Оглавление

Оглавление 1

Білет 1 2

Білет 2. 4

Билет 4 8

Білет 5 12

Білет8 16

Білет 9 20

10.Білет. 23

Білет 11 26

Білет 12 31

Білет 13 33

билет 12(б)2 34

Білет7 36

Білет 1

1.Фізіологічні бар’єри, що перешкоджають поширенню запальних захворювань в організмі жінки.

-достатній вміст лактобактерій- паличок молочнокислого бродіння, які створюють кисла рН у піхві за рахунок метаболізму

-слизова пробка-бактерицидна пробка цервікального каналу , у ній є неспецифічні антитіла як фактори захисту; за рахунок зміни своєї в'язкості вона перешкоджає проникненню мікробів:

•Контрацепція

2. Позаматкова вагітність

Запліднена яйцеклітина розвивається поза порожниною матки

Найчастіше переривається на ранніх термінах, супроджується внутрішньочеревною кроточею та стає причиною «гострого живота»

Класифікація:

За локалізацією:

•трубна

•яєчникова

•черевна

•шийкова

• у рудиментарному розрізі матки

Етіологія та причини:

- Уповільнення просування яйцеклітини або плідного яйця по матковій трубі ( внаслідок запальних процесів у придатках матки, перенесені операції, функціональні порушення в маткових трубах)

- Підвищення протеолітичної активності трофобласта

Фактори:

-використання внутршньоматкових контрацептивів

-ендометріоз маткових труб

-ендокринні захворювання

-стрес

-тривала післяпологова лактація

Клініка:

Трубний аборт

Переймоподібні болі внизу живота з іррідіацією в пряму кишку, мізерні темні кров’яні виділенні зі статевих органів.

Блідість шкіряних покривів і слизових оболонок, тахікардія, слабке наповнення пульсу, зниження АТ

Методи дослідження:

-УЗД (збільшення матки, потовщення ендометрію)

-визначення рівня ХГЧ

-пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви

- діагностичне вишкрібання слизових оболонки матки

- лапароскопія

Розрив труби

Внутрішньочеревна кровотеча, біль внизу живота, який іррадіює в пряму кишку, френікус-симптом, слабкість, втрата свідомості, блідість шкірних покривів і слизових оболонок. Живіт роздутий, болісний при пальпації

Лікування:

Лапароскопія

Лапаротомія( геморагічний шок)

Консервативне лікування: метотрексат

3. Доброякісні утворення яєчників

Пухлини яєчника поділяють на дві основні групи: бластоматозні (проліферуючі) пухлини яєчника, або кістоми; небластоматозні ( непроліферуючі) пухлини яєчника, або кісти.

Бластоматозна пухлина ( кістома) – це істинна пухлина, яка має необмежений ріст.

Небластоматозна пухлина ( кіста) – це пухлина, яка має обмежений ріст і має невеликі розміри.

Між кістою і кістомою є різниця.

Кіста – це утворення ретенційного характеру, яке збільшується пасивно за рахунок накопичення у ньому рідини, клітинні елементи не проліферують.

Кістома - це активна пухлина, яка збільшується за рахунок проліферації клітин епітелію.

Більша чстина кіст і кістом має «ніжку». Розрізняють анатомічну і хірургічну « ніжку».

Анатомічну « ніжку» утворюють зв'язки, якими яєчник підтримується у малому тазі ( власна зв'язка яєчника, воронко- тазова зв'язка і брижейка яєчника), а також має у складі судини, нерви, які проходять у зв'язках.

У хірургічну « ніжку» входять усі утворення анатомічної «ніжки» плюс розпластана на пухлині маткова труба з своїми судинами і нервами.

Ширина і довжина « ніжки» буває різною – від тонкого тяжу до ширини долоні довжиною від 2-3 до 10-15 см.

Діагноз встановлюється шляхом збору анамнезу, даних об’єктивного і гінекологічного огляду, обов’язкове проведення УЗД порожнини талого тазу

Білет 2.