10. Дайте характеристику категорії буття.

Проблема буття відноситься до вічних питань, оскільки стосується найістотніших параметрів людського життя. Питання про суть і форми існування намагалися вирішити ще давні філософи

Елеати. Поділяли світ на дві частини: змінну яка сприймається відчуттями, і вічну, незмінну, шо пізнається розумом.

Ідеалісти. Буття вічне та незмінне, пізнається розумом, істинним буттям є вічні безтілесні ідеї.

Геракліт. Буття мінливе, тому воно є чуттєвим, матеріальним світом.

Демокріт. Буття ототожнюється за атомом, атомів безліч, тому форм буття також безліч.

Середні віки. Справжнім буттям розуміли буття Бога, як буття ідеального. Існування матеріального світу вважалося другорядним та ігнорувалося.

Просвітництво та Новий час. Буття це фізична реальність, що протиставляється людині і ототожнюється з природою, яку освоює людина у процесі діяльності. Духовний світ людини, її свідомість виключалися із буття.

Німецька класична філософія. Буття це об’єктивно-ідеальний стан світу.

Сучасна філософія. Буття це категорія, що охоплює усе існуюче, як матеріальні так і духовні феномени. Воно не зводиться лише до матеріальних утворень, включає у себе світ людського духу, всі духовні явища, котрі за суттю є ідеальними. Свідомість це також форма буття.

БУТТЯ це філософська категорія для визначення всього того, що існує, охоплюючи матеріальну та духовну сторони.

11. Охарактеризуйте історичні типи світогляду.

Протягом розвитку духовного аспекту людської цивілізації виникло і сформувалося три форми світогляду: міфологія, релігія, філософія.

МІФОЛОГІЯ – це форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу, який характерний для ранніх стадій суспільного розвитку.

МІФ – найбільш рання форма духовної культури людства; об’єднував у собі початки знань, релігійних вірувань, політичних поглядів, мистецтва.

Міфологічний світогляд це цілісна картина світу що поєднює у собі реальність та фантазію, природне і надприродне. Він притаманний людям первісної епохи і відображається такими рисами:

- відчуття світу як єдиного цілого;

- природа уявляється як жива істота;

- одухотвореність природи та її стихій;

- віра у богів і духів, що живуть поруч;

- колективізм;

- оберненість у минуле;

- тотемізм;

Релігійний світогляд – така форма світогляду в якій освоєння світу здійснюється на основі віри, а також поділ світу на земний та небесний. Релігійний світогляд виникає з формуванням політеїстичних, і вдосконалюється з формуванням монотеїстичних релігій. Він базується на емоційному розумінні оточуючого світу, в основі якого є віра. Переважав в Європі та Азії в епоху Середньовіччя і має такі характерні риси:

- віра у єдиного Бога, який є початком усього;

- поділ світу на дві частини – небесний та земний;

- небесний світ-досконалий, земний-грішний;

- людина це дитина Божа, але вона грішна;

- врятуватися можна через віру і духовне вдосконалення;

- мета життя-порятунок душі;

- релігійний оптимізм;

Філософський світогляд – це система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, тобто природу, суспільство, людину.

Виникає в епоху Нового часу як відповідь на релігійний догматизм, формується паралельно з розвитком природничих наук. Відображає розвиток людської думки та інтелекту, прогрес у розумінні навколишнього світу. Має такі характерні риси:

- основою є творчий, дослідницький та практичний досвід;

- теоретично сформований світогляд;

- має інтелектуальну форму;

- розум та розумне мислення переважає над емоціями;

- не намагається заперечити релігію, а доказати її розумом;

- як і релігія, дає моральні засади життя людини;

На даний час філософський світогляд переважає у суспільстві, але паралельно зберігаються і інші форми. Так ми можемо спостерігати повернення до релігії як основи життя людини. Міфологічний світогляд також присутній у повсякденному житті у вигляді прикмет, гороскопів, окультизму.