- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Таблиця
8
№ пп
АХНР
Клас
небезпеки
ГДК,
мг/м3
№ пп
АХНР
Клас
небезпеки
ГДК,
мг/м3
1
Аміак
3
20
20
Олеум
2
1
2
Азотна
кислота
2
5
21
Пропілен
оксид
2
1
3
Анілін
2
0,1
22
Перекис
водню
3
1,4
4
Ангідрид
сірчаний
3
10
23
Перлхлоретилен
3
10
5
Ангідрид
оцтовий
3
5
24
Соляна
кислота
2
5
6
Ацетоноціангідрид
2
0,9
25
Сірководень
2
10
7
Бензол
2
5
26
Сірковуглець
2
1
8
Бензол
хлористий
1
0,5
27
Трихлорсилон
2
1
9
Бром
2
0,5
28
Трихлоретилен
3
10
10
Бромбензол
2
3
29
Толуол
3
50
11
Бромистий
гептил
3
0,5
30
Оцтова
кислота
3
5
12
Гідрозингідрат
1
0,1
31
Фосген
2
0,5
13
Диметиламін
2
1
32
Фтористий
водень
2
0,5
14
Дихлоретан
2
10
33
Фурфурол
3
10
15
Метанол
3
5
34
Хлор
2
1
16
Метил
акрилат
3
20
35
Хлорпікрин
2
0,7
17
Метил
бромистий
1
1
36
Хлорбензол
3
50
18
Метил
хлористий
2
5
37
Хлорсульфанова
кислота
2
1
19
Нітрил
акрилової кислоти
1
0,5
38
Хлороформ
3
5
39
Етилену
окисел
2
1
Таблиця
9
АХНР
Загальний
характер дії
Признаки
ураження
Аміак
(речовина, яка володіє
дією
удушення і нейротропною дією)
Загально
токсичні ефекти обумов-лені дією
аміаку на нервову сис-тему. Порушується
обмін глутамі-ової і β-кетоглутарової
кислот в корі головного мозку. Різко
пони-жується можливість мозкової
тка-нини засвоювати кисень. Володіє
курареподібною дією. Порушує
згортання крові в результаті пря-мої
дії на протромбін, поражає па-ренхіматозні
органи. Наслідки важкої інтоксикації
є пониження інтелектуального рівня
з випадан-ням пам’яті, неврологічні
симпто-ми: тремор, порушення рівноваги,
тики, пониження больової і такти-льної
почування, головокружіння, ністагм,
гіперрефлексія. Наслідка-ми гострого
отруєння може бути помутніння
кристалику, роговиці, навіть її прорив
і втрата зору, ох-риплість або повна
втрата голосу і різні хронічні
захворювання
(брон-хіт, емфізема легенів та інші).
У
випадках малих концентрацій
спостерігається незначне роздратування
очей і верхніх дихальних шляхів. При
середніх концентраціях спостерігає-ться
сильне роздратування в очах і носі,
часте чхання, слинотеча, невелика
нудота і головна біль, почервоніння
обличчя і потовиділення. Спостерігається
випускання сечі і біль в області
груднини. При попаданні в хмару з
високими кон-центраціями наступає
різке роздратування слизис-тої
оболонки рота,
верхніх дихальних шляхів і рого-вої
оболонки очей, приступи кашлю, почуття
уду-шення, тривожність, головокружіння,
біль в шлун-ку, блювота.
При
дії дуже великих концентраціях уже
через де-кілька хвилин появляється
слабкість м’язів з підви-щеним
рефлекторним збудженням, тетанічні
судо-роги, різко понижується слух.
Потерпілі
іноді сильно тривожаться, находяться
в стані буйного бреду, не можуть
стояти. Спостері-гаються різкі розлади
дихання і кровообігу. Смерть може
наступити від сердечної слабкості
або зупин-ки дихання.
Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
АХНР
Загальний
характер дії
Признаки
ураження
Двоокисел
сірки
(речовина,
що має дію удушення і загальну отруйну
дію)
Роздратовує
дихальні шляхи, вик-ликає спазм
бронхів і збільшує опір дихальних
шляхів.
Загальна
дія заключається в пору-шенні
вуглеводного і білкового обміну,
пригнічуванні окислюва-льних процесів
в головному мозку, печінці, селезінці,
м’язах. Роздратовує кровотворні
органи.
