- •Дипломна робота форми організації навчання природознавству в початковій школі
- •1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання
- •1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі
- •1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
- •2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
- •2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
- •IV. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
- •3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
- •4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.
- •V. Завдання додому.
- •I. Організація класу до уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.
- •2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.
- •Vі. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів.
- •1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
- •2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Vііі. Завдання додому.
- •1. Індивідуальне усне опитування.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.
- •3. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлень про запобігання викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.
- •4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м’язів та їх роботу.
- •VII. Підсумок уроку
- •VIII. Завдання додому
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Тварини в природі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Людина — живий організм »
- •9. Підсумки вікторини.
- •Актуальність дослідження розвивального навчання.
- •І. Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень.
- •Способи реалізації технології розвивального навчання
- •Поширення інноваційних педагогічних технологій у сучасній школі на уроках української мови.
- •Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій.
- •Висновок
- •Приклади уроків української мови в початкових класах сучасної школи
- •Конспект уроку.
- •Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі
- •Навчаю дітей милуватися природою
- •Сучасний урок природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання природознавства в початковій школі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання у процесі вивчення природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Організація ігрової діяльності учнів на сучасному уроці природознавства у початковій школі
- •Ігрова вправа «Вірю – не вірю»
- •Дидактична гра «Снігова куля»
- •Дидактична гра „Впізнай за описом”
- •Сюжетно-рольові ігри
- •Екскурсії та особливості їх проведення на уроках природознавства в початковій школі
- •Використання дидактичних ігор на уроках природознавства в початкових класах
- •Література
- •Організація дослідницької діяльності учнів початкових класів
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Vі. Закріплення і осмислення знань
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Організація навчально-пізнавального процесу на уроках природознавства у початковій школі
- •Екскурсія в природу
- •Хід екскурсії:
- •Хід спостереження:
- •План роботи над проектом:
- •Література
- •Форми проведення навчальних занять з природознавства
- •Список використаної літератури
- •Формування природознавчої компетентності молодших школярів засобами інноваційних підходів до викладання предмета
- •Урок-презентація як одна з форм проведення навчальних занять з природознавства
- •Організація спостережень і досліджень на уроках природознавства і в позаурочний час в 1 класі за новою програмою
- •Організація і проведення екскурсій у початковій школі
- •Екскурсія у ліс
- •Хід екскурсії
- •Дослід і експеримент як методи наукового пізнання природи
- •Список літератури
- •Дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій
- •Ключові компетентності:
- •Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
- •План уроку-екскурсії
- •Завдання для виконання кожною парою під час екскурсії:
- •Заповніть таблицю:
- •«Галерея вивченого»
- •Використання ікт на уроках природознавстВа
- •Список літератури
- •ДоСлІд – один із важливих методів пізнання природи
- •Дослід – один із важливих методів пізнання природи
- •Список використаних джерел
- •Форми роботи на уроках природознавства
- •Розвиток самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в 1 класі
- •Список використаної літератури:
- •Використання технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початковій школі для реалізації компетентнісної спрямованості вивчення предмету
- •Заняття з елементами тренінгу у 3 класі – вимога сьогодення
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
Дипломна робота форми організації навчання природознавству в початковій школі
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Форми організації навчання природознавства в початковій школі
1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання
1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі
1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
РОЗДІЛ 2. Методика проведення різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі
2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи.
2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність проблеми дослідження. На сучасному етапі розвитку української школи одним із основних завдань є підвищити якість навчання молодших школярів, активніше і цілеспрямованіше готувати їх до подальшого навчання та практичної діяльності.Запровадження нового змісту освіти сприяє підвищенню теоретичного рівня знань учнів, розвитку їх інтелектуальних здібностей. Проте якість знань учнів ще невисока. Особливо діти відчувають труднощі, коли треба пояснити сутність виучуваних явищ, розкрити взаємозв’язки між ними. Далеко не всі учні можуть застосовувати набуті знання у змінених умовах, наближених до життя.
Вчитель повинен дбати про те, щоб підвищувати рівень знань учнів, удосконалювати навчально-виховний процес. Щоб виконати ці завдання, потрібно розв’язати ряд теоретичних і практичних проблем навчання та виховання учнів і, зокрема, проблему удосконалення методики проведення різноманітних форм організації навчанняв початковій школі.
