- •Основні економічні та соціальні зрушення за часів палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та епохи бронзи на території України
- •Пізній палеоліт
- •Мезоліт
- •Бронзовий вік
- •Основні гіпотези етногенезу слов'ян.
- •Соціально-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. «Норманська», антинорманська, пантюркістська теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, княгиня Ольга, Святослав), їх внутрішня та зовнішня політика.
- •Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Впровадження норм писаного права («Руська Правда»)
- •Причини феодальної роздробленості. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку руських земель в умовах децентралізації Русі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства. Об'єднавча політика Романа Мстиславича. Данило Галицький та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Литовсько-польські унії та їх наслідки для України
- •Соціально-економічні процеси другої половини XIV - першої половини XVII ст.: фільваркова системи господарства, процес закріпачення селян, магдебурзьке право.
- •Люблінська унія 1569 р.: передумови прийняття та наслідки для українських земель.
- •Реформація і контрреформація в Україні (XVI -хуіІст.).
- •Брестська церковна унія 1596 р. Та її наслідки для подальшої долі українського народу.
- •Братства як фактор реформації релігійно-церковного життя в Україні та її національно-культурного відродження.
- •Зародження українського козацтва: причини, умови, джерела формування, територія розселення, заняття, звичаї.
- •Реєстрове козацтво: причини утворення, діяльність.
- •Запорізька Січ - особлива форма української державності територія розташування, суспільно-політичний устрій.
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. - 20-30-х рр. XVII ст.: причини та наслідки. «Ординація Війська Запорізького реєстрового» та її значення.
- •Причини, характер, періодизація та рушійні сили національно-визвольної війни середині XVII ст..
- •Основні воєнні дії національно-визвольної війни 1648- 1654 рр., їх наслідки.
- •Українсько-російські зв'язки під час національно- визвольної війни. Переяславська Рада та «Березневі статті» 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки
- •Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни:територія, адміністративний устрій, органи влади, збройні сили.
- •Б.Хмельницький - видатний державний, військовий та політичний діяч.
- •Руїна (60-80-ті роки XVII ст.) та її значення для долі українських земель.
- •Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького»
- •Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання (XVIII ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в XVIII ст.
- •Обмеження й поступова ліквідація царизмом автономії України в XVIII ст.
- •Запоріжжя за часів Нової Січі. Ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •Соціально-економічний розвиток та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель в другій половині XVII- XVIII ст.
- •Українські землі в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Національне відродження в Україні (кінець XVIII - першій пол. XIX ст.): причини, прояви та наслідки.
- •Кирило-Мефодіївське товариство: програмні документи, діяльність, політичні портрети засновників.
- •Реформи 60-70-х років XIX ст.: причини проведення, основні положення та зміст, значення для подальшого розвитку держави.
- •Пореформений соціально-економічний розвиток України (друга половина XIX ст.).
- •Суспільно-політичні течії та рухи в Україні в другої половини XIX ст.:загальні тенденції розвитку. Народницький рух. Громади. М.Драгоманов.
- •Революція 1848-1849 рр. Та її вплив на економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель.
- •Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст.
- •Виникнення та діяльність політичних партій на початку XX ст.
- •Події Першої світової війни на українських землях. Українські січові стрільці.
- •Центральна Рада та її діяльність.
- •Українська гетьманська держава п. Скоропадського.
- •Нова економічна політика:суть, особливості її запровадження в Україні та наслідки.
- •Особливості індустріалізації в Україні (кінець 1920- 1930 рр.).
- •Суспільно-політичне життя 1930-х років в Україні та протиріччя його розвитку
- •Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932 -1933 рр. В Україні: причини та наслідки
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Створення та діяльність оун
- •Початок Другої світової війни. Україна в планах Німеччини. «Новий порядок» в Україні.
- •Рух Опору в Україні під час Другої світової війни: форми та прояви
- •Визволення України від нацистських загарбників.
- •Особливості відбудови народного господарства України (1944 – 1950 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни в Україні.
- •Демократичні процеси в Україні під час «відлиги» (1953-1964 рр.). XX з'їзд кпрс, його рішення та значення для політичного життя України.
- •Наростання застійних тенденцій та кризових явищ у суспільно-політичному житті та економіці урср в середині 1960-х - першій половині 1980-х років.
- •Перебудова в Україні: наміри, зміст, реалізація планів, наслідки.
- •Проголошення незалежності України. Національна символіка.
- •Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності.
- •Державотворення в Україні: проблема становлення владних структур, особливості державотворчих процесів (1990-2000 роки). Прийняття Конституцій України.
- •Основні напрями зовнішньої політики України (кінець XX - поч. XXI ст.).
Руїна (60-80-ті роки XVII ст.) та її значення для долі українських земель.
60–80-ті роки XVII ст. увійшли в історію України як „доба Руїни”. Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 р. Ю. Хмельницького від влади. І. Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.
Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби за владу.
У внутрішній політиці І. Виговський спочатку виступив за пріоритетну роль шляхти, ігноруючи давні принципи соціальної організації України, засновані на традиціях козацтва. Серйозні зміни вніс він і у зовнішню політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи України, він починає мирні переговори з Польщею. На початку 1658 р. Виговський дає польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання сюзеренітету. Цим фактично було започатковано розкол в українському суспільстві на прихильників Росії і прихильників Польщі.
Обурена козацька старшина під керівництвом кошового Я. Барабаша та полтавського полковника М. Пушкаря збирає військо і фактично розпочинає громадянську війну. Гетьман розгромив повстання і жорстоко покарав його учасників. У вересні 1658 р. переговори з Польщею були продовжені і 16 вересня підписується Гадяцький трактат, згідно з яким Україна як „Руське князівство” входила до Речі Посполитої на правах формально рівного суб’єкта федерації.
Органи влади формувалися за польським зразком. На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла мати власний суд, військо, скарбницю, але при цьому позбавлялася можливості міжнародних стосунків. Водночас Гадяцький договір передбачав повернення польським магнатам і шляхті маєтків на українських землях, відновлення кріпосницьких повинностей українського селянства. Крім того гетьманська держава позбавлялася права на міжнародні відносини. А тому пропольська орієнтація Виговського не знайшла підтримки серед українського народу. А запорожці відкрито готувалися до виступу. В цей час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання – під проводом І. Богуна та І. Сірка. Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до Польщі.
Намагаючись уникнути громадянської війни, пом’якшити соціальну напругу, запобігти територіальному розколу, старшина знову проголошує гетьманом Ю. Хмельницького.
Ю. Хмельницький підписує з царським урядом нові Переяславські статті 1659 р., які, на відміну від Березневих статей 1654 р., фактично визнавали статус украй обмеженої автономії України у складі Росії. Заборонялись обрання гетьмана без дозволу царя, зовнішні стосунки.
Але вже у 1660 р. після невдалого походу російських військ на Львів Ю. Хмельницький розриває спілку з Москвою і підписує з Польщею Слободищенський трактат, який майже повторював Гадяцький договір.
Це викликало неоднозначну реакцію українського народу й Україна фактично розділилася на дві частини – Правобережну під протекторатом Польщі та Лівобережну під протекторатом Росії.
Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П. Тетерю, а Лівобережжя – І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним. Як влучно характеризує цей період О. Субтельний – „доба Руїни сягнула свого апогею”.