Список використаної літератури:

1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. — К.: Веселка, 1998. — 334 с.

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою.1-4класи. – К.: Видавничий дім «Освіта»,2012. – 392с.

3. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Рад. шк., 1977. – Т.2. – 670с.

Святченко Ольга Миколаївна,

вчитель початкових класів

Костянтинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів

Смілянської райдержадміністрації

Використання технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початковій школі для реалізації компетентнісної спрямованості вивчення предмету

Завдання сучасної шкільної освіти – не лише дати дітям суму знань, але навчити використовувати їх у практичній роботі, тобто формувати в школярів ключові та життєві компетентності. Компетентнісна спрямованість - ознака сучасної освіти. Якщо ще до недавнього часу для шкільної освіти було найголовнішим забезпечити формування в учнів комплексу знань, умінь та навичок, то сьогодні найважливіше – озброїти школярів способами засто­сування знань і умінь на практиці.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає прак­тичне формування компетентності учнів. У контексті сучасних освітніх реалій мета формування компетентної особистості конкретизується як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здіб­ностей, формування знань та практичних навичок їх застосування, розвиток умінь спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв'язання конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформа­цію, гнучко реагувати на зміни в житті тощо [5]. 

За новим Державним стандартом початкової загальної освіти мета природничо-наукової освіти в сучасній школі полягає у формуванні в учнів засобами навчальних предметів системи природничих знань та спроможності використовувати ці знання в соціалізації та творчої самореалізації особистості, створення уявлення про природничо-наукову картину світу, формування екологічного мислення й поведінки учня, виховання громадянина демократичного суспільства [2]. 

На компетентнісно орієнтованих уроках природознавства в початковій школі формуються такі основні компетентності учнів:

• предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин “людина – природа”;

• міжпредметна компетентність – здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

• ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів [2]. 

Однією із базових педагогічних технологій компетентнісного навчання є технологія розвитку критичного мислення школярів.

Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищі акцентують увагу на необхідності формування гнучкого, критичного, динамічного мислення. Мова йде про виховання інтелекту творчої незалежної особистості, здатної на критично-конструктиве бачення себе, оточуючого світу і своєї ролі в ньому [4].   

Фундаментом розвитку критичного мислення школярів є початкова ланка.

Критичне мислення учнів початкових класів – це здатність до самостійного, творчого ставлення до навчального матеріалу та інформації, яку вони отримують з різних джерел.

Критичне мислення учнів початкових класів характеризується певними ознаками, кожна з яких має свої вияви:

• незалежність мислення, відносна самостійність думок (прагнення самостійно осмислювати навчальну та іншу інформацію; активне висловлення власних думок щодо питань, які виникають на уроці; відсутність боязні не погодитись з класом, учителем);

• опірність до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших (вміння помічати помилкові судження інших учнів; вміння обстоювати власну думку; прагнення до розуміння причин (мотивів) тих чи інших тверджень, вимог, висновків) [4].   

Предмет «природознавство» має великі можливості для реалізації компетентнісного навчання через широке застосування методик технології розвитку критичного мислення школярів.

Для цього важливо створити сприятливе навчальне середовище. Учитель на уроках природознавства має заохочувати учнів вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти відчують, що їхні думки цінуються, а кожному з них дозволено сказати:"Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення [7, с.5].   

Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в інформації. Запитання до учнів можуть бути репродуктивними, поширюючими та розвиваючими. Найбільш ефективними для розвитку критичного мислення є запитання розвиваючі.

Репродуктивні запитання – це запитання низького знаннєвого рівня, оскільки потребують конкретної і однозначної відповіді. Наприклад: Які тварини живуть у грунті? Які тварини живуть у жарких пустелях? Які риби ви знаєте? Чим живляться тварини?

Поширюючі запитання дозволяють пізнати нове про той об’єкт, що вивчають, але не претендують на значне ускладнення знань. Наприклад: Як залежно від того, де живуть звірі, змінюється форма їхнього тіла? Чим корисні і чим шкідливі для людей комахи? Які існують загрози для тварин від людей?

Розвиваючі запитання відкривають суть, узагальнюють, містять у собі дослідницькі засади. Наприклад: Чому рослини можуть усе життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце? Чи зможе білий ведмідь існувати в наших лісах, а бурий ведмідь – на Півночі? Що б змінилося на Землі, якби зникла якась одна група тварин, наприклад, комахи?

Планування уроків компетентнісного спрямування, які сприяють розвитку критичного мислення, частково відрізняється від традиційних уроків. Тему уроку варто формулювати у вигляді запитання, так як запитання краще вмотивовує навчання та спонукає до дослідження. Наприклад, тему уроку «Повітря, його склад та властивості» (3 клас) варто сформулювати запитанням «Чи можливе життя на Землі без повітря?».

