Сучасний урок природознавства у початковій школі

На сучасному етапі розвитку української школи одним із основних завдань є підвищення якості навчання молодших школярів, активніша і цілеспрямованіша підготовка їх до подальшого навчання та практичної діяльності. Запровадження нового змісту освіти сприяє підвищенню теоретичного рівня знань учнів, розвитку їх інтелектуальних здібностей. Проте якість знань учнів ще невисока. Особливо діти відчувають труднощі, відчувають труднощі, коли треба пояснити сутність виучуваних явищ, розкрити взаємозв’язки між ними. Далеко не всі учні можуть застосовувати набуті знання в змінених умовах, наближених до життя. Формувати ці уміння і навички покликані уроки природознавства [7, с.2]

Сьогодні природознавча освіта набуває великого значення для розвитку та виховання дитини, закладен­ня основ активного, екологічно орієнтованого світо­гляду школярів. Молодший шкільний вік — найбільш вдалий момент для становлення соціальне активної особистості, адже початкова школа — це початкова ланка формування екологічної культури. На­вчання природознавства ії має бути активним, цікавим, раціональ­ним, максимально наближеним до життя, з безпосеред­німи контактами з природними матеріалами та самою природою. Саме тому вчитель повинен постійно працювати над удосконаленням методики проведення уроків природознавства та урізноманітнювати форми організації навчання. Ідеальну основу для вивчення природознавства в початковій школі утворюють інтерактивні методи у поєднанні з класичними методами навчання. Щоб активізувати пізнавальну діяльність школярів, слід використовувати завдання розвивального харак­теру, загадки, казки, вікторини, ребуси, ситуативні за­вдання екологічного змісту. У процесі дослідження з’ясовано, що використання інтерактивних методів навчання в початковій школі відповідає особистісно-орієнтованому навчанню, має значний вплив на особистість молодшого школяра, допомагає формуванню активності, самостійності, творчості, здатності адаптуватися до змін в оточуючому середовищі.

Велике значення для розвитку активності учнів на уроці мають гра і змагання, які сприяють розвитку мис­лення, пам'яті, уваги, здатності до аналізу та синтезу, вдосконаленню конструктивних умінь і творчих мож­ливостей, формуванню природоохоронних умінь. Гра створює комфортні умови для кожної дитини, щоб на­вчальна діяльність позбулася негативного психологіч­ного напруження і перетворилася на радісний і цікавий процес.

Неможливо виховувати творчу особистість без впро­вадження нових технологій навчання [4, с.27]. впровадження інтерактивних форм та методів у практику на уроках природознавства у початкових класах потрібно починати з простих («Мозковий штурм», «Коло ідей», рольові ігри) та поступово переходити до більш складних («Діалог», «Метод моделювання ситуації» та ін.)

Рольові ігри

Вони є основним прийомом на інтерактивних заняттях. У рольовій грі учасникам пропонується «зіграти рослину чи тварину або розіграти певну проблемну ситуацію. Для позначення методик цього типу також використовують близькі назви (імітації, ділові ігри, моделювання). Як показує досвід, ці методики сприяють розвитку критичного мислення, комунікативних навичок, навичок розв’язання поблем, відпрацювання різних варіантів поведінки у проблемних ситуаціях , вихованню розуміння позиції інших.

Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, реального випадку, життєвого конфлікту.

Для розбору певної ситуації еобхідно звертати увагу на основні моменти. Якими є факти: Що відбулося? Що відбулося? Де і коли? Хто учасники ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв’язуючи ситуації, якщо вони суперечливі?

Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бут наведені на захист позиції кожної із сторін? На яку інформацію ми можемо спиратися, захищаючи тк чи іншу позицію?

У чому полягає рішення: Якмм буде розв’язання ситуації? Чому с аме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв’язання? [1, с.3]

Дискусія

Дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Використання методу дискусії на уроках природознавства у початковій школі активізує розумову діяльність учнів, розвиває логічне та зв’язне мовлення. Дискусія – метод обговорення ситуації, висловлення своєї точки зору з приводу конкретного питання. Дискусія повинна бути проблемною. Світовий педагогічний досвід накопичив низку прийомів організації обміну думками, які є згорнутими формаи дискусії [6, с.47]. До них належать: «круглий стіл», «засідання експертної групи», «форум», «дебати». А в 1-2 класах доцільно ознайомити учнів з елементарними прийомами ведення дискусії у вигляді дидактичної гри «Обери позицію». Теми можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад: «Сніг: добре чи погано?», «Вітер: за і проти» і т.п.

