55. Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії. Теорія і практика інтегрального націоналізму.

Характеристики «інтегрального націоналізму»:

1. Віра в те, що нація є найвищою цінністю, якій мають бути підпорядковані усі інші, тобто йдеться про тоталітаризм.

2. Апеляція до містичної ідеї єдності всіх особистостей, що складають націю, зазвичай основаної на тому припущенні, що в одне органічне ціле їх об’єднують біологічні характеристики або необоротні наслідки спільного історичного розвитку.

3. Підпорядкування раціональної аналітичної думки «інтуїтивно правильним» емоціям, ірраціональність.

4. Наявність харизматичного лідера чи еліти націоналістів-ентузіастів, які вважаються уособленням «волі нації».

5.Культ дії, війни та насильства, які вважаються вираженням «вищої біологічної життєздатності нації» 

Український варіант «інтегрального націоналізму» виник в аграрному, економічно відсталому суспільстві. Тому «найближчих родичів українського націоналізму» слід шукати серед партій цього типу в аграрних, економічно відсталих народів Східної Європи, таких, як хорватські усташі, словацькі глінківці, румунська Залізна Гвардія, польський радикально-національний союз тощо.

Зрештою, стверджує І. Лисяк-Рудницький, «український націоналізм був явищем генетично самостійним, хоч у своєму розвитку він зазнавав безперечних впливів з боку відповідних чужоземних зразків» . На думку вченого, існував цілий комплекс соціально-економічних і політичних причин, що створили передумови для появи українського «інтегрального націоналізму»: господарський застій, безробіття інтелігенції, аграрне перенаселення, адміністративне свавілля поляків у Західній Україні й водночас — неефективність традиційних легальних українських партій, становище українців в СРСР тощо.

Можна погодитися з тим, що український інтегральний націоналізм виник на основі певних специфічних передумов, характерних саме для розвитку української нації у період між світовими війнами. І все ж таки слід враховувати, що як ідеологія і рух він не був оригінальним явищем. Поява цієї течії була цілком природним наслідком поразки української революції 1917— 1921 pp. і водночас — виявом глобальнішої тенденції до радикалізації націоналістичних рухів у період після Першої світової війни. (Можна припустити, що будь-який націоналістичний рух, який розвивається в умовах нерозвиненого громадянського суспільства, матиме радикальний характер.) Водночас ідеологія «інтегрального націоналізму» являла собою цілу низку доктринальних запозичень із популярних на той час расових, етатистських, елітаристських та інших теорій, з долученням певних, традиційних для української політичної думки кінця XIX — початку XX ст., постулатів. Це стосується як «батька» українського радикального націоналізму Д. Донцова, так і найвидатніших теоретиків Організації Українських Націоналістів (М. Сціборського, Ю. Вассіяна та ін.).

Інтегральний націоналізм в Україні – ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів. (Д.ДонцовЩе у 20-ті роки проходили партизан.виступи укр.. проти поляків, а в Празі група офіцерів на чолі з Коновальцем утвор. Укр..військ.організац. (УВО), яка проголосила війну з Полще.

Основні засади інтегрального націоналізму:Нація — абсолютна цінність

Оскільки УНДО обрало нову тактику і заграючи з владою висув.ідею територ.автономії, закрив очі на асиміляцію укр.., це виклик розчарув.нац. налаштув.молоді.

1929 р. – представники УВО та ін.. у Відні утвор. організац.укр. націоналістів (ОУН), яка наліч. 20 тис. осіб і ставила на меті утворення незалежної держави.Лідер – Конвалець.

В боротьбі за цю державу – всі методи включ.політичний тероризм.

Ідеологом був – Д.Донцов, який був автором теорії інтегрального націоналізму. Суть – нація це абсолют.

Основні ідеї інтегрального (чинного) націоналізму

* Визволення України та створення української самостійної держави.

* Воля до життя, до влади, рішучість у боротьбі за здійснення проголошеної мети.

* «Творче насильство ініціативної меншості» — лідерів, фанатів справи, які організують народ і поведуть його за собою.

* Аморальність — національна ідея вища за загальнолюдські цінності, вона понад усе.

* Відсутність вказівок щодо майбутнього політичного та соціально-економічного устрою української держави.

.По-перше, «інтегральний націоналізм» хоча й був до певного часу єдиною організованою формою українського націоналізму, останній у вигляді елементів політичної доктрини був представлений у діяльності багатьох інших політичних течій як у Західній Україні міжвоєнного часу, так і на еміграції (згадаємо хоча б ідею незалежності і соборності України). По-друге, «інтегральний націоналізм» хоча й заперечував формальний зв’язок із попереднім етапом розвитку українського націоналізму, не був радикально новою ідеологією і абсорбував деякі елементи ідеологічних конструкцій попереднього етапу (зрештою, він мав що заперечувати!). По-третє, в рамках радикального напряму українського націоналізму все ж таки простежується безпосередній «генетичний» зв’язок. Якщо вести мову про «чинний націоналізм» Д. Донцова, то загальновідомо, що визрівання деяких його ідей розпочалося ще напередодні Першої світової війни. Якщо придивитися уважніше до націоналізму ідеологів ОУН міжвоєнної доби, то стане очевидним, що вони будували свої конструкції не лише на запозичених на Заході теоріях, а й на певній історичній традиції.