3_Rozdil_1
.doc
РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ АУДИТУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ МШП, ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
1.1. Актуальність та економічна доцільність проведення аудиту наявності та руху МШП в сучасних умовах господарювання
Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами у необхідній кількості, асортименті і більш повне їх використання.
Малоцінні та швидкозношувані предмети визначаються за єдиним критерієм строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік, тобто до цих предметів відносять предмети, що служать менш як один рік (незалежно від їх вартості) або мають вартість, яка менша від встановленої норми за одиницю (незалежно від строку служби). Водночас є й інші ознаки (спецодяг, спецобладнання тощо), за якими матеріальні цінності відносять до групи оборотних [3].
Для малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі МШП) характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь-які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.
Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, – склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва.
В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи (рис. 1.1).
Малоцінні
та швидкозношувані предмети
Оборотні Рахунок
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети
» Строк
корисного використання менше року або
менше одного операційного циклу, що
перевищує рік
Необоротні
Субрахунок
112 «Малоцінні і необоротні матеріальні
активи» Строк
корисного використання більше року
або більше одного операційного циклу,
що перевищує рік
Рис. 1.1 Класифікація МШП
Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Необоротні малоцінні активи обліковуються згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» [4], на такі активи не розповсюджується дія П(С)БО 9 «Запаси» [3].
Між оборотними та необоротними малоцінними та швидкозношуваними предметами є багато спільного, тому необхідно добре засвоїти особливості обліку кожного з них, відобразити їх в обліковій політиці підприємства (зокрема, обрати варіант нарахування зносу, виділити окремі групи, встановити ціновий критерій тощо) з метою правильного відображення витрат на виробництво та достовірного складання фінансової звітності.
На МШП, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів шляхом її списання на витрати періоду з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.
Визначення зносу дорогоцінних швидкозношуваних предметів здійснюється за такими методами:
-
на основі термінів використання в місяцях;
-
за участю в обсягах діяльності;
-
відрахуванням 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;
-
100 % вартості внаслідок передачі зі складу в експлуатацію.
Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.
У плануванні та обліку швидкозношувані предмети доцільно поділяти на такі групи:
-
інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);
-
інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);
-
змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;
-
технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;
-
виробничий інвентар – робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;
-
спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);
-
постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.).
-
предмети терміном служби менш одного року або одного операційного циклу;
-
предмети вартістю менш 1000 грн. за винятком сільгоспмашин і знарядь, робочої і продуктивної худоби, що є основними засобами незалежно від їхньої вартості;
-
знаряддя лову незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності.
На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.
Основною одиницею МШП є кожний предмет (найменування інвентарного об'єкта). Він може визначатися паспортом, прейскурантом, технічними умовами та іншими ознаками. Синтетичні облікові одиниці — це групи, підгрупи та інші класифікаційні ознаки.
Аудиторська перевірка малоцінних і швидкозношува-них предметів (МШП) починається з встановлення правомірності їх визначення підприємством.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» до МШП належать малоцінні та швидкозношувані предмети із строком використан-ня не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Аудитор з’ясовує правильність са-мостійного розподілу підприємством МШП, що визначено облі-ковою політикою згідно з наказом керівника, на дві групи
До першої групи входять МШП, строк використання яких менш як один рік (операційний цикл). Такі МШП відносять до складу запасів підприємства. Вони обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і відображуються у розділі ІІ активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу «Виробничі запаси»).
До другої групи включають МШП, строк використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Такі матеріальні ціннос-ті підлягають включенню до складу необоротних активів підпри-ємства, обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріа-льні активи» субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та відображуються в розділі І активу Балансу в складі основних засобів.
Завдання аудиту МШП – встановити:
- правильність оприбуткування МШП, які надійшли на під-приємство;
- дотримання порядку ведення оперативного кількісного обліку МШП за місцями експлуатації й матеріально відповідальними особами;
- дотримання встановленого порядку нарахування зносу;
- правильність оприбуткування придатних для експлуатації МШП, які повернуті на склад;
- дотримання порядку списання з балансу МШП, які в момент запровадження П(С)БО були передані в експлуатацію, або тих МШП, які не відповідають критерію активу;
- забезпеченість оперативного внутрішнього контролю за рухом МШП.
Таким чином, ми розглянули економічну сутність МШП, їх класифікацію, групування, роль та місце у діяльності підприємства; дійшли висновку, що МШП – невід’ємна частина виробничого процесу.
1.2. Огляд нормативних документів, що регламентують порядок обліку і аудиту наявності та руху МШП
Перед аудитором, який проводить аудит наявності та руху МШП, постає завдання: встановити й підтвердити аудиторським висновком дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, яке регулює бухгалтерський та податковий облік із цього питання.
