29. Література ісламу.

Література ісламу.

1.Коран  Священні книги ісламу можна розділити на дві групи.  У першу групу входить одна книга, яка називається «Коран» (з арабської - «читання вголос»). Коран - це і одна книга-твір і одна книга-том.  По віровченню ісламу, існують два види Корану: небесний (Коран-оригінал) і земної (Коран-копія). Небесний Коран ніхто не створював, він був завжди. Він існує в єдиному екземплярі і зберігається під троном Аллаха. У той же час небесний Коран чудесним чином містить у собі пряму мову Аллаха.  Земний Коран існує в багатьох примірниках. Але точної копією небесного Корану є лише земної Коран на арабській мові. Зміст земної Корану Бог передав людям за своєрідною ланцюжку. Аллах диктував зміст Корану ангела Джабраїлу, ангел - пророку Мухаммаду, Мухаммад у вигляді проповідей - своїм учням. Учні Мухаммада частково записували проповіді Мухаммада, частково запам'ятовували їх і заучували напам'ять. Коран як єдина книга була складена після смерті Мухаммеда. За рішенням першого халіфа Абу-Бакра були зібрані всі записи, всі вірші Корану, але у вигляді окремих записів.

Коран необхідно читати в чистих місцях. Не можна читати Коран біля людей, зайнятих іншими справами, або поруч з перехожими.  · Тримати Коран на високих (полицях) та чистих місцях. Не можна тримати Коран на низьких полицях і не можна класти на підлогу.  · Строго слідувати (наскільки вистачає сил) всім Розпорядженням, зазначеним у Корані. Все своє життя будувати у відповідності з моральними принципами Священного Корану. 

2.Сунна  У другу групу священних книг ісламу входить ціле зібрання священних книг, об'єднане загальною назвою «Сунна» (з арабської «зразок», «приклад»). В цьому зібранні шість книг-творів і близько ста книг-томів. У літературі Сунну називають ще «Переданням».  Сунна (араб. ас-сунна) - в первинному сенсі означає «звичай, приклад, шлях, напрям (по якому слід йти)». Під цим поняттям мається на увазі життєвий шлях пророка Мухаммеда як приклад для всіх мусульман. 

Сунна є другим джерелом шаріату після Корану. Суніти та шиїти вважають сунни настільки ж богонатхненним, як і Коран. Також існує Сунна праведних халіфів.  Призначення сунни - це справи, вчинення яких бажано, але не обов'язково. Обов'язки, які за переказами виконував пророк Мухаммад (меіб).  Сунна складається з двох частин:  · Правила, які потрібно виконувати постійно, пропускаючи лише у вкрай рідкісних випадках. Наприклад «сунна» ранкового, перша і друга «сунна» полуденного, «сунна» вечірнього й друга «сунна» нічного намазів.  · Правила, що їх постійно. Наприклад, «сунна» послеполуденном молитви й перша «сунна» нічної молитви. 

30. Дайте характеристику проблеми походження свідомості.

Особливість філософського аналізу свідомості полягає у розкритті її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій. Всі ці проблеми досить часто ставляться в залежність від історичного аналізу свідомості, а останній передбачає визнання того, що свідомість колись виникає та зазнає певних змін в процесі розвитку суспільства. Тому до філософських проблем свідомості належить насамперед проблема її походження; це повинно бути зрозумілим у загальному плані хоча б тому, що ми досить часто, намагаючись дещо зрозуміти, шукаємо його коренів, тобто звертаємося до питання про його походження.

СВІДОМІСТЬ - це сфера людської духовності, що включає світ думок, почуттів та волю. Свідомість притаманна тільки людині. Джерело свідомості у особливості буття людини. Свідомість не можна ототожнювати тільки із знанням, пізнанням, мисленням. Свідомість це здатність людини пізнавати світ. усвідомлювати його, наповнювати його сенсом і суб’єктивним значенням, спів ставляти свої знання з цілями власного існування, оцінювати світ не лише в його об’єктивних характеристиках, а як світ свого життя. Свідомість це усвідомлення своїх вчинків, їх наслідків, вона пов’язана з совістю, відповідальністю за свої вчинки та стосунки із світом природи та людей.