
- •Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Сучасне вчення про інфекційні хвороби. Поширення інфекційних хвороб.
- •1. Мікроорганізм-збудник,
- •2. Організм господаря (людина чи тварини)
- •3. Певні, у тому числі й соціальні, умови навколишнього середовищ Форми інфекційного процесу
- •Відмінності інфекційних хвороб
- •Механізми і шляхи передачі інфекції.
- •Міжнародна класифікація інфекційних хвороб. Адаптована до міжнародних вимог класифікація за л.В.Громашевським
- •Повторні захворюваннч
- •Методика обстеження інфекційного хворого. Значення клінічного та епідеміолоогічного анамнезу у діагностиці. Визначення окремих провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.
- •Обєктивне обстеження хворого, зміни з боку різних систем
- •Імунітет. Сучасний погляд на значення імунітету в запобіганні інфекційним хворобам. Поняття про анафілаксію та алергію. Використання реакцій імунітету для діагностики інфекційних хвороб.
- •Лікувально-охоронний режим, його вплив на перебіг інфекційної хвороби та його наслідки.
- •1) Забезпечення режиму бережливість психіки хворого;
- •2) Строге дотримання правил внутрішнього розпорядку дня;
- •3) Забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.
- •.Висновок.
- •Лікування комплексне та індивідуальне. Основні лікарські засоби специфічної дії, характеристика кожної групи лікарських засобів
- •Імунотерапія
- •Патогенетичне лікування, основні групи лз, показання щодо їх призначення. Патогенетичне лікування
- •Принципи інтенсивної терапії в лікування пацієнтів з інфекційними хворобами
- •2. Антибактеріальна терапія
- •3. Противірусна терапія
- •4. Детоксикація і дезінтоксикації організму
- •Значення догляду за хворими як лікувального чинника, роль середнього медичного персоналу при цьому. Особливості догляду за інфекційними хворими.
- •Лікувальне харчування. Режим харчування інфекційних хворих. Значення лікувального харчування згідно з дієтою в лікуванні інфекційних хворох
- •Загальні принципи профілактики інфекційних хвороб. Заходи щодо джерела інфекції, знешкодження шляхів передачі інфекцій, вплив на сприйнятливий до інфекційних заражень колектив.
- •Протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби
- •Медичне спостереження за осередком інфекційної хвороби. Протиепідемічні заходи в осередку.
- •Протиепідемічні заходи в осередку інфекційної хвороби
- •Шляхом штучної аттенуації ( штучне стійке ослаблення)патогенних м-о
- •Шляхом відбору природних вірулентних штамів
- •Методами генної інженерії
- •Основи охорони праці та охорони праці в галузі
- •Дотримання техніки безпеки під час роботи в інфекційному відділенні
- •Дотримання правил роботи з інфекційним матеріалом
- •Шлунково_кишкова кровотеча
- •Паратиф а і в. Клініко-епідеміологічні відмінності від черевного тифу. Особливості клінічного перебігу паратифу а і в. Лікування. Догляд за хворими. Профілактика паратифу.
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Клінічні критерії шигельозу
- •Лабораторні методи підтвердження
- •Профілактика та заходи в осередку
- •Етіологія.
- •Епідеміологія.
- •Діагностика
- •Профілактика та заходи в осередку
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •Лабораторне підтвердження
- •Класифікація
- •Лікування:
- •Діагностика
- •Диференційний діагноз
- •Діагностичні критерії парагрипу
- •Діагностичні критерії аденовірусної інфекції
- •Діагностичні критерії рс-інфекції
- •Діагностичні критерії риновірусної інфекції
- •Лікування
- •2. Противірусна терапія.
- •Профілактика
- •Герпесвірусні інфекції. Етіологія. Епідеміологія. Сприйнятливість населення. Імунітет. Клінічні прояви. Діагностика, лікування. Догляд. Профілактика.
- •34. Менінгококова хвороба. Етіологія. Епідеміологія.
- •Клінічна картина менінгококової інфекції
- •Діагноз менінгококової інфекції
- •Лікування менінгококової інфекції
- •Профілактика менінгококової інфекції
- •Дифтерія
- •Альтернативна класифікація дифтерії
- •IV. Бактеріоносійство.
