Список літератури

1. Бібик Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування//Компетентнісний підхід в освіті: світовий досвід та українські перспективи. Бібліотека освітньої політики/ Ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004.- С.47-52.

2. Витуховская А. А. Компьютерная поддержка учебных курсов для начальной школы // Информатика в начальном образование: Информатика и образование. – 2001. - №1.

3. С. А. Гаряча, Л. Н. Добровольська. Використання ІКТ у початковій школі. Стаття розміщена на Черкаському освітянському порталі.

4. Гевал М. Д. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. - №3. – С. 34.

5. Державний стандарт початкової загальної освіти 2011 р.

6. Забродська Л. М.. Онопрієнко О.В. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: Науково-методичний посібник – Х.: Вид. група «Основа», 2007. 208с.

7. Сухарєва Л.С. Сучасний урок у початковій школі .- Х. : Вид. група «Основа», 2005.

8. Пахомов, Зінзура, Пояркова. Використання комп’ютера в навчанні учнів початкових класів // Шкільна освіта. – 1998. - №4. – С. 28–29.

9. Пономаренко Л. В. Використання інформаційних технологій у практиці роботи початкової школи.- Х. : Вид. група «Основа», 2010

Покотило Наталія Олександрівна,

учитель початкових класів

Звенигородської спеціалізованої

школи I-III ступенів №3

Звенигородської районної ради

Черкаської області

ДоСлІд – один із важливих методів пізнання природи

Завданням сучасної школи є пошук таких шляхів розвитку особистості, яка вміє мислити, правильно висловлювати думки, здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різних життєвих ситуаціях. Велике значення у вихованні в учнів суспільної активності, ініціативи, розуміти природу, відчувати її красу, берегти її багатства має вивчення природознавства. Щоб дитина могла усвідомити важливість своєї ролі в тому, щоб зробити світ кращим і здоровішим. І це почуття потрібно прищеплювати першокласникам з перших днів навчання в школі.

Метою освітньої галузі "Природознавство" зазначеної Державним стандартом початкової загальної освіти є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Серед досягнень зазначеної мети звертається увага на оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи. Що дає можливість реалізувати це на уроках природознавства. [1, с. 12] Програма першого класу побудована на дослідницькому принципі. В ході вивчення таких тем як «Світ, у якому ти живеш», «Світ неживої природи», «Світ живої природи», активно використовується дослідницькій підхід. Досліди дають можливість показати виникнення, розвиток і дію певного явища, розглянути ті чи інші властивості предметів або речовин, простежити хід якогось виробничого процесу, з'ясувати причинні взаємозв'язки в природі у доступній для дітей формі. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення.

Викладати цей предмет потрібно так «…щоб кожного схвилювало: як же це так – усе відбувається на моїх очах , а я й не замислювався над цим?» [2, ст. 49] Сухомлинський зазначав «Дитину має цікавити все: і те, що вона бачить навкруги, і те, що ніколи, не бачила. Нехай її думки проникають в дрімучі ліси тропічних країн, в глибину океану і в безмежний простір космосу. А завданням учителя і батька – розкрити перед дітьми книгу життя, живі, яскраві сторінки навколишнього світу. Нехай дитина відчує себе шукачем, і хай у юному серці запалиться вогник до жадоби пізнання» [3, ст. 64]

На уроках вчитель повинен використовувати ті методи, прийоми і засоби навчання, які будуть знайомити дітей із предметами та явищами шляхом чуттєвих сприймань. Сюди можна віднести слово вчителя, спостереження у природі, використання різних засобів наочності, практичні роботи, демонстрація дослідів, власні дослідження, робота на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці, проведення екскурсій, практичні заняття у кутку живої природи тощо. Особлива увага у вивченні природи приділяється досліду й експерименту, як самостійним категоріям природознавства, як найбільш діючим методам пізнання природи. Вони дають можливість побачити різноманітні процеси, властивості природних об'єктів, зрозуміти сутність природних явищ. До проблеми вивчення дослідів зверталися вчені Т.М. Байбара, М.Скаткіна, Г.Ковальова, В.Онищук, З.Клєпкіна, О.Я.Савченко, Л. Богуславська, С. Гончаренко, Л. Кондратенко, психологи Д.М. Богоявленський, П.Я. Гальперін, В.В.Давидов.

У процесі використання досліду молодші школярі повинні оволодіти не тільки знаннями про тіла і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, а й про спосіб його виконання (які практичні дії і в якій послідовності здійснюються), про прилади, матеріали та їх призначення.)

Використання дослідницьких форм організації навчання природознавства в початковій школі є ефективним засобом формування природознавчої компетентності в учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами. При проведенні дослідів на уроках учитель спрямовує дітей на самостійний і творчий пошук за допомогою послідовно поставлених запитань. Вони повинні самостійно дійти до висновку про властивості певних предметів, оточуючого середовища. Це розвиває інтерес учнів до навколишнього середовища, до виникнення окремих явищ, розвиває спостережливість і мислення, розкриває суть природних явищ і процесів. Уроки вчителям потрібно будувати так, щоб вони були цікавими, захоплюючими.

