- •Основні економічні та соціальні зрушення за часів палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та епохи бронзи на території України
- •Пізній палеоліт
- •Мезоліт
- •Бронзовий вік
- •Основні гіпотези етногенезу слов'ян.
- •Соціально-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. «Норманська», антинорманська, пантюркістська теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, княгиня Ольга, Святослав), їх внутрішня та зовнішня політика.
- •Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Впровадження норм писаного права («Руська Правда»)
- •Причини феодальної роздробленості. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку руських земель в умовах децентралізації Русі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства. Об'єднавча політика Романа Мстиславича. Данило Галицький та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Литовсько-польські унії та їх наслідки для України
- •Соціально-економічні процеси другої половини XIV - першої половини XVII ст.: фільваркова системи господарства, процес закріпачення селян, магдебурзьке право.
- •Люблінська унія 1569 р.: передумови прийняття та наслідки для українських земель.
- •Реформація і контрреформація в Україні (XVI -хуіІст.).
- •Брестська церковна унія 1596 р. Та її наслідки для подальшої долі українського народу.
- •Братства як фактор реформації релігійно-церковного життя в Україні та її національно-культурного відродження.
- •Зародження українського козацтва: причини, умови, джерела формування, територія розселення, заняття, звичаї.
- •Реєстрове козацтво: причини утворення, діяльність.
- •Запорізька Січ - особлива форма української державності територія розташування, суспільно-політичний устрій.
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. - 20-30-х рр. XVII ст.: причини та наслідки. «Ординація Війська Запорізького реєстрового» та її значення.
- •Причини, характер, періодизація та рушійні сили національно-визвольної війни середині XVII ст..
- •Основні воєнні дії національно-визвольної війни 1648- 1654 рр., їх наслідки.
- •Українсько-російські зв'язки під час національно- визвольної війни. Переяславська Рада та «Березневі статті» 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки
- •Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни:територія, адміністративний устрій, органи влади, збройні сили.
- •Б.Хмельницький - видатний державний, військовий та політичний діяч.
- •Руїна (60-80-ті роки XVII ст.) та її значення для долі українських земель.
- •Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького»
- •Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання (XVIII ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в XVIII ст.
- •Обмеження й поступова ліквідація царизмом автономії України в XVIII ст.
- •Запоріжжя за часів Нової Січі. Ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •Соціально-економічний розвиток та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель в другій половині XVII- XVIII ст.
- •Українські землі в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Національне відродження в Україні (кінець XVIII - першій пол. XIX ст.): причини, прояви та наслідки.
- •Кирило-Мефодіївське товариство: програмні документи, діяльність, політичні портрети засновників.
- •Реформи 60-70-х років XIX ст.: причини проведення, основні положення та зміст, значення для подальшого розвитку держави.
- •Пореформений соціально-економічний розвиток України (друга половина XIX ст.).
- •Суспільно-політичні течії та рухи в Україні в другої половини XIX ст.:загальні тенденції розвитку. Народницький рух. Громади. М.Драгоманов.
- •Революція 1848-1849 рр. Та її вплив на економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель.
- •Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст.
- •Виникнення та діяльність політичних партій на початку XX ст.
- •Події Першої світової війни на українських землях. Українські січові стрільці.
- •Центральна Рада та її діяльність.
- •Українська гетьманська держава п. Скоропадського.
- •Нова економічна політика:суть, особливості її запровадження в Україні та наслідки.
- •Особливості індустріалізації в Україні (кінець 1920- 1930 рр.).
- •Суспільно-політичне життя 1930-х років в Україні та протиріччя його розвитку
- •Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932 -1933 рр. В Україні: причини та наслідки
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Створення та діяльність оун
- •Початок Другої світової війни. Україна в планах Німеччини. «Новий порядок» в Україні.
- •Рух Опору в Україні під час Другої світової війни: форми та прояви
- •Визволення України від нацистських загарбників.
