- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Таблиця
29
Характеристики
військових засобів хімічної
розвідки
і контролю
Військові
засоби
Найменування
АХНР
ГДКр.з.
,
мг/л
Поріг
чутливості засобу, мг/л
Засоби
хімічної розвідки
ВПХР,
НПХР, ПГО-11,
ПХР-МВ
Індикаторна
труб ка з трьома зеле ними кільцями
Фосген
5
· 10-4
-
Хлор
ціан
5
· 10-3
-
Синильна
кислота
5
· 10-3
-
Індикаторна
трубка з червоним кільцем і червоною
точкою
Фосфороутримуючі
пестициди
1
· 10-3
-
Індикаторна
трубка з двома чорними кільцями
Миш’яковистий
(фосфористий) водень
3
· 10-4
-
Індикаторна
трубка з трьома чорними кільцями
Окисел
вуглецю
2
· 10-2
-
ГСА-12,
ГСП-11, ПРХР,
ГСА-1
Фосфорорганічні
пестициди
1
· 10-3
-
Засоби
хімічного контролю
АЛ-4,
АЛ-4М, ПЛВС, ПХЛ, МПХЛ
Всі
вище перераховані АХНР
До
ГДКр.з.
небезпечних
надзвичайних ситуацій
З
урахуванням специфіки хімічних
небезпечних надзвичайних ситуацій при
локалізації і ліквідації їх наслідків
приймаються заходи, які спрямовані
спочатку на обмеження і призупинення
викиду (виливу) АХНР, локалізації
хімічного ура-ження, попередження
зараження
грунту
і джерел водозабезпечення населення.
Обмеження
і призупинення викиду (виливу) АХНР
здійснюється перекриттям кранів і
засувок на магістралях подачі АХНР до
місця аварії, забиванням отворів на
магістралях і ємностях за допомогою
бандажів, хомутів, заглушок, перекачу-ванням
рідини з аварійної ємності в запасну.
Ці роботи здійснюються під керів-ництвом
і при безпосередній участі спеціалістів
промисловості, що обслуговують аварійне
обладнання або супроводжують АХНР при
транспортуванні.
Для
локалізації хімічного зараження,
попередження розповсюдження АХНР та
зараження грунту і джерел води можуть
бути використані різні способи.
Обме-ження розливання АХНР на місцевості
з метою зменшення площі випаровування
здійснюється обвалуванням розлитої
речовини,
створенням перешкод на шляху розливання,
збиранням АХНР в природні поглиблення
(ями, канави, кювети), об-ладнанням
спеціальних пасток (ям, поглиблень і
т.д.). При проведенні робіт в пер-шу чергу
необхідно попередити попадання АХНР
в річки, озера, в підземні кому-нікації,
підвали будинків і споруд і т.д. Роботи
можуть бути виконанні за допо-могою
бульдозерів,
скреперів, екскаваторів та іншої техніки
(основні характе-ристики яких наведено
в табл. 30). В окремих випадках рідка фаза
АХНР з метою обмеження розливання може
збиратися в спеціальні ємності (бочки).