Роздратовує
очі і носоглотку. Чхання і кашель
виникають при дії на протязі декількох
хви-лин. При більш тривалій дії
спостерігається блювотина, розмова
і ковтання становиться важкими.
Смерть
наступає від удушення, внаслідок
реф-лекторного спазму голосової
щілини, раптової зупинки кровообігу
у легенів або шоку.
Гідразин
(речовина, яка володіє дією удушення
і нейротропною дією)
Гідразин
і його похідні виклика-ють при
інгаляційному ураженні токсич-ний
набряк легенів, на фо-ні якого формуються
при гостро-му отруєнні важкі ураження
цент-ральної
нервової системи, що у ря-ді випадків
приводять до смерте-льного кінця. Викликає
порушення вуглеводно-го і жирового
обміну. Володіє ге-молітичними
властивостями, гемо-ліз розвивається
через 1,5-2 годи-ни після гострого
от-руєння.
У
випадку легких інтоксифікацій
спостері-гається
роздратування
слизистих оболонок
очей і верхніх дихальних шляхів, при
середніх -бронхіт
і токсичний набряк легенів, збудження,
а потім депресія, порушення вуглеводної,
жи-рової
і антитоксичної функції печінки.
Гостреотруєння
викликає
затемнення свідо-мості, жовтуху,
стоматит, порушення
сердечної діяльності, хворобливість
печінки, блювоту. Смерть наступає при
явищах уремії.
Діоксан
(речовина, що порушує
обмін речовин)
Оказує
токсичну дію при інга-ляції, через
шкіру і при вводу внутрішньо в шлунок.
Місцевою дією не володіє. Має період
скритої дії від 10-и діб до декілька
тижнів. Збільшення дози не приводить
до значного зменшення періоду скритої
дії.
Отруєння
пов’язано з порушен-ням обміну
речовин, уражен-ням печінки, атрофією
лімфоїд-ної тканини, порушенням
функ-ції
нервової системи.
Порушення
обміну речовин зовні проявляє-ться
в втраті маси, різкому скороченню
вжи-вання води. Виражена дегідратація,
як прави-ло, попередник смерті.
Характерна наявність набряків. Рідина
скупчується
в підшкірній кліт-ковині спочатку
навколо очей, потім розпов-сюджується
на обличчя, шию, тулубу. З’являються
важкі термінальні набряки, в голов-ному
підшкірної локалізації, однак частина
рі-дини з’являється в черевній,
грудній порож-нині, в порожнині
перикарду. Характерною проявою гострої
інтоксифікації є вугриподіб-на висип
на обличчі і шиї, яка не піддається
терапії. Крім того, розвиваються
гіперкератоз шкіри, стіп і долонь,
руйнуються нігті на ру-ках і ногах,
випадає волосся на обличчі, вії.
Розвивається блефаліт.
Окисел
вуглецю
(речовина, що має загальну отруйну
дію - отрута гемоглобіну)
Витісняє
кисень із оксигемог-лобіну. Наявність
кисню може понижуватися до 8 %
(аноксе-мія). Може оказувати безпосе-редню
токсичну дію на кліти-ни, порушуючи
тканинне дихан-ня. Пригнічує активність
тира-зинази і сукцінатдегідрогенази
в печінці, серці і мозку. Оказує вплив
на вуглеводний обмін, підвищує
рівень цукру в крові. Порушує фосфорний
обмін, сильно збуджує каротині
хіміч-ні рецептори, порушує
азотний обмін, викликає азотемію,
змі-нює стан білків плазми, пони-жує
активність холинестерази в крові і
рівня вітаміну В6.
При
дії окислів вуглецю спостерігається
важ-кість і відчуття стискування
голови, сильна біль на лобі і скронях,
головокружіння, почер-воніння і печія
шкіри обличчя, тремтіння, по-чуття
слабкості і страху, спрага, частий
пульс, пульсація артерій на скронях,
нудота, блювота. У подальшому проява
заціпенілості, слабості і байдужості,
наростає сонливість і заціпеніння.
Темпертура тіла може підвищуватися
до 38-40 °C. В подальшому наступає втрата
свідомос-ті, блювота, не довільне
спорожнення сечово-го пузиря і шлунку.
Смерть наступає від зу-пинки дихання.
