23. Анатомо-морфологічні відхилення у прояву рослин під дією стресорів (мікроскопічні зміни).

Під стресом у біології розуміють реакції біологічної системи на екстремальні фактори середовища (стресори), які можуть в залежності від сили, інтенсивності, моменту і тривалості впливу, більш чи менш впливати на систему . У природних умовах організми часто піддаються впливу різних стресорів. До екстремальних умов, що ритмічно повторюються, наприклад, холод, спека, посуха, багато організмів пристосувались шляхом періодичної зміни активності, що робить їх стійкими до впливу стресорів (толерантність до стресора). Інші організми можуть ухилятись від впливу екстремальних умов за допомогою специфічних пристосувань (ухилення від стресора).

Існують різні форми біоіндикації. Якщо дві однакові реакції викликаються різними антропогенними факторами, то говорять про неспецифічну біоіндикацію. Якщо ж ті чи інші зміни, що відбулись можна пов’язати тільки з одним фактором, мова йде про специфічну біоіндикацію.

Мікроскопічні зміни:

-зміна розмірів клітини(зменшення клітин епідермісу листків як реакція на газоподібне середовище)

-зміна субклітинних структур, грануляція плазми і руйнування хлоропластів у дерев пошкоджених SO₂

-зміна структури деревини( зниження якості деревини в результаті незначного її утворення літом і випадання річних колець при дії SO₂

Зміна ступені ксероформізму листків(газоподібні викиди)

24. Характеристика стандартних тест-рослин для біоіндикації на морфологічному рівні.

За особливостями реакції на вплив забруднювачів рослини поділяють на рослини-індикатори й рослини-монітори.

Рослина-індикатор– це рослина у якої ознаки ушкодження виявля­ються при впливі фітотоксичної концентрації забруднюючих речо­вин або їх суміші. Такі рослини є хімічними сенсорами, які можуть виявляти у довкіллі присутність забруднюючої речовини, але спостереження за ними не дають змоги отримати дані про її кількість.

Індикаторами можуть бути такі рослини, які акумулюють у тканинах забруднюючу речовину або продукти метаболізму, утворені внаслідок взаємодії рослини із зов­нішніми чинниками: важкими металами, газоподібними речовинами, такими як фтористий водень (НF) або оксиди сульфуру (SО_x). Внаслідок їх дії у рослин можуть змінюватись параметри розвитку: швидкість, якість росту і дозрівання, цвітіння, утворення плодів і на­сіння, процесів розмноження; знижується продуктив­ність і врожайність. Кожний параметр окремо або їх ком­плекс можна використати, щоб визначити наявність заб­руднюючих речовин у повітрі і (за допомогою проведення дослідів) у контрольованих умовах для того, щоб зістави­ти ознаки ушкодження або зміни у стані рослини з наяв­ністю певної забруднюючої речовини або їх суміші. Такі дослідження засвідчили, наприклад, що тютюн дуже чутливий до дії озону і реагує характерними ушкодженнями. Також виявлено, що кількість зав'язі і врожайність помі­дорів значно зменшуються при хронічному впливі на цю рослину озону у низьких концентраціях. У соєвих бобів за дії певних доз SО₂ з'являються небажані ознаки, зміню­ються швидкість росту і врожайність.

Рослина-монітор — це рослина, за ознаками ушкодження на якій можна отримати інформацію про кількість забруднюючих речовин або їх суміші у довкіллі. Для того щоб індикатор став монітором, тобто міг інформувати про якісні і кількісні характеристики забруднювача, необхідно визначити і використати залежності між реакцією рослин на забруднення і концентра­цією цієї речовини в навколишньому середовищі. Для цього використовують три основні способи:

— зіставлення ступеня ушкодження, спричиненого забруднюючою речовиною, із відомою концентрацією забруднюючої речовини у довкіллі;

— використання рослини як живого колектора (накопичувача забруднюючих речовин);

— вимірювання кількості забруднюючої речовини або метаболітів (новоутворених речовин), які з'явилися в рослинних тканинах після дії забруднювача, і зістав­лення отриманих значень з концентрацією забруднюю­чої речовини в повітрі.