3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
Таблиця
30
Основні
характеристики машин і механізмів, що
використовуються
при ліквідації наслідків хімічних
небезпечних
надзвичайних ситуацій
Параметри
Марка
машини (механізму)
Бульдозери
Д-444
Д-535
Д-271
Д-572
Д-522
БКТ
Д-383
Потужність
за 10 г, м3:
Відривання
котловану
300-400
500-600
700-800
1300-1500
900-1000
800-1000
1500-1600
Переміщення
грунту
340
350
500
750
650
-
1000
Параметри
Марка
машини (механізму)
Екскаватори
Скрепери
Грейдери-
екскаватори
Е
-302
Е
-652
ЕО
-4121
Д
-230
Д
-147
Д
-213
Д-188
Д
-192
Д
-256
ЕМ-300
Потужність
за
10 г, м3:
Відривання
котловану
350
450-500
-
-
-
-
-
-
-
-
Переміщення
ґрунту
-
-
-
-
600-700
-
1500
-1800
400-500
400-600
300-400
Місткість
ковша, м3
0,3
0,65
0,65-1
2,25
6
10
15
-
-
-
Вантажопідйомність
кранового обладнання, т
5
8,5
-
-
-
-
-
-
-
-
Для
пониження швидкості випаровування
АХНР і обмеження розповсюдження його
газопарової фази рекомендується
використовувати наступні способи:
поглинання
газопарової фази сильнодіючих отруйних
речовин за допомогою водяних завіс;
поглинання
рідкої фази АХНР шаром сипучих
адсорбційних матеріалів (грунт, пісок,
шлак, керамзит і т.д.);
ізоляція
рідкої фази АХНР пінами;
розбавлення
рідкої фази АХНР водою або розчинами
нейтральних речовин;
дегазація
(нейтралізація) АХНР розчинами хімічно
активних реагентів.
Поглинання
газопарової фази АХНР з метою обмеження
її розповсюдження може виконуватися
шляхом створення на її напрямку
розповсюдження АХНР дрібнодисперсних
водяних завіс. Для нейтралізації АХНР
у воду можуть добав-лятися нейтралізуючі
речовини.
Дрібнодисперсні
водяні завіси створюються за допомогою
пожежних машин (мотопомп), що забезпечують
тиск струменю води не менше 0,6 мПа. При
мен-шому тиску, як правило, необхідна
дисперсність капель води, які можуть
погли-нати (пов’язувати) газопарову
фазу АХНР, не досягається. Для створення
дрібно-дисперсних водяних завіс
рекомендується в комплекті пожежних
машин (мото-помп) мати спеціально
обладнанні брандспойти.
Поглинання
рідкої фази АХНР шаром сипучих адсорбентів
може здійснюва-тися розсипанням
(засуненням) матеріалу на рідку фазу.
При цьому шар адсор-бенту повинен бути
не менше 10-15 см. Забруднений сипучий
матеріал і верхній шар грунту (на глибину
убирання АХНР) при необхідності
збирається в спе-ціальні ємності для
наступного вивозу в місця дегазації
(нейтралізації).
Заповнення
цих ємностей проводиться на 2/3 об’єму
для наступного добавлення дегазаторів
(нейтралізаторів). У тих випадках, коли
умови охорони навколишнього природного
середовища дозволяють проводити
дегазацію (нейт-ралізацію) АХНР на
місці, забруднений адсорбент або грунт
не збирається і не вивозиться. Їх
дегазація (нейтралізація) здійснюється
на місці обробкою рідкими рецептурами
або твердими речовинами для дегазації
(нейтралізації). При аваріях з горючими
речовинами (гідразин та інші) невеликі
забруднені ділянки можуть підлягати
випалюванню. По мірі пониження
інтенсивності горіння масу перемі-шують,
а при неможливості перемішати –
випалювання повторюють. Мерзлий ґрунт
з снігом випалюють при нормі витрати
гасу 8-10 л/м2.
За рахунок першого випалювання грунт
сушиться, а при повторному випалюванні
АХНР знищується повністю.
Ізоляція
рідкої фази АХНР здійснюється пінами
з метою уменшення площі випаровування.
Більш того, в піну можуть добавлятися
добавки для дегазації (нейтралізації),
які вступають в реакцію зі АХНР і
створюють нетоксичні або малотоксичні
речовини. Для отримання піни і покриття
нею рідкого АХНР вико-ристовують
піногенератори пожежних машин. Такий
спосіб ізоляції АХНР пінами ефективний
і може використовуватися при достатній
кількості технічних засобів на великих
площах.
Найбільш
доступним засобом пониження швидкості
випаровування АХНР є розбавлення рідкої
фази АХНР струменем води або розчинами
речовин для нейт-ралізації (дегазації).
