- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
В
розділі інженерно-технічні заходи
плану захисту від АХНР відображаються:
розміщення
(обладнання) устроїв, що відвертають
вилив (витік) АХНР у випадку аварії
(засувки - відсікателі, засувки надмірного
тиску, терморегулятори, перепускні або
скидаючі устрої і т.д.);
планування
посилення конструкцій ємностей і
комунікацій з АХНР або ство-рення над
ними огорожі для захисту від пошкоджень
уламками будівельних конструкцій при
аваріях (особливо на пожежних і вибухових
небезпечних об’єк-тах господарської
діяльності);
розміщення
(будівництво) під сховищами з АХНР
аварійних резервуарів, чаш, пасток і
направлених стоків в піддони (обвалування);
розосередження
запасів АХНР, будівництво для них
заглиблених або напо-ловину заглиблених
сховищ;
обладнання
приміщень і промислових
площадок
стаціонарними системами вияв-лення
аварій, засобами метеорологічного
спостереження і аварійної сигналізації.
Планом
передбачаються також заходи щодо
ліквідації аварій на кожній діль-ниці,
що має АХНР, з визначенням відповідальних
виконавців з керівного складу суб’єкта
господарської діяльності, сил і засобів
які залучаються, їх задачі та час, що
відводиться на їх виконання
У
разі необхідності план захисту об’єкту
від АХНР корегується, але не менше
одного разу на рік.
На
відповідних територіях (в населених
пунктах, містах обласного підпоряд-кування
і районах), де є небезпека хімічного
зараження внаслідок аварій (катаст-роф)
на хімічних небезпечних об’єктах,
розробляються плани захисту від АХНР
(або розділи у відповідних планах ЦО).
Плани
розробляються графічно та з додатком
у вигляді пояснювальної записки. В них
відображається:
оцінка
можливої хімічної обстановки при
аваріях (катастрофах) зі АХНР;
організація
оповіщення про аварію (катастрофу) та
її можливі наслідки;
організація
виявлення і контролю хімічної обстановки
на відповідній території;
організація
тимчасової евакуації населення і сил
цивільної оборони та їх укрит-тя,
організація доступу і переміщення
людей в зонах зараження;
організація
використання засобів індивідуального
і колективного захисту;
організація
здійснення медичних заходів і надання
медичної допомоги потерпі-лим;
організація
і порядок участі сил ЦО і населення в
ліквідації наслідків хімічної
надзвичайної ситуації.
Необхідно
відмітити, що
ефективність перерахованих заходів
захисту від
аварійно хімічно небезпечних речовин
багато залежить від ступеню підготовки
до захисту особового складу сил ЦО і
населення, наявності сил і засобів, що
призначені для ліквідації наслідків
аварій (катастроф) на хімічних небезпечних
об’єктах і транспорті.
Оповіщення
населення і сил ЦО про факт виникнення
хімічної небезпечної аварії (катастрофи)
або її передумов, а також про зараження
місцевості і повітря, напрямку руху
хмари аварійно хімічно небезпечної
речовини здійснюється з метою своєчасного
прийняття заходів захисту від хімічної
дії АХНР.
2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
Оповіщення
про факт аварії повинно передаватися
у всі населенні пункти і на об’єкти
господарської діяльності, що знаходяться
на шляху руху хмари АХНР і в межах площі,
що обмежена радіусом, який дорівнює
максимальній можливій глибині
розповсюдження хмари АХНР при даних
метеорологічних умовах.
Після
отримання оповіщення про аварію на
об’єкті з АХНР приводяться в готовність
до використання засоби індивідуального
і колективного захисту, а в ряді випадків
можуть проводитися підготовчі заходи
до про-ведення тимчасової евакуації
(відселення) населення і особового
складу сил ЦО.
Головний
спосіб оповіщення населення про дії
при виникненні надзвичайних ситуацій
– це передача повідомлення по мережам
провідного мовлення (через квартирні
і зовнішні гучномовці), а також через
місцеві радіомовні станції і теле-бачення.
Для притягнення уваги населення в
екстремальних випадках перед пере-дачею
інформації включаються сирени, а також
інші сигнальні засоби.
Запам’ятайте!
Сирени і переривисті гудки інших
сигнальних засобів озна-чають сигнал
цивільної оборони “УВАГА
ВСІМ!”.
Почувши
такий сигнал, негайно треба включити
гучномовець, радіоприймач або телевізор
і слухати повідомлення управління
(відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних
ситуацій та цивільного захисту населення
області (міста обласного підпорядкування,
сільського району або об’єкту).
На
кожний випадок надзвичайних ситуацій
управлінням (відділом, штабом ЦО) з
питань надзвичайних ситуацій та
цивільного захисту населення області
(міста обласного підпорядкування,
сільського району та суб’єктом
господарської діяль-ності) готуються
приблизні варіанти повідомлень, які
потім, з урахуванням конкретних подій,
корегуються.
Інформація
передається протягом 5 хвилин після
подачі звукових сигналів (сирени, гудки
і т.д.).
