2. Дайте характеристику рівнів та форм буття.

БУТТЯ це філософська категорія для визначення всього того, що існує, охоплюючи матеріальну та духовну сторони.

Буття за своєю суттю не є чимось аморфним, а має певну структуру, яка систематизує все існуюче. Тому існують різні форми буття, які є відносно самостійними. Кожна з форм буття має свої специфічні характеристики та закономірності.

Буття природи. Ця форма в основі всіх інших форм, існує до появи людини, є первинним. На його основі виникає олюднена природа, формується суспільне та духовне буття. Олюднена природа це єдність природних закономірностей і суспільних процесів, штучний світ в якому живе людина і який вона створила за допомогою діяльності відповідно до своїх потреб та інтересів.

Буття людини. Людина це суспільна істота, вона не може існувати поза суспільним оточенням, жити в ізоляції. Тому триває створення ідеального соціального устрою Людина формує свій духовний світ завдяки ідеалам, моральним та естетичним цінностям. Прагне отримати знання про світ у якому живе, і перетворює його згідно своїх потреб та уявлень.

Буття суспільства. Ґрунтується на олюдненій природі. Формування з людини соціальної істоти це процес освоєння суспільних цінностей. Людина не може засвоїти всі суспільні здобутки, але його соціальне значення залежить від того скільки він їх засвоїв.

Буття ідеального. Існує у двох формах. Індивідуальне ідеальне – духовний світ окремої людини, її почуття , переживання, думки, ідеї. Суспільне ідеальне – суспільна свідомість, духовна культура людства. Вона формується у процесі спільного життя людей, також виявляє себе у моралі, праві, релігії

3. Даосизм.

Засновник Лао-цзи. Вчення спрямоване на гармонізацію відносин людини та природи. Це вчення про Всесвіт та буття. Основою існування є Дао – вічне, незмінне та непізнане начало, яке є основою всіх речей та явищ природи, але воно не тотожне їм.

Метою послідовників є досягнення довголіття, стану просвітництва, безсмертя. Шлях довголіття через наслідування природи. Стан просвітленості досягається через виділення природного у людині, яким виступає дао. Для його відкриття у собі потрібно не втручатися у закони Всесвіту, а підкорятися їм. Зрозумівши своє Дао і ідучи ним без суперечки людинастає щасливою

Досягнувши єдності з дао людина отримає просвітлення душі стане безсмертною і опиниться серед небожителів.

4. Матерія та її форми.

МАТЕРІЯ – це філософська категорія, що існує для позначення об’єктивної реальності, яка відображається органами відчуття людини, але існує незалежно від них.

Філософські концепції матерії:

Матеріалістичні концепції Давньої Греції. Всі явища світу мають першооснову: вода (Фалес), повітря (Анаксімен), айперон (Анаксімандр), вогонь (Геракліт), атоми (Демокріт).

Релігійно – ідеалістична. Першопричиною світу є світ ідей, тобто світовий розум (Платон), матерія пасивна , а форма (Бог) активна (Аристотель), матерія створена Богом і є вторинною, не постійною у світі (середньовічні теологи), розвиток свідомості (ідеї) призводить до появи матеріального світу ( німецька класика).

Матеріалізм XVII-XVIII ст.. Матерія це сукупність об’єктивно існуючих чуттєво охоплюваних тіл, ототожнюється з речовиною. Матеріальний світ механізується.

Властивості матерії:

- об’єктивність - існує як об’єктивна реальність, незалежно від людини;

- безкінечність – кількісна та якісна невичерпність;

- абсолютність – несотворима, незнищенна, вічна у часі;

- рухливість - змінюється, розвивається, перетворюється;

- пізнаванність – піддається безмежному вивченню;

- системність – складна структура та пов’язаність;

Основні форми матерії:

РЕЧОВИНА – це те, що має механічну масу, складається із атомів, молекул, може перебувати в різних агрегатних станах.

ПОЛЕ – це таке матеріальне утворення, що пов’язує матеріальні тіла між собою і передає їх властивості від одного до іншого. (біополе, електричне поле, магнітне поле).

Способом існування матерії є рух.