Вода або розчини для нейтралізації
АХНР можуть подаватися в осередок
аварії дрібнодисперсним або компактним
струменем. Дрібнодисперс-ний струмінь,
що подається у виді “зонтика” забезпечує
дегазацію (нейтраліза-цію) як рідкої
фази, так і адсорбцію, і одночасно
дегазацію (нейтралізацію) пари АХНР.
Компактний струмінь використовується
для нейтралізації концентрованих
кислот, окислювачів та інших речовин,
які бурно реагують з водою.
Дрібнодисперсний
струмінь може створюватися з використанням
прямих брандспойтів авторозливальних
станцій (АРС), пожежних машин, мотопомп
та інших засобів.
При
цьому вода повинна подаватися високо
вверх, щоб отримати спадаючий вниз
роздроблений струмінь (табл. 31).
Дрібнодисперсні
струмені можуть бути генеровані
військовими тепловими машинами ТМС-65.
Нагрів води, що має місце, а внаслідок
цього зменшення розчинності в ній пару
АХНР не окажуть існуючого впливу на
процес нейтралі-зації, так як при
віддаленні водяного струменю від сопла
реактивного двигуна температура дуже
швидко понижується. За допомогою ТМС-65
можуть викорис-товуватися і лугові
розчини з концентрацією до 10 %.
В
цьому випадку в процесі контакту лугів
разом з газовим потоком реактив-ного
двигуна виникне нейтралізація деякої
кількості лугів, але сода, яка виникла
(продукт взаємодії лугів з вуглекислотою)
буде сприяти нейтралізації АХНР. Газовий
потік машини ТСМ-65 можна використовувати
для
відриву хмари АХНР від землі для захисту
об’єктів від дії зараженого пару
(газу).
Для
нейтралізації (дегазації) сильнодіючих
отруйних речовин найбільш ефек-тивно
використання хімічно активних розчинів.
Характеристики
народногосподарських машин, які можуть
бути використані при ліквідації
наслідків аварій з виливом (викидом)
АХНР наведені в таблицях 32-33.
Таблиця
31
Характеристики
пожежних машин
Марка
машини
Подача
насосу, л/хв.
Місткість
цистерни, л
Довжина
рукавів, м
Води
Піностворювача
Пожежні
автоцистерни
АЦ-30
(66)
1800
1500
-
320
АЦ-30
(53А)
1800
1950
100
320
АЦ-40
(130)
2400
2100
150
320
АЦ-40
(131)
2400
2400
150
320
АЦ-40
(132)
2400
2000
150
200
АА-60
(543)
3600
11000
800
280
АЦ-40
(375)
2400
4000
180
320
Пожежні
автонасоси і станції
АИР-40
(130)
2400
-
350
620
АИ-40
(130Е)
2400
-
-
520
ПНС-110
(131)
6600
-
-
-
АИП-20
(69)
10000
-
-
-
АИ-30
(164А)
120000
-
400
-
АИ-30
(130)
12000
-
500
-
Пожежні
мотопомпи
МП-600А
600
-
-
-
МП-800А
800
-
-
-
МП-1400
1400
-
-
120
МП-1600
1600
-
-
120
Пожежні
автомобілі пінного гасіння
АВ-40
(375)
2400
-
4000
-
Техніка
військ ЦО і хімічних військ
АРС-14
(АРС-15)
300
2500
(3200)
-
40
(72)
Таблиця
32
Характеристики
поливальних і мийних машин
Параметри
Марка
машини
ПМ-130
ПМ-130П
КПМ-64
ПМ-20
ПМ-10
Д-298
РС-66
Ш
а с і
ЗІЛ-130
ЗІЛ-130
ЗІЛ-130
ЗІЛ-164Д
ЗІЛ-164
ЗІЛ-164
ГАЗ-
66
Місткість
цистерни, л
6000
11000
10200
6000
6000
4000
4000
Ширина
смуги миття, м
8
8
7
7,5
8
6
6,5
Ширина
поливання, м
