- •Основні економічні та соціальні зрушення за часів палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та епохи бронзи на території України
- •Пізній палеоліт
- •Мезоліт
- •Бронзовий вік
- •Основні гіпотези етногенезу слов'ян.
- •Соціально-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. «Норманська», антинорманська, пантюркістська теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, княгиня Ольга, Святослав), їх внутрішня та зовнішня політика.
- •Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Впровадження норм писаного права («Руська Правда»)
- •Причини феодальної роздробленості. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку руських земель в умовах децентралізації Русі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства. Об'єднавча політика Романа Мстиславича. Данило Галицький та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Литовсько-польські унії та їх наслідки для України
- •Соціально-економічні процеси другої половини XIV - першої половини XVII ст.: фільваркова системи господарства, процес закріпачення селян, магдебурзьке право.
- •Люблінська унія 1569 р.: передумови прийняття та наслідки для українських земель.
- •Реформація і контрреформація в Україні (XVI -хуіІст.).
- •Брестська церковна унія 1596 р. Та її наслідки для подальшої долі українського народу.
- •Братства як фактор реформації релігійно-церковного життя в Україні та її національно-культурного відродження.
- •Зародження українського козацтва: причини, умови, джерела формування, територія розселення, заняття, звичаї.
- •Реєстрове козацтво: причини утворення, діяльність.
- •Запорізька Січ - особлива форма української державності територія розташування, суспільно-політичний устрій.
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. - 20-30-х рр. XVII ст.: причини та наслідки. «Ординація Війська Запорізького реєстрового» та її значення.
- •Причини, характер, періодизація та рушійні сили національно-визвольної війни середині XVII ст..
- •Основні воєнні дії національно-визвольної війни 1648- 1654 рр., їх наслідки.
- •Українсько-російські зв'язки під час національно- визвольної війни. Переяславська Рада та «Березневі статті» 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки
- •Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни:територія, адміністративний устрій, органи влади, збройні сили.
- •Б.Хмельницький - видатний державний, військовий та політичний діяч.
- •Руїна (60-80-ті роки XVII ст.) та її значення для долі українських земель.
- •Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького»
- •Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання (XVIII ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в XVIII ст.
- •Обмеження й поступова ліквідація царизмом автономії України в XVIII ст.
- •Запоріжжя за часів Нової Січі. Ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •Соціально-економічний розвиток та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель в другій половині XVII- XVIII ст.
- •Українські землі в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Національне відродження в Україні (кінець XVIII - першій пол. XIX ст.): причини, прояви та наслідки.
- •Кирило-Мефодіївське товариство: програмні документи, діяльність, політичні портрети засновників.
- •Реформи 60-70-х років XIX ст.: причини проведення, основні положення та зміст, значення для подальшого розвитку держави.
- •Пореформений соціально-економічний розвиток України (друга половина XIX ст.).
- •Суспільно-політичні течії та рухи в Україні в другої половини XIX ст.:загальні тенденції розвитку. Народницький рух. Громади. М.Драгоманов.
- •Революція 1848-1849 рр. Та її вплив на економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель.
- •Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст.
- •Виникнення та діяльність політичних партій на початку XX ст.
- •Події Першої світової війни на українських землях. Українські січові стрільці.
- •Центральна Рада та її діяльність.
- •Українська гетьманська держава п. Скоропадського.
- •Нова економічна політика:суть, особливості її запровадження в Україні та наслідки.
- •Особливості індустріалізації в Україні (кінець 1920- 1930 рр.).
- •Суспільно-політичне життя 1930-х років в Україні та протиріччя його розвитку
- •Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932 -1933 рр. В Україні: причини та наслідки
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Створення та діяльність оун
- •Початок Другої світової війни. Україна в планах Німеччини. «Новий порядок» в Україні.
- •Рух Опору в Україні під час Другої світової війни: форми та прояви
- •Визволення України від нацистських загарбників.
- •Особливості відбудови народного господарства України (1944 – 1950 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни в Україні.
- •Демократичні процеси в Україні під час «відлиги» (1953-1964 рр.). XX з'їзд кпрс, його рішення та значення для політичного життя України.
- •Наростання застійних тенденцій та кризових явищ у суспільно-політичному житті та економіці урср в середині 1960-х - першій половині 1980-х років.
- •Перебудова в Україні: наміри, зміст, реалізація планів, наслідки.
- •Проголошення незалежності України. Національна символіка.
- •Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності.
- •Державотворення в Україні: проблема становлення владних структур, особливості державотворчих процесів (1990-2000 роки). Прийняття Конституцій України.
- •Основні напрями зовнішньої політики України (кінець XX - поч. XXI ст.).
Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
Входження до Київської Русі за часів Володимира основних союзів давньоруських земель не означало ліквідації їхньої автономії. Намагаючись зміцнити великокнязівську владу, Володимир провів адміністративну реформу, суть якої полягала в тому, що землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам. На зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є однією з основних ознак сформованої державності.
Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя, її суть полягала у ліквідації «племінних» військових об'єднань і злитті військової системи із системою феодального землеволодіння.
Князь Володимир активно роздавав «мужам лучшим» земельні володіння у прикордонних районах Русі, зобов'язуючи їх до військової служби. Ця реформа мала кілька важливих наслідків:
- вона дала змогу надійно укріпити південні рубежі від нападів кочівників;
- створила нову, або молодшу, знать-дружину, цілком залежну від великого князя, яка стала своєрідною противагою місцевому боярству;
- допомогла сформувати боєздатне, віддане князю військо.
Релігійна реформа почалася спробою модернізувати язичництво. Чудово розуміючи, що у централізованій державі у релігійній сфері має панувати монотеїзм, великий князь спочатку намагався протиставити культ верховного божества Перуна цілому пантеону богів підкорених племен. Наприкінці 80-х років X ст. Володимир вирішує запровадити християнство як державну релігію.
У відносинах із сусідніми державами він спирався на силу зброї й на активні дипломатичні контакти, застосовував традиційну практику династичних шлюбів.
Церква здійснювала величезний вплив на культуру Київської Русі. Спорудження одного лише храму — славетної Софії Київської — є підтвердженням того, наскільки всеохоплюючим був вплив церкви на мистецтво. Після 988 р. в ужиток увійшло письмо, що базувалося на абетці, створеній ченцями Кирилом і Мефодієм — греками, що поширювали християнство серед слов'ян. Константинополь погоджувався на те, щоб новонавернені народи користувалися у церкві власною мовою.
У богослужіннях та інших справах церкви вживали церковнослов'янську мову — літературну норму, що спиралася на південнослов'янські діалекти та була легко зрозумілася східними слов'янами. Поступово вона поширилася на лише на релігійну, а й на світську літературу.
Якщо в релігійних творах грецькі впливи домінували цілком, то у літописах вони були менш помітними. Ранні київські літописи, створені переважно монахами і пройняті християнським світовідчуттям, характеризувалися реалізмом і багатством подробиць. Найважливішим із них є літопис, відомий під назвою «Повість временних літ». Його пов'язують із іменами монахів Нестора та Сильвестра, які уклали літопис у 1116 р.
Основні причини прийняття християнства:
консолідація всіх українських земель, з метою уникнення роздробленості;
визнання та полегшення відносин Київської Русі з іншими західними країнами;
приведення до єдності всіх сфер влади в державі через релігію, а також можливість впливати на народ через неї.