- •Дипломна робота форми організації навчання природознавству в початковій школі
- •1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання
- •1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі
- •1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
- •2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
- •2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
- •IV. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
- •3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
- •4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.
- •V. Завдання додому.
- •I. Організація класу до уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.
- •2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.
- •Vі. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів.
- •1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
- •2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Vііі. Завдання додому.
- •1. Індивідуальне усне опитування.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.
- •3. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлень про запобігання викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.
- •4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м’язів та їх роботу.
- •VII. Підсумок уроку
- •VIII. Завдання додому
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Тварини в природі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Людина — живий організм »
- •9. Підсумки вікторини.
- •Актуальність дослідження розвивального навчання.
- •І. Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень.
- •Способи реалізації технології розвивального навчання
- •Поширення інноваційних педагогічних технологій у сучасній школі на уроках української мови.
- •Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій.
- •Висновок
- •Приклади уроків української мови в початкових класах сучасної школи
- •Конспект уроку.
- •Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі
- •Навчаю дітей милуватися природою
- •Сучасний урок природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання природознавства в початковій школі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання у процесі вивчення природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Організація ігрової діяльності учнів на сучасному уроці природознавства у початковій школі
- •Ігрова вправа «Вірю – не вірю»
- •Дидактична гра «Снігова куля»
- •Дидактична гра „Впізнай за описом”
- •Сюжетно-рольові ігри
- •Екскурсії та особливості їх проведення на уроках природознавства в початковій школі
- •Використання дидактичних ігор на уроках природознавства в початкових класах
- •Література
- •Організація дослідницької діяльності учнів початкових класів
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Vі. Закріплення і осмислення знань
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Організація навчально-пізнавального процесу на уроках природознавства у початковій школі
- •Екскурсія в природу
- •Хід екскурсії:
- •Хід спостереження:
- •План роботи над проектом:
- •Література
- •Форми проведення навчальних занять з природознавства
- •Список використаної літератури
- •Формування природознавчої компетентності молодших школярів засобами інноваційних підходів до викладання предмета
- •Урок-презентація як одна з форм проведення навчальних занять з природознавства
- •Організація спостережень і досліджень на уроках природознавства і в позаурочний час в 1 класі за новою програмою
- •Організація і проведення екскурсій у початковій школі
- •Екскурсія у ліс
- •Хід екскурсії
- •Дослід і експеримент як методи наукового пізнання природи
- •Список літератури
- •Дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій
- •Ключові компетентності:
- •Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
- •План уроку-екскурсії
- •Завдання для виконання кожною парою під час екскурсії:
- •Заповніть таблицю:
- •«Галерея вивченого»
- •Використання ікт на уроках природознавстВа
- •Список літератури
- •ДоСлІд – один із важливих методів пізнання природи
- •Дослід – один із важливих методів пізнання природи
- •Список використаних джерел
- •Форми роботи на уроках природознавства
- •Розвиток самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в 1 класі
- •Список використаної літератури:
- •Використання технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початковій школі для реалізації компетентнісної спрямованості вивчення предмету
- •Заняття з елементами тренінгу у 3 класі – вимога сьогодення
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
Організація і проведення екскурсій у початковій школі
Педагоги, психологи, методисти переконливо довели, що процес формування і розвитку особистості повинен починатися з перших днів життя людини, що створює сприятливі умови для розкриття потенційних можливостей дитини. Виявленню і розкриттю цих можливостей сприяє проведення екскурсій.
Протягом багатьох років у навчальних програмах початкових класів масової і допоміжної шкіл значне місце у вивченні природознавчого матеріалу приділяється екскурсіям і предметним урокам, на яких предмети і явища розглядаються в природних умовах.
Ціль таких уроків – ознайомити учнів з об'єктами і явищами природи за допомогою дослідів, спостереження, самостійної роботи.
Зміст екскурсій повинен мати безпосередній зв'язок із пройденим на попередніх уроках матеріалом. У той же час отримані на екскурсіях уявлення, результати спостережень і зібрані матеріали використовують на уроках.
Дослідницький підхід до вивчення природи дозволяє на екскурсіях навчати учнів орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, установлювати зв'язок між предметами, що спостерігаються, і явищами природи, сприяючи формуванню навичок самостійного вивчення навколишньої дійсності.
У початковій школі урок-екскурсія розглядається як особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою у природі: на луці, в полі, лісі, саду тощо. На уроках-екскурсіях, як і на предметних уроках, учні вивчають об'єкти і явища природи, але тут вони можуть бачити їх у середовищі існування, а отже, повніше і глибше вивчити властивості, різноманітність, встановити зв'язки організмів один з одним і з середовищем, умовами існування. Проведення екскурсій є могутнім чинником естетичного розвитку, споглядання за об'єктами природи в різні пори року розвиває у дітей прагнення бачити прекрасне і досконале, притаманне природі, породжує бажання досліджувати природу, знати про неї якомога більше, прищеплює бережливе ставлення до природи, привертає увагу до раціонального використання природних багатств. Зрештою, перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.