З перших днів навчання предмет «Я і Україна» викликає у дітей інтерес. Вони із задоволенням гортають підручник, розглядають вміщені в ньому ілюстрації, відновлюють у пам’яті елементарні знання про природу. Однак уже через декілька занять для частини школярів предмет стає нецікавим. Для того щоб розібратися, чому так відбувається, насамперед, потрібно розглянути специфіку курсу «Я і Україна». Його мета — формування в учнів уявлень та елементарних понять про об’єкти і явища природи, взаємозв’язки і взаємозалежності між ними. Цієї мети неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування і відтворення окремих фактів. Необхідно забезпечити певний рівень розумової діяльності учнів, їх пізнавальну активність та самостійність, а в класі, як правило, знаходяться діти різного рівня розвитку психічних процесів (сприймання, мислення, уваги тощо), що зумовлено як біологічними факторами, так і якістю попереднього навчання. Тож від врахування індивідуальних особливостей школярів значною мірою залежить успішне засвоєння природничих знань, умінь і навичок на одних уроках, їх розширення, узагальнення чи конкретизація, узагальнення чи конкретизація і використання на інших.
Очевидно, що за умов, коли основна організаційна форма занять — урок — розрахована на весь клас, якість засвоєння знань, розвитку і виховання кожної дитини значною мірою залежить від індивідуалізації навчання. Тому перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно орієнтований на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.
Разом з тим, ефективність навчання значною мірою залежить не лише від змісту і методів, а й від форм його організації. Форми навчання мають відповідати меті, змісту, умовам, в яких воно здійснюється (кількість дітей, їхній вік, наявність обладнання, специфіка предмета, тривалість навчання тощо).
Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений програмою. Проте на уроці вчитель не завжди може показати пристосування організмів до навколишнього середовища, продемонструвати взаємозв’язки, що існують у природі, природні явища тощо. Тому з уроками тісно пов’язані й інші, форми організації навчального процесу, які застосовує вчитель, — це позаурочна та позакласна робота учнів.
Позаурочна робота тісно пов’язана з навчальним матеріалом. Згідно з навчальною програмою діти виконують домашні завдання, завдання в куточку живої природи, на географічному майданчику, навчально-дослідній земельній ділянці, проводять спостереження в природі.
У вивченні природничого матеріалу значну роль відіграє позакласна робота, спрямована на розширення й поглиблення знань, умінь і навичок учнів. Зміст її виходить за межі програмного матеріалу, відповідно до запитів та інтересів школярів.
Враховуючи вище сказане тема дипломної роботи «Форми організації навчання природознавства в початковій школі» є досить актуальною.
Предмет дослідження — форми організації навчання природознавства в початковій школі.
Об’єкт дослідження — методика проведення різноманітних форм організації навчання природознавства.
Мета дослідження: вивчення ефективності традиційних підходів до вибору і використання різних форм навчання природознавства та впровадження їх використання в практику роботи початкової школи.
Гіпотеза дослідження — процес оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, формування умінь і навичок відбуватиметься ефективніше за умови оптимального поєднання різних форм організації навчання.
Для реалізації мети дослідження нами розв’язувалися такі завдання:
- проаналізуватистан проблеми використання форм організації навчання молодших школярів у психолого-педагогічній та методичній літературі;
- дослідити сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи;
- обґрунтувати вибір та доцільність форм організації навчання природознавства в 3 класі;
- експериментально перевірити ефективність оптимального використання різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі.
Експериментальне дослідження проводилось у три етапи:
а) на констатувальному етапі ми проаналізували стан дослідження проблеми в теорії та практиці роботи сучасної початкової школи; сформулювали робочу гіпотезу дослідження, визначили мету та основні завдання дослідницької роботи,провели анкетування вчителів початкової школи, визначили основні поняття проблеми.
б) на формувальному етапі нами булорозроблено методику проведення педагогічного експерименту; визначено форми організації навчання та їх оптимальне поєднання під час вивчення природознавства в 3 класі.
в) на підсумковому етапі ми проаналізували та узагальнили результати експериментального дослідження; сформулювали загальні висновки дослідження.
Під час написання дипломної роботи використовувалися такі методи дослідження:
а) на констатувальному етапі: теоретичний аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз та систематизація, бесіди, анкетування, спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, вивчення шкільної документації;
б) на формувальному етапі: впровадження авторських розробок, педагогічний експеримент;
в) на підсумковому етапі: кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, методи теоретичного узагальнення.
Дослідження: аналіз методичної та психолого-педагогічної літератури, передового педагогічного досвіду; анкетування, бесіди, спостереження, педагогічний експеримент, теоретичне узагальнення.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1. Форми організації навчання природознавства в початковій школі
