36. Загрозою фінансовій безпеці України є критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі. Прокоментуйте це.

Фінансова безпека держави — це ступінь захищеності фінансових інтересів держави, стан фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, податкової, валютної, банківської, інвестиційної, митно-тарифної, розрахункової та фондової систем, що характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, спроможністю держави ефективно формувати та раціонально використовувати фінансові ресурси, достатні для задоволення її потреб, шляхом виконання зобов'язань і забезпечення соціально-економічного розвитку.

Основні загрози фінансовій безпеці держави становлять:

• недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету;

• ефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків;

• значні обсяги державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговування;

• різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти;

• значна різниця співвідношення доходів найбільш і найменш забезпеченого населення та недостатня соціальна захищеність певних груп населення;

• невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок із кредитів;

• залежність реформування економіки країни від отримання іноземних кредитів; низький рівень інвестиційної діяльності;

• зростання "тіньової" економіки, посилення її криміналізації, нелегальний відплив валютних коштів за кордон тощо.

Рівень фінансової безпеки визначають багато індикаторів, основними з яких є: дефіцит бюджету, обсяги боргів держави, рівень інфляції, вартість банківських кредитів, рівень монетизації економіки, обсяг міжнародних резервів НБУ.

На сьогоднішній час основні виробничі фонди у галузях промисловості та агропромисловості становить критичний стан, це можна пояснити тим що застаріла техніка працює у критичних та зношених станах,оскільки держава не має певних коштів для оновлення зношених виробничих фондів. Для ліквідації даної проблеми уряду потрібно залучати кошти на придбання нових засобів контролю за використанням коштів, надання податкових пільг для підприємств промисловості

37. Поняття фінансового контролю сутність та види

Фінансовий контроль — це контроль за законністю та правильністю розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів в економічній сфері, а також за законністю надання інформації про фінансовий стан підприємства в розрізі всіх передбачених показників.

Мета фінансового контролю — встановлення правильності та законності фінансової діяльності суб'єкта господарювання в частині створення, розподілу, перерозподілу та використання його фінансових ресурсів.

Об'єктами фінансового контролю:

- грошові кошти підприємства; розрахунки підприємства з контрагентами розрахунки з оплати праці; розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами; фінансовий результат діяльності;

Види фінансового контролю: 1. Державний — позавідомчий — здійснюється комісіями ВРУ, Кабінетом Міністрів, місцевими радами народних депутатів, державними фінансовими органами. 2. Внутрішньовідомчий — проводиться відомствами, міністерствами, держ. комітетами щодо підвідомчих їм підпр., організацій, установ. 3. Внутрішньогосподарський — здійснюється структурними підрозділами підприємств — бухгалтерією, фінансовою службою підприємства.

4. Громадський — полягає у проведенні перевірки, виявленні і попередженні різних порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств, організацій з ініціативи місцевих органів влади або окремих груп громадян. 5. Аудиторський — здійснюється аудиторськими фірмами або незалежними аудиторами. 6. Попередній фінансовий контроль — перевірка операцій до того, як вони відбудуться. Мета — недопущення незаконних і неправильних фінансових операцій. 

7. Поточний фінансовий контроль полягає у регулярній перевірці виконання підприємствами встановлених завдань з фінансових показників і платежів до бюджету, дотримання ними фінансових норм і нормативів. 8. Наступний фінансовий контроль проводиться після проведення операцій практично всіма контролюючими органами. Мета — аналіз і узагальнення підсумків виконання фінансових операцій, виявлення випадків порушення фінансової дисципліни, законів, перекручень у звітності та цільовому використанні коштів.

9. документальні перевірки проводяться, головним чином, податковими органами.

10. Ревізія — це всеохоплююча перевірка усіх сторін діяльності суб'єкта господарювання; проводиться регулярно, а її результати оформляються актом; Залежно від обсягу даних, що перевіряються розрізняють ревізії:1) суцільні;вибіркові; 3) комбіновані.