- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
При
цьому легкопоранені можуть евакуйовуватися
невеликими групами пішим порядком.
Потерпілі, які знаходяться у важкому
стані, вивозяться транспортом. Для
перевезення потерпілих використовують
санітарний транспорт і тільки в окремих
випадках допускається використання
транспортних засобів загального
користування. Неправильне транспортування
небезпечно ускладненнями для потерпілих.
Ось чому автомобілі, що призначенні
для перевезення потерпілих, повинні
мати відповідне санітарне обладнання.
Для
евакуації потерпілих встановлені
окремі правила. В першу чергу на
транс-порт завантажуються важко уражені,
потім уражені середньої важкості,
останніми – легко уражені. Інфекційні
хворі і потерпілі з різко вираженими
признаками психічного розладу
перевозяться окремо.
За
евакуацію потерпілих відповідають
спеціально назначені особи із складу
штабу керівництва ліквідацією наслідків
хімічної небезпечної ситуації або
членів постійних комісій з питань
техногенної і екологічної безпеки
району (міста обласного підпорядкування).
Безпосередньо організаторами евакуації
є відпові-дальні особи медичної служби
ЦО. Вони особисто проводять первинне
евако-транспортне сортування потерпілих,
визначають черговість і способи їх
відправ-ки, контролюють правильність
завантаження транспортних засобів.
На
другому етапі надання медичної допомоги
виконується в лікувальних закладах.
Своєчасно
надана медична допомога потерпілим
при хімічних небезпечних надзвичайних
ситуаціях позволяє значно понизити, а
в окремих випадках повніс-тю виключити
летальний кінець серед уражених.
хімічних
небезпечних надзвичайних ситуацій
Задача
з ліквідації наслідків хімічної
небезпечної надзвичайної ситуації
покла-дається на штатні професійні і
нештатні підрозділи сил цивільної
оборони (загони, команди, групи, ланки).
Їх підготовка здійснюється у відповідності
з програмою підготовки цивільної
оборони району (міста обласного
підпорядку-вання, суб’єкта господарювання),
а також спеціальної підготовки за
галузевою програмою. Штатні професійні
підрозділи створюються, як правило,
центрально-го (галузевого) підпорядкування
та на великих хімічних підприємствах.
Нештатні підрозділи (загони, команди,
групи, ланки) формуються із особового
складу спе-ціалізованих підрозділів
(цехів, дільниць, ремонтних та інших
служб головних спеціалістів) суб’єкта
господарської діяльності.
Найбільш
підготовленими для ліквідації наслідків
хімічної надзвичайної ситуації є
військові частини військ цивільної
оборони МНС України, а також сили
хімічних та інженерних військ Міноборони
України, що здійснюють підготовку за
спеціальною програмою.
Невоєнізовані
формування цивільної оборони створюються
завчасно за терито-ріально-виробничим
принципом. Створення їх заключається
в укомплектуванні особовим складом,
забезпеченні їх транспортом, спеціальною
технікою,
майном, в підготовці особового складу
за відповідними програмами.
Організаційна
структура і технічне забезпечення
формувань визначається вихо-дячи з їх
призначення і специфіки виробничої
діяльності об’єктів, на базі яких вони
створені. При цьому враховуються
виробничі особливості об’єкту, наявність
5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
на
ньому відповідної техніки і механізмів,
що необхідні для здійснення робіт з
ліквідації наслідків хімічних небезпечних
надзвичайних ситуацій. При створенні
невоєнізованих формувань необхідно
враховувати, які наслідки можуть
виник-нути при хімічних небезпечних
надзвичайних ситуаціях на даній
території.
Начальник
цивільної оборони суб’єкту господарювання
(району або міста обласного підпорядкування)
повинен оцінити можливий характер і
об’єм ряту-вальних та інших невідкладних
робіт і на цій основі визначити склад,
чисельність і технічне забезпечення
створюваних сил і засобів. Для ліквідації
хімічних небез-печних ситуацій формування
повинні мати засоби гасіння пожеж і
доставляння великої кількості води,
бульдозери, траншейні машини, засоби
для розбирання завалів, ліквідації
аварій на різних енергетичних мережах,
спеціальні засоби захисту, запаси
табельних речовин для дегазації, а
також хімічні продукти і відходи
промислового виробництва, які можна
використовувати для дегазації
(нейтралізації) того чи іншого АХНР.
Невоєнізовані
формування ЦО комплектуються особовим
складом і забезпе-чуються технікою з
таким рахунком, щоб їх залучення до
рятувальних і інших невідкладних робіт
не порушувало виробничу діяльність
об’єктів господарської діяльності.
Особу
увагу при комплектуванні особовим
складом сил ЦО, які призначенні для
виконання задач з ліквідації наслідків
хімічних небезпечних надзвичайних
ситуацій, звертається на ретельний
підбір командного і начальницького
складу. Ці люди повинні мати не тільки
високі організаторські здібності і
вольові якості, але мати і високі
спеціальні знання, а при можливості і
досвід роботи з ліквідації хімічних
надзвичайних ситуацій.
Невоєнізовані
формування ЦО в залежності від
підпорядкування приводяться в готовність
за рішенням НЦО суб’єкта господарської
діяльності (міста обласного підпорядкування,
району, області, галузі). При цьому
завчасно визначається : порядок їх
оповіщення; місця і час збору особового
складу формування; місця, терміни і
порядок отримання транспорту і
матеріальних засобів; райони зосеред-ження
і маршрути висування і час прибуття в
райони призначення; час і порядок
перевірки готовності формувань ЦО.
Ступінь
підготовки формувань визначається за
підсумками виконання ними практичних
завдань на навчаннях або за результатами
їх дії при ліквідації наслідків хімічних
надзвичайних ситуацій.
Відповідальність
за підготовку формувань несуть начальники
цивільної обо-рони об’єктів господарської
діяльності. Основними задачами підготовки
форму-вань ЦО є: підтримання їх в
постійній готовності до виконання
задач ЦО, освоєн-ня особовим складом
техніки і приладів, що є на їх забезпеченні,
прийомів і способів ліквідації наслідків
хімічних небезпечних НС.
Успішне
і своєчасне виконання задач, які стоять
перед формуваннями ЦО, в значній мірі
залежить від рівня підготовки їх
командного і начальницького та особового
складу.
Практичні,
показні та інструкторські методичні
навчання, групові вправи, семінари є
основними методами навчання командного
і начальницького складу. Закріплення
і впровадження теоретичних знань і
практичних навиків особовим складом
формувань здійснюється на командних
штабних навчаннях і тренуван-нях,
тактичних спеціальних заняттях і
навчаннях з формуваннями ЦО.
