43. Форми газостійкості. Рослини-індикатори і рослини-монітори.

НЕМА ФОРМ. КИДАЮ ЗАГАЛЬНЕ.

Ступінь газостійкості рослин змінюється в широких межах не тільки в різних видів, але й рослин одного виду в залежності від місця розташування їх у співтоваристві, родючості грунту, освітленості, віку, листків і інших факторів.

Рослини-монітори - ці рослини, котрі легко накопичують специфічні компоненти забруднення повітря. Через деякий час накопичені забруднюючі сполуки можна проаналізувати в пробах рослин фізико-хімічними методами. Таким чином можна кількісно визначити навантаження забруднення (загальну кількість забруднюючих речовин, накопичених в рослині за цей проміжок часу).

Росли́ни-індика́тори — рослини, яким властива різко виражена пристосованість до певних умов навколишнього середовища і які є виразниками цих умов. За наявністю таких рослин можна якісно або кількісно оцінювати умови зовнішнього середовища.

Наприклад, про високу родючість свідчать: малина, кропива, іван-чай, таволга, яглиця звичайна, чистотіл, копитняк, барбарис звичайний, валеріана лікарська.

Вологолюбні рослини (гігрофіти) — мешканці вологих, іноді заболочених ґрунтів: лохина, багно, морошка, білозір, калюжниця, герань лучна, очерет лісовий,вовче тіло, гірчак зміїний, м'ята польова, чистець болотний.

44. Специфічна і неспецифічна біоіндикація забруднення атмосфери.

Біоіндикація - це оцінка стану середовища за допомогою живих об'єктів.

Багато організмів досить чутливі і вибагливі по відношенню до різних факторів середовища проживання (хімічного склад ґрунту, води, атмосфери, кліматичних і погодних умов, присутності інших організмів тощо) і можуть існувати тільки в певних, часто вузьких межах зміни цих факторів.

Зазвичай рослини-біоіндикатори використовуються для оцінки забруднення повітря. Лишайники і деякі хвойні дерева є біоіндикаторами чистоти повітря. У промислових містах навколо заводів виникають зони, де лишайники взагалі відсутні. Хвоя сосни утворює на своїй поверхні товстий шар воску, що стоїть концентрація чи тривалішою від дію її у сірчистого газу. Інший ознака дії двоокису сірки на рослини – зниження рН вмісту клітин.

Існують різні форми біоіндикації. Якщо дві однакові реакції викликаються різними антропогенними факторами, то говорять про неспецифічну біоіндикацію. Якщо ж ті чи інші зміни, що відбулись можна пов’язати тільки з одним фактором, мова йде про специфічну біоіндикацію.

Якщо біоіндикатор реагує значними відхиленнями життєвих проявів від норми, то він є чутливим біоіндикатором.

45. Оцінка реакції рослин на забруднення атмосфери. Бріо- і ліхеноіндикація. Індекс полеотолерантності.

Оскільки рослини в цілому володіють відносно високою чутливістю до дії деяких забруднюючих речовин, їх можна використовувати в якості індикаторів для виявлення забруднення і визначення його рівня.

Прикладами ефектів впливу забруднення повітря є чітко помітний некроз тканин листя, опадання листя, плодів, пелюсток квіток; скручування листків, викривлення їх стебел, о також сповільнення або зупинка нормального росту і розвитку рослин.

Бріоіндикація це індикація за допомогою мохоподібних.

Ліхеноіндикація це вивчення забруднення повітря за допомогою лишайників. Оцінки забруднення атмосфери по лишайниках засновані на наступних закономірностях:

- Чим сильніше забруднене повітря, тим менше зустрічається в ньому видів лишайників (замість десятків може бути один - два види);

- Чим сильніше забруднене повітря, тим меншу площу покривають лишайники на стовбурах дерев;

- При підвищенні забрудненості повітря зникають першими кущисті лишайники, за ними - листоваті, останніми - накипні.

На підставі цих закономірностей можна оцінити чистоту повітря в конкретному місці

Індекс полеотолерантності (I.P.) був запропонований Х. Х. Трасом. Середні показники індексу варто обчислювати для кожного обстеженого стовбура дерева, а потім для кожної облікової площі обстеженої території.

Індекс полеотолерантності (I.P.) був обчислений за формулою:

 , де

а – ступінь толерантності виду до міського середовища (ранг; відповідає номеру класу),

с – рангова величина покриття (у балах),

С - ступінь загального покриття всіх видів (у балах),

n – число видів.

Оцінка результату обчислення проводиться за такою логікою: чим більший результат, тим менша екологічна сприятливість території. Даний коеєфіціент обчислюється сумарно для всіх ділянок і відображає середній рівень забрудненості всієї території.

Отриманий нами результат I.P. – 2,8654016.