Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vsy_pitannya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
526.86 Кб
Скачать

4.4. Козацька доба (XV-XVIII ст.)

Фінанси України-Гетьманщини в XVII ст. були неподільно зв’язані з господарством гетьмана і мали натуральний характер.

Постійні прибутки йшли від податків. За податковою системою Гетьманщини оподатковувалась найбільш незаможна людність – селяни та міщани, а козаки та монастирі податків не платили. Селяни платили різні податки, в тому числі так звані “стації”, при чому вносили їх частину продуктами, частину грошима. “Стації” йшли на утримання війська і розмір їх залежав від місцевих умов. Не було й певної одиниці оподаткування: в одних місцевостях брали податки від землі, в інших – від кількості худоби. На користь гетьманської адміністрації йшли: “показанщина” (податок на виробництво горілки), тютюнова десятина, мито від продажу горілки - ця остання стаття прибутку була дуже велика. Великі прибутки давало мито від продажу дьогтю, тютюну, від зборів з млинів.

До державної скарбниці йшли податки від вивозу та довозу товарів. Податки час від часу зростали. Податки часто здавали на “викуп” в оренду окремим особам або організаціям. Орендарі звичайно збирали з населення більші суми, ніж треба було здавати до скарбниці.

14. Актуальні проблеми та перспективи розвитку єс та його фінансової системи

Європейське Співтовариство було створено на основі Римського договору (Договір про заснування Європейського Співтовариства від 25 березня 1957 року). 

Створення єдиної валютної системи в межах Європейського Союзу (ЄС) є прикладом переважання інтернаціонального мислення над національним. Подолання фінансової роздробленості Європи прискорює процес концентрації виробництва і капіталу, ослаблює її залежність від монополії долара та посилює конкурентоспроможність національних економік.

Створенню Європейського валютного союзу (ЄВС) передував багатоетапний процес європейської валютно-фінансової інтеграції, який було започатковано ще в перші повоєнні роки. На підставі цих угод здійснювалися взаємне регу-лювання платіжних балансів, безготівкові розрахунки.

Перспектива бути прийнятим в ЄС стала для країн Східної і Центральної Європи істотним стимулом для досягнення фінансової рівноваги. Подібні процеси відбувалися в Західній Європі під час введення в оборот євро. дивовижна очевидна політична реакція проти урядів, які привели свої країни в ЄС. Вражаючою є схожість з тим, що відбулося в Західній Європі під час введення в оборот євро. Чехія, Польща і Угорщина теж перенесли урядові кризи незабаром після того, як вступили в ЄС. Держави, що тільки що вступили, відчули, що їх попросили внести зміни у фінансову політику для того, щоб прийняти в ЄС. Навіть якщо ці зміни були зроблені на користь самих країн в довгостроковій перспективі, в найближчому майбутньому вони виявилися політично дорогими. Виборці в Центральній і Східній Європі в даний час відчувають, що вони зробили погану операцію з урядами, які привели їх в ЄС: затягування ременя потужніше, обмеження на ринку праці і горезвісний шквал правил ЄС. Результатом стала реакція проти цих урядів і відсутність суспільного інтересу в справах ЄС. 

Вступ десяти нових країн до Європейського союзу в 2004 р. відкрив останній і, можливо, найдраматичніший розділ в цьому процесі. Розширення другого в світі за величиною ринку пропонує історичні можливості для економічного оновлення. Але з розширенням приходять і проблеми. Під час повільного зростання, затяжного високого рівня безробіття і важких фінансових ситуацій в деяких країнах, зрозуміло, що давніші члени ЄС іноді більше зосереджуються на потенційно небезпечних труднощах, ніж можливостях. Ці проблеми реальні, але рішення їх лежить в нових перспективах збільшеного ЄС: більше торгівлі товарами і послугами, інтеграція ринків, кращий розподіл капіталу і потенційно дисциплінуючий ефект, що надається на економічну політику з боку економічного об'єднання.

Прогрес і торгової, і фінансової інтеграції спирається на поліпшену економічну політику. Нові держави-члени повинні продовжувати нарощувати макроекономічну стабільність і фінансову дисципліну, особливо щодо суспільних фінансів.

Приєднання до союзу 10 нових держав зі значно слабшими еконо­міками та сільським господарством, ніж у країнах Старої Європи, поставило питання про перерозподіл дотацій, аби зменшити їх для старих членів і відповідно збільшити для нових з метою вирівнювання загальної економічної ситуації в Євросоюзі.

Головними проблемами у сфері зайнятості, з якими сьогодні зіткнулися у Європейському Союзі, є потреба впровадження економічних реформ з метою пристосування сучасних євро­пейських економік до об'єктивних змін, вик­ликаних глобалізацією, а також демографічні проблеми, пов'язані передусім із процесом за­гального старіння населення, а, відтак, і ско­рочення кількості осіб працездатного віку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]