- •Особливості відбудови народного господарства України (1944 – 1950 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни в Україні.
- •Демократичні процеси в Україні під час «відлиги» (1953-1964 рр.). XX з'їзд кпрс, його рішення та значення для політичного життя України.
- •Наростання застійних тенденцій та кризових явищ у суспільно-політичному житті та економіці урср в середині 1960-х - першій половині 1980-х років.
- •Перебудова в Україні: наміри, зміст, реалізація планів, наслідки.
- •Проголошення незалежності України. Національна символіка.
- •Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності.
- •Державотворення в Україні: проблема становлення владних структур, особливості державотворчих процесів (1990-2000 роки). Прийняття Конституцій України.
- •Основні напрями зовнішньої політики України (кінець XX - поч. XXI ст.).
Українська гетьманська держава п. Скоропадського.
Українська гетьманська держава П. Скоропадського народилася в результаті державного перевороту, здійсненого в основному силами іноземних окупантів. її керівник розглядався переважною більшістю політичних партій і народних мас як їх ставленик. Насправді він мав в Україні підтримку невеликої групи політичних структур і консервативного об´єднання — Української народної громади, а також групи великих землевласників — Хліборобського Конгресу.
П. Скоропадський сконцентрував у своїх руках практично всю повноту влади, розпустив Центральну Раду й ліквідував Українську Народну Республіку: країна стала називатися Українською Державою. Гетьман оприлюднив два програмних документи - «Грамоту до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий державний устрій України». У сфері соціальної політики ставилося за мету поновити приватну власність на землю і передати її колишнім володарям. Були зміцнені державний бюджет, українська валюта. Відновилося міське й земське самоуправління.
Одним з найвизначніших досягнень гетьманату П. Скоропадського було енергійне національно-культурне будівництво. За дуже короткий час і в дуже складних умовах було відкрито майже 150 україномовних гімназій.
Без перебільшення можна стверджувати, що жодна інша влада всього періоду українських визвольних змагань не зробила в царині зовнішніх зносин стільки, скільки зробив гетьманський уряд. Відносини з державами Центрального блоку залишалися головним пріоритетом зовнішньої політики. Разом із тим на відміну від Центральної Ради Українська Держава прагнула до розбудови взаємин з радянською Росією, іншими новими державами, що виникли на теренах імперії Романових. Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із державами Антанти та нейтральними європейськими країнами. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 країнами Європи.
Європа і світ у цей період більше стали знати про Україну як незалежну, самостійну гетьманську державу. Однак у самій Україні П.Скоропадський не користувався таким авторитетом. Він не мав підтримки ні білогвардійських сил, ні лідерів більшості українських політичних партій. Провідні держави світу замість реальної допомоги українській справі, як правило, обмежувалися риторикою.
Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка.
І політичні опоненти гетьмана скористалися такою ситуацією. В. Винниченко і С. Петлюра, керівники Української соціал-демократичної партії, заснували опозиційний Український національний союз. Свою роль відіграли тут і революційні події листопада 1918 р. в Німеччині, де була повалена монархія. 14 листопада 1918 р. політичні партії України створили в Києві верховний орган республіки - Директорію - під проводом В. Винниченка та С. Петлюри. Почалися дії проти гетьманських військ. 14 грудня 1918 р. П. Скоропадський залишив Київ.
Отже, поряд із серйозними помилками та прорахунками, про які вже йшлося, гетьманська держава зробила й чимало корисного. Це стосується і економіки, і науки, і культури, і зовнішніх зносин. Було встановлено українську грошову систему, засновано банки. Чималі досягнення зроблені у сфері підготовки національних кадрів. Дуже важливими були судові реформи. Виключного розмаху досягла українська видавнича справа. І все це, не забудьмо, відбулося в надзвичайно складних міжнародних і внутрішніх умовах протягом семи з половиною місяців 1918 р.