Під час вивчення природознавства велику увагу слід приділяти дослідно-практичній роботі учнів. Під час такої роботи у дітей виховується дослідницький підхід у здобуванні знань, з’являється інтерес до природи, можливість побачити різноманітні процеси, властивості природних об’єктів, зрозуміти сутність природних явищ.

Основна мета дослідів - навчити учнів самостійно пізнавати природу. Учні вчаться самі здобувати знання, вміння обгрунтовувати відповіді. З першого класу діти повинні набувати уміння і навички користуватися нескладним лабораторним обладнанням, вмінням спостерігати явища, розкривати причини. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за опадами, вітром, станом неба, рослинами, тваринами, працею людей. В.О.Сухомлинський зазначав: "Спостережливий учень ніколи не буває невстигаючим чи неграмотним". [4, ст.71 ]

На уроках варто проводити демонстраційні й фронтальні досліди. Демонстраційні - це коли учитель або учень демонструє дослід. Він проводиться під час вивчення нової теми, повторення та закріплення матеріалу або опитування. Фронтальний - дається завдання, а учні виконують. Під час дослідів спрямовується увага дітей на предмети і явища, які вивчаються, ставляться запитання; включаються пізнавальні завдання, які супроводжуються виконанням практичних завдань (виділити в предметах певні ознаки, порівняти предмети за однією ознакою, встановити зв’язок між живою і неживою природою, спостереження за сезонними змінами у природі).

Згідно досліджень Т. Байбари [5, с.19], дослід як метод пізнання, вид пізнавальної діяльності суб’єкта, включає такі структурні компоненти:

1. Осмислення власне предметних цілей досліду. Актуалізація знань про об’єкт, з яким проводиться дослід.

2. Планування досліду: визначення практичних дій, їх послідовності; вибір обладнання (приладів і матеріалів).

3. Виконання досліду: виконання практичних дій у необхідній послідовності; цілеспрямоване спостереження за об’єктом (змінами, які відбуваються, результатами змін) під час досліду; усвідомлення результатів спостереження; самоконтроль за процесом досліду.

4. Осмислення результатів досліду: узагальнення фактів; установлення взаємозв’язків; фіксація наслідків досліду (усно, письмово, графічно).

5. Закріплення результатів проведення досліду: знання цілей, власне предметних результатів, способів практичних і перцептивних дій і їх необхідній послідовності, приладів і матеріалів для виконання досліду та відповідних умінь.

Мета досліду досягається в результаті спостереження і осмислення наслідків практичних дій з об'єктом. Необхідною умовою для отримання знань про об'єкт є виконання практичних дій, дослідів.

Наприклад, щоб з’ясувати, які властивості має вода в 1 класі на уроці природознавства проводиться дослід: в склянку наливають чисту воду і нюхають її. Роблять висновок, що вода не має запаху. Щоб з’ясувати, яке значення має вода для життя рослин, проводиться дослід: полити рослину, а іншу – не поливають. Діти ведуть спостереження за кольором листя, стебла. Через деякий час порівнюють рослин і роблять характеристику обох рослин. Відмінність між рослинами пояснюється відсутністю води.

Наприклад для з’ясування умов, які потрібні для проростання насіння. У тарілку на зволожену тканину покласти насіння огірків і накрити тканиною. Поставити у тепле місце. Іншу тарілку з насінням поставити у холодне місце. Що спостерігали? Зробіть висновок, які умови потрібні для проростання насіння.

- Як же дізнатися, що повітря дійсно існує? Проведемо такий дослід. Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям. Що ви відчули? Рух повітря.

Отже, за допомогою дослідів учні визначають наслідки, роблять висновки. Досліди мають велике значення у навчальному процесі, розвивають дослідницькі навички у школярів, їх творчі здібності, самостійність, дають змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом.

Сучасне природознавство володіє великим різноманіттям методів досліджень, серед яких дослід – найефективніший засіб пізнання.

Література.

1. Державний стандарт початкової загальної освіти//Початкова школа. - 20.-№1.-С. 28-30.

2. Сухомлинський В.А. Сто порад учителеві. – К. Радянська школа, 1988.

3. Сухомлинський В.А. Школа природи. М. Советская педагогіка. – 1970. № 5.

4. Сухомлинський В.А. Сто порад учителеві. – К. Радянська школа, 1988.

5. Байбара Т.М. Дослід у процесі навчання природознавства // Початкова школа. - 2000. -№12.- с.19-21

Сагун Катерина Василівна,

вчитель початкових класів

Сагунівської загальноосвітньої школи I-III ступенів

Черкаської районної ради Черкаської області