18
18
18
18
18
16
12
Витрати
рідини,
л/м2:
При
митті
0,9-1,1
0,9-1,1
0,9-1,1
0,9-1,1
0,9-1,1
0,9-1,1
0,9-1,1
При
поливі
0,2-0,3
0,2-0,3
0,2-0,3
0,2-0,3
0,2-0,3
0,2-0,3
0,25
Робочі
швидкості, км/г:
При
митті
20
20
20
20
16
16
15
При
поливі
20
20
20
20
20
18
15
Потужність,
тис.м2/г:
При
митті
16
16
16
16
15
12
7,5
При
поливі
60
60
60
60
55
45
35
Ширина
смуги убирання снігу, м
2,5
2,5
2,7
2,6
2,6
2,6
-
Робоча
швидкість при убиранні снігу, км/г
21
21
12
12
12
12
-
Таблиця
33
Характеристика
спеціальних машин і приборів, що
використовуються
для обробки території і споруд
Машина,
прибор
Марка
Спосіб
обробки
Речовини
для нейтралізації
Норма
витрат речовин для нейтралізації
Потужність,м2
Одна
зарядка
За
годину
Розприскувач
піску
ПР-53
Розсів
речовин
ДТС
ГК, хлорне вапно
0,5
кг/м2
3500
6000
Автомобіль
з приборами ПДП-53
ГАЗ-66
Той
самий
Та
сама
0,8-1
кг/м2
2600
-
ГАЗ-51
1300
ЗІЛ-130
2500
Дорожні
машини
Д-18И
Той
самий
Та
сама
1
кг/м2
4500
6000
Підмітання
і вбирання
ПУ-53
Перетирання
Та
сама
-
-
7500
Поливання
і миття
ПМ-130
Поливка
Суспензія
ДТС ГК
1,5-2
л/м2
3000
4000
Обприскувач
ОВТ-1
Обприскування
Суспензія
ДТС ГК, хлорне вапно
1
л/м2
1200
-
ОНК-Б
500
Для
фосгену основним способом дегазації
є його взаємодія з аміаком і лугами.
Ефективно використання для нейтралізації
фосгену відходів виробництва лугів,
гіпсу та вапна.
Для
хлору основним способом нейтралізації
є гідроліз і взаємодія з розчинами
лугів. Добре розчиняється в воді.
Забороняється використання водних
розчинів аміаку, що може привести до
виникнення хлористого азоту – рідини
з темпера-турою кипіння 71°C, який при
контакті з твердою фазою вибухає.
Для
синильної кислоти при дегазації
рекомендується використовувати
гіпо-хлоріти, сульфати заліза або міді,
а також формальдегіди.
Несиметричний
діметилгідразин (НДМГ) добре
нейтралізується розчинами гіпохлорітів.
Сірчаний
ангідрид активно взаємодіє з розчинами
лугів і добре розчиняється в воді.
Для
фтористого водню основний спосіб
дегазації, це обробка його розчинами
лугів. Не допускається використання
для нейтралізації води, так як це
приводить до виникнення агресивної
плавкової кислоти.
Для
нейтралізації тетроксиду азоту
використовують його здатність до
взаємо-дії з водою і водними розчинами
лугів.
Окисел
етилену добре нейтралізується розчинами
аміаку і водою.
Аміак
добре нейтралізується водою. Більш
ефективно для нейтралізації (дега-зації)
аміаку використання водних розчинів
мінеральних кислот.
Для
нейтралізації (дегазації) акрилонітрилу
використовують,
як правило, розчини лугів, аміаку,
гіпохлорітів, але треба враховувати
то, що акрилонітрил легко полімеризується
і це може привести до руйнування
ємкостей.
Перелік
речовин, розчинів і технічних засобів,
що використовуються для дега-зації
(нейтралізації) основних сильнодіючих
отруйних речовин при їх викиді в
навколишнє середовище, наведено в
таблиці 34.
