- •1.Історія України як наука: предмет, методологія, джерела. Історична хронологія.
- •2.Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст історії України.
- •3.Археологічна періодизація. Еволюція людини і людського суспільства. Перші люди на території України
- •5. Доба воєнної демократії на території України: кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни та ін.
- •6.Античні міста-держави Північного Причорномор’я: історія виникнення, політичний устрій, господарство, культура, зовнішні контакти
- •7.Слов’яни: теорії походження, територія розселення, заняття, світогляд.
- •8.Східнослов’янські союзи племен: розселення та процес об’єднання навколо Києва. Теорії походження Київської Русі. Історіографія проблеми.
- •9. Київська Русь до прийняття християнства: економіка, соціально-політичний устрій, зовнішня політика
- •10.Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •11.Занепад Київської Русі. Роздробленість. Боротьба з кочівниками. Монгольська навала.
- •12.Галицько-Волинське князівство: територія, політичний устрій, соціально-економічний розвиток, зовнішня політика.
- •13.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •14.Польсько-литовські унії xіv-XVI ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •15.Українські землі під владою Угорщини, Молдавії, Московщини, Кримського ханства і Османської імперії.
- •16.Церковні відносини в Україні в контексті Реформації таКонтрреформації. Діяльність братств та єзуїтського ордену на території України.
- •17Берестейська церковна унія. Релігійна полеміка. Реформи п. Могили.
- •18Особливості та етапи формування українського козацтва як стану. Запорізька Січ. Реєстрове і нереєстрове козацтво.
- •19.Боротьба козацтва з турецько-татарською експансією. П. Конашевич-Сагайдачний.
- •20.Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – в першій половині XVII ст.
- •21.Причини, характер, рушійні сили Національно-визвольної війни проти Речі Посполитої середини XVII ст. Бойові дії 1648–1649 pp.
- •22.Козацько-гетьманська держава середини XVII ст.: соціальна структура, політичний устрій, економіка, адміністративно-територіальний поділ.
- •23.Національно-визвольна війна проти Речі Посполитої в 1650–1657 pp.
- •24.Переяславсько-Московський договір 1654 p.: умови, політико-правове значення, наслідки для українського народу. Оцінка в історіографії.
- •25.Гетьманування і. Виговського. Гадяцький договір та його наслідки для України.
- •26Період Руїни: причини, суть, наслідки.
- •27.Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни.
- •28.“Конституція” і “Вивід прав України” п. Орлика.
- •30.Ліквідація Запорізької Січі і подальша доля козацтва. П. Калнишевський.
- •29.Інкорпорація Росією Української держави. Гетьмани-реформатори: п. Полуботок, д. Апостол, к. Розумовський.
- •31.Гайдамаччина. Опришківський рух.
- •32.Геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці xviіі ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •33.Українське національне відродження (кінець XVIII – середина хіх ст.): причини, суть, етапи.
- •34. Автономістський рух. Роль “малоросійського дворянства” в обороні національних і станових інтересів
- •35. Українське національне відродження (кінець XVIII – хіх ст.) на західноукраїнських землях
- •36. Кирило-Мефодіївське товариство: ідеологія та програмні засади. Феномен т. Шевченко.
- •37. Реформи в Австрійській та Російській імперіях на українських землях.
- •38. Розвиток індустрії на українських землях в хіх ст., її структурна та територіальна диспропорційність. Формування індустріального способу життя.
- •39. Український національний рух середини XIX – початку хх ст. Та його політизація.
- •40. Перші політичні організації і партії на Західній Україні та на Наддніпрянщині.
- •41.Політична та соціально-економічна ситуація в Україні напередодні та в роки революції 1905–1907 рр. Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •42. Україна та українці в Першій світовій війні. Українські січові стрільці.
- •43. Створення Центральної Ради. І-іv Універсали. Зовнішня політика Центральної Ради.
- •44. Українська держава п. Скоропадського
- •45. Директорія: внутрішня та зовнішня політика.
- •46. Західно-Українська Народна Республіка.
- •47. Селянський повстанський рух в Україні в 1917–1921 рр. Отаманщина. Денікінський режим.
- •48.Радянська влада в Україні, її соціально-економічна та національна політика (1917–1921 рр.).
- •49. Радянсько-польська війна. Новий поділ українських земель в 1920-х рр.
- •50. Створення срср. Входження усрр до срср: проблеми політичної правосуб’єктності.
- •52.Українське національно-культурне відродження 1920-х рр. Українізація.
- •53. Більшовицька модернізація України: індустріалізація та колективізація.
- •54. Геноцид 1932–1933 рр. Масові репресії в срср.
- •Українські землі в міжвоєнний період під владою Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії. Теорія і практика інтегрального націоналізму.
- •Українське питання напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна.
- •Початок Другої світової війни. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.
- •Напад Німеччини на срср. Оборонні бої в Україні. Окупаційний режим.
- •Боротьба проти фашистських загарбників. Визволення України і завершення об’єднання її земель.
- •Відбудова народного господарства після Другої світової війни.
- •Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція “Вісла”. Діяльність упа.
- •Україна в системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •Спроби десталінізації суспільного життя в Україні в умовах хрущовської “відлиги”.
- •Соціально-економічна політика і практика доби постсталінізму.
- •Шестидесятництво. Дисидентський рух.
- •Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970-х – 1980-х рр.
- •Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985–1991 рр.).
- •Розпад срср. Проголошення незалежності України. Створення снд.
- •Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення незалежності.
- •Основні напрямки зовнішньої політики незалежної України.
- •Економічне реформування України після проголошення незалежності.
- •Конституція України та її історичне значення.
