7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків укр..Народу з турками і татарами.

Займають чільне місце в укр.. епосі, до них належать такі неперевершені твори як «Самійло Кішка», «Іван Коновченко, вдовеченко», «Маруся Богуславка», « Втеча трьох братів з Азова», «Отаман Матяш Старий» та ін.. Героями цих дум є, як правило. волелюбні сини народу, яких не згинає неволя, які мужньо боряться з ворогом, перемагають його або достойно і чесно зустрічають смерть у нерівному бою. В них оспівується вірність товариству, підноситься ідея єдності. За своїи письмом – це глибоко реалістичні твори, на яких не позначилися сліди ні міфології, ні казковості, ні фантастики. В деяких із цих дум епос переплітається з лірикою, а в реалістичну основу іноді закономірно входять елементи перебільшення - гіперболізм – з метою різкіше підкреслити хоробрість народних героїв. «Дума про козака Голоту», основний образ думи — вірний син і захисник рідної землі — козак Голота.

Сюжет

У думі змальовано поєдинок, у якому козак Голота, людина смілива і відважна, перемагає татарина. Козак належить до запорізької черні, про що свідчить і його прізвисько, і його портрет, детально змальований в думі. Загалом, портрети відіграють в цій думі надзвичайно важливу роль. Вони є засобом характеристики героїв. Портрет татарина, теж докладно змальований, яскраво підкреслює риси зажерливого загарбника. Козак, по своїй суті людина миролюбна, що підкреслено в думі, але він сміливо виходить на поєдинок, бо основним обов'язком для себе вважає оборону Вітчизни.Дума відбиваш історичні події, що вудбулися в другій половині ХВІ ст. - заселення козаками земель у гирлі Дунаю. Козак Голота - особа не історична, хоч дехто з дослідників безуспішно намагався довести, що образ Голоти історично вірогідний, твердили ніби йдеться про Іллю Голоту - спільника й полковника Богдана Хмельницького, який здобував міста, ходив з козаками на Полісся й Литву з дору.енням гетьмана і там у 1649 році при облозі Згола згинув від ворожого меча

“'Дума про втечу трьох братів з Азова”

Розповідь про втечу трьох братів з турецької неволі.І про те, як старший брат вбиває двох меньших, вертається до батька не підозрюючи, що найменший не загинув.

У 1871 р., ще до ІІІ-го Археологічного з'їзду, Лисенко записав від "лірника Йвана" в Лубенському повіті початок думи "Про втечу трьох братів з Азова" , але ця спроба певно не задовольняла Лисенка ритмічною стороною транскрипції і за його життя вона виявилась не надрукованою. Від миргородського кобзаря Платона Кравченка Ф, Колесса зробив запис в 1910 р.

«Дума про Марусю Богуславку»

Це історія дівчини, яка опинившись в неволі, вийшла заміж за турка, від чого дуже страждає, бо саме своє становище сприймає як зраду, хоча насправді вона просто нещасна бранка, куплена як річ. Вона як може допомагає козакам-невільникам, що належали її чоловіку, а потім взагалі випускає їх на волю.

«Дума про Самійла Кішку»

Це дума про перебування козаків у турецькій неволі. Самійла Кішку змальовано запорізьким гетьманом, який разом з козаками 25 років знаходився у неволі. Протилежний йому персонаж лях Бутурлак - зрадник і людина слабкої вдачі. Він не витримує знущань і страждань і стає ключником на галері і вірним слугою турецького паші, який командує цією галерою. Лях Бутурлак підмовляє Самійла Кішку до зради, але гетьман відкидає цю пропозицію, а натомість при зручній нагоді разом з козаками знищує сторожу, захоплює галеру і повертається на рідну землю. У думі протиставлено образ справжнього героя, вірного Батьківщині слабкодухому зраднику.