- •1.Історія України як наука: предмет, методологія, джерела. Історична хронологія.
- •2.Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст історії України.
- •3.Археологічна періодизація. Еволюція людини і людського суспільства. Перші люди на території України
- •5. Доба воєнної демократії на території України: кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни та ін.
- •6.Античні міста-держави Північного Причорномор’я: історія виникнення, політичний устрій, господарство, культура, зовнішні контакти
- •7.Слов’яни: теорії походження, територія розселення, заняття, світогляд.
- •8.Східнослов’янські союзи племен: розселення та процес об’єднання навколо Києва. Теорії походження Київської Русі. Історіографія проблеми.
- •9. Київська Русь до прийняття християнства: економіка, соціально-політичний устрій, зовнішня політика
- •10.Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •11.Занепад Київської Русі. Роздробленість. Боротьба з кочівниками. Монгольська навала.
- •12.Галицько-Волинське князівство: територія, політичний устрій, соціально-економічний розвиток, зовнішня політика.
- •13.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •14.Польсько-литовські унії xіv-XVI ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •15.Українські землі під владою Угорщини, Молдавії, Московщини, Кримського ханства і Османської імперії.
- •16.Церковні відносини в Україні в контексті Реформації таКонтрреформації. Діяльність братств та єзуїтського ордену на території України.
- •17Берестейська церковна унія. Релігійна полеміка. Реформи п. Могили.
- •18Особливості та етапи формування українського козацтва як стану. Запорізька Січ. Реєстрове і нереєстрове козацтво.
- •19.Боротьба козацтва з турецько-татарською експансією. П. Конашевич-Сагайдачний.
- •20.Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – в першій половині XVII ст.
- •21.Причини, характер, рушійні сили Національно-визвольної війни проти Речі Посполитої середини XVII ст. Бойові дії 1648–1649 pp.
- •22.Козацько-гетьманська держава середини XVII ст.: соціальна структура, політичний устрій, економіка, адміністративно-територіальний поділ.
- •23.Національно-визвольна війна проти Речі Посполитої в 1650–1657 pp.
- •24.Переяславсько-Московський договір 1654 p.: умови, політико-правове значення, наслідки для українського народу. Оцінка в історіографії.
- •25.Гетьманування і. Виговського. Гадяцький договір та його наслідки для України.
- •26Період Руїни: причини, суть, наслідки.
- •27.Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни.
- •28.“Конституція” і “Вивід прав України” п. Орлика.
- •30.Ліквідація Запорізької Січі і подальша доля козацтва. П. Калнишевський.
- •29.Інкорпорація Росією Української держави. Гетьмани-реформатори: п. Полуботок, д. Апостол, к. Розумовський.
- •31.Гайдамаччина. Опришківський рух.
- •32.Геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці xviіі ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •33.Українське національне відродження (кінець XVIII – середина хіх ст.): причини, суть, етапи.
- •34. Автономістський рух. Роль “малоросійського дворянства” в обороні національних і станових інтересів
- •35. Українське національне відродження (кінець XVIII – хіх ст.) на західноукраїнських землях
- •36. Кирило-Мефодіївське товариство: ідеологія та програмні засади. Феномен т. Шевченко.
- •37. Реформи в Австрійській та Російській імперіях на українських землях.
- •38. Розвиток індустрії на українських землях в хіх ст., її структурна та територіальна диспропорційність. Формування індустріального способу життя.
- •39. Український національний рух середини XIX – початку хх ст. Та його політизація.
- •40. Перші політичні організації і партії на Західній Україні та на Наддніпрянщині.
- •41.Політична та соціально-економічна ситуація в Україні напередодні та в роки революції 1905–1907 рр. Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •42. Україна та українці в Першій світовій війні. Українські січові стрільці.
- •43. Створення Центральної Ради. І-іv Універсали. Зовнішня політика Центральної Ради.
- •44. Українська держава п. Скоропадського
- •45. Директорія: внутрішня та зовнішня політика.
- •46. Західно-Українська Народна Республіка.
- •47. Селянський повстанський рух в Україні в 1917–1921 рр. Отаманщина. Денікінський режим.
- •48.Радянська влада в Україні, її соціально-економічна та національна політика (1917–1921 рр.).
- •49. Радянсько-польська війна. Новий поділ українських земель в 1920-х рр.
- •50. Створення срср. Входження усрр до срср: проблеми політичної правосуб’єктності.
- •52.Українське національно-культурне відродження 1920-х рр. Українізація.
- •53. Більшовицька модернізація України: індустріалізація та колективізація.
- •54. Геноцид 1932–1933 рр. Масові репресії в срср.
- •Українські землі в міжвоєнний період під владою Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії. Теорія і практика інтегрального націоналізму.