Структура уроку за технологією розвитку критичного мислення складається з трьох фаз: фаза актуалізації, фаза побудови знань, фаза консолідації. Ці фази відповідають структурі традиційного уроку: актуалізація опорних знань, вивчення нового матеріалу, підсумок уроку. Проте, якщо на традиційному уроці на етап підсумку уроку відводиться 5-7 хвилин, то за технологією розвитку критичного мислення на фазу консолідації – до 15 хвилин.

Діяльність на фазі актуалізації: пригадування учнями того, що вони вже знають; підготовка попередньої інформації; постановка запитання; мотивація.

Завдання вчителя на етапі актуалізації – сприяти створенню навчальної ситуації, коли учні відчують «інформаційну пустоту», яку їм захочеться заповнити [7, с.9].   

На фазі актуалізації можуть бути використані такі методи: «Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися», «Мозковий штурм», «Вільне письмо», «Обміркуйте – Об’єднайтеся у пари – Обміняйтеся думками», «Семантична карта», «Асоціативний кущ» та ін.

Метод «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Цей метод допоможе структурувати цілий урок. У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми уроку, поставити запитання з цієї теми та знайти відповіді на ці запитання (третя колонка заповнюється на стадії консолідації).

Що знаємо?	Про що хочемо дізнатися?	Про що дізналися?

Метод «Семантична карта» [7, с.12]. Це графічний організатор, який допомагає з’ясувати знання та уявлення школярів про центральне поняття теми, яка вивчатиметься на уроці. Вчитель формулює два ключових запитання до поняття, записує їх на схемі, відповіді дітей заносяться до відповідних комірок на схематичному зображенні.

Наприклад, складання семантичної карти до поняття Сонце під час вивчення теми «Сонце – центральне тіло Сонячної системи, найближча до нас зоря» (4 клас)

Діяльність на фазі побудови знань: допомога учням в ознайомленні з новим матеріалом; стимулювання до активного дослідження учнями матеріалу; спонукання до здійснення відкриття.

На цьому етапі уроку вчителю необхідно залучити знання і досвід учнів до процесу самостійно-пошукового здобуття нових знань. Учні вступають безпосередньо в контакт з інформацією (читають, слухають, дивляться, проводять дослідження) [7, с.14].   

На фазі побудови знань значне місце відведене роботі з підручником та іншими навчально-інформаційними матеріалами. Підручник не замінює спостереження дітей у природі, а тільки направляє їхню увагу на певні об'єкти, сприяє узагальненню спостережуваних явищ й їхньої систематизації. Діти за допомогою підручника (статей, завдань, питань, ілюстрацій) вчаться виділяти основне в спостережуваних явищах, узагальнювати їх і на цій основі створювати уявлення й елементарні поняття [1].  Цьому сприяє використання спеціальних методів: «Читання з маркуванням тексту», «Читання в парах/ Узагальнення в парах», «Спрямоване читання», «Подвійний щоденник», «Спрямоване читання з обдумуванням і таблиця», «Читаємо й запитуємо», «Взаємне навчання», «Дошка запитань».

Метод «Читання тексту з позначками». Читаючи матеріал параграфу підручника або інший навчально-інформаційний текст, учні на полях роблять позначки: «۷» – відомо; «–» суперечить моїм знанням; «+» цікаве, несподіване; «?» – незрозуміле.

Метод «Читання в парах/ Узагальнення в парах» [7, с.24].    Ця стратегія розрахована на читання тексту в парах. Учитель розбиває текст на короткі частини, об’єднує учнів у пари і дає чіткі пояснення, що вони повинні будуть робити: «Кожний член пари виконує дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач – уважно читає вголос абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею. Респондент – слухає доповідача і задає йому два запитання, які прояснюють щось у тексті. Потім, опрацьовуючи другий абзац, вони повинні помінятися ролями.

У роботі з навчальною інформацією (самостійним опрацюванням матеріалу або під час сприйняття розповіді вчителя) важливо формувати у школярів уміння схематично зображувати навчальний матеріал.

Н айбільш ефективним прийомом на уроці з молодшими школярами буде послідовна замальовка в зошит схеми, яку вчитель малює на дошці.

Наприклад, малювання схеми круговороту води у природі та схеми утворення вітру [1]. Поступово учні вчаться самостійно зображувати навчальну інформацію у схемах.

Особливістю компетентнісних уроків природознавства за технологією розвитку критичного мислення є їхня практична спрямованість. Молодших школярів необхідно вчити максимально перевіряти і досліджувати ту інформацію, яку вони отримують із друкованого джерела або від учителя. Тому під час ознайомлення з навчальним матеріалом доцільно пропонувати учням виконання практичних робіт (індивідуальних, у парах або групах).

Так, наприклад, під час вивчення опорно-рухової системи (3 клас) учні дізнаються про те, що у дітей кістки тверді і гнучкі, а у дорослому віці кістки тверді, але не гнучкі. Учитель пропонує дітям виконати індивідуальне практичне завдання, щоб переконатися в цьому.

