- •Основні економічні та соціальні зрушення за часів палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та епохи бронзи на території України
- •Пізній палеоліт
- •Мезоліт
- •Бронзовий вік
- •Основні гіпотези етногенезу слов'ян.
- •Соціально-економічні та політичні передумови утворення Давньоруської держави. «Норманська», антинорманська, пантюркістська теорії походження Київської Русі.
- •Перші київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, княгиня Ольга, Святослав), їх внутрішня та зовнішня політика.
- •Реформаторська діяльність Володимира Великого. Християнізація Русі та її наслідки.
- •Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Впровадження норм писаного права («Руська Правда»)
- •Причини феодальної роздробленості. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку руських земель в умовах децентралізації Русі.
- •Утворення Галицько-Волинського князівства. Об'єднавча політика Романа Мстиславича. Данило Галицький та його внутрішня та зовнішня політика.
- •Литовсько-польські унії та їх наслідки для України
- •Соціально-економічні процеси другої половини XIV - першої половини XVII ст.: фільваркова системи господарства, процес закріпачення селян, магдебурзьке право.
- •Люблінська унія 1569 р.: передумови прийняття та наслідки для українських земель.
- •Реформація і контрреформація в Україні (XVI -хуіІст.).
- •Брестська церковна унія 1596 р. Та її наслідки для подальшої долі українського народу.
- •Братства як фактор реформації релігійно-церковного життя в Україні та її національно-культурного відродження.
- •Зародження українського козацтва: причини, умови, джерела формування, територія розселення, заняття, звичаї.
- •Реєстрове козацтво: причини утворення, діяльність.
- •Запорізька Січ - особлива форма української державності територія розташування, суспільно-політичний устрій.
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI ст. - 20-30-х рр. XVII ст.: причини та наслідки. «Ординація Війська Запорізького реєстрового» та її значення.
- •Причини, характер, періодизація та рушійні сили національно-визвольної війни середині XVII ст..
- •Основні воєнні дії національно-визвольної війни 1648- 1654 рр., їх наслідки.
- •Українсько-російські зв'язки під час національно- визвольної війни. Переяславська Рада та «Березневі статті» 1654 р.: зміст, значення, сучасні оцінки
- •Формування української козацької держави в ході національно-визвольної війни:територія, адміністративний устрій, органи влади, збройні сили.
- •Б.Хмельницький - видатний державний, військовий та політичний діяч.
- •Руїна (60-80-ті роки XVII ст.) та її значення для долі українських земель.
- •Перша політична еміграція українців. П.Орлик та його «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького»
- •Гайдамацький рух на Правобережній Україні: мета, рушійні сили, основні повстання (XVIII ст.).
- •Соціально-економічний розвиток Лівобережної, Слобідської України та Запоріжжя в XVIII ст.
- •Обмеження й поступова ліквідація царизмом автономії України в XVIII ст.
- •Запоріжжя за часів Нової Січі. Ліквідація царизмом Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі в історії українського народу.
- •Соціально-економічний розвиток та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель в другій половині XVII- XVIII ст.
- •Українські землі в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Західноукраїнські землі наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст.: адміністративний устрій, соціально- економічний розвиток.
- •Національне відродження в Україні (кінець XVIII - першій пол. XIX ст.): причини, прояви та наслідки.
- •Кирило-Мефодіївське товариство: програмні документи, діяльність, політичні портрети засновників.
- •Реформи 60-70-х років XIX ст.: причини проведення, основні положення та зміст, значення для подальшого розвитку держави.
- •Пореформений соціально-економічний розвиток України (друга половина XIX ст.).
- •Суспільно-політичні течії та рухи в Україні в другої половини XIX ст.:загальні тенденції розвитку. Народницький рух. Громади. М.Драгоманов.
- •Революція 1848-1849 рр. Та її вплив на економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель.
- •Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель на початку XX ст.
- •Виникнення та діяльність політичних партій на початку XX ст.
- •Події Першої світової війни на українських землях. Українські січові стрільці.
- •Центральна Рада та її діяльність.
- •Українська гетьманська держава п. Скоропадського.
- •Нова економічна політика:суть, особливості її запровадження в Україні та наслідки.
- •Особливості індустріалізації в Україні (кінець 1920- 1930 рр.).
- •Суспільно-політичне життя 1930-х років в Україні та протиріччя його розвитку
- •Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932 -1933 рр. В Україні: причини та наслідки
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами. Створення та діяльність оун
- •Початок Другої світової війни. Україна в планах Німеччини. «Новий порядок» в Україні.
- •Рух Опору в Україні під час Другої світової війни: форми та прояви
- •Визволення України від нацистських загарбників.
- •Особливості відбудови народного господарства України (1944 – 1950 рр.). Повоєнні адміністративно-територіальні зміни в Україні.
