- •Дипломна робота форми організації навчання природознавству в початковій школі
- •1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання
- •1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі
- •1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
- •2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
- •2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
- •IV. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
- •3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
- •4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.
- •V. Завдання додому.
- •I. Організація класу до уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.
- •2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.
- •Vі. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів.
- •1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
- •2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Vііі. Завдання додому.
- •1. Індивідуальне усне опитування.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.
- •3. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлень про запобігання викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.
- •4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м’язів та їх роботу.
- •VII. Підсумок уроку
- •VIII. Завдання додому
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Тварини в природі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Людина — живий організм »
- •9. Підсумки вікторини.
- •Актуальність дослідження розвивального навчання.
- •І. Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень.
- •Способи реалізації технології розвивального навчання
- •Поширення інноваційних педагогічних технологій у сучасній школі на уроках української мови.
- •Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій.
- •Висновок
- •Приклади уроків української мови в початкових класах сучасної школи
- •Конспект уроку.
- •Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі
- •Навчаю дітей милуватися природою
- •Сучасний урок природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання природознавства в початковій школі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання у процесі вивчення природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Організація ігрової діяльності учнів на сучасному уроці природознавства у початковій школі
- •Ігрова вправа «Вірю – не вірю»
- •Дидактична гра «Снігова куля»
- •Дидактична гра „Впізнай за описом”
- •Сюжетно-рольові ігри
- •Екскурсії та особливості їх проведення на уроках природознавства в початковій школі
- •Використання дидактичних ігор на уроках природознавства в початкових класах
- •Література
- •Організація дослідницької діяльності учнів початкових класів
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Vі. Закріплення і осмислення знань
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Організація навчально-пізнавального процесу на уроках природознавства у початковій школі
- •Екскурсія в природу
- •Хід екскурсії:
- •Хід спостереження:
- •План роботи над проектом:
- •Література
- •Форми проведення навчальних занять з природознавства
- •Список використаної літератури
- •Формування природознавчої компетентності молодших школярів засобами інноваційних підходів до викладання предмета
- •Урок-презентація як одна з форм проведення навчальних занять з природознавства
- •Організація спостережень і досліджень на уроках природознавства і в позаурочний час в 1 класі за новою програмою
- •Організація і проведення екскурсій у початковій школі
- •Екскурсія у ліс
- •Хід екскурсії
- •Дослід і експеримент як методи наукового пізнання природи
- •Список літератури
- •Дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій
- •Ключові компетентності:
- •Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
- •План уроку-екскурсії
- •Завдання для виконання кожною парою під час екскурсії:
- •Заповніть таблицю:
- •«Галерея вивченого»
- •Використання ікт на уроках природознавстВа
- •Список літератури
- •ДоСлІд – один із важливих методів пізнання природи
- •Дослід – один із важливих методів пізнання природи
- •Список використаних джерел
- •Форми роботи на уроках природознавства
- •Розвиток самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в 1 класі
- •Список використаної літератури:
- •Використання технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початковій школі для реалізації компетентнісної спрямованості вивчення предмету
- •Заняття з елементами тренінгу у 3 класі – вимога сьогодення
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
— Відгадайте загадку.
Що за книга — без букв, без сторінок,
А багато чого навчить? (Книга природи)
У цю книгу ми зазирнемо на уроках природознавства. На цих уроках ви дізнаєтесь: що нас оточує і з чого воно складається; як дізнатися про висоту Сонця на небосхилі; чому термометр показує температуру повітря; які цікаві властивості мають вода і повітря; чому без повітря і води не можуть існувати рослини, тварини і люди; що знаходиться в надрах Землі та на її поверхні; чому ґрунт називають багатством; як живуть рослини і тварини; як побудований організм людини і як працюють різні його частини та багато іншого. Ви навчитеся користуватися термометром, визначати довжину тіні від гномона, виконувати досліди, визначати пульс, розпізнавати рослин і тварин, складати схеми і заповнювати таблиці, спостерігати за погодою та явищами природи.
