Організація спостережень і досліджень на уроках природознавства і в позаурочний час в 1 класі за новою програмою

Основна мета навчального предмета «Природознавство» – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Серед основних завдань для досягнення зазначеної мети є формування дослідницьких умінь і здатності спостерігати за об’єктами і явищами живої і неживої природи. [5, с. 186]

В державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зазначено, що учні 1 класу спостерігають в групі за об’єктами живої і неживої природи, досліджують природні об’єкти, створені людиною, спостерігає досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту, досліджують властивості повітря, спостерігає за життям тварин, в живому куточку. [5, с.188-190]

Спостереження – це цілеспрямоване, планомірне сприймання об’єктів навколишньої дійсності, яке потребує вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а й прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно сприймати предмет, щоб отримати необхідне уявлення про нього. [2, с. 11]

Дитина, яка вміє спостерігати, більше сприймає, глибше мислить і розуміє. Це полегшує їй засвоєння знань та умінь, забезпечує кращі результати в навчанні, викликає позитивні емоції, розвиває пізнавальні інтереси, впливає на поведінку.

Але не всі діти, які приходять до 1 класу, вміють спостерігати. Цьому треба вчити. І у процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. Спостереження є способом організації взаємопов’язаної діяльності учителя і учнів. У структурі спостереження виділяють такі компоненти:

1. Мета спостереження.

2. План спостереження.

3. Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.

4. Висновки спостереження.

За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасні і довготривалі. За формою організації навчально-пізнавальної діяльності спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні.

У процесі навчання спостереження за місцем використання розподіляються на: випереджувальні, опорні і розширювальні.

За характером пізнавальної діяльності учнів спостереження бувають репродуктивними і творчими. [3, с. 11-15]

З перших днів перебування у школі діти отримують перші уявлення про матеріальність світу, зв’язки живого і неживого, усвідомлюють значення природних багатств для господарської діяльності людини, необхідність охорони навколишнього середовища. І допоможуть в цьому правильно організовані фенологічні спостереження.

Фенологія – це система знань про сезонний розвиток органічної природи, зумовлені зміною пір року. [6, с.19] Об’єктом спостережень можуть бути будь-які природні комплекси: ліс, парк, сад, город, водойма або ж атмосферні явища.

Біля нашої школи є невеликий сад, парк і ділянки. Це і є об’єкт спостережень. Перші спостереження розпочинаються восени: рання осінь, золота осінь, пізня осінь.

Дітям пропонується обрати куточок для спостережень: сад, парк або город. Перед спостереженням за живою природою звертаю увагу на об’єкти неживої природи.

• Яка сьогодні погода? Чи є хмари? Які вони?

• Чи є сонце? Як воно світить?

• Коли ви йшли до школи, було тепло чи прохолодно?

Під час спостережень використовую набуті знання і досвід дітей ще в дитячому садку.

• Чи багато пташок ви бачите?

• Куди вони відлітають? Чому?

• Чи всі пташки відлітають в теплі краї?

• Як тварини готуються до зими?

Якщо діти вибрали фруктовий сад, спостерігаємо за тим чи є плоди на деревах, куди вони поділись, якого кольору листя, яка травичка. Серед паркових насаджень діти відгадують загадку про ялинку, підбігають до неї і пальчиками торкаються голочок, шишок.

• Чи є плоди на ялинці? Як вони називаються?

• У шишках достигає насіння, яким взимку полюбляють ласувати пташки.

• А яке дерево називають «пташиною їдальнею»? (Горобина)

• На що схожі китички горобини? (На яскраві ліхтарики)

Коли погода не дає можливості вийти на двір, ми маємо можливість спостерігати за неживою і живою природою з вікон другого поверху. Після другого уроку у нас є динамічна перерва, яка триває 40хв. І, хоча б раз на тиждень, діти мають можливість спостерігати за деревами, кущами, трав’янистими рослинами. Всі результати спостережень відображаються в календарі природи. Чергові учні виставляють в прозорі кишеньки картки з умовними позначеннями ( стан неба, вітер, опади чи інші атмосферні явища).

У класі більшість дітей гарно малює (відвідують художню школу), тому часто в групах виконують завдання: відобразити сезонні змінив живій і неживій природі. Потім малюнки вміщуємо в календарі, а також використовуємо для підбиття підсумків фенологічних спостережень.

Підчас проведення екскурсій використовую рухливі і розвиваючі ігри:Впізнай дерево», «Вибери дерево», «Хто швидше» ( вчитель називає дерево, а діти підбігають до нього) та інші.

