Список використаних джерел

1. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства у початкових класах. — К.: Вища школа, 1975;

2. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. — М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001;

3. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — К.: Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2000;

4. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. — 2003. — № 2;

5. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006.

Бойко Ольга Полікарпівна,

вчитель початкових класів

Макіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Смілянської районної ради

Організація ігрової діяльності учнів на сучасному уроці природознавства у початковій школі

Сьогодні вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формуванням у дітей уявлень про природу та її компоненти.

Метою курсу «Природознавство» в початкових класах є виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності [1]. Цьому сприяє посилення розвиваючої функції гри на уроках природознавства. 

«Гра – це величезне світле вікно. Через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ» [4]. Так писав видатний педагог В.О.Сухомлинський, який порівнював гру з іскоркою, що запалює в дітях вогник допитливості і любові до знань. І це справді так, оскільки гра має надзвичайно багато навчальних і виховних можливостей.

1. Гра активізує й урізноманітнює навчальний процес, знімає напруженість дітей на уроці, створює стабільну ситуацію успіху в навчанні.

2. Гра забезпечує розумовий, світоглядний і особистісний розвиток кожної дитини, сприяє позитивній зміні рівнів активності учнів: від репродуктивного через пошуковий до творчого.

3. Гра спонукає дітей до інтелектуальної роботи, успішне виконання якої дає учасникам моральну насолоду, оскільки піднімає їх у власних очах.

4. Гра впливає на формування особистості дитини: завдяки грі школярі вчаться виборювати перемогу, прагнуть до успіху, контролюють волю, досягають поставленої мети, вимогливо ставляться до себе, бачать перспективу власного зростання й усвідомлюють потребу самовдосконалення.

5. Гра сприяє вихованню в дітей товариськості, виховує навички колективної праці, поглиблює комунікабельність [3].

На сучасному уроці природознавства в початковій школі ігрова діяльність використовується в таких випадках:

• як самостійний елемент в технології для засвоєння поняття, теми та навіть розділу навчального предмета;

• як елемент більш загальної технології, наприклад, проектної;

• як урок або його частина;

• як технологія позакласної роботи.

На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку – чітко поставлену мету навчання й відповідні їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Для створення ігрової форми заняття учителю варто використати наступний алгоритм:

• дидактичну мету сформулювати перед учнями у формі ігрового завдання;

• здійснення навчальної діяльності учнів спланувати за правилам гри;

• навчальний матеріал використовувати в якості ігрового засобу;

• у навчальну діяльність ввести елемент змагання, що переводить дидактичне завдання в ігрове;

• успішне виконання дидактичного завдання пов'язати з ігровим результатом [1].

Ігри, які застосовуються на уроках природознавства, багатогранні й досить різноманітні. Можна виділити наступні види ігор: дидактичні, ділові сюжетні, імітаційні, інтелектуальні ігри [3]. Розглянемо окремі з них.

Дидактичні ігри природознавчого змісту

Важливим засобом для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх самостійності мислення є дидактичні ігри. Ці ігри проводяться під час прогулянок, екскурсій, на уроці для узагальнення знань та формування конкретних елементарних понять про природу [1].

Саме дидактична гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб [3].

Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає в засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв’язування навчальної проблеми, поставленої грою. Основними структурними компонентами дидактичної гри є: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результати гри.

Дидактичні ігри та ігрові вправи, як правило, використовуються на різних етапах уроку природознавства.