Вислухавши
це повідомлення управління (відділу,
штабу ЦО) з питань НС та ЦЗН, кожний
повинен діяти без паніки і метушні у
відповідності з отриманими вказівками.
Повідомлення
управління (відділу) з питань НС та ЦЗН,
включає: місце і час виникнення
надзвичайної ситуації; розміри та
масштаби надзвичайної ситуації; час
початку та тривалість дії факторів
ураження; територія (райони, масиви,
вулиці, будинки і т.д.), яка попадає в
осередки (зони) ураження; порядок дій
при надзвичайних ситуаціях; інша
інформація.
Приклад
повідомлення при аварії на хімічному
небезпечному об’єкті госпо-дарської
діяльності.
“УВАГА!
Говорить управління (відділ, штаб ЦО)
з питань надзвичайних ситуа-цій та
цивільного захисту населення … області
(міста обласного підпорядкування,
району).
ГРОМАДЯНИ!
Сьогодні … (дата, місяць і час) трапилася
аварія на Дніпровській насосній станції
водопостачання (м. Вишгород) з викидом
в повітря хлору – аварійно хімічно
небезпечної речовини. Хмара зараженого
повітря поширюється у … (такому-то)
напрямку з швидкістю … км/г і досягне
… (міст, районів, населених пунктів)
через … (хв., год.). В зону хімічного
зараження потрапляють: … (іде перерахування
міст і населених пунктів, районів).
Жителям
… (міст, населених пунктів) із приміщень
не виходити, зачинити вікна, двері,
здійснити герметизацію квартир
(будинків). У підвалах, нижніх поверхах
не
укриватися,
тому що хлор важчий за повітря і
затікатиме у низинні місця та підва-льні
приміщення.
Жителям
… (міст, населених пунктів) негайно
залишити квартири (будинки), об’єкти
господарської діяльності за планом
евакуації і виходити у … райони (такі).
Всім
громадянам одіти засоби індивідуального
захисту: цивільні протигази усіх типів,
дитячі протигази, камери захисні дитячі,
а при їх відсутності – ватяну мар-леву
пов’язку або рушник, попередньо змочені
водою або 2% розчином питної соди.
Повідомте
про це сусідів. Слухайте наступні наші
повідомлення. У подальшому дійте у
відповідності з вказівками управління
(відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних
ситуацій та цивільного захисту населення
… області (міста обласного підпорядкування,
району).”
Для
своєчасного оповіщення про виникнення
безпосередньої небезпеки ура-ження
АХНР і негайного прийняття населенням
і силами ЦО заходів щодо захис-ту
подається сигнал “Хімічна
небезпека (тривога)”.
При цьому населення і сили ЦО інформуються
яким АХНР заражена атмосфера, і які
необхідно виконати рекомендації з
захисту.
По
цьому сигналу особовий склад сил ЦО і
населення відразу використовують
засоби індивідуального захисту або
укриваються в сховищах. В приміщеннях
вентиляційні системи без фільтрів
виключаються або переводяться на режим
внутрішньої циркуляції повітря, а
системи з фільтрами включаються.
На
хімічних небезпечних об’єктах і навколо
них завчасно створюються лока-льні
системи оповіщення персоналу об’єктів
і населення, що попадає в зону зара-ження
АХНР.
Системи
оповіщення включають: систему оповіщення
і персонал, що обслу-говує її. Оповіщення
про загрозу виникнення або факт аварії
здійснюється диспет-черами, операторами
і черговими хімічно небезпечних
об’єктів. Системи опові-щення повинні
мати можливість у разі необхідності в
залежності від обстановки передавати
сигнали вибірково:
для
окремих структурних підрозділів (цехів,
дільниць і т.д.) хімічного небез-печного
об’єкту або для всього хімічного
небезпечного об’єкту;
для
населених пунктів і об’єктів, що
знаходяться в зонах можливого хімічного
ураження від об’єкту.
В
системі оповіщення використовуються
сирени “С- 40” і “С-28” і апаратура
дистанційного управління і циркулярного
виклику (АДУ-ЦВ). Окрім цього, для
оповіщення можуть використовуватися
різні засоби гучного мовлення (комплект
оперативного зв’язку КД-12А, апаратура
гучного мовного виробничого зв’язку
ПГС-71, побутові та різної потужності
гучномовці, діюча радіотрансляційна
і телефонна мережа, телебачення та
інші).
Електросирена
“С-40”
забезпечує озвучення території в
радіусі 300-700 м, в залежності від характеру
і висоти забудови, висоти установлення
електросирени над поверхнею землі.
Маса сирени 96,5 кг, живлення від
електромережі 220/380 В. Сирени встановлюються
на
найбільш
високих будинках на рівні не менш 2,5 м
від верхньої точки даху у стороні від
димових і вентиляційних труб, а також
джерел сильних і постійних шумів.
Електросирена
“С-28”
встановлюється в шумних цехах (дільницях)
промис-лових підприємств. Маса сирени
50 кг, живлення від електромережі 220/380
В.
Апаратура
дистанційного управління і циркулярного
виклику (АДУ-ЦВ) приз-начена для побудови
місцевих автоматизованих систем
централізованого опові-