АХНР
Загальний
характер дії
Признаки
ураження
Фосген
(речовина з переважною дією удушення)
Є
аціліруючим агентом, який взає-модіє
з нуклеофільними групами липідів і
білків, що входять до складу мембран
кліток стінок аль-веол і легеневих
капілярів.
Це
приводить до порушення про-никливості
стінок альвеол і крово-носних судин,
в результаті чого рідка частина
крові (плазма) вихо-дить в порожнину
альвеол і роз-вивається набряк
легенів.
При
вдиханні пару відчувається запах
прілого сіна (яблук). Період скритої
дії триває 4-6 го-дин, але в залежності
від отриманої дози може бути від 1 г
до доби. Чим
менше період скритої дії, тим більше
несприятливий прогноз. Фізич-не
навантаження може
привести до зменшення скритого періоду
дії. У уражених виникають кашель,
уповільнення дихання , болі в грудині
при диханні.
Сірковуглець
(нейротропна отрута)
Речовина
володіє вираженою загальною
резорбтивною дією, місцеві ефекти
виражені слаб-ко. Головний шлях
попадання
в
організм – інгаляційний, мож-ливе
проникнення
через непош-коджену шкіру. Високі
кон-центрації діють наркотично.
Хронічна дія малих концентра-цій
приводить до захворювання центральної,
вегетативної, пе-риферичної нервових
систем, ендокринних і внутрішніх
орга-нів, системи крові. Сприяє
роз-витку серцево-судинних захво-рювань,
виразкової хвороби шлунку і
дванадцятипалої киш-ки, цукрового
діабету
Головна
біль, судинні рухові розлади,
роздра-тування, розлад чутливості,
біль у горлі, від-чуття мурашок, легке
сп’яніння, неправильне дихання.
При
дії високих концентрацій втрата
свідо-мості можлива після декілька
вдихів.
Якщо
потерпілий не виводиться з зараженого
повітря, тоді наступає глибокий
наркоз, пропа-дають всі рефлекси,
включаючи рогівковий і зіниць, смерть
наступає від зупинки дихання. При
виносі ураженого із зараженого повітря
безсвідомий стан змінюється психічним
і ру-хомим збудженням і дезорганізацією.
Окисел
етилену
(метаболічна отрута)
Володіє
місцевою і загальною резорбтивною
дією.
Мутаген
і алкіліруючий агент. Наркотик з
сильною специфіч-ною отруйністю.
Володіє
дратуючою і сенсібі-лізіруючою дією.
При
слабкій і середній інтоксифікації
спостерігає-ться роздратування
слизистих оболонок очей, слаб-ке
серцебиття, посмикування м’язів,
почервоніння обличчя,головна
біль, пониження слуху, ністагм, аци-доз,
сильна блювотина. У випадку гострої
інтокси-фікації поява раптово сильної
пульсуючої головної болі, головокружіння,
невпевненість при руху, труд-ність
при розмові, блювота, болі в ногах,
в’ялість, скованість, спазми судин
сітчатки. Діє на шкіру і слизисті
оболонки очей. Ураження
шкіри спостері-гається при дії в
рідкому, газоподібному стану і у виді
розчинів. Легко
проникає через одяг, взуття, рукавиці,
чому
часто розвиваються ураження не тільки
відкритих, але і захищених часток
шкіри.
Хлор
(речовина
з переважною дією удушення)
Роздратовує
дихальні шляхи, може викликати
набряк леге-нів.
При
дії хлору в крові порушує-ться стан
вільних амінокислот і понижається
активність деяких оксидаз.
При
незначних концентраціях спостерігається
почер-воніння кон’юнктиви, м’якого
піднебіння і глотки , бронхіт, легка
задишка, охриплість, чутливість
здав-лювання в грудині.При дії малих
і середніх концент-рацій спостерігаються
болі за грудьми, печія і різь в очах,
сльозотеча,
важкий сухий кашель, збільшується
задишка, прискорений пульс, початок
виділення мок-роти з слиззю і
відхаркування пінистою жовтою або
красною рідиною. Іноді отруєння, яке
перенесене на ногах, через декілька
діб закінчується смертю. При попаданні
в хмару з високими концентраціями
може наступити раптова смерть із-за
рефлекторного галь-мування дихального
центру. Потерпілий задихаєть-ся,
обличчя синіє, він мечеться,
робить
спробу бігти, але відразу падає і
втрачає свідомість.
