4.Компонування устаткування (після реконструкції),то Обладнання, що працює на аміаку, може розміщуватися:

 в спеціальному приміщенні - машинному або апаратному відділенні;

 в приміщенні споживачів холоду;

 на відкритому майданчику.

  Вертикальні кожухотрубні, випарні і повітряні конденсатори, масловіддільники на магістральних нагнітальних трубопроводах слід встановлювати на відкритих майданчиках. Допускається встановлювати конденсатори над машинними відділеннями, а лінійні ресивери як всередині, так і зовні приміщень.

Водяні насоси оборотної системи водопостачання рекомендується розміщувати в спеціальному приміщенні - насосної станції, над будівлею якої можуть встановлюватися конденсатори.

У приміщенні машинного (апаратного) відділення слід встановлювати компресорні агрегати, блокові холодильні машини, циркуляційні (захисні) ресивери, проміжні судини, аміачні насоси, маслозбірники, горизонтальні кожухотрубні конденсатори. Допускається розміщувати блоки випарників, ресивери для зберігання олії, циркуляційні, захисні та дренажні ресивери, насоси для перекачки аміаку і холодоносія поза машинного (апаратного) відділення на відкритих майданчиках, якщо це дозволяють кліматичне виконання цього обладнання і норми охорони праці. Місце розміщення визначається проектною документацією.

Відстань у просвіті від апаратів (судин), розташованих зовні машинного (апаратного) відділення, слід приймати не менше 1,0 м від стіни будинку. Вимога не поширюється на машинні відділення контейнерного типу.

 4.6. Не допускається розміщувати холодильне обладнання:

 під естакадами технологічних трубопроводів з горючими, їдкими та вибухонебезпечними продуктами;

 над майданчиками відкритих насосних і компресорних установок, крім випадків застосування герметичних (безсальниковим) насосів або при прийнятті спеціальних заходів безпеки, що виключають потрапляння аміаку на нижче встановлене обладнання.

Для знову споруджуваних і реконструйованих холодильних установок:

 ширина центрального проходу для обслуговування обладнання повинна бути не менше 1,5 м;

 прохід шириною не менше 1,0 м допускається передбачати між виступаючими частинами апаратів, посудин, компресорних агрегатів і блокових холодильних машин з електродвигунами потужністю не більше 55 кВт;

 прохід між виступаючими частинами окремо розташованих компресорних агрегатів і блокових холодильних машин з електродвигунами потужністю більше 55 кВт повинен бути не менше 1,5 м (при реконструкції допускається 1,0 м);

 при розташуванні машинного (апаратного) відділення в приміщенні з внутрішніми колонами відстань від колон до виступаючих частин обладнання допускається 0,7 м за наявності інших проходів нормальної величини.

Для постійного обслуговування обладнання (арматури) на рівні вище 1,8 м від підлоги повинна бути влаштована металева площадка з огородженням і сходами. При довжині площадки більше 6 м сходи має бути з обох боків майданчика.

 Допускається передбачати переносні або відкидні сходів з пристосуваннями для кріплення їх до майданчиків. Висота поручнів повинна бути 1,0 м, бортів на майданчиках - не менше 0,15 м.

Під циркуляційними і захисними ресиверами і аміачними насосами слід передбачати піддони або приямки.

 Розрахунковий рівень рідкого аміаку в разі аварійного витікання холодоагенту з найбільш амміакоемкого судини в піддон (приямок) повинен бути нижче бортика піддону (краю приямку).

 Кількість пролитого аміаку з циркуляційного ресивера визначається по робочому заповненню посудини, а із захисного ресивера - по максимально допустимому заповненню посудини.

 Глибина приямка повинна бути не більше 2,5 м. Приямки повинні мати не менше двох сходів, а при глибині приямка більше 2 м - вихід безпосередньо назовні.

Лінійні та дренажні ресивери слід розміщувати в спеціальному піддоні.

 Розрахунковий рівень рідкого аміаку в разі аварійного витікання його в піддон з найбільш ємного посудини повинен бути нижче бортика піддону. Кількість пролитого аміаку з лінійного або дренажного ресивера визначається з розрахунку його максимально допустимого заповнення на 80%.

