- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Сьогодні
в народному господарстві України
використовуються десятки тисяч різних
хімічних сполук, причому щорічно ця
кількість збільшується на 200-1000 нових
речовин. За
ступенем токсичності при інгаляційному
(через органи дихання) і перораль-ному
(через шлунково-кишковий тракт) шляхах
попадання в організм хімічні речовини
можна розбити на шість груп (табл.1), а
за ступенем дії на організм людини на
чотири класи (табл.2).
Таблиця
1
Клас
токсичності
ГДК
в повітрі, мг/м3
Середні
смертельні
Концентрація,
мг/л
Доза
при внутрішньому надходженні, мг/кг
Надзвичайно
токсичні
0,1
<
1
<
1
Високо
токсичні
0,1-1
1,5
1,50
Сильно
токсичні
1,1-10
6-20
51-500
Помірно
токсичні
Теж
21-80
501-5000
Мало
токсичні
>
10
81-160
5001-15000
Практично
не токсичні
-
>
160
>
15000
Таблиця
2
Клас
небезпеки
Характеристика
класу небезпеки
ССК,
мг/м3
1
Речовини
надзвичайно небезпечні
<
500
2
Речовини
високо небезпечні
501-5000
3
Речовини
помірно небезпечні
5001-50000
4
Речовини
мало небезпечні
>
50001
ССК
- середня смертельна токсодоза LC50,
яка приводить до загибелі 50% людей або
тварин при 2-4 годинній інгаляційній
дії.
До
найбільш небезпечних
(надзвичайно і високо токсичних) хімічних
речовин відносяться: деякі
сполуки металів (органічні і неорганічні
похідні миш’яку, ртуті, кад-мію, свинцю,
талію, цинку та інших); карбоніли
металів (тетракарбоніл нікелю,
пентакарбоніл заліза та інші);
речовини,
що мають ціанисту групу (синильна
кислота
та її солі, бензальдегід-ціангідрон,
нітрили, органічні ізоціанати);
сполуки
фосфору (фосфорорганічні сполуки,
хлорид фосфору, фосфін, фос-фідин);2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
Характеристика ахнр за ступенями токсичності
Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
фторорганічні
сполуки (фтороцтова
кислота і її ефіри, фторетанол
та інші);
хлоргідрони
(етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);
галогени
(хлор, бром);
інші
сполуки (етиленоксид, аліловий спирт,
метил бромід, фосген, інші).
До
сильно токсичних
хімічних речовин відносяться:
мінеральні
і органічні кислоти (сірчана, азотна,
фосфорна, оцтова, інші);
луги
(аміак, натронне вапно, їдкий калій та
інші);
сполуки
сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди,
сірковуглець,
розчинні тіо-ціанати, хлорид і фторид
сірки);
хлор-
і бромзаміщені похідні вуглеводню
(хлористий
і бромистий метил);
деякі
спирти і альдегіди кислот;
органічні
і неорганічні
нітро- і аміносполуки (гідроксиламін,
гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол,
динітрофенол);
феноли,
крезоли та їх похідні;
гетероциклічні
сполуки.
До
помірно токсичних, мало токсичних і
практично не токсичних хімічних
речовин, які не представляють собою
хімічної небезпеки, відноситься вся
основна маса хімічних сполук.
Необхідно
відмітити, що особу групу хімічно
небезпечних речовин складають пестициди
– препарати, які призначені для боротьби
з шкідниками сільсько-господарського
виробництва, бур’янами і т.д. Більшість
з них дуже токсична для людини.
За
хімічним складом пестициди можна
розділити на групи: фосфорорганічні
сполуки (паратіон, диметоксидихлорвінілфосфат,
карбофос, хлорофос та інші); карбомати
(севін, карботіон та інші);хлорорганічні
сполуки (ДДТ, дильдрін, гексахлоран та
інші);
ртутьорганічні
сполуки (метилртуть, ацетат
метоксіетилртуті та інші);
похідні
фенікси оцтової кислоти (2,
4-дихлорфеніксоцтова кислота-2, 4-Д; 2, 4,
5-трихлорфеніксоцтова кислота – 2, 4,
5-Т);
похідні
дипиридила (паракват, дикват та інші);
органічні
нітросполуки (динітроортокрезол
–ДНОК,
динітрофенол –ДНФ);
інші.
Більшість
із вище перерахованих хімічних речовин,
у тому числі і слабко токсичні (помірно,
слабко токсичні і практично не токсичні),
можуть стати при-чиною тяжкого ураження
людини. Водночас привести до масових
санітарних втрат в наслідок аварій
(катастроф), що супроводжуються викидами
(виливами) хімічних речовин, можуть не
всі хімічні сполуки, включаючи навіть
надзвичайно, високо і сильно токсичні.
Тільки
частина хімічних сполук при поєднанні
визначених токсичних і фізико-хімічних
властивостей, таких, як висока токсичність
при дії через органи
дихання, шкіряні покрови, велика
тоннажність виробництва, використання,
зберігання і перевезення,
а також можливість легко переходити
в аварійних ситуаціях
в головний фактор ураження (пар або
тонко дисперсний
аерозоль), який може стати причиною
ураження
людей. Ці хімічні сполуки відносяться
до групи аварійно хімічно небезпечних
речовин (АХНР).