Разом з тим, ефективність навчання значною мірою залежить не лише від змісту і методів навчання, а й від форм його організації. Тому нерідко творчі вчителі використовують нестандартні уроки.

Нестандартні уроки — це навчальні заняття, що не мають традиційної структури. Особли­вості нестандартних уроків полягають у такому структуруванні змісту і форми, яке б виклика­ло в учнів зацікавлення, сприяло їх оптимальному розвитку й вихованню. Нестандартний урок ефективно стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. На­вчання на уроці спрямоване на розширення та поглиблення їхніх знань, формування працьови­тості, потрібних у житті навичок та умінь.

Проведення таких уроків свідчить і про спроби вчителів вийти за межі шаблона в побудові методичної структури заняття. І в цьому полягає їх позитивна складова. Але з таких уроків не­можливо побудувати весь процес навчання: вони гарні як розрядка, як свято для учнів. Для не­стандартних уроків характерні колективні способи роботи, активізація пізнавальної діяльнос­ті учнів, партнерський стиль взаємодії, інтерес до навчального матеріалу, зміна ролі вчителя [2, с.14].

До найпоширеніших різновидів нестандартних уроків відносяться: урок-подорож, урок-екскурсія, урок-конкурс, урок-КВК, брейн-ринг, урок-конференція. Кожен такий урок природознавства — це мандрівка в природу, яка поєднується з дослідженнями та практич­ною діяльністю учнів.

В даний час освітяни України працюють над впровадженням положень нового Державного стандарту, який побудовано на компетентнісному підході до навчально-виховного процесу. Особливе місце відводиться розвитку самоосвітньої компетентності. Одним із шляхів реалізації цього завдання при вивченні природознаства є включення до навчального процесу науково-дослід­ницької діяльності вже у початковій школі, адже мо­лодший шкільний вік — один із найважливіших етапів у житті дитини. Він багато в чому визначає її подаль­ший розвиток [3, с.98].

Цей вид інтелектуально-творчої роботи у початко­вих класах перебуває на етапі становлення. З огляду на небагатий власний досвід молодшого школяра в до­слідницькій діяльності, значну роль у організації ві­діграють не тільки дитячі дослідження, а й спеціальні заняття з формування відповідних умінь, які є складо­вою частиною загальнонавчальних умінь та навичок, необхідних учням для успішного навчання.

Дослідження сприяють розумовому розвитку мо­лодших школярів, тому що побачене на власні очі під час заняття викликає в дітей прагнення не тіль­ки запам'ятати явище, а й пояснити його. У зв'язку з дослідженнями в учнів виникають численні «чому», з якими вони звертаються до вчителя або на які праг­нуть знайти відповідь самі. При цьому діти аналізують, систематизують, порівнюють факти, роблять узагаль­нення і висновки, що сприяє розвиткові пам'яті, логіч­ного мислення.

У ході досліджень учні набувають і практичних умінь і навичок, наприклад уміння спостерігати і фік­сувати результати своїх спостережень, користуватися деякими приладами і лабораторним устаткуванням.

Дослідження сприяють накопиченню знань про змі­нюваність навколишнього світу. Справді, учні бачать, що ті самі предмети і явища природи бувають різними впродовж доби, одного сезону, у різні пори року тощо, тобто вони змінюються. Науково-дослідницька робота дає також матеріал для з'ясування взаємозв'язків, для розкриття деяких причин, що раніше були загадкою для дитини. Так, наприклад, учні встановлюють за­лежність характеру опадів, стану водойм і грунту від температури повітря, залежність поведінки птахів та інших тварин від наявності в природі корму, зв'язок між роботою промислових підприємств і захворюван­нями легень тощо.

Спостерігаючи предмети і явища природа, проводя­чи з ними досліди, діти вивчають природу, пізнають її. Поступово у них складається переконання в тому, що навколишній світ пізнаваний. І нарешті, у ході дослі­джень молодші школярі не тільки пізнають нове, а й перевіряють на практиці раніше здобуті знання. Переконуються, що теоретичні знання пов'язані з практикою, а людина, виходить, може грамотно керувати природою у своїх інтересах, не зашкоджуючи їй [5, с.2].

Формуванню самоосвітніх навичок безумовно сприяє і проектне навчання. Курс «Я і Україна» надає широкі можливості для застосування проектної технології. Моїми учнями було реалізовано кілька проектів: «Народний календар», «Ластівка сільська», «Червона книги Черкащини», «Без води нема життя».