 Лінійні ресивери повинні бути захищені навісом від сонячних променів і опадів і огороджені парканом висотою не менше 1,5 м замикаються на замок входами.

Для зарядки системи аміаком необхідно передбачати стикувальні вузли для приєднання аміачних цистерн або балонів.

У машинному або апаратному відділенні може бути передбачена установка повітряного компресора, призначеного для пневматичного випробування трубопроводів, апаратів або судин.

 З цією метою слід передбачати систему стаціонарних трубопроводів стисненого повітря для можливості проведення випробування кожної посудини, апарату або ділянки аміачного трубопроводу. Запірні вентилі на трубопроводах від компресора і скидання тиску, контрольний манометр, а також кнопки управління компресором повинні бути винесені за межі приміщення, в якому випробовується обладнання. На трубопроводі стисненого повітря повинен бути встановлений запобіжний клапан.

 Використання повітряного компресора для інших цілей не допускається.

 Пневматичні випробування повинні здійснюватися відповідно до вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, і правил безпечної експлуатації технологічних трубопроводів.

 V. ВИМОГИ ДО трубопроводів і арматури

Категоріювання трубопроводів повинно здійснюватися за правилами будови і безпечної експлуатації технологічних трубопроводів.

Трубопроводи повинні мати найменшу протяжність. Розташування обладнання і трубопроводів повинно забезпечувати нормальні умови для виробництва монтажних і ремонтних робіт та можливість їх зовнішнього огляду.

У машинних і апаратних відділеннях слід передбачати верхню розводку (вище компресорів) трубопроводів пароподібного аміаку.

 Нижню розводку (нижче компресорів) цих трубопроводів допускається передбачати у виняткових випадках (наприклад, для горизонтальних поршневих компресорів).

Прокладка аміачних трубопроводів в прохідних або непрохідних каналах не допускається.

При верхній розводці трубопроводів в машинних (апаратних) відділеннях приєднання всмоктуючих і нагнітальних аміачних трубопроводів до загальних трубопроводах повинно проектуватися зверху, щоб уникнути скупчення в трубопроводах (непрацюючих компресорів) масла і рідкого аміаку. При цьому усмоктувальні магістралі повинні мати ухил не менше 0,5% у бік циркуляційних або захисних ресиверів або отделителей рідини, а нагнітальні - у бік масловіддільників або конденсаторів.

Прокладання аміачних трубопроводів по території підприємства слід передбачати тільки надземної.

Не допускається прокладання аміачних трубопроводів через побутові, підсобні, адміністративно-господарські, електромашинні, електророзподільні, трансформаторні приміщення, вентиляційні камери, приміщення контрольно-вимірювальних приладів, сходові клітки, а також виробничі приміщення, віднесені до категорії А і Б згідно з діючими нормами пожежної безпеки.

Аміачні трубопроводи допускається прокладати спільно з іншими технологічними трубопроводами.

 Спільне прокладання аміачних трубопроводів, силових, освітлювальних та інших кабелів має здійснюватися при дотриманні вимог діючих правил улаштування електроустановок.

Для трубопроводів, що проходять через стіни або перекриття будівлі, необхідно передбачати сталеві гільзи з труб, внутрішній діаметр яких на 10 - 20 мм більше зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням теплової ізоляції). Зазор між трубопроводом і гільзою з обох кінців повинен бути заповнений неспаленим матеріалом, що допускає переміщення трубопроводу уздовж його поздовжньої осі.

Трубопроводи в холодильних камерах і технологічних приміщеннях слід розташовувати таким чином, щоб була виключена можливість пошкодження вантажами або транспортними засобами.

Прокладка аміачних трубопроводів по зовнішніх стінах виробничої частини будівлі з дверними і віконними прорізами не допускається. Допускається прокладання цих трубопроводів по глухих стінах.

 Не допускається прокладання аміачних трубопроводів над будівлею і спорудами, за винятком тих частин будівель і споруд, в яких розміщено холодильне та технологічне обладнання з безпосереднім охолодженням.

