Сутність податкового права

Податки – це обов’язкові платежі юридичних осіб усіх форм власності і організаційно-правових форм діяльності і фізичних осіб, які мають джерело доходу, у бюджет на безвідплатно-індивідуальній основі.

Податкам властиві такі риси як обов'язковість платежу, переваж­но перехід права власності при сплаті податку, індивідуальна безоп­латність, регулярність стягнення.

Податки виконують ряд функцій, які випливають з їх економіч­ної природи і які у свою чергу є визначальними при формуванні податкової системи країни¹. Функції податків та податкової систе­ми в цілому як фінансової категорії випливають із функцій фінансів — розподільчої і контрольної. Податки безпосередньо пов'язані з роз­подільчою функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Водночас вони виступають методом централізації ВВП у бюджеті на загально­суспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.

Податкове право являє собою сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справ­ляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та держав­них цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.

Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридич­них норм, що забезпечують цільове регулювання різновиду відно­син, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків та зборів. Податкове право — відносно самостійний сектор фінансового пра­ва і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.

Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, що визначають надходження грошових коштів від плат­ників до бюджетів у формі податків та зборів.

Відповідальність за порушення фін. Законодавства

податкове правопорушення — це протиправне винне діян­ня (дія чи бездіяльність), що виражається у невиконанні або нена­лежному виконанні платниками податків фінансових обов'язків перед бюджетом, державними цільовими фондами або в порушенні органом (посадовою особою) державної податкової служби прав і законних інтересів платників податків, за яке встановлено юридич­ну відповідальність.

Об'єктом податкового правопорушення є суспільні правовідно­сини, що виникають з приводу сплати податків, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових позабюджетних фондів.

Пеня — плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податко­вого боргу (без урахування пені), що справляється з платника по­датків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'я­зання. Пеня нараховується на суму податкового боргу

Штрафна санкція (штраф) — плата у фіксованій сумі або у виг­ляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відпо­відними законами.

Примусове стягнення— звернення стягнення на активи платни­ка податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попе­реднього узгодження його суми таким платником податків.

Здійснення контролю за до­держанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподат­кових доходів є завданням Державної податкової служби. Іншим важливим завданням цієї служби є запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Для здійснення цих завдань органам Державної податкової служ­би надано ряд повноважень зі здійснена податкового контролю. За його результатами у разі виявлення порушень податкові органи ма­ють право застосовувати до фізичних та юридичних осіб — поруш­ників податкового законодавства — заходи державного примусу. Примус у сфері оподаткування можна визначити як систему вста­новлених законодавством заходів запобіжного, припиняючого та відновлювального характеру, що застосовуються до платників по­датків — фізичних та юридичних осіб для здійснення контролю, за­безпечення режиму законності у податковій сфері