- •Українське питання напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна.
- •Початок Другої світової війни. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.
- •Напад Німеччини на срср. Оборонні бої в Україні. Окупаційний режим.
- •Боротьба проти фашистських загарбників. Визволення України і завершення об’єднання її земель.
- •Відбудова народного господарства після Другої світової війни.
- •Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція “Вісла”. Діяльність упа.
- •Україна в системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •Спроби десталінізації суспільного життя в Україні в умовах хрущовської “відлиги”.
- •Соціально-економічна політика і практика доби постсталінізму.
- •Шестидесятництво. Дисидентський рух.
- •Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970-х – 1980-х рр.
- •Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985–1991 рр.).
- •Розпад срср. Проголошення незалежності України. Створення снд.
- •Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення незалежності.
- •Основні напрямки зовнішньої політики незалежної України.
- •Економічне реформування України після проголошення незалежності.
- •Конституція України та її історичне значення.
- •Вибори Президента України в 2004 р. Помаранчева революція.
- •Вибори Президента 2010 р.
- •Революція гідності. Російська агресія проти України. Анексія Криму.
- •Культурні здобутки України (1991–2012 рр.).
- •80.Сучасне становище незалежної України: внутрішня та зовнішня політика.
- •Еміграція українців.
1.Історія України як наука: предмет, методологія, джерела. Історична хронологія.
Історія вивчає події,явища,які допускають наукові обгрунтовані уявлення про головні тенденції розвитку людини,суспільства.
Історія України — одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов'язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії. Предметом - складний процес формування та розвитку українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з давніх-давен до сьогодення. Розглядається в тісному взаємозв'язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів
Відтворюючи історію, історики її моделюють. А моделей може бути безліч, навіть тоді, коли чітко зафіксовані одні й ті самі факти.. Основні методологічні принципи: 1. Принцип об'єктивності. Виходить з цивілізаційного погляду на історію як об'єктивний процес. Зобов'язує історика і кожного, знаходити історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними й духовними чинниками. Водночас цей принцип вимагає спиратися на факти у їхньому правдивому вигляд. 2. Принцип історизму. Передбачає: розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку; вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв'язку з іншими, визначалось його місце в системі суспільних відносин, щоб чітко простежувались взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ; передбачає розгляд кожного явища крізь призму конкретного досвіду історії за умови збереження причинних зв'язків між різними явищами і подіями. Дає можливість увійти в історію, зрозуміти її, оцінити мотиви вчинків і самі вчинки історичних діячів, з'ясувати їхнє значення. Методи вивчення історії України
Історичний: дає змогу простежувати історичні явища на всіх етапах розвитку з урахуванням специфічності перебігу в конкретних умовах місця і часу.
Логічний :відкриває можливості для аналізу історичних подій, явищ на кінцевій стадії їх розвитку. Ці методи взаємно переплітаються, доповнюють один одного.
Метод конкретних соціальних досліджень,
Математичні методи,
Методи математичної статистики Джерела і література з історії України Джерелами історії України є матеріальні носії історичної інформації, що безпосередньо відображають той чи інший бік діяльності людей. 1) речові джерела — пам'ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: засоби виробництва, предмети побуту, монети та архітектурні пам'ятки; 2) етнографічні джерела — пам'ятки, які містять дані про особливості буття, культури, звичаї певного народу; 3) лінгвістичні джерела — дані з історії розвитку мови; 4) усні джерела — народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів'я, приказки та ін.; 5) писемні джерела — літописи, документи тощо, які є основою історичних знань. Поділяють на: актові матеріали (джерела, які є результатом діяльності різних установ, організацій та офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, циркуляри, накази, статистичні дані, стенограми тощо) та розповідаючі джерела (літописи, спогади, щоденники, листи, нотатки, публіцистичні, економічні, літературні тощо). Історична хронологія вирішує комплекс завдань, серед яких — вивчення систем літочислення різних народів в історичному розвитку та встановлення співвідношення між ними, розробка методики переведення дат різних календарних систем на сучасну систему літочислення, визначення й уточнення дат окремих історичних джерел і подій.
Як наукова дисципліна хронологія бере свій початок у XVI ст., хоча потреба вимірювати час виникла у глибоку давнину. Вже первісні люди фіксували послідовно повторювані явища природи: зміну дня і ночі, фаз місяця, пір року. Розробкою питань хронології займалися у найдавніші часи в Єгипті, Месопотамії, Китаї. Величезний внесок у розвиток хронології зробив олександрійський астроном Созіген (І ст. до н. е.), який розробив варіант календаря, що дістав назву юліанського і ліг в основу сучасного літочислення.
