- •Основні економічні та соціальні зрушення за часів палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та епохи бронзи на території України
- •Пізній палеоліт
- •Мезоліт
- •Бронзовий вік
- •Основні гіпотези етногенезу слов'ян.
- •Соціально-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. «Норманська», антинорманська, пантюркістська теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, княгиня Ольга, Святослав), їх внутрішня та зовнішня політика.
- •Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Впровадження норм писаного права («Руська Правда»)
- •Причини феодальної роздробленості. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку руських земель в умовах децентралізації Русі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства. Об'єднавча політика Романа Мстиславича. Данило Галицький та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Литовсько-польські унії та їх наслідки для України
- •Соціально-економічні процеси другої половини XIV - першої половини XVII ст.: фільваркова системи господарства, процес закріпачення селян, магдебурзьке право.
- •Люблінська унія 1569 р.: передумови прийняття та наслідки для українських земель.
- •Реформація і контрреформація в Україні (XVI -хуіІст.).
- •Брестська церковна унія 1596 р. Та її наслідки для подальшої долі українського народу.
- •Братства як фактор реформації релігійно-церковного життя в Україні та її національно-культурного відродження.
- •Зародження українського козацтва: причини, умови, джерела формування, територія розселення, заняття, звичаї.
- •Реєстрове козацтво: причини утворення, діяльність.
- •Запорізька Січ - особлива форма української державності територія розташування, суспільно-політичний устрій.
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. - 20-30-х рр. XVII ст.: причини та наслідки. «Ординація Війська Запорізького реєстрового» та її значення.
- •Причини, характер, періодизація та рушійні сили національно-визвольної війни середині XVII ст..
- •Основні воєнні дії національно-визвольної війни 1648- 1654 рр., їх наслідки.
- •Українсько-російські зв'язки під час національно- визвольної війни. Переяславська Рада та «Березневі статті» 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки
- •Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни:територія, адміністративний устрій, органи влади, збройні сили.
- •Б.Хмельницький - видатний державний, військовий та політичний діяч.
- •Руїна (60-80-ті роки XVII ст.) та її значення для долі українських земель.
- •Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького»
- •Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання (XVIII ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в XVIII ст.
- •Обмеження й поступова ліквідація царизмом автономії України в XVIII ст.
- •Запоріжжя за часів Нової Січі. Ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •Соціально-економічний розвиток та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель в другій половині XVII- XVIII ст.
- •Українські землі в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Національне відродження в Україні (кінець XVIII - першій пол. XIX ст.): причини, прояви та наслідки.
- •Кирило-Мефодіївське товариство: програмні документи, діяльність, політичні портрети засновників.
- •Реформи 60-70-х років XIX ст.: причини проведення, основні положення та зміст, значення для подальшого розвитку держави.
- •Пореформений соціально-економічний розвиток України (друга половина XIX ст.).
- •Суспільно-політичні течії та рухи в Україні в другої половини XIX ст.:загальні тенденції розвитку. Народницький рух. Громади. М.Драгоманов.
- •Революція 1848-1849 рр. Та її вплив на економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель.
- •Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст.
- •Виникнення та діяльність політичних партій на початку XX ст.
- •Події Першої світової війни на українських землях. Українські січові стрільці.
- •Центральна Рада та її діяльність.
- •Українська гетьманська держава п. Скоропадського.
- •Нова економічна політика:суть, особливості її запровадження в Україні та наслідки.
- •Особливості індустріалізації в Україні (кінець 1920- 1930 рр.).
- •Суспільно-політичне життя 1930-х років в Україні та протиріччя його розвитку
- •Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932 -1933 рр. В Україні: причини та наслідки
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Створення та діяльність оун
- •Початок Другої світової війни. Україна в планах Німеччини. «Новий порядок» в Україні.
- •Рух Опору в Україні під час Другої світової війни: форми та прояви
- •Визволення України від нацистських загарбників.
- •Особливості відбудови народного господарства України (1944 – 1950 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни в Україні.
- •Демократичні процеси в Україні під час «відлиги» (1953-1964 рр.). XX з'їзд кпрс, його рішення та значення для політичного життя України.