Під час підбиття підсумків пропоную перевірити пам’ять дітей:

• Скільки було яблунь (груш, горіхів, вишень, ялинок)?

• Яке найвище дерево в нашому саду? Які рослини найнижчі?

• Які предмети неживої природи ви бачили?

• Що нового ви дізнались?

Підчас спостережень за природою використовую вірші українських і російських поетів та дитячі пісні (про сонце, дощик, ліс, пори року)

Чим ближче до зими діти спостерігають за скороченням дня і збільшенням тривалості ночі, за рухом Сонця на небі:

• Чи високо Сонце на небі?

• Коли були перші морози?

• Коли випав перший сніг?

З настанням весни розширюється коло об’єктів спостереження: розгортання перших листочків, розгортання квіткових бруньок, ріст молодих гілок на ялинках.

• На якому дереві найперше з’явились листочки, а на якому найпізніше?

• Яке дерево зацвіло найпершим, а яке найпізніше у нашому садку?

• Які роботи виконуються на ділянках?

Під час проведення спостережень особливу увагу звертаю на природоохоронну роботу. Діти вже знають, що листочки на деревах – це маленькі заводи з виробництва кисню, яким дихає все живе, що ліси – легені нашої планети Земля і дерева треба оберігати і насаджувати нові.

Великі можливості для організації спостережень надають уроки природознавства. Наприклад: під час вивчення теми «Як людина пізнає світ» діти пересідають за окремі столики і працюємо в групах. Кожна група отримує предмети для спостережень і досліджень: кактус, квітку (чорнобривці), помідор, частику гілочки ялини, ягоди малини шматочок лимону, малюнки тварин.

Діти виконують завдання вчителя.

• Подивіться на малюнок ведмедя. Якого він кольору? (Якого кольору лисичка, зайчик?)

• Що допомогло вам це побачити? (Очі. На дошку виставляю малюнок очей.)

• Піднесіть квітку ближче до обличчя. Що ви відчули? (Запах.)

• За допомогою чого ви відчули? (Ніс)

• Як ви думаєте: до чого приємніше торкатись - до помідора чи кактуса чи ялинки? Чому? Як ви це відчули? (На дотик рукою)

• А, якби ви торкнулись до кактусу спиною чи ногою, відчули б ви колючки? (Так. Отже орган дотику вся шкіра)

• Попробуйте на смак лимон і малину. Що допомогло вам відрізнити кислий лимон і солодку малину? (Язик)

• Що ще ми можемо відчути за допомогою язика? (Холодне, гаряче, смачне, несмачне, солоне, гірке)

• Послухайте голоси птахів і музику.(Запис). За допомогою чого ми чуємо?(Вуха)

• Подивіться на ці малюнки. Що ви бачите? Це наші органи чуттів. За допомогою них ми сприймаємо навколишній світ.

На цьому уроці використовую загадки про органи чуттів та ігри: «Око, вухо», «Відгадай чий голос», «Що змінилось?», «Хто краще чує», «Що я бачу?», «Вгадай предмет за описом» [3, с. 25-27).

Для проведення уроку «Спостереження і досліди» готую для кожної групи предмети для спостереження: гілочки калини і горобини, склянки з водою, шматочки льоду (з морозильної камери), склянки з теплою і холодною водою, тарілки з насінням і зерном (соняшника, гарбуза, кукурудзи, пшениці, вівса, гречки) і одну торбинку з предметами ( палички для лічби, ручка, м’ячик для пінг-понгу, котушка ниток, гумка, шматок крейди, тощо). Діти в групах за столиками ведуть спостереження та досліди під керівництвом вчителя.

• Що таке спостереження, а що таке дослід?

Спостереження – це, коли ми уважно спостерігаємо за предметом чи об’єктом. А дослід – це відтворення певного явища в певних умовах із метою дослідження.

Діти спостерігають за гілочками калини і горобини ( з плодами).

• Гілочки яких рослин лежать у вас на столах?

• Як можна розрізнити ці рослини? (За листками і плодами)

• Які листки в горобини? (Вузенькі, маленькі, прикріплені на одній гілочці)

• А в калини? (Один великий схожий на долоню)

• Які ягоди? Понюхайте плоди, покуштуйте на смак?

Це ми спостерігали за рослинами, порівнювали їх.

• Всі ми бачимо як на весні від теплого сонечка швидко тане лід на річках. Зараз ми проведемо дослід. Вкиньте шматочок льоду в склянку з водою. А тепер поставте склянки в мисочку з гарячою водою.