- •Вибори Президента України в 2004 р. Помаранчева революція.
- •Вибори Президента 2010 р.
- •Революція гідності. Російська агресія проти України. Анексія Криму.
- •Культурні здобутки України (1991–2012 рр.).
- •80.Сучасне становище незалежної України: внутрішня та зовнішня політика.
- •Еміграція українців.
Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії. Теорія і практика інтегрального націоналізму.
Характеристики «інтегрального націоналізму»:
1. Віра в те, що нація є найвищою цінністю, якій мають бути підпорядковані усі інші, тобто йдеться про тоталітаризм.
2. Апеляція до містичної ідеї єдності всіх особистостей, що складають націю, зазвичай основаної на тому припущенні, що в одне органічне ціле їх об’єднують біологічні характеристики або необоротні наслідки спільного історичного розвитку.
3. Підпорядкування раціональної аналітичної думки «інтуїтивно правильним» емоціям, ірраціональність.
4. Наявність харизматичного лідера чи еліти націоналістів-ентузіастів, які вважаються уособленням «волі нації».
5.Культ дії, війни та насильства, які вважаються вираженням «вищої біологічної життєздатності нації»
Український варіант «інтегрального націоналізму» виник в аграрному, економічно відсталому суспільстві. Тому «найближчих родичів українського націоналізму» слід шукати серед партій цього типу в аграрних, економічно відсталих народів Східної Європи, таких, як хорватські усташі, словацькі глінківці, румунська Залізна Гвардія, польський радикально-національний союз тощо.
Зрештою, стверджує І. Лисяк-Рудницький, «український націоналізм був явищем генетично самостійним, хоч у своєму розвитку він зазнавав безперечних впливів з боку відповідних чужоземних зразків» . На думку вченого, існував цілий комплекс соціально-економічних і політичних причин, що створили передумови для появи українського «інтегрального націоналізму»: господарський застій, безробіття інтелігенції, аграрне перенаселення, адміністративне свавілля поляків у Західній Україні й водночас — неефективність традиційних легальних українських партій, становище українців в СРСР тощо.
Можна погодитися з тим, що український інтегральний націоналізм виник на основі певних специфічних передумов, характерних саме для розвитку української нації у період між світовими війнами. І все ж таки слід враховувати, що як ідеологія і рух він не був оригінальним явищем. Поява цієї течії була цілком природним наслідком поразки української революції 1917— 1921 pp. і водночас — виявом глобальнішої тенденції до радикалізації націоналістичних рухів у період після Першої світової війни. (Можна припустити, що будь-який націоналістичний рух, який розвивається в умовах нерозвиненого громадянського суспільства, матиме радикальний характер.) Водночас ідеологія «інтегрального націоналізму» являла собою цілу низку доктринальних запозичень із популярних на той час расових, етатистських, елітаристських та інших теорій, з долученням певних, традиційних для української політичної думки кінця XIX — початку XX ст., постулатів. Це стосується як «батька» українського радикального націоналізму Д. Донцова, так і найвидатніших теоретиків Організації Українських Націоналістів (М. Сціборського, Ю. Вассіяна та ін.).
Інтегральний націоналізм в Україні – ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів. (Д.ДонцовЩе у 20-ті роки проходили партизан.виступи укр.. проти поляків, а в Празі група офіцерів на чолі з Коновальцем утвор. Укр..військ.організац. (УВО), яка проголосила війну з Полще.
Основні засади інтегрального націоналізму:Нація — абсолютна цінність
Оскільки УНДО обрало нову тактику і заграючи з владою висув.ідею територ.автономії, закрив очі на асиміляцію укр.., це виклик розчарув.нац. налаштув.молоді.
1929 р. – представники УВО та ін.. у Відні утвор. організац.укр. націоналістів (ОУН), яка наліч. 20 тис. осіб і ставила на меті утворення незалежної держави.Лідер – Конвалець.
В боротьбі за цю державу – всі методи включ.політичний тероризм.
Ідеологом був – Д.Донцов, який був автором теорії інтегрального націоналізму. Суть – нація це абсолют.
Основні ідеї інтегрального (чинного) націоналізму
* Визволення України та створення української самостійної держави.
* Воля до життя, до влади, рішучість у боротьбі за здійснення проголошеної мети.
* «Творче насильство ініціативної меншості» — лідерів, фанатів справи, які організують народ і поведуть його за собою.
* Аморальність — національна ідея вища за загальнолюдські цінності, вона понад усе.
* Відсутність вказівок щодо майбутнього політичного та соціально-економічного устрою української держави.
.По-перше, «інтегральний націоналізм» хоча й був до певного часу єдиною організованою формою українського націоналізму, останній у вигляді елементів політичної доктрини був представлений у діяльності багатьох інших політичних течій як у Західній Україні міжвоєнного часу, так і на еміграції (згадаємо хоча б ідею незалежності і соборності України). По-друге, «інтегральний націоналізм» хоча й заперечував формальний зв’язок із попереднім етапом розвитку українського націоналізму, не був радикально новою ідеологією і абсорбував деякі елементи ідеологічних конструкцій попереднього етапу (зрештою, він мав що заперечувати!). По-третє, в рамках радикального напряму українського націоналізму все ж таки простежується безпосередній «генетичний» зв’язок. Якщо вести мову про «чинний націоналізм» Д. Донцова, то загальновідомо, що визрівання деяких його ідей розпочалося ще напередодні Першої світової війни. Якщо придивитися уважніше до націоналізму ідеологів ОУН міжвоєнної доби, то стане очевидним, що вони будували свої конструкції не лише на запозичених на Заході теоріях, а й на певній історичній традиції.