Кількість нормативних документів, що регулюють господарські операції з МШП, є досить значною, крім того, вони часто змінюються та є особливими для окремих суб'єктів господарювання залежно від галузі (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Нормативні документи з організації бухгалтерського обліку і аудиту
наявності та руху МШП
|
Назва документу |
Стисла характеристика |
|
|
1 |
2 |
|
|
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями вiд 05.04.2001 № 2372-III |
Визначає регулювання, організацію, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Закон є основою для організації обліку будь-яких напрямків діяльності підприємств. |
|
|
Закон України «Про аудиторську діяльність» із змінами та доповненнями від 14.09.2006 №140-V
|
Даний Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації. |
|
|
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій від 30.11.99 № 291 |
Є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. Для відображення малоцінних та швидкозношуваний предметів передбачено 2 клас «Запаси». |
|
|
Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань та господарських операцій» із змінами вiд 20.02.2009 № 167/16183 |
Завдяки цій інструкції можна чітко проаналізувати по плану рахунків швидкозношувальні предмети, а також і: основні засоби, виробничі запаси та ін. Відповідно до цієї інструкції ми можемо сказати, що ШП, які використовуються не більше одного року, або іншими словами, нормального операційного циклу відносяться (зараховуються) на рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети». |
|
Продовж. табл. 1.1
|
1 |
2 |
|
|
Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Міністерства Фінансів України від 29.12.2000 № 356 |
Спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, фінансових результатів. |
|
|
Інструкція «Про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 |
Поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. прямо не передбачає використання довіреності при продажу за готівкові кошти. Якщо дані розрахункового документа дозволяють ідентифікувати назву, кількість, вартість, дату покупки, то надавати довіреність не обов’язково. передбачає виписування довіреності на календарний місяць (п. 8): «Довіреність на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів або доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, допускається видавати на календарний місяць». |
|
|
Інструкція «Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків», затверджена наказом від 11.08.94 р. № 69 |
Даною інструкцією визначаються основні положення і порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків на підприємстві. |
|
|
Постанова «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22 січня 1996 р. № 116 |
Встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. |
|
|
П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 31.03.1999 року № 87 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 391/3684 від 21.06.99 р. |
Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. |
|
Продовж. табл. 1.1
|
1 |
2 |
|
|
П(С)БО № 2 «Баланс» затверджено Наказом Міністерства Фінансів України № 87 від 31.03.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 396/3689 від 24.06.99 |
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. |
|
|
П(С)БО № 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. |
В П(С)БО №9, у складі запасів описується деяка характеристика швидкозношувальних предметів, так як вони, МШП належать до складу запасів. Описуються ті предмети, які включає в себе МШП, точніше це: строк корисного використання; перелік предметів: господарський та виробничій інвентар, спецодяг, спецвзуття, інструменти, тимчасові (не титульні) споруди, технологічна тара, пристрої загального призначення, постільна білизна та інші МШП; методи нарахування амортизації; списання. |
|
|
МСА 200 «Загальні завдання незалежного аудитора та проведення аудиту згідно з Міжнародними стандартами аудиту» |
Розкриття мети й головніших принципів, які є основою аудиторської перевірки фінансової звітності. |
|
|
МСА 210 «Умови завдань з аудиторської перевірки» |
Визначає умови договірних відносин при проведенні аудиту, процедуру укладання договору на проведення аудиторської перевірки. |
|
|
МСА 230 «Документація з аудиторської перевірки» |
Передбачає обов’язкове документальне оформленні аудиту, яке складається з двох видів документів: робочих та підсумкових, розкривається зміст цих документів та регламентує їх застосування в процесі аудиту. |
|
|
МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів» |
Визначає поняття планування, види планування та порядок складання плану аудиту. Містить рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми і окремого аудитора. |
|
|
МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища». |
Зазначено, що при проведенні аудиту потрібно здійснювати оцінку ризику та джерел інформації щодо розуміння підприємства, оцінувати ризик, внутрішній контроль на підприємстві, ранжирування ризиків на суттєві. |
|
|
МСА 320 «Суттєвість у плануванні та здійсненні аудиту» |
Визначає поняття суттєвості, взаємозв'язок між суттєвістю та аудиторським ризиком, застосування суттєвості для оцінки наслідків перекручувань фінансової звітності. |
|
Продовж. табл. 1.1
|
1 |
2 |
|
МСА 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики» |
Викладені вимоги по плануванню подальших аудиторських процедур після завершення етапу виявлення і оцінки ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів. |
|
МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» |
Встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю і аудиторського ризику. |
|
МСА 500 «Аудиторські докази» |
Цей стандарт визначає процедури одержання аудиторських доказів: інспектування, спостереження, запит і підтвердження, підрахунок, аналітичні процедури. |
|
МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» |
Містить конкретизацію вимог до форми, змісту і стилю аудиторського висновку. Розроблені методичні рекомендації щодо складання аудиторського висновку. Розглянуто структуру аудиторського висновку та їх види. |
|
МСА 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора» |
Узагальнюються підсумки виконаних аудиторських процедур, аналізуються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність i висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти відповідності чинному законодавству. |
|
МСА 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора» |
Параграф, у якому міститься модифікована аудиторська думка, включається в текст аудиторського висновку, якщо в процесі аудиту існує будь-яка з наведених нижче обставин: - обмеження обсягу роботи аудитора; - незгода з управлінським персоналом стосовно прийнятності обраної облікової політики. |
|
МСА № 800 «Особливі міркування-аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення» |
Метою цього Міжнародного стандарту аудиту є встановлення положень і надання рекомендацій у зв'язку з аудиторськими завданнями спеціального призначення. |
Аналіз наукових праць та останніх публікацій засвідчив, що розуміння сутнісного наповнення термінів малоцінні та швидкозношувані предмети (далі МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи досить поверхневе, оскільки майже всі визначення зводяться до цитування норм положень бухгалтерського обліку [1-3]. Хоча, як свідчать дослідження професора Сопка В.В. [4-5], а також практика обліку, тема на даний момент є невичерпаною. Відсутність єдиного підходу у критеріях визнання цих активів [6-7] та сучасної класифікації потребують подальших досліджень.