1)Загальні та спеціальні методи обстеження гінекологічних хворих.

Гінекологічне дослідження. Всі методи гінекологічного дослідження поділяють на основні та додаткові.

До основних методів дослідження гінекологічних хворих належать:

1. Огляд зовнішніх статевих органів.

2. Огляд за допомогою дзеркал.

3. Вагінальне дослідження.

4. Дворучне вагінальне дослідження (вагінально-абдомінальне, ректально-абдомінальне).

До додаткових методів дослідження гінекологічних хворих належать:

1. Дослідження за допомогою кульових щипців.

2. Зондування матки.

3. Фракційне вишкрібання слизової оболонки матки.

4. Біопсія.

5. Пункція заднього склепіння.

6. Кольпоскопія.

7. Ендоскопічні методи дослідження.

8. Ультразвукове дослідження.

9. Рентгенологічні методи дослідження.

2)Фіброміома матки. Класифікація,клініка, діагностика.

Міома матки (фіброміома, фіброма, міофіброма, лейоміома) — це гормонзалежна доброякісна, добре відокремлена, капсульована пухлина, що розвивається з міометрію тіла або шийки матки і складається із гладкомя’зових та сполучнотканинних елементів.

КЛАСИФІКАЦІЯ

Розрізняють вузлову та дифузну форми фіброміом матки.

Найбільш частими є вузлові форми.

Залежно від локалізації міоматозного вузла розрізняють наступні види міом:

1) субсерозні (підочеревинні) вузли, тобто ріст в напрямку до серозного шару матки;

2) інтерстиціальні (інтрамуральні, внутрішньостінкові, міжм’язові) в товщі стінки матки;

3) субмукозні (підслизові) — ріст вузла в порожнину матки.

Тіло матки уражується в 95% випадків, шийка матки — в 5%.

Атипові форми локалізації вузлів: ретроцервікальна (зашиїчна), парацервікальна (біляшиїчна), антецервікальна (передшиїчна міжзвязкова), (інтралігаментарна).

За кількістю вузлів:

• Один вузол (вузлувата фіброміома).

• Багато вузлів (множинна фіброміома).

• Форма дифузного розростання у міометрії (дифузна фіброміома).

Клінічна картина залежить від віку хворої, часу захворювання, від локалізації вузлів, величини пухлини, темпу росту та ускладнень, преморбідного фону, супутньої патології.

У більшості жінок перебігає безсимптомно, однак у 20-50% пацієнток є цілий ряд симптомів.

Основні скарги:

• маткові кровотечі (мено- та метрорагії). У 50% хворих менструації значні, зі згортками, довше 5 днів (гіпер-поліменореї),

• тазовий біль, відчуття важкості внизу живота, при перекруті ніжки міоми, некрозі чи інфаркті вузла – картина «гострого живота»,

• ознаки стиснення, порушення функцій сусідніх органів (сечового міхура - дизуричні розлади, зміни частоти сечовипускання (підвищення або зниження), сечоводів – гідронефроз, прямої кишки спочатку тенезми, потім закрепи),

• бєлі,

• зниження статевого потягу,

• неплідність,

• вторинна залізодефіцитна анемія,

• явища недостатньої серцево-судинної діяльності.

При формуванні субсерозних вузлів: менструальна функція не порушена, біль (розтягнення очеревини, ішемія вузла), клініка “гострого живота”(перекрути ніжки вузла, некроз вузла) – ускладнення, дизуричні явища, перешкоди акту дефекації, застійні явища в судинах тазу (геморой), неврологічна клініка.

Інтралігаментарні пухлини: розшаровують щироку зв’язку та стинають сечоводи, що призводить до “ниркової” коліки, гідронефрозу, пієлонефриту.

Інтрамуральна міома: порушується менструальний цикл (поліменорея та гіперменорея, альгоменорея).

Субмукозна міома: спочатку циклічні (менорагії), а потім ациклічні (метрорагії), переймоподібний біль внизу живота.

Діагностика не утруднена, навіть при бімануальному дослідженні визначається збільшення матки щільної консистенції з вузлуватою поверхнею.

• Опитування (скарги, анамнез);

• Загальний огляд - анемізація жінки;

• Глибока пальпація живота – пухлиноподібне утворення, болючість;

• Дзеркальний огляд: деформація шийки матки, наявність вузлів, що народжуються;

• Бімануальне дослідження (пухлиноподібне утворення, збільшення матки щільної консистенції з вузловатою поверхнею) – рухомість, болючість, величина, консистенція матки і вузлів.

Лабораторні методи:

• визначення групи крові і резус-фактора,

• загальний аналіз крові,

• загальний аналіз сечі, аналіз виділень,

• за показаннями - гормональне дослідження стану гіпофізарно-наднирникової системи, дослідження функції щитовидної залози.

Додаткові методи обстеження:

• зондування матки (збільшення порожнини матки, зміна рельєфу);

• УЗД (трансабдомінальне, транспіхвове) - об'ємне утворення, його розміри, кількість, локалізацію, ехогенність, структуру вузлів, наявність супутньої гіперплазії ендометрію, патології придатків + доплерометричний метод (для виявлення особливостей васкуляризації вузлів);

• роздільне вишкрібання цервікального каналу та порожнини матки (зміна рельєфу, наявність субмукозних вузлів, гіперпластичні процеси);

При наявності показань:

• комп’ютерна томографія,

• магнітно-резонансна томографія,

• гістеросальпінгографія (дефект наповнення) – рідко;

• гістероскопія з прицільною біопсією (візуалізація підслизових вузлів, патологічних змін ендометрію, з можливістю виконання внутрішньоматкових операцій – біопсія ендометрію, видалення поліпів і субмукозних вузлів, видалення ендометрію);

• лапароскопія;

• кульдоскопія.