- •Демократичні процеси в Україні під час «відлиги» (1953-1964 рр.). XX з'їзд кпрс, його рішення та значення для політичного життя України.
- •Наростання застійних тенденцій та кризових явищ у суспільно-політичному житті та економіці урср в середині 1960-х - першій половині 1980-х років.
- •Перебудова в Україні: наміри, зміст, реалізація планів, наслідки.
- •Проголошення незалежності України. Національна символіка.
- •Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності.
- •Державотворення в Україні: проблема становлення владних структур, особливості державотворчих процесів (1990-2000 роки). Прийняття Конституцій України.
- •Основні напрями зовнішньої політики України (кінець XX - поч. XXI ст.).
Братства як фактор реформації релігійно-церковного життя в Україні та її національно-культурного відродження.
Церковні міські братства . Провідну роль оборони віри і нації перебрали на себе міські братства . Вони дісталися нам у спадок від західноєвропейського середньовіччя. В ті часи особистість постійно потребувала підтримки і захисту з боку общини, корпорації, братства . Тому людина не могла усвідомити себе в достатній мірі, бо її обмежували рамки організації. З іншого боку, такі організації, як братства , ставали часто для народу, землі якого були загарбані чужинцями, єдиним засобом збереження своєї культури .
Історію братств вивчали І. Огієнко, Н. Полонська-Василенко та Я. Ісаєвич. На їх думку, братства поступово з церковних об'єднань перетворювались на могутні культурні і освітні осередки зі своїми школами і друкарнями. Братства існували в Україні з глибокої давнини, але розгорнули вони свою діяльність головним чином з XVI ст.
Братства були організовані на засадах моральної і матеріальної взаємодопомоги при православних храмах. Взагалі-то, вони були звичайною формою організації культурних сил до цього і в Польщі. Тут були і ремісничі братства або цехи, братства монахів, братства милосердя. В Україні, крім того , були воєнні — запорізьке "товариство", "младенчеські" або студентські братства . В члени братства приймали українців, православних і не бідних людей. А в середньовічному німецькому місті Кельні були навіть братства багатих (Richerzeche) — союз патриціїв.
У 1570 р. львівські міщани добились того , що представники братства входили до так званої колегії сорока мужів, яка контролювала магістрат. Братські школи почали конкурувати з католицькими і протестантськими, тим самим зберігаючи для України найбільш освічену молодь.
Православ'я стає вірою хлопською. Тільки "худі і неславні" залишились в старій вірі. Братства стають звичайною формою організації культурних і національних сил в Україні.
Найстаріше з братств — Львівське отримало від патріарха т.зв. право ставропігії, тобто церковної автономії, за якою це братство підлягало лише владі безпосередньо патріарха. Саме ж братство отримало право нагляду на іншими братствами — в Луцьку, Києві, Чернігові, і взагалі над релігійним життям громадянства.
Зародження українського козацтва: причини, умови, джерела формування, територія розселення, заняття, звичаї.
Українське козацтво зародилося давно. Деякі історики вважають, що воно боролося з ордами печенігів та половців ще в XI—XIII ст., однак письмові згадки про нього датуються 80—90 рр. XV ст.
Козаки освоювали незаселені українські степи за Дніпровськими порогами. На ці простори не поширювалася влада ні польсько-литовських, ні татаро-турецьких загарбників. На цих землях, а згодом на всій території України утворився новий стан вільних людей — запорозьке козацтво. У такому середовищі, де свободу цінували понад усе, вироблялися демократичні принципи співжиття, що з часом заклали основи козацької республіки, до речі, однієї з перших республік в Європі. Отже, козаччина розвивалась органічно, як результат особливих умов українського життя XV—XVI ст. на степовому порубіжжі з агресивним татарським Кримом, султанською Туреччиною та польсько-литовською Річчю Посполитою.
У II пол. XV ст., а особливо у І пол. XVI ст. на Правобережжі України в верхів'ях Південного Бугу, в басейні річок Соби, Синюхи, Росі, Тясмина, а також на Лівобережжі — вздовж Грубежа, Сули, Псла й т. д. з'явилося чимало козацьких слобід і хуторів, в XVI-XVII ст. козацька колонізація південно-східної України, особливо нижче Києва, біля Черкас і Чигирина, була вже явищем звичайним.
Докладаючи величезних зусиль, козаки розорювали степову цілину, зарослу тирсою (ковилою висотою до 2 м) і терном, торували шляхи, будували мости, засновували поселення, вирощували сади. Козаки поклали початок не тільки землеробству в степових краях. Вони займались й скотарством, промислами — рибальством, мисливством, селітроварінням, ремеслом, торгівлею. Колишні "дикі поля" почали втягуватися в економічні зв'язки з більш розвинутими районами України.