- •Наростання застійних тенденцій та кризових явищ у суспільно-політичному житті та економіці урср в середині 1960-х - першій половині 1980-х років.
- •Перебудова в Україні: наміри, зміст, реалізація планів, наслідки.
- •Проголошення незалежності України. Національна символіка.
- •Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності.
- •Державотворення в Україні: проблема становлення владних структур, особливості державотворчих процесів (1990-2000 роки). Прийняття Конституцій України.
- •Основні напрями зовнішньої політики України (кінець XX - поч. XXI ст.).
Бронзовий вік
Утворюються великі союзи племен. Посилюється майнове розшарування. Відбувається другий суспільний поділ праці - відокремлення землеробства від скотарства. Відбувається перехід від матріархату до патріархату, коли головну роль у житті починає відігравати чоловік, рід рахується по чоловічій лінії за схемою: дідусь - батько - син. У похованнях цього часу зафіксоване примусове позбавлення життя жінок, які мали супроводжувати чоловіків у потойбічному світі.
Суспільство поступово переходить від первісного ладу до епохи соціального розшарування. Це не могло не зумовити зіткнення як між племенами, так і всередині племен. Частими в цей період стають війни.
Основні гіпотези етногенезу слов'ян.
В історичній науці однією з центральних є проблема походження народу (етногенез). Проблема походження слов'ян — одна з наскладніших. Умовно можна виділити два напрямки в суперечках: міграційна теорія та теорія автохтонного походження слав’ян.
За міграційною теорією слов'яни є чужинцями (дунайська теорія). На основі «Повісті временних літ» стверджується, що слов'яни спочатку жили по Дунаю «де є нині Угорська земля і Болгарська». За іншою теорією (В. Сєдов, І. Русанова) — слов'яни вийшли з Празької культури (Польща та Чехословаччина).
За теорією автохтонного походження слов'ян (її притримуються Н. Шахматов, Б. Рибаков, С. Шелухин і ін.), слов'яни є споконвічними жителями Європи від Дніпра до Вісли. У свою чергу чеський учений Л. Нідерле прийшов до висновку, що походження слов'ян не може бути з'ясовано у зв’язку із хибами науково достовірних джерел.
Найдавніші письмові згадки про древніх слов'ян:
а) венеди — під такою назвою древні слов'яни вперше згадуються у працях римських істориків I ст. н.е. — Плінія і Тацита. Венеди разом із готами, гунами й аварами неодноразово здійснювали набіги на багату, але ослаблу Римську імперію. На думку археологів, венедам відповідає археологічна зарубинецька і пшеворська культури. У результаті після початку у 375 р. великого переселення народів відбулося переселення венедів і їх поділ на склавинів (предків західних і південних слов'ян, що розселилися від Балкан до Вісли) і на антів (предків східних слов'ян);
б) Анти (4-7 ст. н.е.) займали територію між Дністром і Півд. Дінцем. Мова дещо змінилася, бо слов'яни почали асимілюватися з іншими народами, зокрема зі скіфами і сарматами, що належали до північноіранської мовної гілки.
У результаті на поч. 7 ст. анти були розгромлені кочовими племенами аварів. Східні слов'яни розселяються у важкодоступних лісових районах сучасної України, Білорусі, Росії, де ослов'янюють значну частину місцевого (балтійського, угро-фінського й ін.) населення;
в) 15 військово-племінних спілок (7—9 ст.) — завершальний етап розкладу первісного суспільства у східних слов'ян. Поляни заселяли сучасну Київську область, древляни — Житомирську і Вінницьку, хорвати — Карпат, жителі півночі — Чернігівську, Сумську, Брянську і т.і. Кожна спілка складалася з десятків дрібних племен на чолі з князями і старійшинами.
Зовнішня політика:
а) важка тривала боротьба (зі змінним успіхом) із південно-східними сусідами — кочовими племенами аварів, печенегів, що неодноразово чинили набіги; б) в основному добросусідські стосунки з аланами, болгарами, прибалтійськими, угро-фінськими племенами.