- •Клінічні критерії:
- •Інфекційний мононуклеоз
- •Класифікація
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Клінічні симптоми
- •За клінічними формами гострі ангіни бувають:
- •Лікування
- •Симптоми рикетсіозів
- •Клінічна діагностика рикетсіозів
- •Лабораторна діагностика рикетсіозів
- •Лікування рикетсіозів
- •Як запобігти рикетсіози?
- •Клінічні ознаки
- •41.Малярія
- •Класифікація хвороби
- •Симптоми правця
- •Діагностика правця
- •Лікування правця
- •Профілактика правця
- •47. Лептоспіроз. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина. Діагностика. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Симптоми чуми
- •Діагностика чуми
- •Лікування чуми
- •Профілактика чуми
- •49. Туляремія. Етіологія. Резервуари інфекції в природі та шляхи зараження людини. Клінічна картина. Загальна профілактика. Щеплення проти туляремії. Заходи в осередку.
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Симптоми
- •Діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Локалізована форма
- •Генералізована форма
- •Діагностика сибірки
Лікувально-охоронний режим, його вплив на перебіг інфекційної хвороби та його наслідки.
Лікувально-охоронний режим — це система лікувальних та профілактичних заходів, які усувають або обмежують несприятливий вплив подразників, що можуть зустрітися в умовах лікарні, оберігають психіку хворого, позитивно впливають на весь організм і сприяють швидкому одужанню.
Хвороба порушує нормальну взаємодію людини і середовища, що її оточує. У міцному загартованому організмі хвороба розвивається рідше, а якщо й виникає, то перебіг її легший і швидше настає одужання. Хворобливий процес охоплює один який-небудь орган людини, але оскільки в організмі всі органи тісно пов'язані між собою, то порушення життєдіяльності одного з них негативно позначається на організмі в цілому. З цього положення випливає важливий висновок: для того, щоб хворий одужав, необхідно впливати на весь його організм, особливо на центральну нервову систему, яка регулює всі взаємозв'язані життєві процеси в організмі.
Основою лікувально-охоронного режиму є суворе дотримання розпорядку дня, який забезпечує фізичний і психічний спокій хворого який наведено в таблиці.
Сприятливо впливає на психіку хворого добрий санітарний стан у відділенні, затишна обстановка в палатах, коридорах (зручні меблі, чиста білизна, кімнатні рослини).
Слід пам'ятати, що тривога хворого за своє життя, зміна життєвої ситуації, відчуття залежності від навколишніх, необхідність відмови від попередніх звичок справляють травмуючий вплив на його, психіку. Тому не варто надмірно драматизувати ситуацію, виявляти надмірне піклування про хворого. .Треба створити навколо хворого сприятливий емоційний клімат з оптимістичним настроєм.
Особи, які доглядають хворих, повинні забезпечити їм душевний спокій. Хворих треба оберігати від різних звісток, які можуть схвилювати, викликати збудження або пригнічення нервової системи. Всіма доступними засобами слід підтримувати у хворих бадьорий настрій, відволікати їх від думок про захворювання.
Хворі мають лягати спати в один і той самий час, тоді в них виробиться звичка швидко засинати. Будити хворих для приймання або введення ліків можна лише за вказівкою лікаря
Лікувально-охоронний режим стаціонару включає наступні елементи:
1) Забезпечення режиму бережливість психіки хворого;
2) Строге дотримання правил внутрішнього розпорядку дня;
3) Забезпечення режиму раціональної фізичної (рухової) активності.
Немаловажливим елементом лікувально-охоронного режиму є раціональне обмеження фізичної (рухової) активності хворих.
У лікувальних установах використовують також 4 режими фізичної (рухової) активності хворих:
1) строгий постільний режим;
2) постільний режим;
3) палатний режим;
4) загальний режим.
При палатному режимі хворому дозволяють сидіти на стільці поруч з ліжком, вставати і навіть визначений час ходити по палаті. Туалет, годівля хворих тафізіологічні відправлення здійснюються в палаті.
При загальному (позапалатному) режимі дозволяється вільна ходьба по коридорі, підйом по сходам, прогулянки на території лікарні. Хворі самостійно обслуговують себе: приймають їжу в їдальні, ходять у туалет, приймають гігієнічну ванну, душ і т.д.
Спостереження за правильністю виконання хворими того або іншого режиму фізичної активності і безпосереднє забезпечення такого режиму — найважливіший обов'язок медичної сестри.