Екскурсії з природознавства повинні бути пов'язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов'язкових екскурсій, достатніх для вивчення кожної теми. Водночас учитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається.
Як і будь-який урок, урок-екскурсія має певну макроструктуру:
організація класу;
постановка мети і завдань уроку, загальна мотивація;
засвоєння нових знань, умінь і навичок;
підсумок уроку;
домашнє завдання (крім 1 класу).
Кожній екскурсії має передувати серйозна підготовча робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити її зміст.
Я спочатку визначаю тему і мету екскурсії, а потім проходжу визначений маршрут з огляду на майбутню екскурсію. Це дає можливість уточнити зміст екскурсії, впевнитися в наявності потрібних об'єктів, визначити приблизну тривалість кожного етапу уроку-екскурсії. На основі цієї екскурсії я складаю план уроку-екскурсії з дітьми, в якому встановлюю послідовність її проведення. Наступні екскурсії в природу (у парк, ліс, до водойми) також потребують подібної підготовки, і до того ж конкретного обладнання, наприклад , папки для збирання рослин. Своїх учнів я попереджаю про майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому обов'язково зазначаю точне місце її проведення, маршрут, тривалість екскурсії та що учні повинні взяти із собою, як одягтися. Обов'язково проводжу бесіду з техніки безпеки.
У структурі уроку-екскурсії виділяю такі етапи:
організаційний момент (0,5-1 хв);
вступна бесіда (2-3 хв);
самостійна робота (20-25 хв);
бесіда за матеріалами самостійних робіт (10-15 хв);
підсумок уроку (2-3 хв).
У 1 класі, на початковому етапі залучення дітей до уроків-екскурсій, можна змінювати хронологію етапів уроку-екскурсії на свій розсуд. Наприклад, етапу самостійної роботи може й не бути або він триватиме значно менше від зазначеного часу. Подовження цього етапу відбувається поступово і залежить від готовності першокласників до самостійного виконання завдань.
Вступну бесіду до екскурсії можна провести у класі або на місці екскурсії. Учитель ознайомлює дітей з темою, метою, завданнями, змістом і планом екскурсії. План рекомендується обговорити з учнями, допускаючи деякі зміни. У бесіді потрібно нагадати правила поведінки на екскурсії, наголосити на дотриманні дисципліни. Учитель повинен пам'ятати, що на екскурсії він відповідає за здоров'я і життя дітей.
Найважливішим етапом уроку-екскурсії є робота учнів, під час якої з метою засвоєння, систематизації та застосування знань, умінь і навичок діти проводять спостереження за предметами та об'єктами неживої і живої природи. Спостереження організовується за завданнями, які мають допомогти учням здійснити порівняння об'єктів, що вивчаються, розглянути об'єкт за частинами, дати характеристику окремим властивостям об'єкта тощо. Якщо діти достатньо підготовлені, то ця частина екскурсії проводиться у вигляді самостійної роботи.
З метою правильного формування певного поняття в молодших школярів учитель повинен дотримуватися такої послідовності на екскурсії під час ознайомлення з дикими тваринами (у лісі чи музеї): спочатку називає тварину, потім розповідає про її повадки, спосіб живлення, деякі особливості будови, а далі пропонує уважно оглянути тварину (1-2 хв).
Далі вчитель привертає увагу дітей до найхарактерніших ознак тварини (наприклад: розглядають форму дзьоба, кігтів у дятла, з'ясовують, яке значення це має для птаха, знаходять та розглядають кузню дятла і шишки, з яких дятел видовбав насіння).
Учитель має залучати дітей до активної самостійної роботи - збору матеріалу (листя, гілок тощо), стежити за роботою учнів, допомагати їм у разі потреби, не підказуючи готової відповіді. Щоб зосередити увагу учнів, потрібно урізноманітнювати методи і прийоми роботи.
На екскурсії можна вчити дітей збирати природний матеріал. Наприклад, у лісовій підстилці разом з дітьми можна відшукати пророщене насіння або сходи дерев, кущів. їх можна викопати, а потім висадити і доглядати за ними на шкільній ділянці. Можна зібрати колекцію плодів і насіння рослин місцевого лісу; плоди і насіння для підгодівлі птахів узимку, колекцію комах - шкідників лісу, поля. Слід навчити дітей, як збирати рослини для гербарію.
Наприкінці екскурсії потрібно зробити підсумок: повторити те основне, про що учні дізналися, відзначити кращих учнів, зробити зауваження щодо дисципліни.