Прокладання трубопроводів від охолоджувальних пристроїв до розподільних пристроїв слід передбачати всередині охолоджуваних камер, транспортних коридорів і вантажних вестибюлів.

Усмоктувальні і нагнітальні аміачні трубопроводи на ділянках можливого скупчення в них масла і конденсату повинні оснащуватися в нижній зоні дренажними вентилями з умовним діаметром не менше 25 мм для відведення масла і конденсату в маслозбірник або дренажний ресивер.

Для компресорів, що не мають вбудованих запірних органів, на всмоктувальних і нагнітальних трубопроводах повинна передбачатися запірна арматура.

Не допускається об'єднувати між собою аміачні трубопроводи блокових холодильних машин або машин з дозованим зарядкою. Дана вимога не поширюється на допоміжні трубопроводи (аварійного викиду аміаку із запобіжних клапанів, з'єднувачів з дренажним ресивером, з'єднань для заправки і зливу масла). На допоміжних трубопроводах (крім аварійного викиду парів аміаку) слід встановлювати по два запірних вентиля.

 На нагнітальних трубопроводах компресорів і на напірних лініях насосів всіх типів необхідно передбачати зворотні клапани між компресором (насосом) і запірною арматурою.

На рідинному трубопроводі від лінійних ресиверів повинен передбачатися запірний клапан, керований автоматично.

У схемі трубопроводів повинна бути передбачена можливість відсмоктування парів аміаку з будь-якого апарату, судини.

На трубопроводі для випуску олії з маслосборника повинні бути передбачені додатковий манометр і запірний вентиль, розміщені зовні біля бака для прийому відпрацьованого масла.

Запірна і регулююча арматура, установлювана на аміачних трубопроводах, повинна розміщуватися в доступних для управління і ремонту місцях.

 Арматура не повинна розміщуватися над дверними отворами, вікнами або над проходами для обслуговування обладнання.

 Не допускається встановлювати аміачну арматуру в холодильних камерах.

На всіх аміачних трубопроводах, що виходять за межі машинного чи апаратного відділення до технологічних споживачам, повинна передбачатися запірна арматура для оперативного припинення прийому (подачі) холодоагенту.

При нижньої подачі аміаку до охолоджуючим пристроям необхідно передбачати підйом трубопроводу, що підводить на висоту, рівну максимальному рівню рідини в охолодному пристрої, з метою запобігання зливу аміаку при зупинці насоса і несправності зворотного клапана.

У разі неможливості прокладки трубопроводів на ділянках від споживачів холоду до циркуляційних або захисних ресиверів без їх нормованого ухилу (тобто з наявністю «мішка») необхідно передбачати дренаж з «мішка» в циркуляційні або захисні ресивери (на випадок ремонту для тривалої зупинки) .

Не допускається застосовувати гнучкі шланги (гумові, пластмасові і т.д.) як стаціонарних трубопроводів для відсмоктування парів або подачі рідкого аміаку.

 Гнучкі шланги, призначені для аміаку, застосовуються при проведенні операцій зливу аміаку (при заповненні системи) з цистерни, а також для виконання допоміжних операцій (звільнення трубопроводів, апаратів, фільтрів від залишків аміаку, масла).

 Підключення гнучких шлангів для виконання допоміжних операцій допускається тільки на період проведення цих робіт.

 З'єднання шлангів з трубопроводами здійснюється за допомогою стандартної арматури.

У паспорті трубопроводів повинен бути вказаний розрахунковий термін їх експлуатації, який визначається проектною організацією.

Схема аміачних трубопроводів повинна забезпечувати можливість видалення рідкого аміаку з будь-якого апарату, судини або блоку, у разі їх аварійній розгерметизації, в дренажний ресивер.

Проектування теплової ізоляції трубопроводів та арматури повинне здійснюватися відповідно до чинних будівельних норм і правил.

На трубопроводах холодоагенту повинні бути передбачені розпізнавальні кольорові кільця. Рекомендації щодо виконання цих кілець наведені в додатку 4 цих Правил.