• Чи тане лід? Чому?

• Це ми провели дослід.

Потім діти виконують досліди, які пропонуються в підручнику [4, с.11].

Для того, щоб провести наступний дослід, діти по черзі зав’язують очі і на дотик впізнають насіння соняшника, гарбуза, кукурудзи тощо. А в торбинці впізнають на дотик предмет, який вони не бачать. Робиться висновок, що шкіра – органа дотику, який допомагає впізнати предмет навіть тоді, коли ми його не бачимо.

Які предмети допомагають вести спостереження? (Бінокль, телескоп, лупа, мікроскоп – ми можемо збільшити зображення, або наблизити об’єкт.) Діти мають змогу роздивитися листочки калини і горобини в лупу і підійти до вікна подивитись в бінокль.

До уроку на тему «Що потрібно організму для життя» поставили з дітьми довготривалий дослід. У пластиковому посуді проростили насіння квасолі. Один екземпляр залишила в класі на вікні, Другий закрила в коробці (його не поливали), а третій поставила в морозильну камеру. На уроці діти зробили висновок, що потрібно для життя живих організмів: тепло, вода, сонячне світло.

Для проведення таких уроків потрібна велика підготовка і хороша матеріальна база. Виручають батьки і наші шкільні кабінети біології, хімії, фізики. А також виготовлене і зібране учнями минулих випусків.

Для вивчення гірських порід у класі є колекція, яка складається з піску, торфу, кам’яного вугілля граніту, кам’яної солі, крейди, глини, графіту (з простого олівця). Тому діти мають можливість спостерігати і торкатися пальчиками кожного зразка.

• Які на дотик: тверді чи сипучі? Чи залишає слід, якщо провести по паперу? Чи

можна розламати, розкришити?

• Візьміть лупи і придивіться пильніше: чи гладенькі, чи мають крупинки? Одного кольору чи є вкраплення інших кольорів?

На основі дитячого досвіду і спостережень робляться висновки про різноманітність гірських порід. Тут же ставляться проблемні питання:

• Як люди використовують гірські породи?

• Чи можуть закінчитися гірські породи, які людина використовує для опалення житла, для виробництва палива?

• Чи потрібно бережно їх використовувати, економити?

Під час вивчення тем «Яку будову мають рослини», «Які бувають рослини» діти мають змогу спостерігати за будовою рослин, за їх різноманіттям за допомогою гербаріїв, зробити висновки, що всі рослини мають однакову будову: корінь, стебло, листя, квітку, плід і різноманітну форму, колір, розмір. Першокласники отримують завдання вдома разом з батьками провести спостереження, які дерева, кущі і трав’янисті рослини ростуть у саду, на городі, біля хати. Які частини рослини використовують для їжі.

Під час ознайомлення з тваринним світом в умовах класу не має можливості організувати спостереження, але, завдяки документальним фільмам, які записані на дисках, можна побачити життя диких тварин, провести спостереження за їх будовою, пристосування до життя в природному середовищі, за їхньою поведінкою.

• Хто доглядає за дикими тваринами?

• Що потрібно робити тваринам, щоб вижити?

• Що спільного, що відмінного в будові тварин?

Вдома діти спостерігають за свійськими тваринами за допомогою батьків.

• Чи можуть прожити свійські тварини без догляду людей?

• Чим годують курей? Що їсть кролик?

• Як доглядають за каченятами, курчатами?

• Яка користь людям від котів і собак? Навіщо люди тримають їх вдома?

Систематичні спостереження за природою, накопичення фактів і уявлень розширює кругозір дітей, допомагає вихованню позитивних якостей особистості як працьовитість, охайність, забезпечує формування в учнів уміння систематично працювати, розвивати ініціативу та самостійність. Тому, організовуючи спостереження за об’єктами, предметами і явищами живої і неживої природи, вчитель повинен продумати все до найменших деталей.

Література

1. Андрусенко І. Особливості навчання природознавства у першому класі. Поч. школа №9 2012.

2. Байбара Т. Спостереження у процесі навчання природознавства. Поч. школа №6 2000.

3. Володарська М., Ривкіна О. Усі уроки природознавства в 1 класі. Харків. Видавнича група «Основа» 2012.

4. Гільберг Т., Сак Т. Природознавство 1 клас. Київ «Генеза» 2012

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. Київ. Видавничий дім.

Опалко Наталія Миколаївна,

вчитель початкових класів

Черкаської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №32