Світова система і процеси глобалізації. Походження і розвиток ідеї глобалізму

Соціально-політичні процеси, що відбуваються|походять| в світі, дозволяють говорити про формування світової систе­ми|. Сьогодні прискореними темпами йде утворення гло­бальних| структур - економічних, політичних, соци­альних|, - культурних. Жодна країна на нашій планеті не може вважати себе за «самодостатній острів». У полі­тичній| сфері, з'явилася|появлялася| стійка тенденція до формування| інтеграційних структур, що виконують важливі|поважні| міжнародні функції. До них відносяться військово-політи­чні| блоки, ООН, ЮНЕСЬКО, Велика сімка, Европей­ський парламент, Інтерпол, Міжнародний трибунал, ОБСЄ і ін. У економічній області діють транснациіональні| корпорації - лідери світової економіки, Міжнародний валютний фонд|фундація|, Міжнародний банк рекон­струкції| і розвитку, Міжнародна фінансова корпора­ція|, Європейський Союз|спілка|, ОПЕК, Міжнародний фонд|фундація| с/г| розвитку (ІФАД) і багато інших.

Всі ці міжнародні або регіональні організації давно переступили кордони національних держав, які вже не в силах контролювати їх діяльність. У сфері культури теж розвиваються потужні інтеграційні процеси. Сучасні засоби зв'язку сприяють зближенню культур, формуванню єдиного стилю життя, а ткож формуванню планетарної гуманістичної свідомості, Однією з форм прояву дуже складного і тривалого процесу формування світової, планетарної свідомості є діяльність таких міжнародних організацій, як екологічні, пацифістські, Міжнародна організація праці (МОП). Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та ін. Потрібно пам'ятати, що ідея глобалізму в своєму первинному варіанті в історії людської думки постає як ідея цілісності, єдності світу, єдності Космосу. Ця ідея інтеграції, зближення націй і народів, має свою історію, свої досягнення і можна сказати періоди розвитку.

Глобаліза́ція (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У вужчому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, такого, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Слово запозичене з англійської мови та походить від лат. globus — куля, земна куля, глобус. Від цього слова було утворено прикметник «глобальний» англ. global — той, який має відношення до земної кулі: світовий, планетарний. Від слова global було утворено дієслово globalize — перетворювати певне явище на глобальне, «глобалізувати», — а також іменник globalization — перетворення певного явища на світове, на таке, яке стосується всієї земної кулі.

Спочатку ці слова почали вживатися у суспільних науках, але в 1961 слово globalization уперше зафіксовано в англомовному словнику. Процес розповсюдження інформаційних технологій, продуктів і систем у всьому світі несе за собою економічну і культурну інтеграцію. Прибічники цього процесу вбачають у ньому можливість подальшого прогресу за умови розвитку глобального інформаційного суспільства. Опоненти попереджають про небезпеку глобалізації для національних культурних традицій та поглиблення соціальної нерівності.

Провісником глобалізації стала поява Великого шовкового шляху що з'єднали Китай і Римську імперію. Утворення власне глобального ринку почалось із Великими географічними відкриттями європейців і підштовхувалось їх військово-політичною та економічною експансією по планеті. Процес утворення світового ринку розпочався на зорі XX століття в епоху становлення великих міжнаціональних монополій. Він дещо призупинився в період поділу світу на ворожі табори та холодної війни між ними, коли економічний і культурний розвиток окремих країн світу, таких як СРСР та КНР, відбувався відособлено від розвитку решти світу. Особливих темпів глобалізація набрала в останні десятиліття XX століття і на почату XXI століття. З одного боку це пов'язано з падінням залізної завіси та інтеграцією Китаю в світову економіку, з іншого — із швидким розвитком інформаційних технологій, завдяки яким зросли можливості доступу до будь-якої інформації у світі.