Організація і проведення екскурсій у початковій школі

Педагоги, психологи, методисти переконливо довели, що процес формування і розвитку особистості повинен починатися з перших днів життя людини, що створює сприятливі умови для розкриття потенційних можливостей дитини. Виявленню і розкриттю цих можливостей сприяє проведення екскурсій.

Протягом багатьох років у навчальних програмах початкових класів масової і допоміжної шкіл значне місце у вивченні природознавчого матеріалу приділяється екскурсіям і предметним урокам, на яких предмети і явища розглядаються в природних умовах.

Ціль таких уроків – ознайомити учнів з об'єктами і явищами природи за допомогою дослідів, спостереження, самостійної роботи.

Зміст екскурсій повинен мати безпосередній зв'язок із пройденим на попередніх уроках матеріалом. У той же час отримані на екскурсіях уявлення, результати спостережень і зібрані матеріали використовують на уроках.

Дослідницький підхід до вивчення природи дозволяє на екскурсіях навчати учнів орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, установлювати зв'язок між предметами, що спостерігаються, і явищами природи, сприяючи формуванню навичок самостійного вивчення навколишньої дійсності.

У початковій школі урок-екскурсія розглядається як осо­бливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою у природі: на луці, в полі, лісі, саду тощо. На уроках-екскурсіях, як і на предметних уроках, учні вивчають об'єкти і явища при­роди, але тут вони можуть бачити їх у середовищі існування, а отже, повніше і глибше вивчити властивості, різноманітність, встановити зв'язки організмів один з одним і з середовищем, умовами існування. Проведення екскурсій є могутнім чинни­ком естетичного розвитку, споглядання за об'єктами природи в різні пори року розвиває у дітей прагнення бачити прекрасне і досконале, притаманне природі, породжує бажання досліджу­вати природу, знати про неї якомога більше, прищеплює береж­ливе ставлення до природи, привертає увагу до раціонального використання природних багатств. Зрештою, перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.

Екскурсії з природознавства повинні бути пов'язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов'язкових екскурсій, достатніх для вивчення кожної теми. Водночас учитель може вносити зміни в тематику екскур­сій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається.

Як і будь-який урок, урок-екскурсія має певну макрострук­туру:

• організація класу;

• постановка мети і завдань уроку, загальна мотивація;

• засвоєння нових знань, умінь і навичок;

• підсумок уроку;

• домашнє завдання (крім 1 класу).

Кожній екскурсії має передувати серйозна підготовча робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити її зміст.

Я спочатку визначаю тему і мету екскурсії, а потім проходжу визначений маршрут з огляду на майбутню екскурсію. Це дає можливість уточнити зміст екскурсії, впевнитися в наявності потрібних об'єктів, визначити приблизну тривалість кожного етапу уроку-екскурсії. На основі цієї екскурсії я складаю план уроку-екскурсії з дітьми, в якому встанов­люю послідовність її проведення. Наступні екскурсії в природу (у парк, ліс, до водойми) також потребують подібної підготовки, і до того ж конкретного обладнання, наприклад , папки для зби­рання рослин. Своїх учнів я попереджаю про майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому обов'язково зазначаю точне місце її проведення, маршрут, тривалість екс­курсії та що учні повинні взяти із собою, як одягтися. Обов'язково проводжу бесіду з техніки безпеки.

У структурі уроку-екскурсії виділяю такі етапи:

• організаційний момент (0,5-1 хв);

• вступна бесіда (2-3 хв);

• самостійна робота (20-25 хв);

• бесіда за матеріалами самостійних робіт (10-15 хв);

• підсумок уроку (2-3 хв).

У 1 класі, на початковому етапі залучення дітей до уроків-екскурсій, можна змінювати хронологію етапів уроку-екскурсії на свій розсуд. Наприклад, етапу самостійної роботи може й не бути або він триватиме значно менше від зазначеного часу. Подовження цього етапу відбувається поступово і залежить від готовності першокласників до самостійного виконання завдань.

Вступну бесіду до екскурсії можна провести у класі або на місці екскурсії. Учитель ознайомлює дітей з темою, метою, завданнями, змістом і планом екскурсії. План рекомендується обговорити з учнями, допускаючи деякі зміни. У бесіді потрібно нагадати правила поведінки на екскурсії, наголосити на дотриманні дисципліни. Учитель повинен пам'ятати, що на екскурсії він відповідає за здоров'я і життя дітей.

Найважливішим етапом уроку-екскурсії є робота учнів, під час якої з метою засвоєння, систематизації та застосування знань, умінь і навичок діти проводять спостереження за пред­метами та об'єктами неживої і живої природи. Спостереження організовується за завданнями, які мають допомогти учням здійснити порівняння об'єктів, що вивчаються, розглянути об'єкт за частинами, дати характеристику окремим властивостям об'єкта тощо. Якщо діти достатньо підготовлені, то ця частина екскурсії проводиться у вигляді самостійної роботи.

З метою правильного формування певного поняття в молод­ших школярів учитель повинен дотримуватися такої послідов­ності на екскурсії під час ознайомлення з дикими тваринами (у лісі чи музеї): спочатку називає тварину, потім розповідає про її повадки, спосіб живлення, деякі особливості будови, а далі про­понує уважно оглянути тварину (1-2 хв).

Далі вчитель привертає увагу дітей до найхарактерніших ознак тварини (наприклад: розглядають форму дзьоба, кігтів у дятла, з'ясовують, яке значення це має для птаха, знаходять та розглядають кузню дятла і шишки, з яких дятел видовбав на­сіння).

Учитель має залучати дітей до активної самостійної роботи - збору матеріалу (листя, гілок тощо), стежити за роботою учнів, допомагати їм у разі потреби, не підказуючи готової відповіді. Щоб зосередити увагу учнів, потрібно урізноманітнювати мето­ди і прийоми роботи.

На екскурсії можна вчити дітей збирати природний мате­ріал. Наприклад, у лісовій підстилці разом з дітьми можна від­шукати пророщене насіння або сходи дерев, кущів. їх можна викопати, а потім висадити і доглядати за ними на шкільній ділянці. Можна зібрати колекцію плодів і насіння рослин міс­цевого лісу; плоди і насіння для підгодівлі птахів узимку, ко­лекцію комах - шкідників лісу, поля. Слід навчити дітей, як збирати рослини для гербарію.

Наприкінці екскурсії потрібно зробити підсумок: повторити те основне, про що учні дізналися, відзначити кращих учнів, зробити зауваження щодо дисципліни.