика прогнозування масштабів зараження АХНР при аваріях (руйнуван-нях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті (РД 52.04. 253-90), яка допов-нена цілим рядом допоміжних таблиць призначена для прогнозування масштабів зараження при аваріях на технологічних ємностях зі АХНР, при транспортуванні їх залізничним, трубопровідним та іншими видами транспорту, а також у разі руй-нування хімічно небезпечних об’єктів.

Ця методика розповсюджується на випадок викиду АХНР в атмосферу в газо-подібному, пароподібному або аерозольному стану. Вона подається у вигляді таб-лиць і формул, що виключає довгі розрахунки і дозволяє оперативно здійснювати прогнозування масштабів зараження.

1. Терміни і визначення

Наслідки хімічних небезпечних ситуацій характеризуються масштабом, сту-пенем небезпеки і тривалістю хімічного зараження.

Під руйнуванням хімічно небезпечного об’єкту треба розуміти результати катастроф і стихійного лиха, що привели до повної розгерметизації ємностей АХНР і порушенню технологічних процесів і комунікацій.

Зона зараження АХНР – це територія, на якій концентрація сильнодіючих отруйних речовин досягає величин, які небезпечні для здоров’я і життя людей.

Під прогнозуванням масштабу хімічного зараження сильнодіючими отруй-ними речовинами треба розуміти визначення глибини і площі зони зараження АХНР.

Під глибиною зараження треба розуміти максимальну протяжність відповід-ної площі зараження за межами місця аварії, а під глибиною розповсюдження – максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари АХНР.

Під зоною розповсюдження треба розуміти площу хімічного зараження повіт-ря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари АХНР за напрямком вітру.У всіх випадках глибина хімічного зараження і розпов-сюдження вимірюється за напрямком вітру з підвітряної межі району (місця) аварії.

Ступінь небезпеки хімічного зараження характеризується: можливою кіль-кістю уражених (%) в районі аварії; можливою кількістю уражених (%) в зонах розповсюдження АХНР; можливою площею зараження (км²) і матеріальною шкодою.

Тривалість хімічного зараження характеризується: часом випаровування АХНР в районі аварії з поверхні піддону (обвалування, грунту), на протязі якого діє небезпека ураження людей при відсутності засобів захисту; часом хімічного зараження повітря в зонах розповсюдження АХНР на різних відстанях від району (місця) аварії; часом хімічного зараження відкритих джерел води; часом при-родної дегазації об’єктів; часом підходу хмари АХНР до заданих рубежів.

Масштаби зараження АХНР в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари: для зрід-жених газів – окремо для первинного і вторинного; для стиснених газів – тільки для первинного; для отруйних рідин, кипіння яких вище температури навколишнього середовища, - тільки для вторинного.