- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
щення
населення в містах, населених пунктах
і на об’єктах господарської діяльності.
Апаратура
забезпечує централізоване включення
програм радіотрансляційних вузлів для
передачі сигналів оповіщення і інформації
для населення про обста-новку і правилах
поведінки в умовах зараження, циркуляційне
оповіщення поса-дових осіб за допомогою
телефону.
Апаратура
працює по діючим (зайнятим або вільним)
лініям міського, район-ного або
об’єктового зв’язку.
Завчасно
розроблені схеми оповіщення повинні
визначати порядок опо-віщення керівного
і начальницького складу сил ЦО, персоналу
об’єктів, сил ЦО і населення як в
робочий, так і в неробочий час.
Необхідно
відмітити, що оповіщення особового
складу сил ЦО і населення про виникнення
хімічної надзвичайної ситуації і
можливості зараження повітря і місцевості
АХНР повинно здійснюватися з використанням
всіх засобів зв’язку, звукопідсилюючих
станцій і сигнальних засобів.
Для
оповіщення персоналу працюючої зміни
об’єкту, на якому виникла небез-печна
хімічна ситуація, використовуються
електросирени, радіотрансляційна
мережа і внутрішній телефонний зв’язок.
Оповіщення людей за місцем прожи-вання
організується місцевими органами
виконавчої влади, керівниками житло-вих
експлуатаційних органів з використанням
всіх наявних в їх розпорядженні засобів.
Враховуючи
можливість поступу великої кількості
запитів від різних органі-зацій і
населення при виникненні хімічних
надзвичайних ситуацій і повідомлень
про них доцільно створення організація
інформаційної (довідкової) служби, яка
в період розвитку і в ході ліквідації
їх наслідків повинна здійснювати
інформацію, особливо з правил поведінки
і дій населення в умовах зараження
сильнодіючими отруйними речовинами
атмосфери і навколишнього середовища.
доступу
і переміщення людей в зонах зараження
Тимчасова
евакуація (відселення) населення
передбачає
їх
вивіз (вивід) із району хімічного
зараження (можливого району хімічного
зараження) з метою виключення або
зменшення ступеню ураження. Вона
організується органами міс-цевої
виконавчої влади з відповідними органами
з питань надзвичайних ситуацій і
цивільного захисту населення. Для
проведення евакозаходів створюються
терито-ріальні та об’єктові евакуаційні
органи (евакокомісії, збірні і приймальні
пункти, евакоколони).
Необхідно
відмітити, що евакуація (відселення)
населення, враховуючи швид-коплинність
розвитку хімічної аварії (катастрофи),
значні трудності з її прове-денням,
особливо пов’язанні з можливістю
виникнення паніки серед населення, є
крайнім засобом захисту і проводиться
в виключних випадках. Вона може
прово-дитися як
з
використанням автомобільного і
залізничного транспорту, так і пішим
порядком. Маршрути евакуації (відселення)
вибираються з урахуванням хімічної
обстановки, що склалася, метеорологічних
умов і добре означеними помітними
покажчиками.
Найбільш
ефективно тимчасова евакуація
(відселення) населення може бути
проведена до підходу первинної хмари
сильнодіючої отруйної речовини.
3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
Охорона
громадського порядку при тимчасовій
евакуації (відселенню) насе-лення
здійснюється силами і засобами органів
охорони громадського порядку МВС, а у
разі необхідності з використанням
військ цивільної оборони.
Велику
роль в підтриманні громадського порядку
в районі хімічної надзви-чайної ситуації
має обмеження доступу в нього людей, а
також регулювання різних переміщень
сил і засобів, що приймають участь в
ліквідації наслідків аварії (катастрофи).
Ці
обмеження здійснюються для заборони
доступу в зону зараження осіб, що не
зайняті на роботах з ліквідації наслідків
аварії або підтримання громадського
порядку; для забезпечення збереження
майна евакуйованого населення;
виклю-чення несанкціонованого переміщення
різного обладнання і майна, зараженого
АХНР, на чисті ділянки території;
забезпечення руху по коротким маршрутам
сил розвідки, аварійних команд і
транспорту до місця виконання завдань.
Для
виконання цих завдань організуються:
контрольні пропускні пункти для
забезпечення пропуску людей і транспорту
на заражену територію; оточення зараженої
території, виставлення постів і
встановлення шлагбаумів, воріт і інших
загорож; патрулювання вулиць міст і
населених пунктів у межах зараження;
супровід аварійних команд, підрозділів
розвідки, колон автомобілів, що вивозять
заражений ґрунт до місця його
обеззаражування патрулями органів
охорони громадського порядку або
патрульними машинами ДАІ; регулювання
руху на маршрутах евакуації (відселення)
населення; встановлення попереджувальних
знаків на межах зони зараження.
У
зв’язку з трудностями здійснення в
короткі строки евакуації (відселення)
великих мас населення повинна
передбачатися можливість тимчасового
їх укриття в сховищах, що обладнанні
фільтровентиляційними установками.
Разом з тим, перебування людей в сховищах
навіть протягом 1-2 діб може привнести
до виникнення медичних, гігієнічних
та інших проблем.
При
відсутності сховищ або інших герметичних
укриттів
можна
тим-часово, хоча би на період проходу
первинної хмари АХНР, рекомендувати
населенню залишатися в своїх житлових
і службових приміщеннях, виконавши
роботи з їх герметизації (закриття і
ущільнення дверей, вікон, вентиляційних
отворів і т.д.).
Однак
після проходу первинної хмари АХНР при
негативній хімічній обста-новці, що
складається, повинна проводитися
організація евакуації населення або
забезпечення його захисту з використанням
засобів індивідуального захисту. В
якості засобів індивідуального захисту
можуть використовуватися фільтруючі
і ізолюючі протигази і захисний одяг
та взуття. При цьому необхідно враховувати,
що фільтруючі протигази від ряду АХНР
не захищають, а по деяким з них мають
малу захисну потужність.
При
організації укриття населення і
особового складу сил ЦО в сховищах
(укриттях), розташованих, як правило, в
підвалах
та заглиблених приміщеннях, треба
враховувати, що більшість АХНР важче
за повітря і можуть накопичуватися в
низьких місцях і затікати в підвальні
і заглибленні приміщення. Крім того,
ряд сильнодіючих отруйних речовин не
затримується фільтрами фільтровентиляцій-них
установок сховищ. В таких випадках
сховища (укриття) можуть викорис-товуватися
тільки в режимі повної ізоляції.
