Первинна хмара АХНР – це пароподібна частина АХНР, яка знаходиться в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої АХНР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.

Вторинна хмара АХНР – це хмара АХНР, що виникає внаслідок випарову-вання речовини з підстильної поверхні (для легко летучих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших АХНР залежить від температури речовини під час випаровування).

Під еквівалентною кількістю АХНР треба розуміти таку кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даній ступені вертикальної стійкості атмосфери кількістю АХНР, яке перейшло в первинну (вторинну) хмару.

Площа зони фактичного зараження АХНР – площа території, яка заражена НХР в небезпечних для життя межах.

Площа зони можливого зараження АХНР – площа в межах якої під дією змін напрямку вітру може пересуватися хмара АХНР.

2. Сфера застосування методики

Дані методики можуть бути використанні для довгострокового і оперативного прогнозування при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті, який перевозить АХНР.

2.1. Довгострокове прогнозування.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можли-вих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслід-ків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових і прогнозних) документів і матеріалів.

Для довгострокового прогнозування використовуються наступні дані:загальна кількість АХНР на об’єкті (для об’єктів, які розташовані у небезпечних районах та на воєнний час приймається розлив АХНР - “вільно”);

кількість АХНР в одиничній максимальній технологічній ємності (для інших об’єктів приймається розлив АХНР – “у піддон”); метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/сек, температура повітря – 20 ºC, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія;середня щільність населення для даної місцевості;площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) прий-мається рівною площі круга (S = 3,14хГ²);ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності (ємностей); ємності зі АХНР при аваріях руйнуються повністю;

при аваріях на газо-, аміакопроводах кількість АХНР, яка може бути ви-кинутою, приймається рівним його кількості між засувками (для продуктопро-водів об’єм АХНР приймається 275-500 тон).

2.2. Оперативне прогнозування.

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можли-вого зараження.

Для оперативного прогнозування використовуються наступні дані:

загальна кількість АХНР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

характер розливу АХНР на підстильну поверхню (“вільно” або “в піддон”);