— Які вірші і оповідання про природу ви знаєте? Хто їх автор?
2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування понять «природа», «жива і нежива природа». (На дошці розміщені ілюстрації із зображенням тіл природи, між якими є дві речі, виготовлені людиною.)
— Назвіть, що зображено на ілюстраціях, і знайдіть, що тут зайве.
— Чому це є зайвим?
Зайвими є ілюстрації, на яких зображені речі, виготовлені людиною. Заберемо їх, і залишиться лише те, що належить до природи. Отже, природа — це все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.
— Пригадайте, якою буває природа?
— Поділіть те, що зображено на малюнках на дві групи. Дайте назву кожній групі. (Відповіді учнів і хід міркувань записуються на дошці у вигляді схеми).
— Чому природу поділили на живу і неживу? Чим живе відрізняється від неживого? Визначимо, які ознаки властиві живим організмам.
— У багатьох є домашні тварини. Пригадайте, чи змінюються вони. Як саме?
— Як доглядають за тваринами?
— Пригадайте, чи повністю нерухоме тіло тварини, коли вона спить?
Отже, те, що належить до живої природи (або живі організми), народжується, живиться, дихає, росте, розмножується і вмирає. Це характерні ознаки живої природи, до якої належать тварини, рослини та люди.
3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
— Чи може людина існувати без природи? Чому ви так вважаєте?
— Що дає людині нежива природа? Що дає жива природа?
Людина — частина живої природи, яка живе серед природи і бере від неї все необхідне для життя, а саме: повітря, воду, продукти харчування, корисні копалини.
Колись давно люди брали від природи набагато менше. У них не було ані фабрик, ані заводів, ані сучасних жител. Якщо полювання було невдалим, доводилося голодувати. Сильні морози чи засухи загрожували загибеллю.
Але поступово у людей з’явилися поля і ферми, заводи і тепле житло, машини та багато іншого. І тоді людям здалося, що вони вже не залежать від природи, що вони сильніші за неї і можуть робити з нею все, що завгодно. Озброївшись могутньою технікою, люди вирішили, приборкати природу. Люди створили сотні різноманітних машин, які збільшили можливості їхнього впливу на природу. Наприклад, сучасний екскаватор своїм ковшем за один раз може захопити стільки ґрунту, скільки одній людині лопатою треба копати тиждень (25 тонн).
— До чого призвело приборкання природи?
Це призвело до забруднення повітря і води, руйнування ґрунтів, загибелі лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин. І люди зрозуміли: вони зв’язані з оточуючою природою і так само залежать від неї, як дерево від коренів; якщо вони доведуть природу до загибелі, то й самі загинуть.
Ви повинні це знати і пам’ятати. Адже незабаром ви будете дорослими, і від вас залежатиме, чи буде здоровою наша планета і люди на ній.
— Як впливає на рослин, тварин і людей забруднення повітря, води, ґрунту?
Рослини і тварини дуже болісно реагують на забруднення середовища. Кількість їх зменшується, а деякі і зовсім гинуть, зникаючи з лиця Землі. Люди, які живуть у забруднених місцях, часто хворіють.
— Що ще є причиною зникнення багатьох видів рослин і тварин?
Багато рослин і тварин зовсім зникли через хижацьке винищення їх людиною. Уже ніколи ніхто не побачить дикого бика — тура, дикого коня — тарпана. Під загрозою зникнення опинились: кіт лісовий, зубр, хохуля, тхір степовий, беркут, дрохва, лелека чорний та багато інших тварин. Лише в Україні нараховується більше 150 видів рідкісних і зникаючих тварин та понад 200 видів рослин.
Причиною зникнення і зменшення кількості рослин та тварин стало також вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів. Зникли рослини, тваринам не стало чим живитися, де будувати житло, де ховатись від ворогів.