Індивідуальне завдання. Візьміть пластмасову та дерев’яну лінійки і спробуйте їх зігнути. Прослідкуйте, що станеться, коли згинати ці лінійки? Який висновок можна зробити із проведеного досліду стосовно кісток дітей і дорослих?

Завдання для практичної роботи в парах. Виконайте практичну роботу в парах. Визначте, хто із вас буде проводити вимірювання, а хто демонструватиме роботу м’язів.

1. Опустіть руку вниз і виміряйте сантиметровою стрічкою товщину руки вище ліктя. у тому ж місці.

2. Сильно зігніть руку в лікті і знову виміряйте товщину руки вище ліктя.

3. Порівняйте результати, отримані під час першого і другого вимірювання.

4. У якому положенні рука тонша, а в якому товща? Чому? [1]. 

На фазі побудови знань на уроках природознавства широко використовуються досліди, які допомагають унаочнити теоретичні знання, переконати школярів у істинності тих знань, які вони отримали.

Наприклад, під час вивчення теми «Будова рослини. Рослини – живі організми» (3 клас), щоб переконати дітей, що вода дійсно рухається стеблом, учитель демонструє дослід з гілочками кімнатної рослини бальзаміну (дослід учителем спільно з учнями закладається напередодні; результати демонструються на уроці).

Опис досліду

Учитель. Учора ми взяли з вами дві гілочки кімнатної рослини бальзаміну. Одну гілочку поставили у підфарбовану червоним чорнилом воду, а другу – у звичайну.

Зараз розглянемо зрізи гілочок.

Запитання.

• Що ви помітили?

• Чому стебло однієї рослини змінило забарвлення? Про що це свідчить? (Вода рухається стеблом). [3, с.74]

Діяльність на фазі консолідації: творче і критичне перетворення нових знань у власні переконання, міркування над вивченим матеріалом; розгляд шляхів використання вивченого, застосування нових знань на практиці; досліди, інтерпретація; дискусія.

Для проведення фази консолідації можуть бути використані методи: «Прес», «Павутинка дискусії», «Ажурна пилка», «Дебати», «РОФТ» та ін.

Додаткова діяльність організовується з метою вправляння у нових навичках, застосування нових понять чи поглиблення вивченого матеріалу.

Метод «Прес». Використання чотирьох ключових слів: Я вважаю…, тому що…, наприклад…, отже…[7, с.21].   

Наприклад. Я вважаю, люди не повинні розводити влітку багаття у лісі, тому що у спеку є великий ризик виникнення пожежі. Наприклад, нещодавно в Миколаївській області внаслідок необережного поводження з вогнем вигоріло 6 гектарів лісу. Отже, вирушаючи до лісу на відпочинок, люди мають пам’ятати: розведене ними багаття може стати причиною великого лиха.

Метод «РОФТ» (роль, отримувач, форма, тема) – письмова діяльність учнів, при якій замість штучно складеного письмового завдання школярам пропонується природна ситуація – завдання з конкретною метою написання, іншою, ніж коли вони пишуть для вчителя чи класу.

Роль (хто пише?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що це?)
Дельфін, що знаходиться під загрозою зникнення	Рибалка	Пісня	Будь обережним із сітями, коли рибалиш!
Крокодил	Модниці	Лист-звернення	Відмовтесь від речей з моєї шкіри!

Як зазначено в Пояснювальній записці до Програми «Природознавство» (1 – 4 класи), «основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи» [6].   

Реалізувати компетентнісну спрямованість предмету дозволяє активне застосування технології розвитку критичного мислення школярів на уроках природознавства у початковій школі.

Список використаних джерел

1. Використання засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі. / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ua-referat.com/

2. Державний стандарт початкової загальної освіти / [Електронний ресурс] – Режим доступу:http: //centrro.at.ua/publ/oficijni_dokumenti /derzhavnij_standart_pochatkovoji_zagalnoji_osviti

3. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу «Я і Україна. Я і природа». 3 клас. – К.: Грамота, 2006. – 200 с.

4. Критична педагогіка. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mingo.info-science.uiowa.edu.

5. Микитенко Л. Формування природознавчих компетентностей учнів в умовах переходу на профільне навчання. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://znmc.org.ua/publ/

6. Програма «Природознавство» 1 – 4 класи. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://volodvios.com.ua/index.php/uvaga-pershoklasniki/aktsiya-q-da-rukupershoklasnikuq

7. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д.; Наук.ред.передм. О.І.Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006.

Манойленко Валентина Миколаївна,

учитель початкових класів

Пальмірської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів

Золотоніської районної ради

У статті висвітлюється нові підходи до викладання курсу «Я у світі». Наведені приклади занять з елементами тренінгу з розділу «Людина»